Datasets:

nyuuzyou

/

ukr-lit

like 1

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9654-vydy-sportu-metannya-11470

Презентація на тему «Види спорту. Метання»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9654/11470-prezentaciya-na-temu-vydy-sportu-metannya.pptx

files/11470-prezentaciya-na-temu-vydy-sportu-metannya.pptx

Види спортуМетання Футбол, волейбол, баскетбол Фехтування, гімнастика, плавання Біг, стрибки, фігурне катання Серфінг, альпінізм, шахи Олімпійський прапор Олімпійська символіка Синє - Європа Чорне - Африка Червоне -Америка Жовте - Азія Зелене - Австрія Олімпійська емблема «Від імені всіх учасників я обіцяю дотримуватися правил чесної гри в істинно спортивному дусі в ім’я слави спорту та честі наших команд» .   Олімпійська присяга «Citius. Altius. Fortius». Ці три слова латинською означають – «Швидше, вище, сильніше». Олімпійське гасло Запалювання Олімпійського вогню Олімпійський вогонь Завдяки його ініціативі відновилися сучасні Олімпійські ігри П'эр Кубертен -французький реформатор

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9634-arhitektura-hh-stolittya-3340

Презентація на тему «Архітектура ХХ століття» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9634/3340-prezentaciya-na-temu-arhitektura-hh-stolittya.pptx

files/3340-prezentaciya-na-temu-arhitektura-hh-stolittya.pptx

Архітектура ХХ століття  На початку XX століття в Європі виникає новий напрям в мистецтві, та, зокрема, в архітектурі — модерн. Архітектура модерну кожної країні набувала національних рис, і таким чином з'являється архітектура Українського модерну

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9660-brejk-dans-5328

Презентація на тему «Брейк-данс»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9660/5328-prezentaciya-na-temu-breyk-dans.pptx

files/5328-prezentaciya-na-temu-breyk-dans.pptx

Брейк-данс Брейк-данс или бибоинг (англ. breakdance) — уличный танец, одно из течений хип-хоп культуры. Весь танец брейкинг пришел из Нью-Йорка из юга Бронкса. Брейкданс зарождался в конце 60-х годов, но принято считать, что как отдельный танец он сформировался к 1973 году. Впервые для широкой публики танец представил Джеймс Браун, так как в его шоу участвовали брейкданс танцоры Это танец, который относится к культуре хип-хоп и внутри неё называется «брэйкинг». Термин «брейкдансинг» создан музыкальными журналистами для удобства восприятия обывателями, поскольку в английском слово breaking обозначает разные понятия и имеет отношение к разным культурам. По этой же причине в самой среде хип-хоп стали использовать термин «B-boying», который происходит от слова B.Boy (break-boy) Чтобы различать танцоров-парней и танцовщиц-девушек, МС объявляли: «Би-бойс» (англ. B-boys) и «Би-гёлз» (англ. B-girls). Слово «Би-боинг» обрело популярность в 1980-х годах, когда оно стало достоянием общественности. Впервые слово «b-boy» употребил Dj Kool Herc, который так называл людей, исполнявших брейк-данс. Одежда брейк- дансеров Основная задача танцора брейкинга - соединить в своём костюме комфорт, удобство, свободу движения и стиль Брейк-данс – зрелищный танец, сочетающий в себе удивительную пластику и сложностьакробатических трюков. Основные его свойства - импровизация, оригинальность и зажигательность Для исполнения брейк-данса необходимы: хорошая координация физическая выносливость чувство ритма гибкость В движениях, включающих импровизационные переходы от оригинальной пластики к акробатическим элементам с вращениями на голове, прыжками на руках и оборотами вокруг своего тела, танцор не только демонстрирует мастерство, но и выплескивает свои эмоции и энергию. Условно брейк-данс делится на верхний и нижний. Деление это формальное, потому что танец включает комбинации элементов обоих уровней. Элементы верхнего брейк-данса требуют больше пластики и импровизационных ходов, тогда как нижний – физической подготовки и акробатических навыков К верхнему брейк-дансу относят Animation cтиль, в котором танцоры имитируют прерывистые движения анимированных кукол   Slowmo стиль, похожий на замедленное воспроизведение видеосъемки Waving движения тела, которые визуально напоминают волны King tut танец,в котором движения конечностей должны осуществляться под прямым углом нижний брейк-данс включает Флай (flare/delasal) представляет собой передвижение ног по кругу со сменой рук Вращения на голове (headspin, drill) Вращения на спине или лопатках (backspin, windmill) Особенности брейк-дансаБрек-данс танцуют под быструю музыку с сильными ударными, чаще всего используются музыкальные жанры:соулфанкрэп

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9605-arhitektura-odesy-v-xviii-xx-st-17670

Презентація на тему «Архітектура Одеси в XVIII-XX ст»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9605/17670-prezentaciya-na-temu-arhitektura-odesy-v-xviii-xx-st.pptx

files/17670-prezentaciya-na-temu-arhitektura-odesy-v-xviii-xx-st.pptx

Презентація На тему: “Архітектура Одеси У XVIII-XX ст.” Презентація Маловічко Яни Одеса входить до числа найцінніших історичних міст України. На території міста розташовано 42 пам’ятки національного значення та 1340 пам’яток історії, архітектури та містобудування, науки та техніки місцевого значення. Найдавнішою частиною Одеси, розпланування і забудова якої мають найвищу цінність та ансамблеві якості, є історичний центр міста. Найцінніша частина історичного центру, обмежена Польським спуском, вулицями Приморською, Преображенською, Дерибасівською є пам'яткою містобудування ''Стара Одеса'', яка може бути включена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На території міста знаходяться також численні ділянки, на яких відомо про існування археологічного культурного шару та інших археологічних об’єктів. З перших десятиріч свого існування Одеса викликала жваву зацікавленість. Ще в 1810 р. російський поет, князь І.М. Долгорукий писав: «Не вистачає грошей на Париж, поїду-но я до Одеси». Одеса завжди пишалася собою: не перше місто в Російській імперії, але й не друге. У кожному путівнику по місту, мабуть й трохи наївно, розхвалювалася місцева краса. «Одеса займає живописне положення на північному березі Чорного моря і справляє чарівне враження, особливо коли розквітають її бульвари, сади й парки…” Особли-вості архітектурної історії міста у більш повною мірою простежуються саме в його центральній частині. Звідси починалася Одеса. Вже в першій половині XIX століття тут будувалися численні особняки поміщиків, які переселялися до Одеси через вигідну хлібну торгівлю. Вони зводили цілі палаци — двоповерхові будівлі з парадними дворами, чавунними ґратами, колонними портиками. Архітектурний стиль Одеси унікальний. Починаючи з Йосипа де Рібаса, Одеса будувалася за високими античними зразками, немов підкреслюючи спорідненість з еллінськими містами-колоніями, що колись процвітали в цих місцях. Хосе де Рібас- засновник Одеси, якому Катерина II наказала побудувати 3 великих і 50 маленьких будинків у Одесі Свою назву (початкова італ. La strata Ribas) вулиця отримала на честь Хосе де Рібаса Від захоплення цих земель Російською імперією Одеса активно розвивалася не тільки економічно, але й у містобудуванні. Зокрема, перший план міста було розроблено ще наприкінці XVIII століття відомим інженером Францом де Волланом. План міста, розроблений Волланом, передбачав заснування центральної частини міста із чіткою системою вулиць з однаковою шириною та довжиною кварталами. Із першої половини XIX століття в Одесі почалося масова забудова. У XIX столітті місто пережило кілька архітектурних етапів, що відзначалися різними стилями: Класицизмом Ампіром Палладіанством Неоготикою Необароко Модерном Оде́ський Спа́со-Преображе́нський кафедра́льний собо́р — найбільший православний храм Одеси (у стилі класицизм) закладений в 1794 Рішельєвський ліцей — закритий становий навчальний заклад в Російській імперії. Заснований 1817 року в Одесі. Названий на честь колишнього новоросійського генерал-губернатора Армана Емманюеля дю Плессі Рішельє. Перша будівля Рішельєвського ліцею на Дерібасівській вулиці Грецький Свято-Троїцький собор Циркульний корпус — умовна назва заокруглених корпусів Одеської міської інфекційної лікарні, однієї з найстаріших кам'яних споруд міста Будинок Одеської міської ради, раніше Будинок Старої біржі, Одеська дума — пам'ятка архітектури Одеси, історична будівля. У будівлі розташована Одеська міська рада. Побудована у неокласичному стилі Плоский будинок (Відьмин будинок) Насправді не дивлячись на таку якусь ексклюзивність будівлі про це місце знають не так багато людей навіть з жителів самої Одеси. Якщо йти по Приморському бульвару, то в самому його кінці прямо за Воронцовским палацом можна знайти це архітектурне "диво". Вся справа в тому, що будівельникам просто напросто не вистачило грошей на завершення всієї будівлі і коли було зведено вже більшу частину нічого не залишалося робити як просто з'єднати між собою три стіни. І тепер з боку відсутнього кута будівля і виглядає начебто як плоским. Банально не вистачило грошей, зате тепер натовпи туристів ходять, щоб сфотографуватися навпроти цієї ілюзії ще царських часів. До речі, друга назва будинку Відьмин - так що будьте обережні Воронцо́вський пала́ц, з 1936 Палац піонерів, — пам'ятка архітектури початку XIX століття в Одесі на Приморському бульварі. Пам'ятник герцогу де Рішельє (Пам'ятник Дюку) в Одесі — бронзова скульптура присвячена Арману Емманюелю дю Плессі, улюбленцю одеситів, перший одеський градоначальник. Перший пам'ятник в Одесі. Палац Потоцьких Першою власницею палацу була графиня О. С. Потоцька, у заміжжі Наришкіна. Палац був викуплений міським головою Григорієм Маразлі і переданий Товариству образотворчих мистецтв. Нині у Палаці Потоцьких розташовано художній музей. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десяти прольотів. Потьо́мкінські схо́ди — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр міста з гаванню та Морським вокзалом. Свято-Успенський Одеський чолові́чий монасти́р  Сабанські казарми (правильно — Собанські казарми) — архітектурна пам'ятка Одеси початку 19 ст. , що розташована на вулиці Канатній. Ампір Пале-Рояль (за радянської влади — Сквер Чарльза Дарвіна)— сквер в місті Одеса. Оде́ський археологі́чний музе́й НАН України — найстаріший в Україні археологічний музей палладіанство Шахський палац) — пам'ятка архітектури в Одесі. Споруджувався з 1851 по 1852 рік за проектом польського архітектора Фелікса Ґонсьоровського.неоготика Бродська синагога  Одеська обласна філармонія — концертна агенція, що провадить концертні виступи та керує творчою діяльністю. Центральний лютеранський кафедральний собор України Св. Павла, також відомий під назвою Одеська кірха — історична будівля в місті Одеса і головний храм лютеранської громади. Наприкінці століття популярним стало змішання різних стилів, а також необароко, модерн тощо, що зобразилися у Пасаж готель «Імперіал» будинок Руссова та Блюмберга Оде́ський націона́льний академі́чний теа́тр о́пери та бале́ту — один із найдавніших оперних театрів України. Найкращій театр Одеси та України на момент побудови. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо Початок XX століття зобразився шаленим попитом на новий архітектурний стиль, конструктивізм.Інститут ім.Філатова Одеська музична школа ім. Столярського Готель «Лондонський» — чотиризірковий готель в Одесі (Україна). Входила до складу мережі Premier Hotels, яка об'єднує 7 готелів в Україні, але зараз вона належить власникам готелю «Брістоль» у Одесі.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/961-cathedral-of-notre-dame-de-paris-22788

Презентація на тему «Cathedral of Notre-Dame de Paris»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/961/22788-prezentaciya-na-temu-cathedral-of-notre-dame-de-paris.pptx

files/22788-prezentaciya-na-temu-cathedral-of-notre-dame-de-paris.pptx

Cathedral of Notre-Dame de Paris Made by Helen Koval The history of creation History of the Cathedral of Notre Dame de Paris goes back centuries. Now it is almost 850 years old, and it was built on the site of the cathedral called Saint-Etienne, which was razed to the ground. The building of the cathedral began to be built in 1160. Notre Dame Cathedral has built for 170 years. Construction began in the 12th century, when the Romanesque style of architecture. The transition from Romanesque to the Gothic style was reflected in the appearance of the building. Its architecture is dominated by arches and vertical lines without a hint of direct . The main creators of Notre Dame considered two architects - Jean de Chelles and Pierre de Montreuil. The interior of the cathedral Mural painting at Notre Dame is not, as well as in other Gothic cathedrals. Stained glass windows are the only source of light, animating gray interior. Rainbow colored hues fills the wall space, penetrating through the stained glass lancet windows. The images correspond to the medieval canons, their subjects are scenes from the life of Jesus Christ, the Virgin Mary, the fragments of the lives of saints, biblical patriarchs and apostles. On the right side there is a chapel of the cathedral, where you can see sculptures and paintings by different artists. They bring a gift of his works every year on the first day in May, it is a tradition. The observation deck is located on the roof, here tend to get most of the tourists, it needs to go through the moat arches, pass the gallery, stretching along the western towers and overcome the 378 steps. Surrounded by gargoyles and mascarons you can overlook the panorama opened in Paris. In clear weather perfectly visible quarter skyline, the Eiffel Tower and the Seine river bends. Interesting Notre Dame can be called the heart of France. On the square before the cathedral set sign "zero kilometer", it is from this point are counting all the roads of the country. It is built on the island Cite, which is also called the "cradle of Paris." Now the population of Paris increased dramatically, but the Notre-Dame de Paris is still ready to take on its premises for more than nine thousand people. Three pointed arches serve as inputs. Near them are statues of saints, prophets and angels. Also statues stand in the niches of the cornice. This statue of the biblical kings. The cathedral has one of great Christian relics - Crown of Thorns of Jesus Christ. Cathedral visit annually 14 million people, it is one of the most famous monuments in Europe. North and South portals have their own names, the north - in honor of the Virgin Mary, and the south - in honor of Saint Anne. The bells have names: Angelique Francoise, weighs 1765 kg, the tone C sharp. Antoinette Charlotte, weighs 1158 kg, D-sharp tone. Hyacinthe Jeanne, weighs 813 kg, F tone. Denise David, weighs 670 kg, the tone in F-sharp. And every Sunday Mass is held in the Cathedral. At Mass you can enjoy the sounds of the biggest organ in the country. It is here that you will see twelve ton bell named Emmanuel, which sounds only on special occasions - during major religious holidays and after the terrible catastrophe, when all the people joined in the general grief and compassion. Notre Dame, without a doubt, the most famous in Europe. For centuries, Notre Dame Cathedral was the main center of urban life: here were crowned emperors and met the first parliament of France, held the royal wedding and the funeral service, the rich passed here deposited their values. Now it is annually visited by 13 million tourists - more than the Palace of Versailles and the Mont Saint-Michel together.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9672-molodizhna-subkultura-1535

Презентація на тему «Молодіжна субкультура» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9672/1535-prezentacya-na-temu-molodzhna-subkultura.pptx

files/1535-prezentacya-na-temu-molodzhna-subkultura.pptx

Молодіжна субкультура Поняття субкультури. Субкультура – результат постійної взаємодії людей, яка відбувається в особливих умовах . При цьому цілісна культура, як правило, не зводиться до простої суми субкультур. Свій внесок у культуру роблять різні спільноти та окремі особистості, які є носіями різних субкультур Готи ГОТИ субкультура, що зародилася наприкінці 70-х років XX століття уВеликобританії на основі панк-руху. Готична субкультура досить різноманітна і неоднорідна, однак для всіх її представників в тому чи іншому ступені характерні специфічний імідж і інтерес до готичної музики. Від початку будучи молодіжною, нині у світі субкультура представлена людьми віком від 14 до 45 років і старшими СИМВОЛІКА ГОТІВГотична естетика вкрай еклектична за набором вживаних і популярних символів, можна зустріти і єгипетську і християнську і кельтську символіку. Основним готичним символом єєгипетський анкх, символ вічного життя — ймовірно, у зв'язку з темою вампірів, безсмертя. Також часто вживаються й інші єгипетські символи — такі як «Око Ра». Християнськасимволіка використовується менше, переважно в вигляді звичайних розп'ять (тільки зі стильним дизайном). Кельтська символіка зустрічається у виді кельтських хрестів і різнихкельтських орнаментів. Досить широко представлена окультна символіка — використовуються пентаграми (як звичайні, так і перевернуті), перевернуті хрести, восьмипроменеві зірки (символи хаосу). Також використовується безліч різних символів смерті — прикраси з кістяками, черепами, і т. д.. До чисто готичних символів можна віднести кажанів — різні зображення кажанів (зв'язок з вампірами очевидний) ви можете зустріти на сотнях готичних сторінок в Інтернеті і на багатьох прикрасах. Також символами готичної субкультури можна рахувати вовка, сову. ГОТИЧНА МУЗИКАСубкультура готів сформувалася навколо жанру готичний рок. Найбільш відомі готичні гурти утворилися в кінці 1970-х — на початку 1980-х років. З часом готичні елементи проникли в інші музичні напрямки, і тепер до музики, яку критики називають «готичною», відносять декілька досить різних стилів, які користуються популярністю серед представників субкультури. Зовнішній вигляд — одяг і взуття, зачіски, атрибутика — є однією з найважливіших складових готичної субкультури і може наділятися першорядним значенням в очах її носіїв[62]. Навіть виник термін «гот з торгового центру» (англ. Mall Goth), яким глузливо позначають тих, хто купує найбільш доступні і не завжди «по-справжньому готичні» предмети одягу в звичайних магазинах, а не робить замовлення дизайнерам; насправді (в силу дорожнечі і складності таких замовлень) навіть готи, що найбільш прискіпливо відносяться до своєї зовнішності, не можуть собі дозволити повністю одягатися у дизайнерів[63  ГОТИ І РЕЛІГ ІЯВ більшості готи є атеїстами або агностиками[199]. Однак, багато хто з них цікавиться різними напрямками окультизму — це захоплення поширилося всередині субкультури приблизно в середині 1980-х років[172]. Серед готів чимало язичників і прихильників Віккі[94][199]. Деякі західні неоязичники навіть роблять спроби поєднати субкультурну естетику з магічними практиками[205]. Готи нерідко проявляють інтерес до «таємних» або «заборонених» релігійних і окультних течій, у тому числі до сатанізму, однак, всупереч сталому стереотипу, серед них майже не зустрічаються сатаністи або дияволопоклонники[178][206]. Прихильники субкультури можуть самостійно поєднувати елементи найрізноманітніших духовних напрямків, від християнства до стародавніх язичницьких культів, отримуючи в результаті еклектичні «індивідуальні релігії» або «особисті окультні філософії»

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9674-bertold-breht-12333

Презентація на тему «Бертольд Брехт» (варіант 4)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9674/12333-prezentaciya-na-temu-bertold-breht-pereglyanuty.pptx

files/12333-prezentaciya-na-temu-bertold-breht-pereglyanuty.pptx

Виконала : Евсеенко Ганна, 11_1 Бертольд Брехт О́йген Бе́ртхольд Фри́дрих Брехт (1898-1956) — немецкий писатель, режиссер, драматург и теоретик театра. В 1933-1947 годах в эмиграции. В 1949 основал театр «Берлинер ансамбль». Бертольд Брехт родился 10 февраля 1898 года, в Аугсбурге, в семье управляющего фабрики, домовладельца. В начале 1930-х годов в творчестве драматурга активно начала звучать антифашистская тема. В начале 1933 года, Брехт вместе с женой, актрисой Еленой Вейгель и маленьким сыном покинул родину.. Через несколько месяцев книги писателя стали сжигать на его Родине, Брехт был лишен гражданства. Дания, Швеция, Финляндия, проездом СССР и, наконец, в 1941 году Калифорния — менялись страны, длилась эмиграция. Годы эмиграции (1933-1948) — период зрелого творчества, время появления лучших пьес драматурга В 1939 написаны «Жизнь Галилея» и «Мамаша Кураж и ее дети». Главная роль отводилась не действию, которое лежало в основе «классического» театра, а рассказу. Сцена должна была оставаться именно сценой, а не «правдоподобной» имитацией жизни. Персонаж – ролью, которую исполняет актер . Изображаемое – исключительно сценической зарисовкой, специальной избавленной от иллюзии «подобия» жизни. Создатель теории «эпического театра» В 1949 году спектакль «Мамаша Кураж» в режиссуре автора и с Вейгель в главной роли возвестил о рождении нового театра — «Берлинер ансамбля». В 1949-1956 одна за другой появлялись на его сцене брехтовские постановки собственных пьес. Гастролируя во многих странах, «Берлинер ансамбль» продемонстрировал всему миру новаторство драматурга и режиссера, многообразные возможности его эпического театра. 10 августа Брехт приехал в Берлин на прогоны спектакля «Кавказский меловой круг»; с вечера 13-го его состояние начало ухудшаться. 14 августа приглашённый близкими врач диагностировал обширный инфаркт, но «скорая помощь» из правительственной клиники прибыла слишком поздно: за пять минут до полуночи 14 августа 1956 года Брехта не стало. Болезнь и смерть Могила Брехта на Французском кладбище в Берлине Спасибо за внимание!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9671-farfor-14803

Презентація на тему «Фарфор»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9671/14803-prezentaciya-na-temu-farfor.ppt

files/14803-prezentaciya-na-temu-farfor.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9655-oleksandr-blok-1789

Презентація на тему «Олександр Блок» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9655/1789-prezentacya-na-temu-oleksandr-blok.ppt

files/1789-prezentacya-na-temu-oleksandr-blok.ppt

1880 - 1921

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/964-amazing-britain-5107

Презентація на тему «Amazing Britain»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/964/5107-prezentaciya-na-temu-amazing-britain.ppt

files/5107-prezentaciya-na-temu-amazing-britain.ppt

The Palace is one of the centres of political life in the United Kingdom; "Westminster" has become a metonym for the UK Parliament, and the Westminster system of government has taken its name after it. Its Clock Tower, in particular, which has become known as "Big Ben" after its main bell, is an iconic landmark of London and the United Kingdom in general, one of the most popular tourist attractions in the city and an emblem of parliamentary democracy. The Palace of Westminster has been a Grade I listed building since 1970 and part of a UNESCO World Heritage Site since 1987. The Collegiate Church of St Peter at Westminster, popularly known as Westminster Abbey, is a large, mainly Gothic church, in the City of Westminster, London, United Kingdom, located just to the west of the Palace of Westminster. The abbey is a Royal Peculiar and briefly held the status of a cathedral. Westminster Abbey is a collegiate church governed by the Dean and Chapter of Westminster, as established by Royal charter of Queen Elizabeth I. Madame Tussauds is a wax museum in London with branches in a number of major cities. It was founded by wax sculptor Marie Tussaud and was formerly known as "Madame Tussaud's". We want to tell you about: Westminster Abbey Westminster Palace Madame Tussauds museum It lies on the north bank of the River Thames in the heart of the London borough of the City of Westminster, close to the historic Westminster Abbey and the government buildings of Whitehall and Downing Street. We want to tell you about: Westminster Abbey Westminster Palace Madame Tussauds museum We want to tell you about: Westminster Abbey Westminster Palace Madame Tussauds museum Madame Tussauds is a major tourist attraction in London, displaying waxworks of historical and royal figures, film stars, sports stars.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9698-lev-semyonovych-pontryagyn-17470

Презентація на тему «Лев Семёнович Понтрягин»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9698/17470-prezentaciya-na-temu-lev-semenovych-pontryagyn.pptx

files/17470-prezentaciya-na-temu-lev-semenovych-pontryagyn.pptx

Лев Семёнович Понтрягин Работа Чабаненко Ларисы Ученицы 10-Б класса Лев Семёнович Понтрягин–  советский математик, один из крупнейших математиков XX века, Внёс значительный вклад в алгебраическую и дифференциальную топологию, теорию колебаний, вариационное исчисление, теорию управления.  Биография Родился 21 августа 1908 года в Москве. Отец Понтрягина — Семён Акимович,  Мать — Татьяна Андреевна, до замужества Петрова. В 14 лет Лев потерял зрение в результате несчастного случая (взорвавшийся примус вызвал сильнейший ожог лица) Понтрягина выучила немецкий язык и много читала сыну, иногда в день сотнями страниц специальный текст научных статей германских учёных. Благодаря этому, при полной слепоте Лев Понтрягин, окончив среднюю школу, получил высшее образование на математическом отделении физико-математического факультета Московского университета. Показателен следующий случай идёт лекция профессора Николая Николаевича Бухгольца, все слушают не очень внимательно, вдруг голос Понтрягина: Профессор, вы ошиблись на чертеже!Оказывается, он, будучи слепым, «слышал» расстановку букв на чертеже и понял, что там не всё в порядке. Научная деятельность В топологии Понтрягину принадлежит обобщение закона двойственности Александера В теории управления — создатель математической теории оптимальных процессов, в основе которой лежит т. н. принцип максимума Понтрягина; имеет фундаментальные результаты по дифференциальным играм. Работы школы Понтрягина оказали большое влияние на развитие теории управления и вариационного исчисления во всём мире. Педагогическая работа Л. С. Понтрягин уделял большое внимание вопросам преподавания математики в советской средней школе. Он написал цикл книг по математике для школьников, не ставших, однако, популярными. Награды Почётный член Лондонского математического общества (1953) Почётный член Международной академии «Астронавтика» (1966) Вице-президент Международного математического союза (1970—1974) Почётный член Венгерской академии наук (1972) Сталинская премия второй степени (1941) — за научную работу «Непрерывные группы» (1938) Ленинская премия (1962) — за цикл работ по обыкновенным дифференциальным уравнениям и их приложениям к теории оптимального управления и теории колебаний (1956—1961) Память Именем академика Понтрягина названа улица в Москве на территории района Южное Бутово. Бюст Л. С. Понтрягина установлен на стене дома на Ленинском проспекте в Москве, где он жил с 1938 по 1988 год. Бюст Л. С. Понтрягина установлен в Российской государственной библиотеке для слепых в Москве. Непрерывные группы. 3-е изд., испр. — М.: Наука, 1973. — 519 с. Основы комбинаторной топологии. — М.-Л.: Гостехиздат, 1947. — 143 с. Обыкновенные дифференциальные уравнения: Учеб. для гос. ун-тов. 3-е изд., стереотип. — М.: Наука, 1970. — 331 с, рис. Математическая теория оптимальных процессов. 2-е изд. — М.: Наука, 1969. — 384 с, рис., табл. — Совместно с В. Г. Болтянским, Р. В. Гамкрелидзе и Е. Ф. Мищенко. Понтрягин Л. С. Линейная дифференциальная игра убегания // Тр. МИАН СССР. — 1971. — Т. 112. — С. 30-63. Избранные научные труды. В 3-х т. — М.: Наука, 1988. Статьи Понтрягина в журнале Квант (1982—1985). Труды Спасибо за внимание

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9627-portretnyj-zhyvopys-1563

Презентація на тему «Портретний живопис»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9627/1563-prezentacya-na-temu-portretniy-zhivopis.pptx

files/1563-prezentacya-na-temu-portretniy-zhivopis.pptx

Образотворче мистецтво ХVІІ - ХVІІІ ст. Портретний живопис. Народна картина. Мистецтво гравюри. Кошак Яна Учениця 10-В класу Ікона “Покрови” із Сулимівки “ Покрови ” з Новгорода – Сіверського “Покрова” з портретом Б.Хмельницького Січова корогва  Портрет  Г.Гамалії Невідомий художник Невідомий художник. Портрет Д.Єфремова   Дайте характеристику козака Мамая в різних інтерпретаціях. Народна картина  “ Козак Мамай ” Мамай з кобзою Запорізькі розваги Л. Тарасевич. Портрет Л. Барановича Л.Тарасевич.Гравюра “Аліпій – іконописець”.  Що принесло бароко в  Україну?  Культурний динамізм; Вивільнило потяг до досконалості;  Втамувало спрагу до спілкування із Заходом. Словник Парсуна - жанр українського портретного живопису кінця ХVІ-ХVІІ ст., що використовував прийоми іконопису. Монограма – сплетення початкових літер імені та прізвища. Гравюра – зображення одержане шляхом відтиску з кліше, приготовленого гравером. Кліше – малюнок на металі, дереві, камені для друкування.(В переносному значенні – шаблонна фраза, вираз) Дереворит – гравюра на дереві. Мідерит (мідьорит) – гравюра на міді.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9682-zagalni-osnovy-proektuvannya-u-vyrobnychij-diyalnosti-lyudyny-9211

Презентація на тему «Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9682/9211-prezentaciya-na-temu-zagalni-osnovy-proektuvannya-u-vyrobnychiy-diyalnosti-lyudyny.pptx

files/9211-prezentaciya-na-temu-zagalni-osnovy-proektuvannya-u-vyrobnychiy-diyalnosti-lyudyny.pptx

Види проектів Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини Вирішення творчих задач, які можна назвати ще методами творчого мислення, розділяються на 2 групи.  Я розповім про першу групу… Мозкова атака Для проведення сеансу комплектують спеціальну групу з представників науково-дослідних, конструкторських, виробничих та інших підрозділів фірми — переважно від 6 до 10 чол. Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу «М.ш.». До групи, як правило, входять 1-2 чол., які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки. Сеанс здійснюється в два етапи. На першому допускається (й навіть заохочується) висування навіть безглуздих, як на перший погляд ідей, що їх записують, як правило, на магнітну стрічку всі без винятку за принципом: що більше ідей, то краще. Критикувати висловлені ідеї забороняється, тому що передчасне оцінювання ідей може вбити творчий ентузіазм, особливо у неспеціалістів. Допускається уточнення та комбінування ідей. Перший етап «Мозкового штурму» На другому етапі всі висунуті ідеї уважно вивчають висококваліфіковані спеціалісти-експерти й оцінюють за допомогою спеціальних таблиць критеріїв, розроблених заздалегідь. Більшу частину висловлених пропозицій відкидають, а ті ідеї, які найбільшою мірою відповідають усім критеріям, передають на розробку і впровадження у виробництво. Ефективність методу «мозкового штурмування» зменшується, якщо в групі є сильна особа, що домінує над іншими, якщо недостатня кваліфікація учасників або якщо їх дуже багато. Тіньова мозкова атака Тіньова мозкова атака: різновид мозкового штурму, орієнтований переважпо на навчання і тренінг творчих здібностей. Метод дозволяє залучити до колективної творчості всіх учасників процесу без обмежень. Під час проведення тіньової мозкової атаки в аудиторії формується група активних генераторів ідей з 5—7 осіб, яка працює за правилами звичного "мозкового штурму". Решта учасників утворюють одну або декілька груп "тіньового кабінету" (між ними можна організувати змагання). Генератори "тіньового кабінету" стежать за перебігом роботи активних генераторів, фіксуючи ідеї, які вони пропонують, і рішення, але не висловлюючи своїх пропозицій. Синектика Методика творчості під назвою синектика була розроблена Вільямом Гордоном та Джорджем Прінсем в компанії Arthur D. Little Invention Design Unit в 1950 рр. У методиці учасники намагаються «зробити відоме дивним, а дивне — відомим». Методика складається з десяти кроків: аналіз та визначення проблеми, пропозиції спонтанних рішень проблеми, нове формулювання проблеми, побудова прямих аналогій, побудова особистих аналогій, побудова символічних аналогій, знову побудова прямих аналогій, аналіз прямих аналогій, перенесення аналогій на проблему та розробка підходів до рішення. Метод фокальних об’єктів Метод фокальних об'єктів ("метод каталоги", "метод випадкових об'єктів"): метод пошуку нових ідей за допомогою приєднання до заданої продукції властивостей або ознак випадкових об'єктів. Автор Ф. Кунце (1926). Перенесення ознак випадково вибраних об'єктів на удосконалюваний об'єкт перебуває ніби у фокусі перенесення, і тому називається фокальним. У результаті можуть виникати незвичайні комбінації завдяки вільним асоціаціям. Перевагою методу генерації ідей є можливість нестандартного сприйняття навколишнього середовища. Метод фокальних об’єктів у мистецтві Метод морфологічного аналізу Морфологічний аналіз полягає у складанні матриці. Всі змінні вносять до таблиці і намагаються скомбінувати їх по-новому. Наприклад, якщо розробляється нова форма транспорту, можна в ліву колонку внести об'єкти впливу (розмір, розташування кабіни, пасажирських крісел, двигун тощо), а у горизонтальний верхній рядок — можливі способи. Потім вільні клітини заповнюють можливими засобами впливу па об'єкт певними варіантами цього способу. Перевагами методу є можливість цілеспрямовано формувати як об'єкти впливу, так і способи, а далі систематично досліджувати різні варіанти. Метод контрольних запитань Метод запитань передбачає відповіді на запитання, які можуть наштовхнути на цікаву ідею модифікації об'єкту. Метод буде ефективним, якщо розробник має багату уяву, вміє абстрагуватися від стереотипів. — Чи можна знайти для цього інший спосіб використання?— Чи можна це адаптувати?— Чи є вже щось схоже? Що можна скопіювати?— Що можна змінити (колір, зміст, рух, запах, форму)?— Чи можна щось збільшити (час, частоту, потужність, розмір)?— Додати ще якійсь компоненти?— Чи можна зменшити щось (зробити нижче, коротше, легше)?— Чи можна замінити па інше? Замінити один інгредієнт? Інший матеріал? Джерело енергії?— Чи можна перекомпонувати (інші графік, ритм, порядок)? Роботу виконала учениця 10 класу Рабчевська Наталія Кінець

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9508-stereotypy-16566

Презентація на тему «Стереотипи» (варіант 8)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9508/16566-prezentaciya-na-temu-stereotypy-prezentaciya-2.pptx

files/16566-prezentaciya-na-temu-stereotypy-prezentaciya-2.pptx

Міністерство освіти і науки України Броварська Спеціалізована школа I-III ступенів №5 Проект На тему: «СТЕРЕОТИПИ» Роботу виконала: Учениця 11-Б класу Галєєва Дарина Бровари 2014 СТЕРЕОТИПИ ТА ЇХ РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА Стереотипи - усталене ставлення людини або людей до подій, вироблене на основі їх порівняння з внутрішніми ідеалами. Іншими словами стереотипи - це відносно стійкий і спрощений образ соціальної групи, людини, події або явища. Стереотип, як готова схема сприйняття, дозволяє людині скоротити час реагування на мінливі умови навколишнього світу. Але в той же час, стереотип може перешкоджати виникненню нових думок і уявлень. У кожного народу, кожної нації є свої власні стереотипні уявлення про навколишній світ, про людей, про представників іншої культури. Характерний приклад стереотипу - уявлення росіян про чукчів або французів - про бельгійців тощо. Особливості стереотипів: 1. Характерні мовним стереотипам: Ø Ознаки й атрибути, що містяться в мовних стереотипах, використовуються розмовляючими для оцінки віднесеності предметів до того чи іншого класу на основі сімейної подібності. Ø Різні типи термінів мають фундаментально різні мовні стереотипи. Кольоровизначення засновано на перцепції: терміни базових кольорів базуються на конкретних зорових образах з різними аспектами сприйняття, більш складні ж терміни - на більш абстрактному представленні, більш близькому до картин, чим до слів. Терміни, що характеризують соціальні ролі, зв'язані з усвідомленими думками. Ø Для кожного типу терміна можна пророчити заздалегідь, який тип ознак буде включений у семантичну компетенцію. Ознаки сприйняття для кольору, типове поводження - для позначень живого світу, функціональне призначення - для артефактів, соціальні функції, місце на соціальній шкалі, типові риси чи типове поводження і доход - для термінів соціальної сфери. 2. Характерні етнічним стереотипам: Ø Стереотип виникає при відсутності чи недостатності інформації про визначеного індивіда, етнічну групу; Ø Чим більша кількість людей погоджується з даним етнічним стереотипом - тим більше правдивим він вважається; Ø Якщо дві різні групи людей мають визначений стереотип про третю групу - він вважається більш правдивим. 3. Гендерні ж стереотипи є окремим випадком стереотипу і виявляють усі його властивості. Параметри стереотипів : 1. Ступінь необхідності в повсякденному житті: дуже необхідні в побуті, на одному полюсі, протипоставлені тим, що мають деструктивний заряд. 2. Ступінь незакостенілості і змінюваності, гнучкості в зміні перспектив. 3. Зміст стереотипів: заперечливе (а тому агресивне) протипоставлено стверджуючому (необразливому). Види стереотипів. У свідомості людини, з моменту народження і до глибокої старості, народжується, формується величезна кількість стереотипів. Стереотипи бувають: – позитивними; – негативними; – нейтральними. Їх ще називають стереотипами "популярності, але байдужності". Класи стереотипів: 1. Особисті. Ці стереотипи людина формує сама. До них відносяться його різні переконання, пристрасті - усе те, що (на думку людей) складає особистість, індивідуальність людини, його інтереси і широту натури. 2. Сімейні. Сімейні стереотипи формуються під впливом сімейних традицій, установок, правил. 3. Суспільні чи соціальні. Формуються під впливом суспільства і соціуму. Політика держави формує державні стереотипи, релігія - релігійні, реклама - споживчі. 4. Гендерні. Являють собою культурно і соціально обумовлені думки про якості, атрибути і норми поводження представників обох статтей і їхнє відображення в мові. Гендерна стереотипізація фіксується в мові, тісно зв'язана з вираженням оцінки і впливає на формування очікувань від представників тієї чи іншої статі визначеного типу поводження. Гендерні стереотипи дуже спрощують реальну ситуацію, однак у колективній суспільній свідомості вони закріплені міцно і міняються повільно. У суспільстві на основі гендерних стереотипів сформувалися певні думки про відмінності, які існують між чоловіком та жінкою, проте реальність говорить про інше. Наприклад. 1. Між чоловіком і жінкою – просто таки прірва відмінностей. Вони наче істоти з різних планет. Насправді науковці сьогодні погоджуються, що між чоловіками й жінками, які живуть в одній країні у схожих соціальних умовах, відмінності складають не більше 10% всіх показників, а схожість – 90%. 2. На відміну від чоловіків, жінки мають нижчі інтелектуальні здібності, нелогічне, ірраціональне мислення і, як наслідок, нижчу професійну компетентність. Звідси – поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних посадах і в інтелектуальних професіях. Не тільки дослідження психологів, але й саме життя доводить хибність цього твердження. На сьогодні люди обох статей можуть на рівних демонструвати високі розумові й організаційні здібності. А ось чи створює суспільство для цього рівні умови – це окреме питання... 3. На відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні до співчуття й співпереживання. Цей міф обходиться людству дуже дорого. Наприклад, українським чоловікам він вартує майже 12 років життя – саме такою є різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок. Хлопчика змалечку привчають стримувати свої почуття, не плакати («Ти ж хлопець! Солдат!»). А, як писав видатний хірург Пирогов, «невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи». То ж ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про «чоловічу нечутливість»... 4. Жінки від природи мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей, в той час як чоловікам це зовсім не потрібно. Ті чи інші потреби чоловіка й жінки продиктовані не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою доводиться рахуватися державі, плануючи свою демографічну політику. Згідно із середньоєвропейськими даними, шлюб додає середньостатистичному європейському чоловікові 1,7 року життя, але забирає 1,4 року життя в середньостатистичної європейської жінки? З них випливає, що шлюб «вигідніший» для чоловіків, аніж для жінок. Так що не все тут просто... 5. Жінки - більш альтруїстичні, співчутливі, завжди орієнтовані на надання допомоги, опікувальну діяльність. Соціальні якості жінок та чоловіків існують не як дві полярні, окремі категорії, а як континууми, що дублюють один одного. Як чоловіки, так і жінки можуть бути чуйними і мати негативні поведінкові риси. Оскільки в більшості культур домінує уявлення, що «слабкій» статі притаманні опікувальні риси, то відповідна поведінка заохочується з раннього дитинства - дівчаток так навчають. 6. Прерогатива жінок - хатня робота та виховання дітей. Жодна стать не має природних схильностей до опікувальної, обслуговуючої діяльності. Статевотипізований розподіл праці характерний для патріархальних взаємин. Партнерський тип шлюбних стосунків побудований на взаємозамінності виконання сімейних ролей. Виконує домашню роботу не той, хто жіночої статі, а той, хто має вільний час. Морально-психологічний клімат сім'ї залежить від домінуючих настроїв обох - чоловіка та дружини. Маскулінна лінія поведінки чоловіка в сім'ї часто обертається диктатом не тільки над жінкою, а й над дітьми. 7. Жінкам краще орієнтуватися на підлеглі ролі. Чоловіки краще справляються з керівними посадами і більше розуміються на , економіці, науці. Жінки нічим не поступаються чоловікам у професійній придатності до найрізноманітніших видів діяльності. Серед жінок є відомі вчені, керівники фірм, підприємств, а також міністри, прем'єри урядів, командири космічних екіпажів та президенти країн: всі вони чудово справляються зі своїми обов’язками. Упередження «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства» (Загальна декларація прав людини, стаття 1). Причини упередження Через упередження люди спотворюють, неправильно тлумачать чи навіть ігнорують факти, які суперечать їхнім переконанням. У дітей упередження можуть розвинути батьки, які прищеплюють їм нібито невинні, однак хибні погляди. Негативне ставлення до інших культур і рас, націоналізм, фальшиві релігійні вчення чи надто висока думка про себе теж стають підґрунтям для упередження. Розгляньмо кілька чинників, через які іноді виникає упередження, Tовариство. Люди мають вроджену потребу в спілкуванні. Проте слід мудро вибирати товариство, адже воно справляє на нас сильний вплив. Тому батьки цікавляться, з ким спілкуються їхні діти. Згідно з дослідженням, вже трирічні малюки можуть розвивати расове упередження. Найчастіше воно виникає під впливом вчинків, слів чи жестів інших людей. А оскільки цінності в дитини передусім формують батьки, то вони повинні з усіх сил старатися подавати їй добрий приклад. Націоналізм За визначенням одного словника, націоналізм — це «ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої». Люди мислять у першу чергу по-американськи, по-російськи, по-китайськи, по-єгипетськи чи по-перуанськи і тільки потім, якщо вони взагалі це роблять,— по-людськи». А колишній Генеральний секретар ООН писав: «Дуже багато сучасних проблем виникають через неправильні погляди, які ми непомітно для себе переймаємо від інших. Наприклад, дехто дотримується таких націоналістичних ідей, що його держава завжди права, хоч би що вона робила». Ось вже 21 рік існує незалежна, суверенна, самостійна держава Україна. Та на превеликий жаль, мало хто знає про неї. Тому не дивуйтеся, коли за кордоном вас переконуватимуть, що Україна — це частина Росії, або шукатимуть її серед країн Африки.Отже, висновок такий: іноземці про Україну знають дуже мало. Настільки мало, що ліпше було б сказати: не знають майже нічого, окрім нашого Чорнобиля, або про помаранчеву революцію. Все ж певні стереотипи про Україну існують : 1.Люди, які асоціюють нашу країну із Росією, вважають, що у нас дуже холодно і ніби тут всі ходять в шапках вушанках. Ми ж знаємо, що це не так. Мінусова температура у нас, звичайно, буває, але лише взимку. 2. Ходять чутки, що українці вживають занадто багато спиртного. Це теж не зовсім так. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на першому місці по споживанню алкоголю стоять Люксембург (через істотний експорт) і Франція, за якими йдуть Ірландія, Угорщина і Чехія. Обсяг споживання алкоголю в Україні приблизно такий, як і в Італії, що займає 22 місце. Проте, слід зауважити, що нам потрібно більш серйозніше поставитись до проблеми алкоголізму та не перетворювати чутки на правду! 3.Існує також стереотип, що українці споживають занадто багато сала і що сало ледь не є основною стравою на столі звичайних українців! Попоїсти ми звичайно любимо і від сала не відмовимось, але наші столи сповнені різноманітних наїдків, ми не обмежуємось лише салом. 4.Варто згадати, що іноземцям ми часто здаємося надто похмурими, а ще – що ми постійно один з одним сваримося (особливо тим, хто не розуміє нашої мови).Отже, потрібно робити висновки і, хоч іноді забувати про турботи та щиро посміхатись людям. 5. Вважають, що українські дівчата — одні з найпривабливіших! Ми не можемо з цим не погодитись. Українські красуні справді велику увагу приділяють своєму зовнішньому вигляду, вміють гарно причепуритись та показати себе. Пишаймось ними! 6. Ходять чутки, що нашою мовою є російська. Це неправда, хочa нещодавно був прийнятий закон, що надає російській мові статусу регіональної, проте державною мовою була,є і буде українська! Підставою расизму є расова приналежність, тобто, щодо справи певний зовнішній неподібність, певні розбіжності у способі життя та інші. Слід зазначити, проте, що расові забобони, будучи досить часто акцентовано критикуемыми, у суспільстві кілька вытиснились зі свідомості. Тобто зовні якось непристойно у суспільстві активно показувати свої расові забобони й відкрито дискримінувати представників інший раси. Понад те, якщо запитати піддослідних про їхнє расових упередженнях, більшість ні про те, що расові забобони вони існують. Тобто рішення з суті жорстких форм расового неприйняття, жорстких форм расової дискримінації (апартеїд та інші.) з часом слабшають, проте повністю. Тобто дискримінація хіба що пом'якшується, але з зникає назовсім і може проявитися, коли питання стосується якихось інтимних сфер життя особистості. Расизм Мінуси стереотипів Прогресивна людина, що приділяє увагу розвитку своєї особистості, обов'язково скаже, що стереотипи - це маячня, що вона ніколи не буде віддавати перевагу молодій людині виключно через вік, ніколи не буде відмовляти в допомозі людям іншої національності. Все це може бути сказано з пафосом і завзяттям, проте через 5 хвилин ця ж перспективна людина буде сміятися над анекдотом про блондинок. Так, асоціація кольору волосся з розумовими здібностями - це теж стереотип. Складається відчуття, що в якийсь момент стереотипи перестають виконувати функцію фільтра, а починають проектувати негатив, недовіра на людей або вчинки, які вважаються «чужими» в системі цінностей. Це пов'язано з тим, що стереотипи знаходяться в одному ланцюжку з упередженнями та забобонами. В останніх двох поняттях вже більше негативу, вони можуть стати причиною дискримінацій. Стереотипи - це наш щит від дійсності. Він захищає нас від прикрощів або переживань, які ми можемо відчувати до людям, маркованим в нашій свідомості міткою «чужі». Тобто, ми перестаємо співчувати людям іншої раси, віросповідання, національності виключно через тиск стереотипів. Природно, що такий підхід неможливий для людства, адже стереотипи суспільства дійсно стають приводом для нестями. Однак не тільки негативне ставлення до явища або соціальної групи можна назвати мінусом стереотипів. Позитивні упередження призводять до зайвої довірливості, до помилок і деформації процесу інтерпретації. Літня людина може бути більш здатним до роботи, проте часто на співбесіді йому відмовляють, віддають перевагу молодому фахівцеві. Природно, що така упередженість негативно позначається на успішності компанії. Він начальник-Вона злий бос Він переконливий –Вона нахальна Він цілеспрямований-Вона самовпевнена Він акуратний-Вона марнославна Він милий,скромний-Вона дивиться на всіх із висока Не дозволяй стереотипам заважати тобі у життя. Буть сильним та сяй Для руйнування стереотипів потрібно досить багато часу. Ймовірно, що ви можете з побоюванням ставитися до свого колеги іншої національності. Але для повноцінного розвитку особистості не потрібно давати стереотипам влада над здоровим глуздом. Можливо, цей колега здатний відмінно працювати з вами в команді, варто тільки відкритися для нього. І ви зможете, ламаючи стереотипи, позбавлятися від невмотивованого негативного ставлення.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9653-kolory-12931

Презентація на тему «Кольори» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9653/12931-prezentaciya-na-temu-kolory-skachaty.pptx

files/12931-prezentaciya-na-temu-kolory-skachaty.pptx

Кольори  Все життя нас супроводжує колір. Ще в утробі матері ми сприймаємо червоно-рожеве свічення, в якому знаходимося. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду. Колір має хвильову енергетичну природу. А значить - ми відчуваємо його, найчастіше - це відбувається несвідомо. Нерідкими є випадки, коли сліпі люди, відчуття яких надзвичайно загострені, щоб компенсувати відсутність зору, здатні розрізняти кольори через дотик. Червоний Це найбільш емоційно насичений колір. ми бачимо червоний колір раніше всіх інших. Червоний колір підвищує кров'яний тиск, прискорює серцевий ритм і робить частішим дихання,посилює агресивність і збуджує. Однак, червоний колір - це не тільки кохання, а й небезпека. Адже знервованим людям не радять носити червоний одяг надто часто, бо занадто велика кількість червоного і його інтенсивна дія подавляє нервову систему і може спровокувати агресію. До того ж, червоний дуже „навантажує" очі. Рожевий Суміш червоного і білого. Цей відтінок червоного сприймається людьми як м'який, що відповідає жіночності. Це колір справжнього кохання та комфорту. Жовтий Ваша перша асоціація - сонце, хіба не так? Пробуджує в нас енергію і оптимізм. До речі, найтривожнішим для нашої психіки, попереджувальним про небезпеку сполучення - жовтий з чорним. Небезпечні тварини часто мають такий окрас - згадайте ос та тигрів. Помаранчевий Помаранчевий - найактивніший стимулятор енергії, а від того й апетиту, от чому його так широко використовують в підприємствах швидкого харчування. Цей колір стимулює мозкову діяльність таким чином, що навіть сита людина відчуває постійне бажання щось пожувати. Коричневий Коричневий. Символ впевненості та непохитності. Люди сприймають коричневий колір як колір землі, кори дерев - колір нашої матінки природи. Знак стабільності та згуртованості. Людина, що знаходиться під впливом коричневого кольору, за словами Ліліана Бондса, надзвичайно наполеглива, не схильна багато хвилюватися і вважає, що життя складніше, ніж здається на перший погляд. Зелений Це колір надії. Він дає нам відчуття спокою і розслаблення, от чому його так часто вибирають для приймальних покоїв лікарень і поліклінік. Темно-зелений Темно-зелений - визнаний майстер зняття болю, він навіть зупиняє кров. А чому, ви думаєте, халати хірургів - темно-зелені? Після синього це другий колір, який не порушує апетит. Але, якщо вам треба підписати договір, або налаштувати співрозмовника на дружню розмову, то без зеленого ніяк не обійтися. Блакитний Колір спокою, благополуччя та стабільності. Це колір прохолоди і деякої пасивності. За фен-шуєм - це колір творчості та індивідуальності. Також блакитний є втіленням духу Істини, і є втіленням слова. Синій Синього так багато на нашій планеті і він має дуже важливе значення для нас. Це колір вічності, таємниці та глибокого спокою. Темні, глибокі відтінки синього характерні для медитацій - під впливом синього організм розслабляється, біологічні процеси в ньому уповільнюються. Синій вважається кольором інтуїції. Синій колір стимулює мислення. Це хороший колір для класних кімнат або студій. Фіолетовий Це колір емоцій. В фен-шуй фіолетовий керує долею. Фіолетовий асоціюється з царською владою. Цей колір є втіленням духовності та аристократизму духа. Надмірно цей колір застосовувати не можна, він дуже тяжкий для сприйняття. Сірий Колір стабільності твердої, як скеля. Негативний аспект цього кольору - печаль та меланхолія. Позитивний - це реалізм та респектабельність. Це колір бізнесу в сучасному світі. Колір контролю емоцій. Білий В минулому він не асоціювався з радістю і чистотою, як зараз, а був кольором смерті та мовчання. Зараз же - білий все визнаний символ легкості, чистоти та втіленням світла. Білі предмети візуально здаються легшими. Але якщо використовувати цей колір в великій кількості, то ви створите почуття холоду, стерильності та розчарування. Чорний З давніх-давен чорний відповідав жіночності, її містичній постаті, справжньої жіночої сутності. В наш час чорний в багатьох випадках сприймається як депресивний, похмурий, пригнічуючий, особливо в великій кількості. Тому треба слідкувати, щоб чорного було не занадто багато і занадто часто. В іншому випадку - колір налаштовує не агресію, суперечки та небажання слухати інших, вводить в стан депресії, навіює думки про смерть. Але між тим, чорний - це колір осягнення, крім того - універсальний колір елегантності.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9648-postmodernizm-8438

Презентація на тему «Постмодернізм» (варіант 4)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9648/8438-prezentaciya-na-temu-postmodernizm-pereglyanuty.ppt

files/8438-prezentaciya-na-temu-postmodernizm-pereglyanuty.ppt

8
937 26
949

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9669-kredytna-spilka-17419

Презентація на тему «Кредитна спілка»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9669/17419-prezentaciya-na-temu-kredytna-spilka.ppt

files/17419-prezentaciya-na-temu-kredytna-spilka.ppt

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 http://www.creditukraine.com/ua/about/unascu.html http://uk.wikipedia.org

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9683-surzhyk-14648

Презентація на тему «Суржик»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9683/14648-prezentaciya-na-temu-surzhyk.ppt

files/14648-prezentaciya-na-temu-surzhyk.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9402-zovnishni-ekonomichni-zvyazky-mizhnarodnyj-turyzm-11989

Презентація на тему «Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародний туризм»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9402/11989-prezentaciya-na-temu-zovnishni-ekonomichni-zvyazky-mizhnarodnyy-turyzm.ppt

files/11989-prezentaciya-na-temu-zovnishni-ekonomichni-zvyazky-mizhnarodnyy-turyzm.ppt

45% 20% 16% 9% 10% 895 1475 850 830 795 720 540 440 420 420 350 400 1 96,7 2 65,7 3 57,8 4 54,2 5 42,7 6 37,6 7 36,0 8 22,2 9 18,9 10 18,5 1 82 2 50 3 35 4 32 5 47 6 22 7 21 8 20 9 20 10 19 1 2 3 4 5

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9687-simejne-pravo-8887

Презентація на тему «Сімейне право» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9687/8887-prezentaciya-na-temu-simeyne-pravo-skachaty.ppt

files/8887-prezentaciya-na-temu-simeyne-pravo-skachaty.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9666-stepan-yahnenko-19564

Презентація на тему «Степан Яхненко»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9666/19564-prezentaciya-na-temu-stepan-yahnenko.pptx

files/19564-prezentaciya-na-temu-stepan-yahnenko.pptx

Степан Яхненко Яхненко Степан Михайлович (р. н. невід. — 1842) — промисловець — цукрозаводчик, відомий підприємець першої пол. ХІХ ст. Народився в м. Сміла, Черкаської обл. Син кріпака Михайла Яхненка, котрий спромігся викупити себе і свою сім’ю на волю. Разом із братами Терентієм та Кіндратом успішно вів торгівлю борошном, орендуючи млини в Умані та Смілі. Коли до них приєднався Федір Симиренко, їхня комерційна діяльність посилилася, і в 20-х рр. XIX ст. вони створюють комерційну фірму — Торговий дім «Брати Яхненки і Симиренко», де знайшли вдале застосування комерційний талант братів Яхненків та підприємницькі й організаторські здібності Ф. Симиренка. Вже до 1830 р. фірма нараховувала безліч магазинів і складів по усій Україні. Тільки в Одесі було відкрито 6 магазинів славетного Торгового дому. Авторитет фірми зростав із року в рік. Колишнім кріпакам, а згодом — купцям першої гільдії Терентію, Кіндрату й Степану Яхненкам і Федору Симиренку, котрі завдячуючи власним здібностям і підприємницькому хисту стали одними з найбагатших людей півдня України у складі тодішньої Російської імперії, в 1832 р. імператорським указом було присвоєно звання потомствених купців 1-ї гільдії, а згодом — і почесних громадян м. Одеси. Крім того, за сприяння розквіту Одеси й активну участь у її самоуправлінні упродовж багатьох років поспіль їх обирали членами міської Думи та міськими головами. У роки аграрної кризи (кін. 1830-х — поч. 1840-х рр.) фірма ТД «Брати Яхненки і Симиренко» почала торгувати цукром. Капітал фирми швидко досяг мильйона рублів, і Платон (старший син Анастасії і Федора Симиренків), що допомагав у справах фірми, переконав батька і дядьків будувати власний цукровй завод, котрий і був побудований у 1839 р. у Ташлику (Черкащина). У 1845 р. орендуються і запускаються цукроварні у селах Олександрівка і Орловка, будується завод у селі Руська Поляна. Підприємства фірми «Рафінадний цукор брати Яхненки і Симиренко» з початку 40-х рр. XIX ст. диктують правила розвитку найдохіднішої на той час галузі не тільки в Україні, але й в усій Россії. Ташлицька цукроварня — перший у Російській імперії паровий рафінадний завод — стає «законодавцем мод» у цукровій промисловості: інші цукразаводчики також мусили перебудовувати свої підприємства на парові. Презентацію виконала: учениця 9-В класу ЗОШ 1-3 ст. № 1 Кулібаба Ганна Дякую за увагу!♥ Презентацію виконала: учениця 9-В класу ЗОШ 1-3 ст. №1 Кулібаба Ганна Дякую за увагу!♥

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9675-sydnejskaya-opera-8868

Презентація на тему «Сиднейская Опера»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9675/8868-prezentaciya-na-temu-sydneyskaya-opera.pptx

files/8868-prezentaciya-na-temu-sydneyskaya-opera.pptx

 Сиднейская Опера  (Sydney Opera House) Выполнила Ученица 11 класса Плахотная Влада Сиднейский оперный театр, или просто Сиднейская Опера - многопрофильный музыкальный театр на набережной города Сидней, бесспорно главный символ крупнейшего города Австралии, да и всей страны, одно из самых узнаваемых и популярных зданий мира. Архитектором Оперного Театра является датчанин Джорн Утзон (Jorn Utzon) Планировалось что строительство Оперы займет 4 года и будет стоить 7 миллионов австралийских долларов. Вместо этого, опера строилась целых 14 лет и обошлась в 102 миллиона долларов! Сиднейский Оперный Театр был открыт 20 Октября 1973 года королевой Англии Елизаветой II. Сиднейский оперный театр - это здание, выполненное в стиле экспрессионизма с радикальным и новаторским дизайном. План Сиднейского Оперного Театра Парусообразные оболочки, образующие крышу, делают это здание непохожим ни на одно другое в мире. Кровля выложена из миллионов кафельных плиток. Крыша театра своей формой напоминает морские раковины, или же паруса корабля. В центре чешуйки расположены блестящие черепицы, а по краям — матовые, таким образом, образовывается переливчатая поверхность, о которой и мечтал Уотзон. Фотографы и ценители всего прекрасного утверждают, что лучше всего любоваться на это чудо архитектуры и дизайна с кормы корабля, тогда здание превращается в подобие воздушного замка или белокрылого лебедя, готового взлететь Свое абсолютное очарование Сиднейская опера обретает ночью – когда его заливают огни фонарей. Сиднейский Оперный Театр признан одним из самых выдающихся сооружений современной архитектуры в мире и наряду с мостом Харбор-Бридж является визитной карточкой Сиднея Этот театр является одним из самых оживленных центров исполнительского искусства, ежегодно проходят около 1500 выступлений с общей посещаемостью более 1,2 миллиона человек.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/957-english-literature-16563

Презентація на тему «English Literature»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/957/16563-prezentaciya-na-temu-english-literature.pptx

files/16563-prezentaciya-na-temu-english-literature.pptx

«English Literature of the 14 century,main representatives and literary movements» Composed by:Darina Goleyewa Form :10-B Teacher:Kosharna O.O. Consultant: Dygal I.S. Characteristic of the literature of the 14th century The Middle English literature of the 14th is much more diversified than the previous Old English literature. A second and shorter alliterative vision poem, The Pearl, written in northwest England in about 1370. Pearl, miniature from Cotton Nero A.x. The Dreamer stands on the other side of the stream from the Pearl-maiden. A third alliterative poem, supposedly by the same anonymous author who wrote The Pearl is Sir Gawain and the Green Knight Sir Gawain John Gower Geoffrey Chaucer William Langland The most famous representatives: John Gower Geoffrey Chaucer William Langland Thank you for your attention

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9584-gryvna-6125

Презентація на тему «Гривна» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9584/6125-prezentaciya-na-temu-gryvna.pptx

files/6125-prezentaciya-na-temu-gryvna.pptx

1000 лет истории украинской валюты Гривна Первые реальные гривны, использовавшиеся в качестве денег (а они появились в эпоху Киевской Руси), мало напоминали традиционные монеты – это были продолговатые слитки преимущественно из серебра, иногда – из золота По одной из версий историков, название «гривна» пошло от украшения, которое носили наши предки в VIII-IX столетиях. Это был литой обруч из серебра или золота, фиксирующийся на загривке XI-ХIV вв. Центральная Рада учредила Государственный украинский банк, власти приняли решение выпускать собственные деньги. Сначала это были купюры номиналом в 100 карбованцев, которые печатали в Киеве. Купюры были без защиты и водяных знаков. Эскиз разрабатывал известный художник Георгий Нарбут, использовавший орнаменты в стиле украинского барокко. Карбованцы в народе называли еще «еврейскими деньгами»: надпись на них шла на четырех языках (украинском, русском, польском и идиш). 1917 г. Центральная Рада приняла закон о гривне как об основной денежной единице УНР. Ее стали печатать в Германии. Изображение для подавляющего большинства купюр рисовал уже упомянутый Г. Нарбут. После прихода к власти гетмана Скоропадского эмиссия гривны продолжилась. Интересно, что в этот момент появились купюры большого номинала, что свидетельствовало о стремительной инфляции. 1918 г. Шаги печатались на очень легкой тонкой бумаге, сами по себе они были небольшого размера. Уложенные на любой поверхности, купюры разлетались от легкого дуновения ветра и получили в народе прозвище «бабочки». 1918-1919 гг. Мелкой разменной купюрой были марки, так называемые «шаги». Одна гривна равнялась 100 шагам. После обретения Украиной независимости заговорили о национальной валюте. Власти решили возродить гривну, чтобы подчеркнуть «валютную» преемственность со времен Киевской Руси и освободительного движения 1917-1918 гг. Поскольку своего опыта производства денег в нашей стране на тот момент не было, гривны первого поколения изготавливали в Канаде и на Мальте. К октябрю 1992 г. деньги уже завезли. Но в оборот они вошли на четыре года позже. 1992 г. Вместо постоянной купюры появилась временная – украинские карбованцы. Они стремительно обесценивались, и к концу их существования появились купюры номиналом в 200 тыс. и даже в 1 млн. Они приняли на себя весь удар финансово-экономического кризиса и галопирующей инфляции и выполнили главную миссию: сыграли роль нацвалюты в переходный период, защитили внутреннего потребителя и позволили стране избежать платежного кризиса. Финансисты называют «купоновый» период первым этапом денежной реформы 1992-1996 гг. На протяжении двух недель гривна плавно вступила в свои права. Повсеместно производился обмен карбованцев на новую валюту по курсу 1 гривна к 100 000 купонов. 16 сентября купоно-карбованцы были полностью выведены из оборота. Специалисты относят денежную реформу в Украине к самым гуманным и безболезненным для населения 2-16 сентября 1996 г. За 17 лет гривне довелось пережить немало испытаний, в том числе два мировых финансовых кризиса. И вот уже больше года наша нацвалюта демонстрирует завидную стабильность. Аналитики находят в этом немалую заслугу Нацбанка. Кстати, по сложившейся традиции главы НБУ для Музея денег оставляют на актуальных купюрах самого маленького номинала свои автографы. 1996-2013 гг. Презентацию выполнила: ученица 11-А класса Алчевской ИТГ Чернявская Карина

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9670-racionalna-ekonomichna-povedinka-spozhyvacha-ta-vyrobnyka-1845

Презентація на тему «Раціональна економічна поведінка споживача та виробника» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9670/1845-prezentacya-na-temu-raconalna-ekonomchna-povednka-spozhivacha-ta-virobnika.pptx

files/1845-prezentacya-na-temu-raconalna-ekonomchna-povednka-spozhivacha-ta-virobnika.pptx

Тема №2. Раціональна економічна поведінка споживача та виробника Єремєєнко Олена 11 - А Світ надто великий, аби задовольняти потреби будь – якої людини, але надто малий, аби задовольнити людську жадобу. М.Ганді. Потреба-це прояв неохідності певних благ, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним. Потреби людини безмежні у своєму розвиткові і тенденції до підвищення. Потреби поділяють на: - Матеріальні і нематеріальні. - Першочергові і такі, що задовольняються предметами розкоші. - Індивідуальні і колективні.  Споживче благо - все, що задовольняє наші потреби. Економічні блага - це блага, що людина спеціально створює і виробляє для задоволення своїх потреб. Безкоштовні блага люди не створюють, а знаходять у природі в готовому для використання вигляді. Безкоштовність благ відносна. Товар – це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини. Економічні блага поділяються на: - Довготривалі економічні блага – це блага, що людина виробляє і чим користується тривалий час. - Нетривалі економічні блага – це блага , що людина виробляє і використовує одразу. Товари та послуги: Взаємозамінювальні (субститути) - товари та послуги, здатні задовольняти одну й ту саму потребу людини. Взаємодоповнювані (комплементарні) - це товари та послуги, здатні задовольнити певну потребу людини тільки в комплексі.  Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9652-doslidzhennya-kosmosu-1463

Презентація на тему «Дослідження космосу» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9652/1463-prezentacya-na-temu-dosldzhennya-kosmosu.pptx

files/1463-prezentacya-na-temu-dosldzhennya-kosmosu.pptx

Виконали: учениці 11 класу СЗОШ № 5 Гусєва Соня, Луценко Віка, Шлапай Христина Дослідження космосу Що таке космонавтика? Космонавтика - це наука про польоти літальних апаратів  у світовий простір, і вид людської діяльності, спрямований на пізнання космосу і космічних об'єктів технічними засобами. Космонавтика - величезний каталізатор науки і техніки, що став за короткий строк одним із найголовніших рушіїв світового науково - технічного прогресу. Вона стимулює розвиток електроніки матеріалознавства, машинобудування, енергетики і багатьох інших галузей. Зародження космонавтики 1881 року  Микола Кибальчич запропонував схему першого у світі реактивного літального апарату. 1903 року вчений Костянтин Ціолковський  висунув ідею про використання ракет для космічних польотів; спроектував ракету для міжпланетних сполучень. У 1920-х роках учений Герман Оберт  також виклав принципи міжпланетного польоту. У січні 1929 року вчений Юрій Кондратюк   випустив за власні кошти книгу «Завоювання міжпланетних просторів». Космічні апарати 4 жовтня 1957 року СРСР справив запуск першої світової штучного супутника Землі. 6 грудня 1957 року США була спроба запустити супутник «Авангард-1» з допомогою ракети-носія. 31 січня 1958 року було виведено на орбіту американський супутник «Эксплорер-1», у відповідь на запуск радянських супутників. 17 серпня 1958 року США було здійснено перша спроба послати з мису Канаверал на околиці Місяця зонд з науковою апаратурою. Космічні апарати Першим дослідницьким апаратом, спрямованим земляками в іншу планеті, стала радянська автоматична станція "Венера-1", що стартувала 12 лютого 1961 року. У грудні 1962 року американський зонд "Маринер-2" пролетів з відривом 35 тисячі кілометрів від Венери. У 1965 році "Венера-3" вперше досягла поверхні планети, а 1967 року "Венера-4" вперше здійснила плавний спуск у її атмосфери і провела безпосередні фізико-хімічні дослідження.  Космічні апарати 10 липня 1962 року перший супутник зв'язку «Телстар-1» запущено на низьку навколоземну орбіту. У 1979 – 1981 роках космічні апарати "Піонер–11", "Вояджер–1", "Вояджер–2" пройшли біля Сатурна. Вітчизняна космічна навігаційна система "Глонасс", уведена в дію у 1993 році. Людина в космосі 19 серпня 1960 року «Супутник-5» вперше повертається на Землю з двома живими істотами на борту — собаками Білкою і Стрілкою. 12 квітня 1961 року  Юрій Гагарін став першою людиною, що здійснила політ в космос, облетівши Землю на «Востоці-1». 5 травня 1961 року Алан Шепард став першим американцем, що побував у космосі. 16 червня 1963 року Валентина Терешкова на «Востоці-7» стала першою жінкою, що побувала в космосі. Людина в космосі 18 березня 1965 року Олексій Леонов залишив корабель «Восход-2» і став першою людиною, що вийшла у відкритий космос. 20 липня 1969 року Ніл Армстронг  став першою людиною, що ступила на Місяць. 19 листопада 1997 року Леонід Каденюк став першим космонавтом незалежної України. 15 жовтня 2003 року Ян Лівей став першим китайцем, що побував у космосі, під час пілотованого польоту «Шеньчжоу-5».

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9632-mystectvo-kytayu-13274

Презентація на тему «Мистецтво Китаю» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9632/13274-prezentaciya-na-temu-mystectvo-kytayu.pptx

files/13274-prezentaciya-na-temu-mystectvo-kytayu.pptx

Мистецтво Китаю Виконала учениця 11 класу Лозівської гімназії Воловик Алла Уже в VIII ст. китайські художники-пейзажисти поряд із водяними мінеральними фарбами використовували чорну туш, що давало можливість створити єдиний цілісний образ природи. Як просторово-повітряне середовище живописці використовували білу матову поверхню рисового паперу, що не віддзеркалювала світло та легко вбирала у себе туш, і зернисту шовкову тканину. Одна з найхарактерніших особливостей китайського живопису — гармонійне поєднання в ньому поезії та каліграфії. Картини сувої Чжан Сюань. Сувій. Приготування шовку. «Рай Амітабхи». Шовковий сувій з Дуньхуана Імператор та придворні (Ян Лібень) Люди і предмети «Весна. Виїздні суду Тан» (Чжан Сюань (713-755)) Пастух, Хан Ган (706—783), придворний художник при Сюань-цзуні Хань Гань. Анімалістичний жанр (618-907) Чжоу Фан «Ян Гуйфей після купання» Дунь Хуан «Провідний шлях Будди» 900 р. Пейзаж Квіти і птахи Кано Ейтоку порцеляна Кераміка

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9629-kytajskyj-zhyvopys-6538

Презентація на тему «Китайський живопис» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9629/6538-prezentaciya-na-temu-kytayskyy-zhyvopys.pptx

files/6538-prezentaciya-na-temu-kytayskyy-zhyvopys.pptx

Китайський живопис Китайський живопис , або Гохуа , термін для позначання традиційного китайського живопису з традиційним же використанням основи, матеріалів та інструментів. Виникнення терміну Назва Гохуа (живопис нашої країни) виникла лише на зламі 19-20 століть як протиставлення назві Сиянхуа (західноєвропейський, тобто заморський, живопис). Є ще одна позначка живопису за технікою виконання - Шуймохуа( тобто живопис чорною тушшю, притаманний Китаю )і Юхуа ( заморський живопис олійними фарбами ).В Китаї в 20 столітті було співіснування обох різновидів живопису. Є майстри, що дотримуються традиційних матеріалів і техніки ( Сюй Бейхун, 1885-1953 та ін.)і ті, що перейшли на олійні фарби. До 20 століття Гохуа пройшов довгий шлях розвитку. В китайському живопису є і стінописи (фрески), і живопис на речах домашнього вжитку (китайські ширми, віяла тощо). В Гохуа є свої традиційні умовності, як в західному балеті чи пекінській опері. Так, носієм кольору виступає особливий різновид туші - так звана китайська туш. Розтерта на порох і розведена водою, туш дає багато відтінків чорного - від найслабшого сірого до вугільно-чорного. Слабкі відтінки сірого використовуються для умовної позначки перспективи, бо Гохуа не притаманна перспектива італійського зразку. Водночас умовність поширена і на багатоколірність. Усе розмаїття кольорів зведено у проміжок від найслабшого сірого до вугільно-чорного.А вже уява глядача допомагає здогадатися, що чорне листя - зелене, сірі квіти - рожеві і червоні тощо. Цікавою особливістю було і використання незвичних для Європи форматів - вузьких і видовжених, вертикальних чи горизонтальних, а також сувоїв з панорамними краєвидами. Є і використання різних кольорів на зразок акварелі. Ще однією умовнистю Гохуа виступає активне використання художньої порожнечі і фрагментарності. Для натяку на зображення весняних квітів дикої червоної сливи було не обов'язковим зображення усього дерева. Було досить дати лише одну гілку з поодинакими квітами і бутонами. Майже обов'язковими були написи ієрогліфами. Напис часто мав віршовану форму. На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чоною тушшю -червоною фарбою. Основою для Гохуа виступали шовк, хлопкова( коттон ) або пенькова тканина,і особливий папір. Пензлі робили з бамбуку і хутра тварин. Жанрова різноманітність Релігійний образ Портрет (офіційний чи приватний) Історична картина Міфологічна картина Пейзаж Побутова картина Натюрморт Гохуа і постмодернізм Гохуа ( китайський живопис ) давно перетнув кордони Китаю. Його століттями вивозили в Японію, де він отримав свій розвиток і національне, японське забарвлення. Зразки китайського живопису масово вивозились в Західну Європу з 19 століття. Свій вплив мав китайський живопис і на майстрів постмодернізму. Агресивний і дещо всепоглинаючий постмодернізм забрав у свій репертуар і незвичний формат полотен, і фрагментарну подачу речей, і художню порожнечу, і створив свої зразки абстракціонізму. Китайський живопис Гохуа давно предмет колекціонування великими музеями світу. Його зразки мають музеї Китаю, Японії, США, Франції, України, Росії тощо. Одним з найвідоміших представників гохуа є Чжан Дачань. Серед сучасних представників користується визнанням Ґу Інчжі та інші.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9691-vyrobnyctvo-3914

Презентація на тему «Виробництво»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9691/3914-prezentaciya-na-temu-vyrobnyctvo.pptx

files/3914-prezentaciya-na-temu-vyrobnyctvo.pptx

Презентація на тему:“Виробництво” Виконала учениця 11-А класу Кузьменко Надія Поняття виробництва Виробни́цтво — процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним. Процес виробництва за своєю структурою складається з 4-х фаз: Існує також поділ виробництва на первинне, вторинне, третинне і четвертинне, що свідчить про похідність видів виробничої діяльності Первинне четвертинне -сільське -інф-ція господарство та знання третинне -Лісництво вторинне -виробничі та ін -обробна -споживчі промисл. послуги Виробництво Виробни́чі відно́сини — суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального і нематеріального виробництва. Це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ. Ця система відносин відбиває соціальну сторону економіки. Фактори виробництва- ресурси, що використовуються в виробництві, від яких залежить об'єм випускаємої продукції. Капітал. Критика політичної економії — одна з основних праць Карла Маркса, в якій аналізується та критикується капіталістичне суспільство. Книжка мала визначний вплив на робітничий рух в XX столітті. Економічна теорія криз Маркса Маркс визначив природу криз у капіталіс-тичному суспільстві та довів невипадковість та закономірну періодичність криз у буржуазному суспільстві. Виробничі ресурси Основна характеристика всіх виробничих ресурсів-це їх обмеженість. Значення виробництва, його суспільно-економічна роль Виробництво є важливим компонентом функціонування будь-якої держави, тому що воно визначає її економічну безпеку, сталість фінансової системи і рівень життя людей. Основна мета виробництва в ринкових умовах, згідно зі статутом підприємства, полягає в забезпеченні споживача необхідною йому продукцією у певні строки, заданої якості та комплектації, з мінімальними витратами для виготовлювача.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/962-25-greatest-maritime-disasters-in-history-3684

Презентація на тему «25 Greatest Maritime Disasters In History»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/962/3684-prezentaciya-na-temu-25-greatest-maritime-disasters-in-history.pptx

files/3684-prezentaciya-na-temu-25-greatest-maritime-disasters-in-history.pptx

25 Greatest Maritime Disasters In History The Sussex was lost in a severe storm on 1 March 1694 off Gibraltar. There were only two survivors out of a crew of 500. №25 HMS Sussex Sank on 18 September 1890 after striking a reef during a typhoon off Kushimoto, Japan. The maritime accident resulted in the loss of 533 sailors including Admiral Ali Osman Pasha. Ottoman frigate Ertuğrul №24 During the ship’s 19th voyage, on 1 April 1873, it ran onto rocks and sank off the coast of Nova Scotia, killing 535 people. №23 RMS Atlantic 16 April 1947, the French registered ex-liberty ship caught fire and exploded dockside while being loaded with ammonium nitrate at Texas City, Texas. In what came to be called the Texas City Disaster an estimated 581 people, including 28 firefighters, were killed and 5,000 were injured. №22 SS Grandcamp 3 September 1878 the Princess Alice was sunk in a collision on the River Thames with the collier Bywell Castle off Tripcock Point in 1878. Over 650 people died making it the greatest loss of life in any Thames shipping disaster. №21 SS Princess Alice 28 June 1904 the Norge ran aground close to Rockall on St. Helen’s Reef. The final death toll was 635 with 160 survivors who spent up to eight days in open lifeboats before rescue. №20 SS Norge 21 June 2008, the ferry Princess of the Stars capsized and sank in Typhoon Fengshen off the coast of San Fernando, Romblon, in the Philippines. Of the estimated 747 people aboard, only 57 survived. №19 MV Princess of the Stars The Camorta was caught in a cyclone and sank in the Irrawaddy Delta on 6 May 1902 with the loss of all 655 passengers and 82 crew. She was en route from Madras, India, to Rangoon, Burma, across the Bay of Bengal. №18 SS Camorta 26 November 1914, a powerful internal explosion ripped the Bulwark apart in the River Medway estuary. All of her officers were lost, and out of 750 sailors only 14 sailors survived. №17 HMS Bulwark While moored at Portsmouth in August 1782 the ship heeled too far and began taking water in through the gun ports before sinking. More than 800 lives were lost. №16 HMS Royal George Just before midnight on 9 July 1917 at Scapa Flow, HMS Vanguard suffered an explosion and sank almost instantly, killing an estimated 843 men and leaving only two survivors. №15 HMS Vanguard 24 July 1915, while moored to the dock in the Chicago River, the capacity load of passengers shifted to the river side of the ship causing it to roll over, killing 845 passengers and crew. №14 SS Eastland The MS Estonia sank in heavy Baltic seas on 28 September 1994 claiming 852 lives. №13 MS Estonia The General Slocum caught fire and sank in New York’s East River on 15 June 1904 killing over 1,000 people and making it New York City’s worst loss-of-life incident until the September 11, 2001 terrorist attacks. №12 PS General Slocum 3 February 2006, the passenger ferry Al Salam Boccaccio 98 sank in the Red Sea carrying 1,312 passengers and 96 crew members. Only 388 people survived. №11 MS al-Salam Boccaccio 98 29 May 1914, the Empress of Ireland sank after colliding with SS Storstad on the Saint Lawrence River claiming 1,012 lives. №10 RMS Empress of Ireland This Japanese passenger ferry that sank during Typhoon Marie in the Tsugaru Strait between the Japanese islands of Hokkaido and Honshu on 26 September 1954 lead to an estimated 1,500 deaths. №9 Tōya Maru Аn October night in 1707 a Royal Navy fleet made several fatal miscalculations as they attempted to sail through dangerous reefs west of the Isles of Scilly. Overall four ships sank leaving nearly 2,000 sailors dead. №8 Scilly naval disaster of 1707 Possibly the most well known maritime accident in history, the RMS Titanic was supposedly unsinkable but after striking an iceberg en route to New York City it left 1,523 people dead №7 RMS Titanic Referred to as the “Titanic of the East” this Chinese junk struck a reef near Indonesia and sank on 6 February 1822, leaving an estimated 1,600 dead. №6 Tek Sing The SS Sultana was a steamboat paddlewheeler that exploded on April 27, 1865 and has been called the greatest American maritime disaster in history with over 1,600 lives lost. №5 SS Sultana This Senegalese government-owned ferry capsized off the coast of Gambia on September 26, 2002 and led to a death toll of nearly 4,000. №4 MV Le Joola Responsible for the infamous Halifax Explosion of 1917 this French ammunition freighter exploded in Halifax Harbor, Nova Scotia after colliding with another ship. The blast killed over 2,000 people and injured 9,000 more. №3 SS Mont-Blanc This Chinese steamship exploded upon striking a mine (probably left by the Japanese navy) on the Huangpu River in 1948. It was packed with refugees from the Chinese Civil War so the exact death toll is not known but some estimates put it near 4,000. №2 SS Kiangya Called the greatest peace time maritime disaster in history, in 1987 the sinking of the MV Doña Paz led to 4,341 deaths with only 24 survivors. The ferry was en route to the capital of the Philippines when it collided with an oil tanker leaving both ships and the surrounding ocean to light up in flames. №1 MV Doña Paz

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9622-cyrk-4617

Презентація на тему «Цирк»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9622/4617-prezentaciya-na-temu-cyrk.pptx

files/4617-prezentaciya-na-temu-cyrk.pptx

Цирк=) Немного истории Цирк в Риме У древних римлян словом «цирк» называлось открытое сооружение в виде вытянутого овала, соответствующее современному ипподрому. Крупнейшим из таких зданий был Большой цирк (Circus Maximus) в столице. Римский цирк имел очень мало общего с современным цирковым представлением: он был местом проведения ряда народных «зрелищ», прежде всего конских скачек и гонок колесниц: единоборства, травли зверей и т. п. Состязания в цирке происходили в известные праздничные дни и назывались «люди зрелищ». Цирк играл в Риме большую общественную роль, сохранявшуюся также в первые века Византии. Немного истории Среднее века После распада Римской империи цирк мало-помалу потерял своё значение главного места для развлечения народа. Внук Хлодвига I,Хильперик I, король франков, построил в Париже и Суассоне цирки, где давались народу различные представления, но последние особенного успеха не имели, и потому цирки вскоре были заброшены и сломаны. Получившие в Средние века значительное развитие мистерии и театральные представления окончательно подорвали значение цирка как общественного увеселения. Немного истории Новое время Цирк современного типа появился впервые лишь в конце XVIII века во Франции. Создателями его явились два английских наездника, отец и сын Астлеи. В 1774 году они выстроили в Париже, в предместье Тампль, круглый зал, названный ими цирком, и стали давать здесь представления, состоявшие из различных упражнений на лошадях и акробатических этюдов. Преемники Астлеев, итальянцы Франкони, вскоре выстроили новый цирк уже на 2700 человек. Они ввели в программу представлений ещё и пантомимы, а также борьбу диких зверей между собой и с собаками. Из Парижа цирковые представления вскоре распространились по всей Европе. Представления с дрессированными животными начали даваться в цирке с конца XIX века. К концу века постоянные цирки существовали почти во всех столицах и главных городах Западной Европы и России. Лучшими считались цирки Парижа. Кроме того, по Западной Европе и России постоянно кочевало весьма значительное число подвижных цирков. В Италии XIX века не было постоянных цирков, но зато большая часть наиболее значительных театров была устроена так, что партер мог быть превращён в цирковую арену. Наибольшее распространение цирки получили в Испании, где сохраняется с античности коррида. Отец и сын Астлеи Коррида. Испания Немного истории Современность Современные цирковые искусства включают клоунаду, акробатику, эквилибристику, музыкальную эксцентрику, иллюзионизм, пантомиму, интермедию и др. Цирковые специальности, помимо работы с животными, включают в себя разнообразные акробатические и гимнастические дисциплины, в том числе: хождение по канату, воздушную гимнастику, например, номера на трапеции и различные наземные упражнения. Клоунада — наиболее сложный цирковой жанр. Клоун мастерски владеет несколькими дисциплинами. Последнее время переживает второе рождение одна из древнейших профессий цирка — огнеглотатели. Многие цирки начали включать в программу выступлений огненное шоу. Клоунада Акробатика Пантомима Ходьба по канату Цирковые животные Цирковое животное – животное, участвующее в цирковых представлениях под руководством дрессировщика. По современным нормам, для цирковых представлений используются только те животные, которые изъяты из дикой природы минимум в третьем поколении. То есть они привыкли к человеческому окружению и не приспособлены к жизни в естественных условиях. Многие цирки, в частности, Национальный цирк Украины, следят за соблюдением данного правила в своих стенах. Самые известные цирки мира Первым цирком числится китайский Shanghai Circus World (Шанхайский мир цирка) Cirque du Soleil - самый знаменитый цирк в мире Cirque du Soleil Cirque du Soleil (Сирк дю солей) (фр. Цирк Солнца) — канадская компания, работающая в сфере развлечений, определяющая свою деятельность как «художественное сочетание циркового искусства и уличных представлений». Была основана в 1984 году Ги Лалиберте и Жилем Сент-Круа и базируется в Монреале, Канада. «Цирк Солнца» насчитывает более 4000 человек, работающих в разных группах, что позволяет компании давать представления в нескольких точках мира одновременно. Выступает со зрелищными спектаклями, постановка которых осуществлена на арене под временным шатром (шапито), на постоянной цирковой арене, а также на театральной сцене. Годовая выручка цирка превышает 600 млн долларов.  Цирк братьев Фрателлини (Франция) Цирк братьев Ринглинг, Барнума и Бейли Национальный цирк Украины Национальный цирк Украины (Киевский цирк,) — один из старейших стационарных цирков на Украине. Расположен в Киеве на площади Победы, его вместимость — 2100 человек. Нынешнее здание цирка было открыто 5 ноября 1960 года. Национальный цирк Украины (Киевский государственный цирк) — центр циркового искусства, который имеет общегосударственное и международное признание. На его арене выступали и выступают величайшие артисты, имена которых вписаны золотыми буквами в историю украинского и мирового циркового искусства, которых знает и помнит не одно поколение зрителей. Это своеобразная экспериментальная база, где рождаются тематические программы, аттракционы и номера на уровне классических образцов. Активный период работы цирка — десять месяцев в году, представления проходят в зале, который рассчитан на 1907 мест. Действующий руководитель Национального цирка Украины (директор и художественный руководитель) — Народная артистка СССР и Украины Людмила Алексеевна Шевченко. Конец

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9686-horovyj-koncert-ta-jogo-tvorci-14949

Презентація на тему «Хоровий концерт та його творці»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9686/14949-prezentaciya-na-temu-horovyy-koncert-ta-yogo-tvorci.ppt

files/14949-prezentaciya-na-temu-horovyy-koncert-ta-yogo-tvorci.ppt

http://www.subject.com.ua/textbook/art/10klas/41.html http://valyakodola.com.ua/publ/mojim_uchnjam/gotuemos_do_urokiv_khudozhnoji_kulturi_10_klas/khorovij_koncert_ta_jogo_tvorci/56-1-0-317

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9679-londonska-nacionalna-galereya-15141

Презентація на тему «Лондонська національна галерея» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9679/15141-prezentaciya-na-temu-londonska-nacionalna-galereya-skachaty.pptx

files/15141-prezentaciya-na-temu-londonska-nacionalna-galereya-skachaty.pptx

Лондонська національна галерея Історія приміщення У квітні 1824 Палата громад погодилася виплатити £ 57000 для збору колекції картин Ангерстейна. Його 38картин були призначені, щоб сформувати нову національну колекцію.Невелика первісна галерея не мала власного приміщення. Її розмістили в будинку покійного Ангерстейна. Картини займали усі стіни, в залах було тісно, накопичувався бруд від відвідувачів . Розмір будівлі - будинок Ангерстейна- був порівняно маленький з іншими національними художніми галереями, тож його висміювали в пресі. Історія приміщення У 1831 році парламент прийняв рішення побудувати будівлю для Національної галереї на Трафальгарській площі. Архітектор Вільям Вілкінс отримав замову на проект приміщення для галереї. Приміщення побудували на півночі Трафалгарської площі. Вілкінс не був багато обдарованою особою, а малоприємний стиль пізнього англійського класицизму ще більше звузив можливості архітектора. Плаский фасад прикрашений традиційними портиками, коланами, пілястрами, трикутним фронтоном, куполом в центрі і негармонійними бічними. За проектом повинні бути ще скульптури, але їх так ніколи і не зробили.Нова будівля, нарешті, відкрилась у 1838 році.Національна галерея стоїть на місці колишньої конюшні короля. Архітектор галереї, Вільям Уілкінс, використовував багато методів будівництва будівлі стайні, коли він побудував Національну галерею.У 1826 році неподалік Carlton House, колишній будинок принца-регента, був знесений, але його вражаючі колони були врятовані. Уілкінс обрав вісім колон , щоб використати в його новій будівлі Національної галереї. Але він тоді вирішив, що вони були занадто малі для центрального портика. Проте, можна припустити, що вони в кінцевому підсумку були використані в східних і західних портиках . Королівська академія мистецтв також була спочатку розміщена в новій будівлі Національної галереї на Трафальгарській площі. У 1869 році Королівська академія переїхала у в нову будівлю на Пікаділлі, залишаючи додатковий простір для Національної галереї Було багато публічної критики будівлі Національної галереї і в 1869 році архітектору Е. М. Баррі було запропоновано представити проекти перебудови всієї галереї на Трафальгарській площі. Після довгих обговорень було прийнято рішення про те, що існуюча будівля має залишатися, але має бути додано крило. Ця робота була завершена в 1876 році, і додала сім нових виставкових залів, в тому числі вражаючі куполи. Опікуни протягом тривалого часу хотіли забезпечити вільний простір для Національної галереї. Центр Лондона був дуже обмежений. Зрештою, в 1907 році, казарми в задній частині галереї були очищені, і почалася робота, щоб побудувати п'ять нових галерей. Зараз Галерея має загальну площу 46 396 квадратних метрів . Є досить велика, щоб вмістити більше 2000 лондонських двоповерхових автобусів. Історія приміщення Огляд картин Національна галерея містить понад 2300 робіт. Всі основні традиції західноєвропейського живопису представлені від художників пізнього середньовіччя і Відродження Італії в французьких імпресіоністів. травень 1824 року, колекція банкіра Ангерстейна: п'ять пейзажів Клода Лоррена, полотно Себастьяно дель Пйомбо «Воскресіння Лазаря», картини «Венера і Адоніс» Тіціана, «Викрадення сабінянок» Рубенса, хогартівська серія «Модний шлюб», портрет адмірала Гітфілда пензля Рейнольдса та «Сільське свято» Вілкі. Згодом новими картинами колекцію поповнив Джордж Бомонт: пейзаж Каналетто «Будинок каменяра», композиція Веста «Орест і Пілад», Вілкі «Сліпий скрипаль», пейзаж Рубенса «Пейзаж із замком Стен». 1831 року галерея поповнилася великою кількістю картин, що їх заповідав колекціонер Голуелл-Карр («Святий Георгій» Тінторетто, «Святе сімейство» Тіціана, «Святе сімейство» Андреа дель Сарто , «Жінка, що купається в струмку» Рембрандта). У 1838 році за заповітом лорда Фарнбру галерея поповнилася такими картинами як «Вечір» Рубенса, «Пейзаж із заходом сонця», «Пейзаж із замком Стен», «Водопій», «Віз, що їде на ринок» Гейнсборо, «Хлібне поле» Констебля. Огляд картин 1847 року Роберт Верон подарував галереї 156 картин англійських художників. В 1851 році після смерті художника Джозефа Маллорда Вільяма Тернера за заповітом перейшло 300 його картин та 19 тисяч малюнків і акварелей. В 1857 році придбано колекцію Ломбарді-Бальді (картини Дуччо, Маргарито з Ареццо, Паоло Учелло). У 1875 році галерея поповнилася колекцією з 94 картин Уїнна Елліса, які він заповів Національній галереї. У 1884 році було куплено полотно «Мадонна Ансідеї» Рафаеля і «Кінний портрет Карла I» Ван Дейка.  Огляд картин. Придбання ХХ століття у 1916 р. галерея придбала вівтарний образ 15 ст. Мазаччо — «Мадонна з немовлям». у 1924 р. по заповіту Монда галерея отримала чергових Боттічеллі (Сцени життя Св. Зіновія) та Тиціана. У 1934 р. галерея придбала картину " Знущання над Христом " — автор Босх У 1954 р.- галерея стала власницею двох картин Гейнсборо («Ранкова прогулянка» та « Портрет містера і міссіз Ендрюс») У 1962 р. галерея придбала картон Леонардо да Вінчі (Св. Анна та Марія з немовлям) та "Пейзаж " Джорджоне. У 1972 р. галерея отримала Пікассо (« Натюрморт ») та картину Матісса- «Портрет Грети Моль». За період директорства Майкла Леві з 1973 по 1986 рр. Національна галерея придбала нові полотна(Понтормо,Парміджаніно,Караваджо,Рафаель Санті,Франс Галс,Дієго Веласкес,Клод Моне,Каміль Піссарро,П'єр-Огюст Ренуар) Молода жінка, стоячи на Virginal Ян Вермер 1670-1672 Паоло Учелло: Битва при Сан Романо Леонардо да Вінчі:Мадонна в скелях Клод Моне: Ставок з водяними лілеями Ганс Гольбайн молодший: Амбасадори Ян ван Ейк: Портрет подружжя Арнольфіні Томас Гейнсборо« Портрет містера і міссіз Ендрюс» Рембрандт: Свято Валтасара Джованні Больтраффіо «Чоловік у профіль», між 1498 та 1516 Вінсент ван Гог: Соняшники

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/969-steven-allan-spielberg-22550

Презентація на тему «Steven Allan Spielberg»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/969/22550-prezentaciya-na-temu-steven-allan-spielberg.pptx

files/22550-prezentaciya-na-temu-steven-allan-spielberg.pptx

Steven Allan Spielberg Steven Allan Spielberg (born December 18, 1946) is an American film director, screenwriter, producer, and business magnate. Spielberg was born in Cincinnati, Ohio, to an Orthodox Jewish family. His mother, Leah Adler Posner (born 1920), was a restaurateur and concert pianist, and his father, Arnold Spielberg (born 1917), was an electrical engineer involved in the development of computers. In 1958, he became a Boy Scout and fulfilled a requirement for the photography merit badge by making a nine-minute 8 mm film entitled The Last Gunfight. Following his parents' divorce, Spielberg moved to Saratoga, California with his father. His three sisters and mother remained in Arizona. As a child, Spielberg faced difficulty reconciling being an Orthodox Jew with the perception of him by other children he played with. After moving to California, he applied to attend the film school at University of Southern California School of Theater, Film and Television two separate times, but was unsuccessful. His first professional TV job came when he was hired to direct one of the segments for the 1969 pilot episode of Night Gallery. Filmography Firelight (1964) Slipstream (1967) Amblin' (1968) "L.A. 2017 (1971) Duel (1971) Something Evil (1972) Savage (1973) The Sugarland Express(1974, also wrote) Jaws(1975) Close Encounters of the Third Kind (1977, also wrote) 1941 (1979) Raiders of the Lost Ark (1981) E.T. the Extra-Terrestrial (1982) Twilight Zone: The Movie ("Kick the Can" segment, 1983) Indiana Jones and the Temple of Doom (1984) The Color Purple (1985) Empire of the Sun (1987) Indiana Jones and the Last Crusade (1989) Always(1989) Hook (1991) Jurassic Park (1993) Schindler's List (1993) The Lost World: Jurassic Park (1997) Amistad (1997) Saving Private Ryan(1998) A.I. Artificial Intelligence(2001, also wrote) Minority Report(2002) Catch Me If You Can(2002) The Terminal (2004) War of the Worlds (2005) Munich(2005) Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull(2008) The Adventures of Tintin(2011) War Horse (2011) Lincoln (2012) St. James Place(2015) The BFG(2016) Thank you for attention!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9700-myhajlo-gorbachov-16356

Презентація на тему «Михайло Горбачов»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9700/16356-prezentaciya-na-temu-myhaylo-gorbachov.pptx

files/16356-prezentaciya-na-temu-myhaylo-gorbachov.pptx

Михайло Горбачов 11 клас Народився в селі Привольне Красногвардійського району Ставропольського краю, у селянській сім'ї. Батько — Горбачов Сергій Андрійович (1907–1976), росіянин. Мати — Гопкало Марія Пантиліївна (1911–1993), українка. Із 13 років періодично поєднував навчання в школі із роботою в МТС і в колгоспі. Із 15 років працював помічником комбайнера машинно-тракторної станції. У 1948 році, сімнадцятирічним, був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, як знатний комбайнер. У тому ж році призваний у Радянську армію, служив начальником продскладу. В 1950 році вступив до МГУ імені М. В. Ломоносова. Після закінчення в 1955 році юридичного факультету МГУ був направлений у Ставрополь у краєву прокуратуру. Працював заступником завідувача відділу агітації і пропаганди Ставропольського крайкому ВЛКСМ, першим секретарем Ставропольського міськкому комсомолу, потім другим і першим секретарем крайкому ВЛКСМ (1955–1962). Малий Михайло з бабусею та дідусем У 1953 році одружився із Раїсою Максимівною Титаренко (1932–1999). Був членом Політбюро з 1980. Як Генеральний секретар Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу 1985–1991, Голова Президії Верховної Ради СРСР 1988–1989, Голова Верховної Ради СРСР 1989–1990, Президент СРСР 1990–1991 проводив ліберальні реформи всередині країни, які були названі Перебудовою і призвели до появи багатопартійності; спробував обмежити гонку озброєнь. 2009 року став лауреатом німецької премії «Квадрига». Партійна робота 1952 — прийнятий до лав КПРС. Березень 1962 — парторг крайкому КПРС Ставропольського територіально-виробничого колгоспно-радгоспного управління. 1963 — завідувач відділу партійних органів Ставропольського крайкому КПРС. Вересень 1966 — обраний першим секретарем Ставропольського міськкому партії. 1967 — закінчив економічний факультет Ставропольського сільськогосподарського інституту (заочно), спеціальність— агроном-економіст. Серпень 1968 — другий секретар Ставропольського крайкому КПРС. Квітень 1970 — перший секретар Ставропольського крайкому КПРС. 1971–1991 — член ЦК КПРС. Листопад 1978 — обраний секретарем ЦК КПРС. 1979–1980 — кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. На початку 80-х років здійснив ряд закордонних візитів, під час яких познайомився з Маргарет Тетчер і подружився з Олександром Яковлєвим, який очолював у той час радянське посольство у Канаді. Брав участь у роботі Політбюро ЦК КПРС щодо вирішення важливих державних питань. Діяльність на посаді генсека і президента Перебуваючи на вершині влади, Горбачов проводив численні реформи і кампанії, які в подальшому привели до ринкової економіки, знищення монопольної влади КПРС і розпаду СРСР. Оцінка діяльності Горбачова суперечлива. Консервативні політики критикували його за економічну розруху, розвал Союзу та інші наслідки перебудови. Радикальні політики критикували його за непослідовність реформ і спробу зберегти колишню центрально-плановану економіку і соціалізм. Багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова, демократію і гласність, закінчення холодної війни, об'єднання Німеччини. Оцінка діяльності Горбачова за кордоном колишнього СРСР носить більш позитивний і менш суперечливий характер, ніж у пострадянському просторі. Заходи, здійснені Горбачовим Антиалкогольна кампанія в СРСР, розпочата 17 травня 1985 р., призвела до підвищення на 45% цін на алкогольні напої, скорочення виробництва алкоголю, вирубування виноградників, зникнення цукру в магазинах унаслідок самогоноваріння і введення карток на цукор, але і збільшенню тривалості життя населення, зниження рівня злочинів, скоєних на грунті алкоголізму. Прискорення — цей лозунг був пов'язаний з обіцянками різко підняти промисловість і добробут народу за короткі терміни; кампанія призвела до прискореного вибування виробничих потужностей, сприяла початку кооперативного руху і підготувала перебудову. Переведення підприємств на госпрозрахунок, самоокупність, самофінансування — введення перших елементів ринкової економіки в СРСР, повсюдне впровадження кооперативів — провісників приватних підприємств, зняття обмежень з валютних операцій. Гласність, фактичне зняття партійної цензури на засоби масової інформації та твори культури. Придушення локальних національних конфліктів, у яких владою приймалися жорстокі заходи, зокрема силовий розгін мітингу молоді в Алма-Аті, введення військ до Азербайджану, розгін демонстрації у Грузії, розгортання багаторічного конфлікту в Нагірному Карабасі, придушення сепаратистських устремлінь прибалтійських республік. На горбачовський період припадає різке зменшення відтворення населення СРСР. Зникнення продуктів з магазинів, прихована інфляція, введення карткової системи на багато видів продовольства у 1989 році. Для періоду правління Горбачова характерно вимивання товарів з магазинів у результаті накачування економіки безготівковими рублями, а згодом — гіперінфляція. За Горбачова зовнішній борг Радянського Союзу продовжував зростати. Реабілітація жертв сталінських репресій, не реабілітованих раніше за Хрущова.Припинення війни в Афганістані і виведення радянських військ.Приховування від громадськості фактів аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986. The Times Гласність, демократія, принцип пріоритету загальнолюдського початку над класовим, аж ніяк не вимагав фатального розвалу економіки. Товариство отримало свободу. Реальними стали вільні вибори, свобода друку, релігійні свободи, представницькі органи влади, багатопартійності. Права людини були визнані вищим принципом. Почався рух до економіки, стверджується рівноправність усіх форм власності. Покінчено з "холодною війною" зупинена гонка озброєнь і божевільна мілітаризація країни. Розпад держави, економіки, соціальних і національних зв'язків, замість "холодної війни" - вогнища цілком гарячих конфліктів. З точки зору його противників - розвалив державу, яка іменувалась Радянським Союзом; невтримний інфляцію, жебраків на вулицях, мільйонерів і, як кажуть, до 80% людей у риси бідності. Плюси Мінуси

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9713-pravo-lyudyny-na-zhyttya-13901

Презентація на тему «Право людини на життя»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9713/13901-prezentaciya-na-temu-pravo-lyudyny-na-zhyttya.pptx

files/13901-prezentaciya-na-temu-pravo-lyudyny-na-zhyttya.pptx

Право людини на життя Розмаїтий Дмитро, 9-Б клас Право на життя — це право, що належить до прав першого покоління. Поряд з іншими правами цієї групи, право на життя має найбільшу цінність для людини і є передумовою всіх інших прав. Історія визнання права на життя людини На міжнародному рівні До середини ХХ ст. міжнародне право взагалі не визнавало того, що досить часто характеризувалось як основні, невід'ємні,природні права людини. Одним з перших документів, спрямованих на захист права на життя, є Статут ООН (26 червня 1945 р.), в якому передбачено, що однією з цілей цієї Організації є захист усіх основних прав людини. До цих основних прав належить насамперед право на життя. Це можна зрозуміти з тексту Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., яка на сьогодні є найавторитетнішим тлумаченням Статуту ООН щодо змісту словосполучення «основні права людини». У статті 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. право на життя визначається як невід'ємне право кожної людини, яке охороняється законом, і якого ніхто не може бути свавільно позбавлений. Захист цього права передбачає необхідність скасування страти у всіх державах. На регіональному (європейському) рівні Важливим документом про права людини є Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. В статті 2 Конвенції йдеться про право на життя, що вказує на визнання важливості цього права порівняно з іншими правами людини. Європейський суд з прав людини (рішення якого є обов'язковими) при тлумаченні обов'язків держави згідно зі ст. 2 Конвенції поділяє їх на негативні та позитивні. Під негативними обов'язками держави розуміють обов'язок не перешкоджати в реалізації права, у цьому разі — не позбавляти життя. Протягом тривалого часу в аспекті ст. 2 право на життя розглядалося як питання про обставини, за яких застосування представниками держави примусу, що призводить до смерті людини, є виправданим. За загальним правилом застосування сили, у тому числі вогнепальної зброї, навіть з метою забезпечення правопорядку, становлять грубе порушення права на життя. Проте можуть існувати ситуації, коли застосування сили визнається виправданим, оскільки було «виключно необхідним». Ці ситуації стосуються самооборони або захисту інших осіб від незаконного насильства; арешту або запобігання втечі особи під час затримання на законних підставах; правомірного придушення заворушення або повстання. Важливою гарантією виконання державою її негативних зобов'язань є заборона смертної кари. 28 квітня 1983 р. було прийнято Протокол № 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — Протокол щодо скасування смертної кари. У преамбулі цього документа вказано, що він був прийнятий з огляду на те, що розвиток подій у державах-членах Ради Європи відображає загальну тенденцію до скасування смертної кари. Стаття 1 Протоколу № 6 проголошує скасування смертної кари. Нікого не може бути засуджено до такого покарання або страчено. Відповідно до ст. 2 Протоколу, держава може передбачити у своєму законодавстві смертну кару за діяння, вчинені під час війни або неминучої загрози війни; таке покарання застосовується лише у випадках, передбачених законом і згідно з його положеннями. Під позитивними обов'язками держави з реалізації права на життя розуміється зобов'язання держави створювати належні умови для реалізації цього права. Як порушення позитивних зобов'язань держави у цій сфері розглядають неефективну діяльність системи охорони здоров'я. У світовій практиці є різноманітні приклади контролю над ефективністю системи охорони здоров'я. Наприклад, у Великій Британії діє омбудсман з прав людини та охорони здоров'я; в Італії працює Трибунал із захисту прав пацієнтів, представники якого є в усіх регіонах країни; у США, де, крім комісій з етики, куди входять лікарі, юристи, представники страхових компаній, права пацієнтів відстоює безліч громадських організацій. Під час екстрадиції, виходячи із завдання держав охороняти права та свободи осіб, які перебувають під їх юрисдикцією, держава, яка видає особу, зобов'язана пересвідчитись, що права цієї особи, гарантовані Конвенцією, не будуть порушені запитуючою країною, навіть якщо ця країна не є учасником Конвенції. Це також стосується загрози застосування до екстрадованої особи смертної кари або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження. У цих випадках Суд констатує порушення положень Конвенції саме з боку держави, яка здійснила видачу особи. Тому дуже важливо для компетентних органів запитуваної держави пересвідчитись у тому, що з боку запитуючої сторони до екстрадованої особи не буде застосовано жодних дій, які порушують її права за Конвенцією. Частиною позитивних обов'язків держави також є інформування населення про ризик та процесуальні обов'язки, що стосуються ретроспективного розслідування будь-якого насильницького позбавлення життя. У національному правопорядку державних утворень на території України Перші законодавчі акти Української Народної Республіки (УНР):«Статут про державний устрій, права і вольності Української Народної Республіки (Конституція УНР)», ухвалена 29 квітня 1918 р. Центральною Радою, Конституція УСРР, прийнята 14 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнським з'їздом Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, розділів про права людини чи громадян не містять. У той же час Конституція УНР закріплювала, що «громадянин УНР і ніхто інший на території її не може бути покараний смертю, ані відданий яким-небудь карам по тілу, або іншим актам, які понижують людську гідність…». Аналіз кримінального законодавства радянського періоду історії України свідчить про відсутність розробленої та визнаної концепції права на життя і вирішення питання смертної кари. 30 січня 1937 р. була прийнята Конституція УРСР, в Розділі Х «Основні права й обов'язки громадян» з'явилася ст. 126 : «Громадянам УРСР забезпечується недоторканність особи».У Конституції 1978 р. також з'явився новий розділ «Держава і особа», в якому глава 6 мала назву «Основні права, свободи і обов'язки громадян Української РСР». Стосовно права на життя Конституція 1978 р. повторювала текст Конституції УРСР 1937 р. Проте, закріплення такого положення звучало як нонсенс, бо саме в цей час між буквою закону і практикою його застосування була нездоланна прірва. Аналіз суспільно-правової практики України радянських часів свідчить про те, що перешкодами для здійснення декларативно-гуманістичних конституційних положень були не тільки численні порушення прав людини з боку державних (власне — партійних) органів, а й низький рівень правової свідомості, «культура мовчазної більшості». Сучасним наслідком тоталітарного минулого є «стан ціннісно-нормативного вакууму» в суспільстві, який має бути заповнений оновленим розумінням сутності права взагалі і прав людини як ціннісних орієнтирів зокрема. Лише Конституція України 1996 р. визнає людину, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю (ст. 3). А ст. 27 закріплює положення: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини», що є свідченням вибору Україною європейських природно-правових цінностей. Після вступу України до Ради Європи виконання смертних вироків спочатку було призупинено «де-факто», але суди продовжували їх виносити. Лише з прийняттям нового КК України, який набрав чинності з 1 вересня 2001 року, смертна кара як вид покарання остаточно зникла. В Рішенні Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року наголошується, що «Конституція країни не містить будь-яких положень про можливість застосування смертної кари як винятку з положення статті 27 Конституції України про невід'ємне право на життя кожної людини». Зміст права на життя Право на життя — надзвичайно об'ємне поняття. Законодавство вводить цілу низку додаткових повноважень фізичної особи, об'єднуючи їх під загальним поняттям «право на життя». За текстом Основного Закону можна визначити зміст права на життя, що включає: по-перше, правомірну діяльність суб'єктів права (ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а праву на життя кореспондує обов'язок держави та інших суб'єктів права визнавати та не порушувати його); по-друге, здійснення права на життя є реальною можливістю для людини вимагати від держави виконувати свій обов'язок — захищати життя людини (ця можливість реалізується через обов'язок держави криміналізувати вбивство та відмовитися від смертної кари як засобу кримінального покарання); по-третє, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (засобом реалізації цих конституційних положень є існування можливості необхідної оборони та крайньої необхідності). Аналізуючи цивільно-правову природу права на життя, це право, як і усі особисті немайнові права фізичної особи, відповідно до ст. 269 ЦК України, є невід'ємним від носія, позбавленим економічного змісту, виникає в особи з моменту народження чи іншого моменту, що прямо передбачений законом, а також належить їй довічно. Відсутність економічного змісту цього права означає, що його, на відміну від майнових прав особи, не можна виразити в грошовому еквіваленті. Відповідно до ЦК України до змісту права на життя відносяться наступні елементи: заборона позбавлення життя фізичної особи; захист свого життя і здоров'я та інших осіб від протиправних посягань не забороненими законом засобами; неможливість проведення медичних, наукових та інших дослідів щодо неповнолітньої, недієздатної особи чи без її вільної згоди; заборона задоволення прохання фізичної особи про припинення її життя; недозволенність стерилізації щодо неповнолітньої особи та особлива вимога щодо порядку стерилізації недієздатної особи; визначений порядок проведення операцій по штучному перериванню вагітності, штучного запліднення та перенесення зародка в організм жінки. Також, відповідно до ЦК України, Сімейного кодексу України, Основ законодавства України про охорону здоров'я, у структурі права на життя можна виділити групурепродуктивно-генетичних прав: право на материнство (ст. 49 СК); право на батьківство (ст. 50 СК); право на штучне запліднення (ст. 123 СК, ч. 7 ст. 281 ЦК, ст. 48 Основ); право на імплантацію (перенесення в організм) зародка (ст. 123 СК, ч. 7 ст. 281 ЦК, ст. 48 Основ); право на штучне переривання вагітності (ч. 6 ст. 281 ЦК, ст. 50 Основ); право на стерилізацію (ч. 5 ст. 281 ЦК, ст. 49 Основ); право на корекцію (зміну) статевої належності (ст. 51 Основ). Враховуючи можливі результати досягнень біології, до цієї групи прав доцільно віднести також право на генно-інженерне відтворення людини та право на клонування. До змісту групи права на власне життя можна віднести право на захист життя та право на позбавлення життя іншої людини. До змісту права на власне життя входять можливість захисту власного життя від протиправних посягань (ч. 2 ст. 281 ЦК) та право на усунення загрози життю (ст. 282 ЦК), а також обов'язок забезпечення належного життєвого рівня, необхідного для підтримки біологічного життя людини (ст. 48 Конституції України). До змісту права на позбавлення життя іншої особи входить надання такої можливості для захисту власного життя, а також життя іншої особи. У законодавстві не наведені випадки можливості позбавлення життя іншої особи, але достатній їх перелік становлять випадки захисту від протиправного посягання, здійснення законного затримання підозрюваної, обвинуваченої особи або підсудного, затримання або попередження втечі особи, яка на законних підставах перебуває під вартою, для припинення та ліквідації бунту, повстання, а також в умовах воєнного часу (під час ведення бойових дій). До цієї групи необхідно також віднести заборону активної та пасивної евтаназії (прохання фізичної особи про припинення її життя (ч. 4 ст. 281 ЦК України, ч. 3 ст. 52 Основ) Часові межі права на життя Момент виникнення права на життя Складність визначення моменту виникнення права на життя полягає в тому, що народження є тривалим процесом, кожний елемент якого може бути розцінений як початок людського існування. Кожна країна визначає момент виникнення права на життя по-своєму. Наприклад, у Франції життя людини захищається державними законами через 10 днів після зачаття, а в Данії — після 12 тижнів, в Швеції — 20. В Японії, як і в багатьох країнах, життя юридично захищено лише після народження. У юридичній науці існує декілька позицій щодо виникнення права на життя: момент визнання плоду життєздатним; момент запліднення; момент початку фізіологічних пологів. Згідно з Великою медичною енциклопедією життєздатним вважається немовля семимісячного внутрішньоутробного розвитку, довжина тіла якого не менше 35 сантиметрів, вага не менше 1 кілограма посилання. У ст. 1 Конвенції про права дитини (далі в тексті — Конвенція), 1989 р., визначено, що дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Припускається, що під це визначення потрапляє ще не народжена дитина. Дотримуючись ст. 6 Конвенції, держави-члени можуть визнати, що кожна дитина має невід'ємне право на життя і забезпечити в максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Визначення «дитини», закріплене в Конвенції дає можливість різного тлумачення моменту виникнення прав в залежності від того, якої концепції про початок життя держави дотримуються. При підписанні та ратифікації Конвенції деякі держави зробили заяву з приводу тлумачення її положень стосовно питання про початок життя. Наприклад, Аргентина зробила застереження про те, що ст. 1 «тлумачиться нею в світлі того, що термін „дитина“ означає людська істота з моменту зачаття до досягнення вісімнадцятирічного віку». Українське законодавство визнає права дитини від моменту народження (п. 2 ст. 25 Цивільного Кодексу) із застереженням про те, що в рамках закону в окремих випадках держава охороняє права зачатої, але ще не народженої дитини. Більшість держав взагалі не зробили ніяких заяв чи застережень, відзначивши, що при тлумаченні преамбули, статей 1 і 6 Конвенції, вони будуть дотримуватися положень свого національного законодавства. Таким чином, Конвенція про права дитини не містить положень, які прямо зобов'язують держав гарантувати життя ще не народженій дитині. З точки зору національного законодавства України новий організм, що розвивається в тілі жінки, дитиною до моменту свого народження не вважається. Він — частина організму жінки. Цю думку можна підтвердити ч. 6 ст. 281 Цивільного кодексу України та ст. 50 Основ законодавства України про охорону здоров'я, де передбачено, що штучне переривання вагітності може бути проведене за бажанням жінки при вагітності строком не більше 12 тижнів, а в окремих випадках, встановлених законодавством, — при вагітності від 12 до 22 тижнів Відповідно до наказу МОЗ України від 20 липня 2006 р. № 508 була затверджена «Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності», якою суворо заборонено переривати вагітність після 22 тижнів за будь-яких умов, обставин і ситуацій. Медицина визначає цей момент (22 тижні вагітності) умовною лінією, з якої плід варто називати дитиною. Закон України «Про охорону дитинства» в ст. 6 говорить, що «кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я». Відповідно до низки правових норм України, в деяких випадках життя і тілесна недоторканність ембріона виступає в якості об'єкта, що охороняється кримінальним, цивільним та іншими галузями права. Під процесом народження вважається проміжок часу між початком фізіологічних пологів і моментом самостійного дихання людини, а, отже, це і є початком права на життя. Початковим моментом виникнення права на життя вважається початок фізіологічних пологів для українського кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти життя особи . Посягання на плід після початку родового процесу є посяганням на право людини на життя. Не має значення, що дитина, яка народжується, ще не розпочала самостійного позаутробного життя і навіть не відділилась від утроби матері. Посягання на плід, що відділився від утроби матері внаслідок пологового процесу (незалежно від його життєздатності), є посяганням на право на життя. Момент закінчення права на життя Кінцевим моментом права на життя вважається біологічна смерть, тобто момент, коли внаслідок припинення роботи серця відбулися необоротні процеси розпаду клітин центральної нервової системи. Згідно з розділом І «Інструкції щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 вересня 2000 р. № 226, «смерть мозку — повне та незворотне припинення всіх його функцій, які реєструються при серці, що працює, та примусовій вентиляції легенів». Смерть мозку прирівнюється до смерті людини. Рішучим для констатації смерті мозку є поєднання факту припинення функцій всього головного мозку з доказом незворотності цього припинення. Право на встановлення діагнозу смерті мозку дає наявність точної інформації щодо причин і механізмів цього стану". Від біологічної смерті відрізняють клінічну, коли, незважаючи на припинення дихання і серцебиття, протягом дуже короткого часу життя в організмі не припиняється і його життєздатні функції можуть бути відновлені. Джерела https://uk.wikipedia.org/wiki/Право_на_життя Федюк Л. Право на життя у цивільному законодавстві // Право України. — 2004. — № 9. — С. 107–109. Домбровська О. В. Теоретичні проблеми кримінально-правової охорони життя людини // Кримінально-правова охорона життя та здоров'я особи: Матер. Наук.-практ. конф. [Харків] 22 — 23 квітня 2004 року. — К. — Х.: Юрінком Інтер, 2004. — с.42 — 44 Сташис В. В., Бажанов М. І. Особа під охороною кримінального закону. — Х.: Право, 1996. — 224с. Ольховик Л. А. Право на життя // Актуальні проблеми політики. Вип. 17. — О.: Юридична література / гол. ред. С. В. Ківалов, 2003. — с.160 — 167.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9693-zhyva-pryroda-12471

Презентація на тему «Жива природа»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9693/12471-prezentaciya-na-temu-zhyva-pryroda.pptx

files/12471-prezentaciya-na-temu-zhyva-pryroda.pptx

Жива природа-багаторівнева система Рі́вні організа́ції живо́ї мате́рії — ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Найчастіше виділяють шість основних структурних рівнів життя: молекулярний, клітинний, організменний, популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний. У типовому випадку кожен з цих рівнів є системою з підсистем нижчого рівня і підсистемою системи вищого рівня. Молекулярний рівень організації життя Це специфічні для живих організмів класи органічних сполук (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами, роль в обміні речовин та енергії в організмі, зберіганні й передачі спадкової інформації. Цей рівень можна назвати початковим, найбільш глибинним рівнем організації живого. Кожен живий організм складається із молекул органічних речовин—білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, жирів, які знаходяться в клітинах. Зв'язок між молекулярним і наступним за ним клітинним рівнем забезпечується тим, що молекули — це той матеріал, з якого створені надмолекулярні клітинні структури. Тільки вивчивши молекулярний рівень можна зрозуміти, як протікали процеси зародження і еволюції життя на нашій планеті, якими є молекулярні основи спадковості і процесів обміну речовин в організмі. Адже саме на молекулярному рівні відбувається перетворення всіх видів енергії і обмін речовин в клітині. Механізми цих процесів також універсальні для всіх живих організмів. Компоненти •Молекули неорганічних і органічних сполук •Молекулярні комплекси хімічних сполук (мембрана тощо) Основні процес •Об'єднання молекул в особливі комплекси •Здійснення фізико-хімічних реакцій в упорядкованому вигляді •Копіювання ДНК, кодування та передача генетичної інформації Клітинний рівень організації життя Представлений вільноживучими одноклітинними організмами і клітинами, що входять в багатоклітинні організми. Компоненти •Комплекси молекул хімічних сполук і органели клітини. Основні процеси •Біосинтез, фотосинтез •Регулювання хімічних реакцій •Поділ клітини •Залучення хімічних елементів Землі і енергії Сонця в біосистемі Тканний рівень організації життя Тканинний рівень представлений тканинами, що об'єднують клітини певної будови, розмірів, розташування і подібних функцій. Тканини виникли в ході історичного розвитку разом з багатоклітинністю. У багатоклітинних організмів вони утворюються в процесі онтогенезу як наслідок диференціації клітин. У тварин розрізняють кілька типів тканин (епітеліальна, сполучна, м'язова, нервова, а також кров і лімфа). У рослин розрізняють меристематичну, захисну, основну і провідну тканини. На цьому рівні відбувається спеціалізація клітин. Органний рівень організації життя Органний рівень представлений органами організмів. У найпростіших травлення, дихання, циркуляція речовин, виділення, пересування і розмноження здійснюються за рахунок різних органел. У досконаліших організмів є системи органів. У рослин і тварин органи формуються за рахунок різної кількості тканин. Для хребетних характерна цефалізація, яка захищається в зосередженні найважливіших центрів і органів чуття в голові. Організмовий рівень організації життя Представлений одноклітинними і багатоклітинними організмами рослин, тварин, грибів і бактерій. Компоненти •Клітина — основний структурний компонент організму. З клітин утворені тканини та органи багатоклітинних організмів Основні процеси Обмін речовин (метаболізм) Подразливість Розмноження Онтогенез Нервово-гуморальна регуляція процесів життєдіяльності Гомеостаз Популяційно-видовий рівень організації життя Представлений в природі величезною різноманітністю видів і їх популяцій. Компоненти •Групи споріднених особин, об'єднаних певним генофондом і специфічною взаємодією з навколишнім середовищем Основні процеси •Генетична своєрідність •Взаємодія між особинами і популяціями •Накопичення елементарних еволюційних перетворень •Здійснення мікроеволюції і вироблення адаптацій до змінного середовища •Видоутворення •Збільшення біорізноманіття Біогеоценотичний рівень організації життя Компоненти •Популяції різних видів •Фактори середовища •Харчові мережі, потоки речовин і енергії Основні процеси •Біохімічний кругообіг речовин і потік енергії, що підтримують життя •Рухоме рівновагу між живими організмами і абіотичного середовищем (гомеостаз) •Забезпечення живих організмів умовами проживання і ресурсами (їжею та притулком) Представлений різноманітністю природних і культурних біогеоценозів у всіх середовищах життя. Біосферний рівень організації життя Компоненти •Біогеоценози •Антропогенний вплив Основні процеси •Активна взаємодія живої і неживої речовини планети •Біологічний глобальний кругообіг речовин і енергії •Активна біогеохімічна участь людини у всіх процесах біосфери, її господарська та етнокультурна діяльність Виконала учениця 11-А класу Молебна Таїсія

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9705-berezovskyj-maksym-sozontovych-15125

Презентація на тему «Березовський Максим Созонтович» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9705/15125-prezentaciya-na-temu-berezovskyy-maksym-sozonovych.pptx

files/15125-prezentaciya-na-temu-berezovskyy-maksym-sozonovych.pptx

Презентація з художньої культури на тему:“Березовський МаксимСозонович” Макси́м Созо́нтович Березо́вський  — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики. Народився у Глухові на Сумщині в козацькій родині, в місті, де виховувалися музики для роботи при дворі російських імператорів . Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори. 1758 року — через виняткові вокальні дані відряджений до Петербурга, де став солістом у Придворній співацькій капелі князя Петра Федоровича. Там познайомився з тогочасною європейською музикою. В 1759-60 роках виступав як співак-соліст в Італійській оперній трупі в Оранієнбауміта Петербурзі. 1769 року — відряджений до Італії на навчання у Болонській філармонічній академії, де брав уроки у відомого композитора та історика музики падре Джованні Батіста Мартіні, у якого навчався близько восьми років. 15 травня 1771 р. Здав іспит на звання академіка філармонії в Болоньї Максим Березовський став першим українським (а також і російським) автором опери. На початку 1774 року повернувся в Петербург . Повернувшись 1774 року до Російської імперії, М. Березовський зіткнувся із байдужістю урядовців. Максим Березовський був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели. Постійні нестатки, неможливість знайти застосування своїм творчим силам привели композитора до нервової недуги. 1777 року 32-літній композитор покінчив життя Не менш трагічна доля судилася його творам, які або припадали пилом, або взагалі були знищені. Більшість творів Березовського збереглася в рукописах. Були видані тільки поодинокі композиції, які, власне, й принесли йому світову славу. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Спадщина Духовні музичні твори Березовського охоплюють Літургію, причасні вірші, хвалебну пісню і ряд концертів. духовні концерти «Не отвержи мене во время старости», «Остригну сердце», «Милость и суде воспою», «Слава в вышних Богу»; причастники «Творяй Ангелы своя духи», «Чашу спасения приму», «И память вечную», «Во всю землю», «Хвалите Господа», «Блажени яже избрал», «Не имамы иныя помощи». Духовна музика Світська музика Cімфонія до мажор 1 Allegro Molto 2 Andante 3 Presto Перша російська симфонія4 Арія Тімант "Prudente Mi Chiedi" з оперb"Демофонт" 5.Арія Тімант "Misero Pargoletto" з опери "Демофонт" 6.Allegro 9 Ariette7.Cоната до мажор для скрипки і клавесина 8.Allegro9. Grave10. Menuetto con 6 variazioni11. Концерт "Не відкинь мене під час старості Макси́м Созо́нтович Березо́вський  — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики. Я обрала саме цього виконавця, оскільки він український композитор твори якого пам’ятають, грають і виконують в церковніх і симфонічних оркестрах. Висновок Презентацію виконала Учениця 11- А класу Конюх Анастасія Дякую за увагу!!!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9696-piter-brejgel-starshyj-16105

Презентація на тему «Пітер Брейгель старший»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9696/16105-prezentaciya-na-temu-piter-breygel-starshyy.pptx

files/16105-prezentaciya-na-temu-piter-breygel-starshyy.pptx

Пітер Брейгель старший Митець і знавець Народився близько 1526 року в провінції брабант, бельгія Навчався у Пітера Кука ван Альста — придворного художника імператора Карла V. У 1551 році прийнятий в антверпенську Гільдію живописців. У 1553 здійснює подорож до Франції, Італії, Швейцарії. Був зворушений давніми пам'ятками Риму та шедеврами Відродження, морськими стихіями та живописними гаванями Середземномор'я Пейзаж з падінням Ікара Брейгель був одним з основоположників фламандського і голландського реалістичного мистецтва. У своїй творчості гостро критикував вади сучасного йому суспільства, обстоюючи народно-демократичний ідеал справедливості. Битва посту і масляної» – поєднання богословських традицій і фламандського фольклору «Безумна грета» Сцена-метафора – ілюстрація народної мудрості «Сутінковий день» з циклу «Місяці» – показ колообігу життя і природи «жатва» «Мислівці на снігу» «Весілля селян» «селянський танець»  «Сорока на шибениці» - показ відчаю і скорботи, викликаних іспанським терором Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9711-knyga-bez-yakoyi-ya-ne-uyavlyayu-svogo-zhyttya-3753

Презентація на тему «Книга, без якої я не уявляю свого життя…»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9711/3753-prezentaciya-na-temu-knyga-bez-yakoyi-ya-ne-uyavlyayu-svogo-zhyttya.pptx

files/3753-prezentaciya-na-temu-knyga-bez-yakoyi-ya-ne-uyavlyayu-svogo-zhyttya.pptx

Книга, без якої я не уявляю свого життя… РОБОТА УЧЕНИЦІ 11 КЛАСУ Стратійчук Діани Книги оточують нас з дитинства. Вони супроводжують нас усе життя. Вони розвивають у нас почуття краси, розширюють наш кругозір, змушують разом з літературними героями радіти, засмучуватися або переживати. Книги піднімають нам настрій, нерідко рятують від самотності, допомагають знайти вихід із ситуації, що склалася. Напевно, вчасно прочитана книга - це величезна удача. Вона може змінити життя так, як не змінить її навіть кращий друг. Слова великої людини.Руського письменника Олексія Толстого. «хороша книга - точно бесіда з розумною людиною» Адже, читаючи улюблену книгу, ти як би спілкуєшся з героями, подорожуєш з ними, хочеш порадити їм , а іноді чекаєш сам від них допомоги. “Маленький принц” Мені подобається повість Антуана де Сент Екзюпері «Маленький принц». Це сумна казка про дорослих і дітей. Це мудра казка, яка адресована, швидше за все, дорослим. Для Екзюпері було дуже важливо написати таку книгу… Адже він часто повторював, що з доброї насінини обов'язково виросте добре дерево. Екзюпері, льотчик і письменник, розмірковує про найважливіше - про вічні питання нашого життя: про добро і зло, про красу і байдужість, про дружбу і кохання, про вірність і відповідальність людини за свої вчинки. Маленький принц залишає свою рідну планету, де головним його заняттям було милуватися заходом і доглядати за примхливої ​​трояндою. Там він жив за правилом: «Встав вранці, вмився, привів себе в порядок і відразу ж приведи в порядок свою планету». Хлопчик відправляється в далеку подорож на інші планети, щоб знайти друга. Так він потрапляє на Землю - на нашу планету, єдину, кохану, часом недобру. Тут Маленький принц зустрічається з льотчиком, який і розповів нам цю історію. Символічні шість планет, на яких до цього побував Маленький принц, Вони втілюють те, що притаманне сьомий планеті, на якій живемо ми - Влада, честолюбство, марна трата часу на безглузді справи. Вислови Маленького принца… «У кожної людини свої зірки. Одним - тим, хто мандрує, - вони вказують шлях. Для інших це просто маленькі вогники ». «Добре бачить тільки серце. Головного очима не побачиш ». Зворушливо описується зустріч і дружба Маленького принца і лиса. Мудрий лис пропонує хлопчикові приручити себе і дає найголовніше повчання: «Ми відповідальні за тих, кого приручили». Екзюпері нагадує і нам, що живуть в XXI столітті, про відповідальність за наші вчинки, про те, що не можна миритися зі злом, про те, якою повинни бути людина… Твір переконав мене , що дружба - велике і сильне почуття, яке необхідно кожному з нас. «Адже всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає» - Антуан де Сент-Екзюпері, з присвяти до книги. Висновок… Повість «Маленький принц» можна вважати заповітом льотчика, письменника, філософа… Цей заповіт адресований всім людям. Його потрібно уважно читати, інакше можна пропустити головне.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9680-zhanry-i-formy-instrumentalnoyi-muzyky-20151

Презентація на тему «Жанри і форми інструментальної музики»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9680/20151-prezentaciya-na-temu-zhanry-i-formy-instrumentalnoyi-muzyky.pptx

files/20151-prezentaciya-na-temu-zhanry-i-formy-instrumentalnoyi-muzyky.pptx

Жанри і форми інструментальної музики Інструментальна музика – це музика, призначена для виконання на музичних інструментах.Інструменти поділяють на групи:духові;струнні;ударні.Клавішні інструменти залежно від принципу видобування звука належать до різних відповідних груп або виокремлюються в окрему групу за формальним принципом наявності клавіатури.Окрему групу становлять сучасні музичні електроінструменти. Найдавніші форми інструментальної музики: - тема з варіаціями; - сюїта.Тема з варіаціями – це п’єса, що пов’язана з народною творчістю і побудована на розвитку і зміні основної музичної думки – теми.Сюїта – чергування різноманітних танців і п’єс.Найвідоміший автор сюїт – Й.С.Бах. Портрети Й.С.Баха У ХVІ ст. словом соната позначали будь-яку інструментальну п’єсу.Класичні зразки сонати з двох або трьох частин з’явилися у ХVІІІ ст. Енергійну першу частину, побудовану на контрастному зіставленні двох музичних тем, змінювала друга частина – повільна, лірична п’єса. Завершувалася соната фіналом – музикою у швидкому темпі.Іноді замість повільної частини з’являлася танцювальна п’єса – менует. Найвідомішим автором сонат визнано Людвіга ван Бетховена.Світове визнання отримала його Соната №14 (“Місячна”) Портрети Людвіга ван Бетховена Симфонія –значний за тривалістю виконання твір для симфонічного оркестру, що складається з кількох (3-4) контрастних за характером частин.Одним із засновників жанру симфонії є видатний австрійський композитор Франц Йозеф Гайдн, якого називають “батьком симфонії”. Він створив понад сто симфоній, сповнених гумору. Портрети Й. Гайдана Концерт (від лат. concerto – змагаюся) – це не лише публічне виконання музики, але й жанр інструментальної музики, твір, заснований на контрастному протиставленні музичних партій соліста (або кількох солістів) усьому колективу виконавців.Інструментальний концерт за формою нагадує симфонію та сонату.А.Вівальді – визнаний автор інструментальних концертів. Найвідоміші з них увійшли до циклу “Пори року” Портрети Антоніо Вівальді Камерно-інструментальна (від іт. camera – кімната) – це музика, розрахована на невелику кількість виконавців.Найпоширеніші її форми: - соната; - сюїта; - квартет.    Жанри оперного мистецтва: - героїко-трагічна опера (“Іван Сусанін” М.Глінки); - лірична (“Євгеній Онєгін” П.Чайковського); - драматична (“Пікова дама” П.Чайковського); - комічна (“Весілля Фігаро” В.Моцарта); - історична (“Тарас Бульба” М.Лисенка); - опера-казка (“Снігуронька” М.Римського-  Корсакова).  Портрети П.І.Чайковського Опера поєднує вокальну та інструментальну музику, поезію, драматургію, хореографію та образотворче мистецтво (декорації).Синтез мистецтв робить оперу найяскравішим жанром музичного мистецтва. Балет – театральна вистава, зміст якої втілений у танцях і пластичних рухах, що супроводжуються оркестровою музикою. Оперета – музично-сценічний твір здебільшого комедійного змісту з вокально-танцювальними сценами у супроводі оркестру й розмовними епізодами.Оперета – єдиний жанр, у якому всі види мистецтв – музика, спів, мова, драма й хореографія – поєднуються рівною мірою. Різновидом оперети в певному сенсі є мюзікл, що виник і розквіт у ХХ ст.У мюзиклі наявні ритми сучасної естради, джазу, побутової музики, різних стилів: біт-, рок-, поп-музики.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9694-sadovo-parkova-kultura-8893

Презентація на тему «Садово-паркова культура» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9694/8893-prezentaciya-na-temu-sadovo-parkova-kultura.ppt

files/8893-prezentaciya-na-temu-sadovo-parkova-kultura.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9684-kultova-arabo-musulmanska-arhitektura-12985

Презентація на тему «Культова арабо-мусульманська архітектура» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9684/12985-prezentaciya-na-temu-kultova-arabo-musulmanska-arhitektura.ppt

files/12985-prezentaciya-na-temu-kultova-arabo-musulmanska-arhitektura.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9658-afinskyj-akropol-12604

Презентація на тему «Афінський Акрополь»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9658/12604-prezentaciya-na-temu-afinskyy-akropol.ppt

files/12604-prezentaciya-na-temu-afinskyy-akropol.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9710-ukrayinski-zirky-v-gollivudi-14696

Презентація на тему «Україньскі зірки в Голлівуді»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9710/14696-prezentaciya-na-temu-ukrayinski-zirky-v-gollivudi.pptx

files/14696-prezentaciya-na-temu-ukrayinski-zirky-v-gollivudi.pptx

Україньскі зірки в Голлівуді Основними постачальниками голлівудських геніїв на «фабрику мрій» в Україні є міста Київ та Одеса . Саме з цих місць тягнуться родоводи багатьох знаменитих і популярних діячів Голлівуду. Тому , між іншим , в Санта Моніці людей , які прямо або опосередковано пов'язані з Україною , набагато більше , ніж прийнято думати. Девід Духовни 53-річний американський актор Девід Духовни недавно дізнався, що він має пряме відношення до України. Батько актора - відомий публіцист і письменник Амрам - емігрант з Києва, а його сім'я переїхала в США, побоюючись сталінських репресій. Ось що пише Девід у своєму Твіттері: "Я виріс, думаючи, що я росіянин, але тільки зараз зрозумів, що насправді я українець. Ніколи не пізно змінитися". Лео Ді Капріо Лео Ді Капріо ніколи не приховував , що в його жилах тече італійська , німецька і російська кров . Бабусю Леонардо Олену Смирнову незабаром після революції батьки вивезли з Одеси та видали заміж у Німеччині. Зі своїм німецьким чоловіком вона прожила недовго і після розлучення емігрувала до США . Там закрутила роман з італійцем , який кинув її вагітною матір'ю Леонардо - Оленою . Про бабусю у Лео залишилися самі прекрасні спогади . Одного разу під час візиту до Росії Ді Капріо зустрівся в президентом Путіним , в розмові з яким заявив: " Мої бабуся і дідусь були росіянами , так що я не на чверть , а наполовину росіянин" . Путін тоді назвав Леонардо "справжнім мужиком" . Мабуть , Лео не знав , що Одеса - українське місто , тому його сміливо можна вважати на чверть вихідцем з України . Стівен Спілберг Сценарист і кінорежисер Стівен Спілберг родом з Одеси Обидва діда Стівена були родом з України , по материнській лінії - з Одеси , по батьківській - з маленького села під Кам'янець- Подільським . Режисер неодноразово у своїх інтерв'ю говорив , що в його сім'ї в дитинстві постійно звучала російська мова , а бабуся наспівувала маленькому Спілбергу російські колискові. Свої коріння знаменитий голлівудський режисер визнає і говорить , що багато років поспіль його улюбленою стравою є український борщ. У 59 років Спілберг уперше відвідав Україну , правда , до рідних одеський країв так і не доїхав , зате , ледь зійшовши з трапа літака , оголосив : "Нарешті я на рідній землі! "Тоді ж режисерові представники одеської мерії вручили і почесну нагороду "За заслуги перед містом " . Сильвестр Сталлоне Актор Сильвестр Сталлоне народився в Нью- Йорку в родині перукаря Френка Сталлоне , який приїхав до Штати з Сицилії , і астролога Джеклін Сталлоне - Лейбофіш , народженої в єврейській родині Одеси. Прабабуся актора була із заможної єврейської родини Лейбович , що володіє кількома ткацькими фабриками і квартирними будинками в самому центрі Одеси. Пізніше прабабуся разом з чоловіком емігрувала до США , але походження своє приховувала , вважаючи за краще говорити , що вони з Росії. У середині 80 -х матір Сильвестра Жаклін у що б то не стало вирішила відшукати родичів в Україні . І допоміг їй у цьому Михайло Горбачов. Генсек попросив її скласти для нього індивідуальний гороскоп , вона , маючи репутацію хорошого астролога , погодилася і натомість попросила влаштувати їй поїздку на батьківщину. Сьогодні український родич сім'ї Сталлоне раніше живе в Одесі і успішно займається бізнесом.  Міла Куніс Історія маленької єврейської дівчинки з міста Чернівці Міли Куніс знайома багатьом. Сім'я Мілени Марківни Куніс переїхала в США в 1991 році в пошуках кращого життя. Отець Марк , інженер- механік за професією , брався в Штатах за будь-яку роботу: розносив піцу , працював маляром - загалом , робив усе , щоб його сім'я жила достойно , а діти отримали освіту. Час переїзду в іншу країну Міла до цих пір згадує з жахом : "Я щодня плакала , не розуміла людей , культуру , мій англійська був далекий від досконалості " . Щоб підтягнути мову дівчинку записали на курси акторської майстерності. Це і стало переломним моментом у житті майбутньої зірки . Сьогодні Міла Куніс шалено вдячна своїм батькам за цю щасливу путівку в життя , але чудово пам'ятає , звідки вона родом. Міла Йовович Тезка Куніс - актриса Міла Йовович, теж прекрасно знає, де знаходиться Україна. Вона народилася в Києві, в садок ходила в Дніпропетровську, а в п'ятирічному віці разом з родиною переїхала спочатку в Лондон, а потім в США. За національністю Міла американка, але в душі вважає себе американської українкою. До слова, під час Евромайдана в Києві актриса активно підтриму У Голлівуді живе ще багато відомих вихідців з України. Наприклад, Вайнона Райдер, чиї коріння в Харкові, мріє зняти фільм про Другу світову війну і життя своїх родичів з України. Ольга Куриленко регулярно відвідує рідний Бердянськ, де досі живе її мама. А Дастін Хофман веде своє генеалогічне дерево, серед його родичів є навіть запорізькі козаки.  Виконала Учениця 11-А класу ТБЛ Дацкова Анастасія

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9716-avtomobilna-aptechka-10919

Презентація на тему «Автомобільна аптечка»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9716/10919-prezentaciya-na-temu-avtomobilna-aptechka.pptx

files/10919-prezentaciya-na-temu-avtomobilna-aptechka.pptx

Автомобільна аптечка Автомобільна аптечка належить до тих обов’язкових аксесуарів без яких виїжджати з гаража не варто, причому вона завжди повинна бути придатна до використання. Аптечка вимагає особливо ретельної ревізії і, якщо виникає необхідність оновлення вмісту потрібно придбати всі необхідні лікарські засоби. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України встановлено два типи медичних аптечок. №1- аптечка для пасажирських легких автомобілів з кількістю пасажирів до 9 осіб. №2- для пасажирських транспортних засобів призначених для перевезення більше 9 осіб. (автобусна аптечка) Перелік медикаментів які повинні бути в автомобільній аптечці Антисептичні засоби

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9690-moy-lyubymye-kartyny-14911

Презентація на тему «Мои любимые картины»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9690/14911-prezentaciya-na-temu-moy-lyubymye-kartyny.pptx

files/14911-prezentaciya-na-temu-moy-lyubymye-kartyny.pptx

Айвазовский Иван Константинович Мои любимые картины Биография Иван Константинович Айвазовский (Ованес Айвазян) (1817 - 1900) – художник, активист. Родился Иван 29 июля 1817 года в Феодосии. Первые годы биографии Айвазовского прошли в бедности в результате разорения отца. Но все, же ему удалось поступить в гимназию Симферополя. Увлечение живописью привело его в стены Академии художеств Петербурга, в которой он учился у признанных мастеров. После окончания Академии много путешествовал по Европе. В 1847 году в своей биографии Иван Айвазовский стал профессором художественной Академии Петербурга. Наиболее успешен Айвазовский был в морских пейзажах. А с 1844 года он даже был художником морского штаба. Также в биографии Ивана Константиновича Айвазовского была открыта собственная школа искусств. Среди известнейших его картин – «Девятый вал», «Черное море». Однако Айвазовский писал полотна не только на морскую тематику. Среди других его серий картин: кавказские, украинские пейзажи, армянская история, Крымская война. За свою биографию Иван Айвазовский создал около шести тысяч работ. Кроме того в биографии художника Айвазовского всегда находилось время для общественно полезных мероприятий. Так Иван Константинович активно помогал развитию родного города – Феодосии. Построил там музей древности, основал картинную галерею, способствовал прокладке железнодорожного пути в Джанкой. Девятый вал Изображает море после сильнейшего ночного шторма и людей, потерпевших кораблекрушение. Лучи солнца освещают громадные волны. Самая большая из них — девятый вал, готова обрушиться на людей, пытающихся спастись на обломках мачты. Всё говорит о величии и мощи морской стихии и беспомощности перед ней человека. Тёплые тона картины делают море не таким суровым и дают зрителю надежду, что люди будут спасены. Черное море «Чёрное море» — картина Ивана Айвазовского, написанная в 1881 году. Другое название картины — «На Черном море начинает разыгрываться буря». На данной картине написано штормящее Чёрное море. Вдали еле просматривается корабль. Картине присущи только тёмные краски. Прощание пушкина с морем В 1836 году на одной из выставок в Санкт-Петербурге юный художник Айвазовский познакомился с мастером пера Александром Сергеевичем Пушкиным. Айвазовский всегда уважал творчество поэта и восхищался его талантом, а после личной встречи он стал вдохновением для художника. В 1880 году Айвазовский даже создал целый цикл работ, которые он посвятил Пушкину.[1] Картину «Пушкин на берегу моря» Айвазовский написал в год пятидесятилетия со дня смерти поэта, также, как и другая, более известная картина, изображающая поэта — «Прощание Пушкина с морем», которую Айвазовский писал вместе с Репиным. (Репин работал над фигурой поэта, а Айвазовский над пейзажем). Неаполитанский залив в лунную ночь В Италии Айвазовский встретился с У. Тёрнером, патриархом пейзажной живописи, который, увидев картину "Неаполитанский залив в лунную ночь", посвятил Айвазовскому восторженное стихотворение - в переводе с итальянского оно звучит примерно так: "Морская гладь, на которую легкий ветерок нагоняет робкую зыбь, похожа на царскую мантию, драгоценности которой блещут и искрятся! Прости мне, великий художник, если я ошибся, приняв картину за действительность, но она очаровала и восхитила меня. Искусство твое высоко и величаво, ибо вдохновляется гением!" Хаос Картина "Хаос" Айвазовского удостоилась чести войти в постоянную экспозицию Ватиканского музея. Папа Григорий XVI наградил художника золотой медалью. По этому поводу Гоголь шутливо говорил художнику: "Твой "Хаос" поднял хаос в Ватикане". Спасибо за внимание!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9704-elektrotravmy-21897

Презентація на тему «Електротравми» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9704/21897-prezentaciya-na-temu-elektrotravmy-skachaty.pptx

files/21897-prezentaciya-na-temu-elektrotravmy-skachaty.pptx

Електротравми Важливо пам'ятати:Смертельною вважається сила струму 0,5 А і напруга, вища ніж 36 В. Найчастішими симптомами є: 1) параліч дихальної системи2) пригнічення серцево-судинної системи3)скорочення м'язової системи4) непритомністьУ разі ураження блискавкою стан потерпілого ще гірший :1) параліч усього тіла , зупинка дихання 2) глухота3) в окремих випадках людину важко відрізнити від мерця – шкіра бліда , зіниці не реагують на світло , дихання і пульс відсутні Під час легких уражень спостерігаються запаморочення , загальна слабкість  Розрізняють місцеві та загальні електротравми .Серед місцевих уражень – опіки шкіри і тканин у місцях входу та виходу з них електричного струму. Такі ураження найчастіше нагадують термічні ураження А загальні електротравми виникають при ураженні електричним струмом різних м‘язових груп, що проявляється судомами , зупинкою дихання , серцебиття. Перша допомога при електротравмах Варто знати про провідники і непровідники Дякую за увагу 

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9723-biosfera-5415

Презентація на тему «Біосфера» (варіант 6)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9723/5415-prezentaciya-na-temu-biosfera-onlayn.pptx

files/5415-prezentaciya-na-temu-biosfera-onlayn.pptx

Біосфера та її межі. Основні положення вчень В.Вернадського про біосферу. Підготувалаучениця 11 – А класуВепрук Анастасія Біосфера Біосфера — це своєрідна оболонка Землі, що охоплює всю сукупність живих організмів і ту частину речовини планети, яка перебуває в безперервному обміні з цими організмами. Вперше термін “біосфера” використав австрійський геолог Е. Зюсс у 1875 р. Термін «біосфера» Учення про біосферу як особливу частину Землі, населену живими організмами, створив український вчений В.І. Вернадський. В 1926 р. було опубліковано його книгу «Біосфера», в якій автор сформував основні ідеї стосовно біосфери. Вчення Вернадського про біосферу Основні положення вчення Вернадського про біосферу біосфера не просто одна з оболонок Землі, це організована оболонка; бути живим - значить бути організованим (відповідно до ролі і функцій живих організмів у природі їх поділяють на продуцентів, консументів, редуцентів); головною формою діяльності живих організмів у біосфері є їхня біогеохімічна робота, яка виявляється у формі незамкнутих і незворотних потоків енергії і речовин між основними компонентами біосферної цілісності; такі потоки енергії і речовин В. Вернадський називав біогеохімічними циклами, оскільки до процесів колообігу долучаються все нові й нові організми; біогеохімічна циклічність є суттю організованості й еволюції біосфери. Структура біосфери Біосфера має певні межі. Вона охоплює нижню частину атмосфери (до висоти озонового шару), всю гідросферу і верхні шари літосфери.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9722-proces-modelyuvannya-12567

Презентація на тему «Процес моделювання»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9722/12567-prezentaciya-na-temu-proces-modelyuvannya.pptx

files/12567-prezentaciya-na-temu-proces-modelyuvannya.pptx

процес моделювання учениці 7(11)-Б класу Броварської гімназії ім. С. І. Олійника Жукової Євгенії Зміст 1.Що розуміють під об’єктом 2.Предметна область 3.Чому люди користуються моделями? 4.Як можна класифікувати моделі? 5.Яку модель називають інформаційною? 6.Що таке математична модель? 7.Чим різняться інформаційні та комп’ютерні моделі? 8.Переваги комп’ютерного моделювання Що розуміють під об’єктом Упродовж життя людина збирає і зберігає відомості про предмети та явища навколишнього світу – деякі об’єкти. При цьому об’єкти бувають матеріальними та нематеріальними. Об’єкт – цілісна частина навколишнього світу.  Приклади матеріальних об’єктів: Що розуміють під об’єктом Працюючи з об’єктами, людина збирає та запам’ятовує їх властивості. Кожна властивість об’єкта характеризується відповідною назвою, або параметром, та конкретним його значенням. Різні об’єкти можуть мати різні параметри з різними властивостями. Усі об’єкти мають певні характеристики, до яких можна віднести ім’я, властивості, дії та середовище в якому він перебуває. Приклади матеріальних об’єктів (м’яких іграшок): Предметна область Предметна область – множина всіх предметів, властивості яких та відношення між якими розглядаються в науковій теорії . Поняття предметної області було введено на початку 80-х років минулого століття, коли вченим у галузі інформаційних систем стала зрозумілою необхідність використання моделей для подання даних і відомостей в комп’ютерних системах. Зошит – об’єкт, що належить до предметної області канцелярські товари. Предметна область Під предметною областю розуміють частину реального світу, яка є об’єктом деякої діяльності або областю дослідження. Об’єкти взаємодіють між собою за допомогою своїх властивостей, що породжує взаємозв’язки , що відображають відношення між об’єктами. Сукупність об’єктів утворюють предметну область. Олівець – об’єкт, що належить до предметної області канцелярські товари. Чому люди користуються моделями? Модель – спрощене подання реального об’єкта чи процесу. Моделі бувають абстрактними(описи, формули схеми, таблиці) та матеріальними. У процесі пізнання і практичної діяльності людина широко застосовує різноманітні моделі для дослідження поведінки реального об’єкта в різних ситуаціях. Будь - яка наука починається з розробки простих і адекватних моделей. Іграшки - моделі реальних об’єктів. Як можна класифікувати моделі? Існують різні класифікації моделей. Матеріальні та нематеріальні, фізичні та хімічні, моделі можна класифікувати за предметною ознакою тощо. Усі абстрактні моделі, які можна подати за допомогою набору знаків - це знакові моделі. Їх можна зобразити на папері за допомогою математичних формул, графіків тощо. Отже, всі абстракті моделі можна поділити на знакові і вербальні. Яку модель називають інформаційною? Інформаційна модель – це модель, яка описує інформаційні процеси або містить опис об’єкта, в якому вказано деякі його типові властивості, важливі для розв’язування конкретної задачі. Інформаційні моделі одного й того самого об’єкта, призначені для різних цілей, можуть бути різними. Системний опис предметної області чи деякої інформаційної системи про її склад і структуру також називають інформаційною моделлю. Що таке математична модель? Математична модель – це модель, сформульована мовою математики і логіки. Якщо між величинами, які характеризують об’єкт або процес, встановлено співвідношення у вигляді рівнянь та/чи нерівностей, то говорять про побудовану математичну модель. Чим різняться інформаційні та комп’ютерні моделі? Комп’ютерна модель – це модель, реалізована за допомогою програмних засобів на комп’ютері. Комп’ютерні моделі розрізняють за програмним забезпеченням , яке застосовується при створенні та опрацюванні моделі на комп’ютері. Для опрацювання комп’ютерних моделей використовують уже існуючі, створені раніше програмні засоби або розробляють оригінальні програми за допомогою мов програмування. Переваги комп’ютерного моделювання Моделювання – це процес створення та використання моделей для розв’язування практичних задач. Крім виконання числових розрахунків, комп’ютерне моделювання дозволяє відтворити явища, які у реальних земних умовах людина відтворити не в змозі.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9701-professyya-parykmahera-14117

Презентація на тему «Профессия парикмахера»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9701/14117-prezentaciya-na-temu-professyya-parykmahera.ppt

files/14117-prezentaciya-na-temu-professyya-parykmahera.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9664-mykola-lysenko-7345

Презентація на тему «Микола Лисенко» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9664/7345-prezentaciya-na-temu-mykola-lysenko-skachaty.pptx

files/7345-prezentaciya-na-temu-mykola-lysenko-skachaty.pptx

Микола Лисенко Підготувала учениця 10-Ф класу Семененко Анна Микола Віталійович Лисенко — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.До найвідоміших творів Лисенка належать, зокрема, гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» й інші, його Друга фортепіанна рапсодія, Елегія для фортепіано, кантати «Б'ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая» (на слова Тараса Шевченка) й інші. Лисенко створив численні аранжації народної музики для голосу й фортепіано, для хору та інших складів, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка (романси, хори, кантати). Біографія Ранні роки Микола Лисенко народився в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Освіту здобула у Петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат, розмовляла майже виключно французькою і примушувала до цього всіх членів родини. Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. Як одного з засновників роду історичні документи засвідчують Якова Лисенка. 1855 — М. Лисенко почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. У Харкові він навчався у відомих музикантів М. Дмитрієва і чеха Вільчека. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень. Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але 1860 р. через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету. Його він закінчив з відзнакою, а 1865 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей». Серед українського студентства університету панувала атмосфера патріотизму, і це сприяло формуванню Лисенка як громадського діяча. Він належав до «Київської Громади», працював у кількох гуртках, пов'язаних з етнографічною діяльністю, викладанням у недільних школах, заснував і провадив студентський хор, організовував концерти. З 1865 по 1867 рік, одразу після закінчення Київського університету, Лисенко працював у Таращі на посаді мирового посередника. Там же в Таращі на посаді офіцера драгунського полку служив і батько Миколи Лисенка, Віталій Романович. У цей період Лисенки активно збирали фольклор і опублікували розвідку «Про історичні вподобання у смаках і модах народного одягу у Сквирському та Таращанському повітах».З 1867 року Микола Лисенко навчався у Лейпцизькій консерваторії. Студіював головно як піаніст, проте значне місце в навчанні займали й лекції з музично-теоретичних дисциплін. Окрім того освоював гру на скрипці й органі, та брав додаткові лекції з композиції та теорії музики. Його педагогами були Карл Рейнеке (фортепіано, приватні лекції з композиції та оркестрування), Ігнац Мошелес (фортепіано), Фердинанд Давід (клас ансаблевої та оркестрової гри), Ернст Венцель (фортепіано), Ернст Фрідріх Ріхтер (теоретичні дисципліни: складний контрапункт, імітація, канони, хорали на певний мотив), Роберт Веніамін Паперітц. У вільні хвилини Лисенко відвідував оперний театр, картинні галереї, церкву св. Томи, Гевандгаус. Концертне життя Лейпцига справляло сильне враження на Лисенка. З листів до рідних постає образ кмітливого молодика, який усе помічав, але вбирав у себе лише те, що вважав корисним та потрібним. Незважаючи на зайнятість, був активним пропагандистом українства в Європі. 28 грудня 1867 року у Празі відбувся надзвичайно успішний концерт Лисенка, де він виконав багато українських пісень у власних фортепіанних аранжуваннях. Влітку 1868 року Лисенко одружується з Ольгою О'Коннор, яку він узяв зі собою до Лейпцига. 1869 — завершив навчання у консерваторії, пройшовши 4-річний курс навчання усього за два роки. В час навчання написав декілька інструментальних творів, зокрема 1-у частину симфонії та симфонічну увертюру «Ой запив козак, запив», струнний квартет та тріо, а також видав свою першу збірку українських народних пісень для голосу й фортепіано. Тоді ж Лисенко написав і свої перші твори на слова Тараса Шевченка: «Заповіт», «Ой одна я, одна», «Туман, туман долиною». Повернувшись до Києва, Лисенко відновлює свої концертні виступи, але вже в новому статусі — як професійний піаніст. 1 лютого 1870 р. в залі Дворянського зібрання (сьогодні зала Київської філармонії) він дає великий концерт. Виконує чотири фантастичні п'си Шумана, фантазію "Мандрівник" Шуберта, п'єси із власної сюїти. Тоді ж прозвучало й кілька творів з першої Лисенкової серії "Музики до Кобзаря" у виконанні співака М. Богданова. Перший концерт мав великий успіх, тож Лисенко вирішив продовжувати цю справу. Квитки на Лисенкові концерти розкуповувались заздалегідь, а слухачі приїжджали навіть із провінції. Побачивши зацікавленість публіки, Лисенко вже з кінця 1870-х років виступає не лише у Києві, а й у Полтаві, Чернігові, Катеринославі тощо. Лисенко провів чотири великих гастрольних турне: 1892—3, 1897, 1899, 1902 рр. Програма складалась із двох відділів — на початку Лисенко виступав як піаніст з виконанням власних творів, а потім співав хор, якому Микола Віталійович акомпанував. Всю організаційну роботу також виконував композитор. Це була потужна пропаганда української музики. 1874–1875 — вдосконалював майстерність у Петербурзі в М. Римського-Корсакова. 5 (17) грудня 1872 року в приміщенні початкової школи сестер Марії та Софії Ліндфорс (будинок № 21 на вул. Фундуклеївській) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорноморці», автором якої був Микола Лисенко. Постановник опери — двоюрідний брат композитора Михайло Старицький. Він же — автор лібрето (за мотивами твору Якова Кухаренка). Зрілий період 1878 — займав посаду педагога з фортепіано в інституті шляхетних дівчат. Тоді ж настають зміни і в особистому житті — Микола Віталійович взяв другий (цивільний) шлюб з Ольгою Липською, яка була піаністкою і його ученицею. Від цього шлюбу мав 7 дітей (двоє з них померли в ранньому віці). Цікаво, що своїй громадянській дружині Лисенко не присвятив жодного твору (натомість своїй першій дружині Ользі О'Коннор він присвятив 11 творів, серед яких обробка української народної пісні «Ой на гору козак воду носить...»). З 1869 р. жив у Києві, де працював учителем гри на фортепіано, а 1904 року відкрив власну музично-драматичну школу. Лисенка переслідував царський уряд, 1907 року він був на деякий час заарештований. Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі. Творча спадщина  Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність. Етнографічна спадщина Лисенка — запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень кобзаря О. Вересая, розвідки «Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем» (1874), «Про торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Вкраїні» (1894). У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо, що стали наріжним каменем подальшого розвитку українського академічного музичного мистецтва та утвердження його самобутності. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9681-vybory-6614

Презентація на тему «Вибори»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9681/6614-prezentaciya-na-temu-vybory.ppt

files/6614-prezentaciya-na-temu-vybory.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9692-grafiti-12428

Презентація на тему «Графіті»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9692/12428-prezentaciya-na-temu-grafiti.ppt

files/12428-prezentaciya-na-temu-grafiti.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9697-dzidzo-16413

Презентація на тему «Дзідзьо»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9697/16413-prezentaciya-na-temu-dzidzo.pptx

files/16413-prezentaciya-na-temu-dzidzo.pptx

Дзідзьо DZIDZIO — український гурт, що був створений в місті Новояворівськ Львівської області 9 вересня 2009 року двома артистами: Михайлом Хомою (Дзідзьо) та Олегом Турком (Лесик) за підтримки їхнього земляка — Андрія Кузьменка. Саме тому Дзідзьо часто називає Кузьму своєю «першою вчителькою». Незабаром після появи пісні Кузьми «Старі фотографії» у незвичному виконанні DZIDZIO новий музичний проект впевнено увійшов у медійний простір України. В Інтернеті Дзідзьо став популярним завдяки його широко відомим монологам про свиню Мейсона, якиє є «ідейним натхненником гурту». Фан-клуб гурту в соціальній мережі «ВКонтакті» є найбільшим в Україні і перевищує 200 тис. прихильників, а тільки за рік кількість переглядів роликів гурту лише на офіційному каналі «Дзідзьо» в «YouTube» перевищила 11 млн. На сьогодні у складі гурту троє музикантів — Дзідзьо, Лесик і Юлік, що працюють у жанрі «комедійного антигламурного попу». В 2011 році в Іспанії відбулися зйомки кліпу на пісню «Сама-сама». Склад Михайло «Дзідзьо» Хома — вокал Олег «Лесик» Турко — гітара, бек-вокал; директор гурту Назар «Юлік» Гук — клавіші, бас-клавіатура, драм-машина, бек-вокал Концертний директор — Андрій Любий Звукорежисер — Сергій Либа Влітку 2012 року була проведена прем'єра кліпу на пісню «ХА-ХА-ХА» в столичному клубі «Byblos». На презентації кліпу було проведено кілька веб-конференцій на відомих порталах та радіостанціях, інтернет-аудиторія спостерігала за концертом онлайн на офіційному каналі гурту в «YouTube», а також було випущено App-програму гурту для iPhone.  У вересні 2012 року DZIDZIO відвідали щорічний «Октоберфест» в Мюнхені, де хлопці спілкувалися з місцевими поціновувачами пива і музики, а також гостями фестивалю зі всього світу, які були вражені і запам'ятали гурт завдяки яскравим костюмам в стилі Oktoberfest і живому виконанню пісень. 20 листопада 2012 року креативні DZIDZIO та їх команда випустили дебютний CD-альбом під назвою «ХА-ХА-ХА», Весну 2013 року хлопці зустріли з новою піснею «Сусіди», на яку музиканти презентували кліп в середині березня. В ньому традиційно знялася героїня всіх кліпів гурту DZIDZIO, їхня муза — Надія. Також в березні DZIDZIO випустили перший на українському музичному просторі персональний караоке-диск гурту у DVD-форматі. 8 травня 2013 року відбулась визначна подія в історії гурту — сольний концерт на стадіоні «Арена Львів». МЕГАКОНЦЕРТ гурту став знаковим для гурту DZIDZIO. Вони перші, хто провів концерт на новому стадіоні, що був збудований до «Євро 2012» і зібрали 25 000 глядачів. Перед початком концерту глядачі мали змогу на великому екрані побачити мультфільм, що розповідає про створення гурту DZIDZIO, під назвою «Народження легенди», що згодом також було презентовано на офіційному каналі гурту в YouTube. Фінальним акордом цього шоу стала прем'єра пісні «Мені повезло», яку прихильники гурту вже мають змогу послухати на офіційному сайті. Восени 2013 року Дзідзьо був ведучим шоу «Співай, якщо зможеш» на Новому каналі. Підготував учень

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9678-vitaminy-fruktovyj-salat-5663

Презентація на тему «Вітаміни. Фруктовий салат»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9678/5663-prezentaciya-na-temu-vitaminy-fruktovyy-salat.pptx

files/5663-prezentaciya-na-temu-vitaminy-fruktovyy-salat.pptx

Вітаміни Вітаміни є незамінними елементами, необхідними для росту, розвитку й життєдіяльності людини. Більшість вітамінів в організмі не синтезується, джерелом їх звичайно є зовнішнє середовище Вітаміни класифікуються як водорозчинні (легко розчиняються у воді) та жиророзчинні (розчиняються у жирах та засвоюються у кишечнику за допомогою ліпідів). Водорозчинні вітаміни як правило легко виділяються організмом. Кожний вітамін зазвичай бере участь у багатьох реакціях, тому може мати багато функцій. Водорозчинні вітаміни Жиророзчинні вітаміни До жиророзчинних відносяться вітаміни А, Е, К, D, F. Всі жиророзчинні вітаміни краще засвоюються з їжі, якщо є продукти, що їх містять, разом з жиром. Враховуйте цю особливість при прийомі їжі. Вітаміни у великих дозах вкорочують життя. У дослідженні датських вчених з підтвердження цього факту взяло участь понад 250 000 добровольців. З'ясувалося, що біодобавки в невгамовних кількостях призводять до підвищення рівня вітамінів і антиоксидантів в крові. Гіпервітаміноз може привести до блювоти, зневоднення і навіть спеку і вимагає терапевтичного втручання. Велика роль окремих овочів в забезпеченні організму людини вітамінами, оскільки вони беруть участь в самих різних процесах життєдіяльності. Вони прискорюють обмін білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, нормалізують водний обмін. При всілякому складі харчових продуктів, широкому включенні в живлення людини всіляких овочів, правильній кулінарній обробці можна повністю забезпечити фізіологічну потребу організму у вітамінах. Цікаві факти про вітаміни: 1. Вітамін С не підходить для профілактики застуди і може бути небезпечний для здоров'я. Також він – не такий корисний, як вважали раніше. Тривалий прийом великої кількості аскорбінової кислоти і зовсім може привести до безсоння, пригнічення синтезу інсуліну, погіршення роботи нирок і підвищення тиску. 2. З початку 1970-х років двічі нобелівський лауреат Лайнус Полінг своєю активною пропагандистською діяльністю добився того, що в суспільстві зміцнилася думка, ніби регулярний прийом вітамінів може понизити ризик розвитку раку. Проте наукові дослідження це не підтверджують. Більше того, прийом вітамінних добавок в деяких випадках зв'язують з підвищеним ризиком появи цього захворювання. 3. Надлишок мінералів призводить до сечокам'яної хвороби та атеросклерозу. У зарубіжних препаратах часто додається зайва кількість мінералів, що в передозуванні призводить до сечокам'яної хвороби і навіть провокує атеросклероз

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9719-dzhon-bart-11826

Презентація на тему «Джон Барт»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9719/11826-prezentaciya-na-temu-dzhon-bart.ppt

files/11826-prezentaciya-na-temu-dzhon-bart.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9715-ruslana-9091

Презентація на тему «Руслана» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9715/9091-prezentaciya-na-temu-ruslana.ppt

files/9091-prezentaciya-na-temu-ruslana.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9703-tradycyonnye-y-netradycyonnye-ystochnyky-energyy-14704

Презентація на тему «Традиционные и нетрадиционные источники энергии»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9703/14704-prezentaciya-na-temu-tradycyonnye-y-netradycyonnye-ystochnyky-energyy.pptx

files/14704-prezentaciya-na-temu-tradycyonnye-y-netradycyonnye-ystochnyky-energyy.pptx

Традиционные и нетрадиционные источники энергии Традиционные источники электрической энергии: тепловая ТЭС, энергия потока воды - ГЭС, атомная энергия - АЭС. Электростанция — электрическая станция, совокупность установок, оборудования и аппаратуры, используемых непосредственно для производства электрической энергии, а также необходимые для этого сооружения и здания, расположенные на определённой территории. Вырабатывают электроэнергию в результате преобразования тепловой энергии, которая выделяется при сжигании органического топлива (угля, нефти, газа). Невосполнимость этих природных ресурсов заставляет задуматься о рациональном их применении и замене более дешевыми способами получения электроэнергии. Тепловые электростанции (ТЭС) Комплекс сооружений и оборудования, посредством которых энергия потока воды преобразуется в электрическую энергию. При их сооружении также наносится вред окружающей среде: перегораживаются реки, меняется их русло, затопляются долины рек. Важнейшая особенность гидротехнических ресурсов в сравнении с топливно-энергетическими — их непрерывная возобновляемость. Гидроэлектростанция (ГЭС) Электростанция, в которой атомная (ядерная) энергия используется для получения электрической. Генератором энергии здесь является атомный реактор. Тепло, выделяемое в нем в результате цепной реакции деления ядер некоторых тяжелых элементов, преобразуется в электроэнергию. АЭС работают на ядерном горючем (уран, плутоний и др.), мировые запасы которого значительно превышают запасы органического топлива. Атомная электростанция (АЭС) Нетрадиционные источники электрической энергии, где невосполняемые энергоресурсы практически не тратятся: ветроэнергетика, приливная энергетика, солнечная энергетика. Способна превращать энергию ветра в электроэнергию. Запасы ветровой энергии на территории нашей страны огромны, так как во многих районах среднегодовая скорость ветра составляет б м/с. Устройство ветроэнергетической установки достаточно простое: вал ветряного колеса, способного вращаться под действием ветра, передает вращение ротору генератора электрической энергии. Ветроэнергетическая установка Использует для производства электроэнергии энергию прилива и отлива Мирового океана. Два раза в сутки уровень океана то поднимается, то опускается. Это происходит под действием гравитационных сил Солнца и Луны, которые притягивают к себе массы океанской воды. У берега моря разности уровней воды во время прилива и отлива могут достигать более 10 м. Если в заливе на берегу моря в устье реки сделать плотину, то в таком водохранилище во время прилива можно создать запас воды, которая при отливе будет спускаться в море и вращать гидротурбины. Приливная энергетика Получение электроэнергии от гелиоустановок осуществляется с помощью солнечных батарей. Основу таких батарей составляют фотоэлементы — кристаллы кремния, покрытые тончайшим, прозрачным для света слоем металла. Поток фотонов — частиц света, проходя сквозь слой металла, выбивает электроны из кристалла. Электроны при этом начинают концентрироваться в слое металла, поэтому между слоем металла и кристаллом возникает разность потенциалов. Если тысячи таких фотоэлементов соединить параллельно, то получается солнечная батарея, способная питать электроэнергией электронную аппаратуру на космических кораблях, спутниках. Гелиоэнергетика (энергия Солнца) МГД-генераторы. Основу современной электроэнергетики, как было уже отмечено, составляют теплоэлектростанции и гидроэлектростанции, в которых очень велики потери при преобразовании тепловой энергии (от сжигания топлива на ТЭС) или механической энергии (на ГЭС) в электрическую. Техническим устройством, в котором таких потерь практически нет, является магнитогидродинамический генератор (МГД-генератор). Его действие основано на явлении электромагнитной индукции: в проводнике, движущемся в магнитном поле, возникает электрический ток. В МГД-генераторе происходит преобразование энергии, движущейся в магнитном поле плазмы, — раскаленного до очень высокой температуры газа — непосредственно в электроэнергию. Электрический ток, образованный свободными электронами и положительными ионами, возникает непосредственно в плазме и отдается во внешнюю цепь. Основная техническая проблема при создании МГД-генерато-ров — получение высоких температур (несколько тысяч градусов), необходимых для образования плазмы — газообразной смеси из свободных электронов, положительных ионов и нейтральных атомов. Над презентацией работалаВолох Анастасия11- Б класс2013г.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9620-tim-berton-1692

Презентація на тему «Тім Бертон»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9620/1692-prezentacya-na-temu-tm-berton.pptx

files/1692-prezentacya-na-temu-tm-berton.pptx

Тім Бертон Підготувала учениця 10 класу Васурчак Оксана ХТО ЦЕ? Ця людина зняла багато чудових фантастичних фільмів з дещицею чорного гумору. До їх переліку входять: “Сонна Лощина”, “Едвард Руки-ножиці”, “Чарлі і шоколадка фабрика”, “Аліса в країні див” та інші. Тож давайте познайомимося з Тімом Бертоном ближче! ЗМІСТ Біографія Світлини Фільмографія 1971 – 1985 рр Режисер Сценарист Продюсер 1988 – 2000 рр Режисер Сценарист Продюсер 2001 – 2012 Режисер Сценарист Продюсер Рейтинг (1979 – 2012 рр) Режисер Сценарист Продюсер Нагороди БІОГРАФІЯ  Рід занять: Режисер, продюсер, сценарист Повне ім'я: Тімоті Вільям Бертон  Дата народження: 25 серпня 1958 Місце народження: Бербанк, Каліфорнія, США Жанри: Комедія, фентезі, мультфільм БІОГРАФІЯ Хоча Тім Бертон не часто тішить шанувальників своїми роботами, по праву вважається одним з найталановитіших режисерів. Малюванням Тім захоплювався з дитинства, тому поступив в Каліфорнійський інститут мистецтв на факультеті анімації. Після отримання вищої освіти, майбутній режисер отримує роботу на кіностудії “Дісней”, де 1982 представляє свою першу короткометражку «Вінсент», що отримала ряд спеціальних нагород. Перший ігровий фільм Бертона «Франкевінні», знятий в 1984, і призначений для дитячої аудиторії, не був випущений в прокат через свою надмірну похмурість та складність. Після цього Бертон почав співпрацювати із Warner Bros. Entertainment, Inc. Протягом цього етапу життя Тім випускає багато “візитних фільмів”: «Велика пригода Пі-Ві», «Бітлджус», «Бетмен» тощо. У 1990 році режисер представляє на суд глядачів чергову свою картину - «Едвард руки-ножиці», у якому зобразить власне бачення свого рідного міста. Під час зйомок знайомиться з Джонні Деппом, який у майбутньому стане його найкращим другом. ФІЛЬМОГРАФІЯ 1971 – 1985 Режисер Сценарист Продюсер 1988 – 2000 Режисер Сценарист Продюсер 2001 – 2012 Режисер Сценарист Продюсер Рейтинг фільмів(1979 – 2012) Режисер Сценарист Продюсер РЕЖИСЕР (1971 – 1985 ) СЦЕНАРИСТ (1971 – 1985 ) ПРОДЮСЕР (1971 – 1985 ) РЕЖИСЕР (1988 – 2000 ) СЦЕНАРИСТ (1988 – 2000 ) ПРОДЮСЕР (1988 – 2000 ) РЕЖИСЕР (2000 – 2012) СЦЕНАРИСТ (2000 – 2012) ПРОДЮСЕР (2000 – 2012) РЕЖИСЕР. Рейтинг фільмів СЦЕНАРИСТ. Рейтинг фільмів ПРОДЮСЕР. Рейтинг фільмів НАГОРОДИ Золота пальмова гілка — 1995 рік за фільм «Ед Вуд» Премія імені Девіда Ліна за досягнення в режисурі за фільм «Велика риба» — 2004 рік (нагорода Британської академії) Нагорода «Future Film Festival Digital Award» за анімаційний фільм «Труп нареченої» — 2005 (Венеційський кінофестиваль) Оскар — 2006 рік (Номінація «Найкращий анімаційний фільм» за «Труп нареченої») Золотий лев за внесок у світовий кінематограф — 2007 рік (Венеційський кінофестиваль) Золотий глобус — 2008 рік (номінація «Найкращий режисер» за фільм «Свіні Тодд») К І Н Е Ц Ь

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9712-potreby-spozhyvacha-21835

Презентація на тему «Потреби споживача» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9712/21835-prezentaciya-na-temu-potreby-spozhyvacha-skachaty.pptx

files/21835-prezentaciya-na-temu-potreby-spozhyvacha-skachaty.pptx

Презентація на тему:Потреби споживача Виконала учениця 11 – А класу Сайфудінова Карина  Для початку треба розібратись що ж таке потреба, і хто ж такий споживач. Потреби - необхідність у чомусь, бажання, нестача чогось. Споживач – це окрема особа, підприємство або навіть держава, яка має матеріальні та духовні потреби, а також можливості для їх задоволення.Всі ми є споживачами! Потреби споживачів надзвичайно різноманітні. Тому існують різні підходи (критерії) щодо їхньої класифікації. Розглянемо детальніше кожну групу: За джерелом виникнення Базові- виникають із необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти (у повітрі, воді, їжі тощо). Породжені розвитком цивілізації - необхідність певного освітнього рівня, медичного обслуговування, транспортні послуги тощо.  За благами, які задовольняють Матеріальні – задовольняються тим, що має матеріальне втілення Нематеріальні – задовольняються послугами освіти, культури, мистецтва, транспорту тощо. За способом задоволення Індивідуальні – Пов’язані  з необхідністю відокремленого задоволення (їжа, одяг тощо) Колективні – Задовольняються спільно (потреба у водопостачанні, громадському порядку) Особлива група – нерозумні потреби Нерозумні потреби - така група потреб, які створюють тупикові ситуації у функціонуванні людського організму, в розвитку особистості, завдають шкоди інтересам суспільства, а в разі їх масовості призводять до деградації людського суспільства, і дегуманізації всіх суспільних відносин.(Алкогольна, наркотична залежність, тютюнопаління) Ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрахамом Маслоу -Піраміда Маслоу Споживчі блага - засіб задоволення потреб перукарня, пральня, кінотеатр, театр, спортивний майданчик, магазини, транспорт, зв’язок. Споживчі блага Споживчі блага також класифікуються: Економічні блага Блага, що є об’єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад автомобіль, хліб, одяг). Неекономічні блага Надаються людині в готовому вигляді природою (повітря, вода, гриби в лісі) Матеріальні блага блага, що мають матеріальну форму чи природу (земля, повітря, будинки, продукти). Нематеріальні блага матеріальної форми не мають, впливають на розвиток здібностей, творчості людини і створюються в невиробничій сфері (мистецтво, музеї, театр). Ієрархічна система потреб Карини Сайфудінової – Піраміда Сайфудінової: Дякую за Увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9663-rozvytok-fizychnoyi-kultury-ta-sportu-9613

Презентація на тему «Розвиток фізичної культури та спорту»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9663/9613-prezentaciya-na-temu-rozvytok-fizychnoyi-kultury-ta-sportu.pptx

files/9613-prezentaciya-na-temu-rozvytok-fizychnoyi-kultury-ta-sportu.pptx

Розвиток фізичної культури та спорту Фізична культура та спорт мають важливе значення в суспільному житті економічно розвинутих країн світу. У США провідними видами спорту є баскетбол, американський футбол, хокей, легка атлетика, бейсбол. У 1946 р. в Сполучених Штатах була створена Національна баскетбольна асоціація, що об’єднує кращі команди країни: «Бостон Селтікс», «Лос-Анджелес Лейкерс», «Чикаго Буллс», «Х’юстон Рокетс» та ін. Американські спортсмени — М. Алі (бокс), М. Джордан, Л. Бьорд (баскетбол), М. Спітц (плавання), Е. Хайден (ковзанярський спорт), Р. Фішер (шахи), К. Льюїс (легка атлетика), Л. Армстронг (велосипедний спорт) зробили великий внесок у розвиток світового спорту. У Великій Британії надзвичайно популярним є футбол. У 1966 р. англійські футболісти стали чемпіонами світу та завоювали Кубок Жуля Ріме. Велику популярність мають у британців легка атлетика, кінний та вітрильний спорт, гольф. Кращі тенісисти світу щороку в червні розігрують у передмісті Лондона призи Вімблдонського турніру, який має понад столітню історію. Найпопулярніші види спорту у Франції — футбол, легка атлетика, велосипедний спорт, гірські лижі, фехтування. Іменами Ж. К. Кіллі (гірські лижі), М. Платіні та 3. Зідана (футбол), Л. Флессель (фехтування) пишається кожна французька родина. 1988 рік став тріумфом французьких футболістів, які вперше завоювали звання чемпіонів світу, а у 2000 р. вони стали чемпіонами Європи. Набувають популярності й інші види спорту (баскетбол, волейбол, гандбол). Спортсмени СРСР вийшли на світову спортивну арену наприкінці 1940-х років. У 1952 р. вони вперше взяли участь у літніх Олімпійських іграх, що відбулися в Гельсінкі. Світове визнання здобули: В. Куц, В. Брумель, В. Санєєв (легка атлетика), Ю. Власов (важка атлетика), Л. Яшин (футбол), В. Попенченко (бокс), Г. Вольнов (баскетбол), Л. Скоблікова (ковзанярський спорт), Л. Турищева, О. Корбут (спортивна гімнастика), І. Родніна (фігурне катання). Значний внесок у розвиток фізкультури та спорту в роки існування Радянського Союзу зробили тренери і спортсмени України. Імена Л. Латиніної, П. Астахової, Б. Шахліна (спортивна гімнастика) знає весь спортивний світ. Українці О. Блохін та І. Бєланов вибороли звання кращих футболістів Європи. За роки незалежності України видатних спортивних успіхів досягли олімпійські чемпіони В. Кличко (бокс), О. Баюл (фігурне катання), Л. Подкопаєва (спортивна гімнастика), К. Серебрянська (художня гімнастика), Я. Клочкова (плавання) та інші спортсмени.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/972-education-in-australia-5032

Презентація на тему «Education in Australia» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/972/5032-prezentaciya-na-temu-education-in-australia.pptx

files/5032-prezentaciya-na-temu-education-in-australia.pptx

Education in Australia University of Adelaide - Australia State University, one of the oldest in the country. The main campus is located in the heart of Adelaide. Member of the Group of Eight and the Sandstone universities. Cranfield University - French-British research university, the largest center of applied research, development and design in Europe. The University of New South Wales-Australia State University. The University is one of the best universities in Australia. Member of the prestigious Group of Eight Australian universities. Considered to be one of the leaders in higher education in Australia. The motto "Science hands and minds" The Australian National University-State University, located in Canberra. Originally specialized in the research work. Soon teamed up with the University College of Canberra and also started providing higher education.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9668-molodyozhnye-subkultury-4306

Презентація на тему «Молодёжные субкультуры»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9668/4306-prezentaciya-na-temu-molodezhnye-subkultury-skachaty.pptx

files/4306-prezentaciya-na-temu-molodezhnye-subkultury-skachaty.pptx

Молодёжные субкультуры Субкультура — свод накопленных определенным мировоззрением ценностей и порядков группы людей, объединённых специфическими интересами, определяющими их мировоззрение. Субкультура — суверенное целостное образование, часть общественной культуры. С точки зрения культурологии же субкультура — это такие объединения людей, которые не противоречат ценностям традиционной культуры, а дополняют её. Субкультура может отличаться от доминирующей культуры языком, манерой поведения, одеждой и т. д. Основой субкультуры могут быть стиль музыки, образ жизни, определённые политические взгляды. Некоторые субкультуры носят экстремальный характер и демонстрируют протест против общества или определённых общественных явлений. Некоторые субкультуры носят замкнутый характер и стремятся к изоляции своих представителей от общества. Иногда субкультуры развиваются и входят как элементы в единую культуру общества. Развитые субкультуры имеют свои периодические издания, клубы, общественные организации. Более узким понятием, близким к субкультуре, но не подменяющим её, является фэндом (англ. fandom — фанатство) — сообщество поклонников, как правило, определенного предмета (писателя, исполнителя, стиля). Фэндом может иметь определенные черты единой культуры, такие как «тусовочный» юмор и слэнг, схожие интересы за пределами фэндома, свои издания и вэб-сайты. Однако большинство фэндомов не образуют субкультур, будучи сосредоточены только вокруг предмета своего интереса. Также с понятием субкультуры иногда путают понятие хобби, увлечения человека каким-либо занятием (см. геймеры, хакеры итп). Сообщества людей с общим хобби могут образовывать устойчивый фэндом, но при этом не иметь признаков субкультуры (общего имиджа, мировоззрения, единых вкусов во многих сферах). Субкультуры в СССР В СССР молодёжные субкультуры протестного и экстремального характера в целом были малоразвиты и имели крайне узкий круг адептов; широкое распространение имели субкультуры активно-созидательного, романтического и альтруистического направления. Причиной этого была низкая степень изоляции групп молодёжи друг от друга и от общества в целом, широкий охват общей массы молодёжи множеством клубов по интересам, доступность учреждений культуры, массовое внедрение в школах официальной идеологии позитивной направленности («человек человеку друг, товарищ и брат»), официальная цензура и отсев протестного и негативного материала. В то же время косность официальной власти и идеологии приводила к возникновению протестных настроений также и в субкультурах позитивной направленности. Наиболее известные субкультуры Музыкальные (субкультуры, основанные на поклонниках различных жанров музыки) Готы (субкультура) — поклонники готик-рока, готик-метала и дарквэйва, Джанглисты — поклонники джангла, драм энд бейса и его разновидностей, Инди — поклонники инди-рока, Металлисты — поклонники хэви-метал и его разновидностей, Панки — поклонники панк-рока и сторонники панк-идеологии, Растаманы — поклонники регги, а также представители религиозного движения Растафари, Риветхеды — поклонники музыки в стиле индустриал, Рэйверы — поклонники рэйва, танцевальной музыки и дискотек, Рэперы — поклонники рэпа и хип-хопа, Традиционные скинхеды — любители ска и регги, Эмо — поклонники эмо и пост-хардкора. Другие культурные (субкультуры, основанные на литературе, кино, мультипликации, играх и прочее) Отаку — поклонники аниме (японской мультипликации) Падонки — использующие жаргон падонков Исторические реконструкторы Ролевое движение — поклонники живых ролевых игр Териантропы Фурри — поклонники антропоморфных животных. Имиджевые (субкультуры, выделяемые по стилю в одежде и поведению) Visual key Кибер-готы Моды Нудисты Стиляги Тедди-бои Милитари Фрики Панки Политические и мировоззренческие (субкультуры, выделяемые по общественным убеждениям) Антифа RASH-скинхеды(редскины) SHARP-скинхеды НС-скинхеды Битники Неформалы Нью-Эйдж Cтрейт-эджеры Хиппи Яппи Хулиганские (субкультуры хулиганов. Их выделение часто оспаривается, и далеко не все, причисляемые к ним, сами относят себя к ним) Руд-бои Гопники Любера Ультрас — высокоорганизованные, очень активные члены фан-клубов Футбольные хулиганы Панки По хобби (субкультуры, сформировавшиеся благодаря хобби) Байкеры — любители мотоциклов Райтеры — поклонники граффити ГОТЫ Го́ты — представители готической субкультуры, зародившейся в конце 70-х годов 20-го века на волне пост-панка. Готическая субкультура разнообразна и неоднородна, благодаря тому, что культивирует индивидуальность, тем не менее, выделяются многие общие для неё черты, такие как любовь к готической музыке (готик-року, дэт-року, дарквейву), мрачный имидж, интерес к мистицизму и эзотерике, декадансу, любовь к хоррор-литературе и фильмам. Образ го́тов Готическая эстетика крайне эклектична по набору часто используемых символов, здесь можно встретить и египетскую, и христианскую и кельтскую символику. Основным символом готической субкультуры является — анкх, египетский символ вечной жизни. Анкх вошёл в субкультуру после выхода на экраны фильма «Голод» (с Дэвидом Боуи). Также часто используются и другие египетские символы — такие как «Глаз Ра». Эти элементы носятся и как традиционные украшения, и как нашивки на одежду или в макияже. Также используется множество различных символов смерти — украшения с гробиками, черепами, и тому подобные; часто декларируется тафофилия - любовь к кладбищам, надгробиям и похоронным ритуалам. К чисто готическим символам можно отнести летучих мышей, — множество различных их изображений (связь с вампирами и с готами очевидна) помещены на сотнях связанных с готами страниц в интернете или же служат украшением самим готам. Среди этой субкультуры можно часто найти много общего с фетишизмом, хотя причастие к одному совершенно не означает какое-либо участие в другом. Фетиш элементы особенно распространены среди кибер-готов. Готические фильмы «Голод» (Hunger, реж. Тони Скотт) «Ворон» (The Crow) «Интервью с вампиром» (Interview With The Vampire) «Королева проклятых» (Queen Of The Damned) «Ребенок Розмари» (Rosemary's Baby, Роман Полански) «Кошмар перед Рождеством» (The Nightmare Before Chrismas, Тим Бёртон) «Труп невесты» (Tim Burton's Corpse Bride, Тим Бёртон) «Дракула» (Экранизации 1931 года "Дракула с Бела Лугоши", 1958 года, 1992 года "Дракула Френсиса Форда Копполы", и др.) «Суини Тодд, демон-парикмахер с Флит-стрит» (Sweeney Todd: The Demon Barber of Fleet Street, реж. Тим Бёртон) «Эдвард Руки-Ножницы» полезные ссылки: http://www.goths.ru/ http://www.gothic.ru/faq/ http://gothicology.goths.ru/ http://corsair.ucoz.ru/ http://goth.my1.ru/ ЭМО Эмо (англ. Emo, сокращение от «эмоциональный», распространена также транскрипция «Имо») — термин, обозначающий особый вид хардкор-музыки, основанный на сильных эмоциях в голосе вокалиста и мелодичной, но иногда хаотичной или полностью отсутствующей музыкальной составляющей. Отличительные особенности этого стиля — манера вокала, включающая в себя зачастую визг, плач, стоны, шёпот. Тексты песен носят личностный характер — о переживаниях автора, реже — политический характер. В настоящее время этот стиль музыки подразделяется на: эмо, эмокор, сан-диего хардкор (хардкор эмо), эмо вайоленс, скримо, френч скримо. Молодежь в стиле эмо предпочитает особый стиль, который выделяет их среди других субкультур. Эмо носят черный цвет в сочетании с розовым, или другим ярким цветом. Классическая одежда эмо, это одежда в черно-розовой гамме, где узоры так же двухцветные. Различные повязки на руках и запястьях, пояса с железными бляшками, перчатки без пальцев, рюкзак с различными значками эмо. Среди эмо вы можете увидеть парня в узких джинсах, но так же можете встретить молодежь эмо которые предпочитают носить много железных заклепок на джинсах. Браслеты на руках с черепами, ногти черного или серебристого цвета.Эмо макияж распространен как у девушек так и парней, эмо-макияж это подводка глаз черным карандашом, но не сильно обильно. фото группы "Still Life" Прически эмо не делятся на женские и мужские, вы часто можете увидеть одинаковые стильные прически как у парней так и у девушек. Челка прикрывает один глаз, черный или темно-каштановый цвет волос. Укладка или отсутствие её, все это дает свободу в выборе индивидуальности, при этом дает четко понять что вы видите перед собой настоящего Эмо. Выбеленное лицо, бледные губы почти в тон коже и очень ярко подведенные глаза. Иногда эмо изображают на своих личиках черные дорожки якобы от размытой слезами косметики и рисуют черным карандашом слезинки. На ногтях черный лак. У мальчиков тоже. - в основном практикуется черно-розовый цвет. Если есть рукава, то желательно полосатые, но можно использовать и шашечный орнамент;- джинсы лучше узкие и черные, точнее облегающие и зауженные к низу;- на джинсах двойной ремень. То есть, один основной ремень обычного покроя, а вот второй желательно с заклепками, три железные полоски, так называемый трехполостник;- проклёпанные ремни разных цветов и напульсники;- отлично смотрятся «родительские» штаны из полиэстера;- тонкие кофты из полиэстера, лучше малюсенького размера (с верхним рядом пуговиц и воротником), можно даже на 2 размера меньше, но с интересными и забавными принтами, изображающими мультипликационных героев или рок-музыкантов;- плотные олимпийки и никаких мешковатых вещей;- майки детского размера со спортивными номерами на спине или случайно написанными лозунгами;- узкие немного затертые майки с хеви метал-дизайном (Motorhead, Metallica, Iron Maiden);- разнообразные цветные шарфы; Внешние атрибуты:- очки в толстой чёрной оправе, но лучше в роговой;- огромное кольцо для ключей в стиле «а-ля швейцар», но можно и просто бумажники с цепью;- большие крупные бусы на шее;- на руках браслеты (имитация прикрытия мнимых порезов вен);- пирсинг (в губах, туннели и вообще на лице в любом месте);- различные сумки (можно использовать даже курьерскую) или рюкзачки с плюшевыми мишками и значками на лямках или застежках. Все это украшено корректорами, наклейками и клетчатыми ленточками;- всевозможного вида заколки для ребят;- «Кенгурушки» застёжкой-молнией из металла. полезные ссылки: http://www.emopunk.ru/ http://fogmaker.net/post_1210247398.html http://www.indieworkshop.com http://www.thelocustbitmydog.com http://www.examinationofthe.com http://lostatsea.net/LAS/ http://photogeek.net/ http://crewcial.org/ Субкультуры все равно будут расти как грибы, пусть даже теперь известно привилегированное место их возникновения – культура тинэйджеров, ведь никто не сможет воспрепятствовать недовольству подростков нелогичным поведением взрослых (и наоборот), оно будет всегда, а за ним стоят при более глубоком рассмотрении все те же соперничающие тенденции развития, ведь если приглядеться, преемственность между поколениями не так велика, как принято думать. На самом деле каждое новое поколение приносит с собой свои новые задачи и свои новые недостатки, наталкиваясь ими на недостатки поколения предыдущего.  И следующее действие каждой такой пьесы разыграется лишь через несколько столетий уже между другими поколениями. Проблема поэтому в том, как правильно эти недостатки претворять в достоинства, а это уже проблема социума в целом.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9717-ukrayina-pravova-derzhava-14512

Презентація на тему «Україна – правова держава»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9717/14512-prezentaciya-na-temu-ukrayina-pravova-derzhava.ppt

files/14512-prezentaciya-na-temu-ukrayina-pravova-derzhava.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9651-drezdenska-kartynna-galereya-4533

Презентація на тему «Дрезденська картинна галерея»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9651/4533-prezentaciya-na-temu-drezdenska-kartynna-galereya.pptx

files/4533-prezentaciya-na-temu-drezdenska-kartynna-galereya.pptx

Дре́зденська карти́нна галере́я  Дре́зденська карти́нна галере́я або Галерея старих майстрів  в Дрездені — всесвітньо відоме зібрання картин від Відродження до бароко і класицизму. Відділи галереї - Арраси (або гобелени-килими з фігурами чи орнаментами). - Пастелі (роботи кольоровою крейдою). - Мініатюри. - Відділ живопису, так званих, старих майстрів Західної Європи. Мініатюра, як різновид мистецтва, виникла давно і спочатку виключно слугувала світлинами середньовічних рукописів. З часом отримала свою популярність в приватному житті, де виконувала роль сучасної фотографії. Головні матеріали мініатюр: пергамент, папір, кістка, метал, дерево, XVIII століття додало порцеляну. Відділ мініатюр Дрезденської галереї пишається роботами художниці-італійки Розальби Кар'єри, Рафаеля Менгеса, Терезіі Конкордії Марон, Даніеля Каффе, Феліції Гофман, Йозефа Дарбеса. Мініатюру XIX століття репрезентують твори дрезденського професора Августа Граля. Портрети переважають серед сюжетів мініатюр, але зустрічаємо й копії з картин чи образи святих. Арраси — килими з фігурами людей чи орнаментами. Назва походить від француького міста Аррас, де жінки-ткалі робили подібні килими. Виробництво килимів перенесли в інші міста, та назва закріпилася. Пізніше брати Гобелен заснували свою мануфактуру з їх виробництва, звідки й пішла сучасна назва. Тепер усі ткані килими помилково називають гобеленами, хоча ця назва істинна лише для продукції мануфактури братів Гобелен. Назва «пастель» походить від латини (лат. pasta — «тісто»). Термінологія фіксує й використання слова італ. а pastello для позначення роду малювання італійським чорним олівцем та сангіною, або іншими кольоровими олівцями. Цим засобом широко користувалися старі майстри Італії XVI століття. Збережені малюнки Парміджаніно, Даніеле да Вольтера, Федеріко Барочі, Гвідо Рені, Сальватора Рози. Використовувались різні матеріали: олія, крейда, віск. Пастельна техніка більше використовувалась для навчання та замальовок, ніж для виконання закінчених художніх творів, але техніка не вмирала й спалахнула небаченою популярністю у XVIII столітті. Поширенню цієї техніки сприяли митці Франції після знайомства з віртуозними творами венеціанки Розальби Кар'єри (1675—1757). Німецька культура дала світові визначні твори у військових справах, військовій інженерії, середньовічній архітектурі, філософії, літературі. Німецький внесок в музику досяг світового значення — Йоганн Себастьян Бах,Моцарт, Бетховена. Мистецтво Голандії можна вивчати на зразках Рембрандта («Автопортрет з дружиною Саскією»), Франса Галса, Терборха, Метсю, Доу. Засновника європейського філософського пейзажу Якоба ван Рейсдаларепрезентує шедевр — «Єврейський цвинтар» (той, що в Удекерці під Амстердамом, який існує й зараз ). Ще один шедевр за межами Голандії «Дівчина читає листа» Яна Вермера з Делфту — знаходиться теж тут. Іспанський живопис придбали порівняно пізно, у XIX столітті на аукціоні в Лондоні. Саме звідти походять твори Франсіско де Сурбарана, Бартоломе Естебана Мурільйо. Ранішня картина Ель Греко придбана в Венеції — «Христос лікує сліпого». Тільки три портрети Веласкеса, придбані ще у 1746 році із збірки герцога Модени. Пощастило збірці у Дрездені і з придбанням картин Хосе де Рібера (1591-1652). Збірка нараховує шість робіт майстра, п'ять з яких мають підпис художника и датовані. Особливо значуші: «Свята Інесса за ґратами», «Філософ Діоген з ліхтарем шукає справжню людину», «Звільнення янголом Апостола Петра з в'язниці». Колекція творів майстрів Фландрії невелика в порівнянні із збірками в Мюнхені чи в Ермітажі. Але твори уславлених художників XVII століття представлені без винятків. Натюрморти Франса Снейдерса, портретиАнтоніса Ван Дейка, твори Пітера Пауля Рубенса доволі добре характеризують бароко Фландрії. Хосе де Рібера. «Св. Інеса у в'язниці», 1641 р. Майстри Іспанії Ель Греко. «Христос лікує сліпого», 1567 р. Хосе де Рібера. «Філософ Діоген», 1637 р. П.П. Рубенс. «Меркурій і Аргус» Майстри Фландрії Аноніс ван Дейк.«Ейнес Гехарнішен в лицарських обладунках» Якоб Йорданс.« Філософ Діоген шукає справжню людину»

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9702-yaponskyj-sad-20062

Презентація на тему «Японський сад» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9702/20062-prezentaciya-na-temu-yaponskyy-sad-skachaty.pptx

files/20062-prezentaciya-na-temu-yaponskyy-sad-skachaty.pptx

ЯПОНСЬКИЙ САД 日本庭園, にほんていえん. Японський сад— різновид саду або приватного парку, принципи організації якого були розроблені у Японії протягом 8 — 18 століття. Японський сад символізує досконалий світ земної природи. Характерними елементами його композиції є штучні гори і пагорби,  ставки і острови,  струмки і водоспади, доріжки і ділянки  піску чи гравію, прикрашені камінням незвичайних обрисів. Пейзаж саду формується за допомогою : дерев, кущів,  бамбуку, трав,  квітів і моху, які покликані передавати відчуття змін пір року На території саду можуть також розміщуватися кам'яні ліхтарі, альтанки чи чайні.  Формування засад японського садівництва відбувалося під впливом еволюції японської архітектури, а також релігійно-філософських уявлень японської знаті. Початково сад був складовою резиденцій аристократів, але згодом був запозичений буддистськими монастирями і знатними самураями. З ХІХ століття він набув поширення серед японських простолюдинів, ставши невід'ємною частиною багатьох приватних будинків. У ХХ столітті спорудження садів у японському стилі стало популярним серед іноземців.  КОМПОНЕНТИ САДУ Будь-який японський сад містить у собі п'ять компонентів: духовну ідею, камені, воду, рослини й архітектурні елементи. Розглядати їх можна й окремо, але забрати хоча б один компонент не можна, інакше сад втратить те, з чим ототожнюється саме поняття «японський сад».  ЯПОНСЬКИЙ САД КАМІННЯ Японський сад каміння - унікальний витвір. Основна площа його засипана піском або дрібною галькою, а на ній ніби безладно розкидані групи необтесаних каменів. Однак їхня безладність несправжня. Розміщення каміння на площадці - вид мистецтва, одне з головних умінь садівника. Суть цього мистецтва в тім, щоб зуміти в кожному камені побачити своє "обличчя" і свою "позу", і наділити певною роллю в композиції: він буде лежати, притулятися, бігти.  За ступінню декоративного й значеннєвого навантаження групи каменів розставляють зліва на право, так звичайно рухається погляд по картині, так само організований рух по саду. Камені й валуни означають силу й стійкість. Будучи нерухомими, вони випромінюють спокій, а розташовані асиметрично, вони найбільш співзвучні із природою. Згодом вони покриваються павутиною, обростають мохами й лишайником, що робить їх ще більш органічними. Сади каменів функціонально призначені для медитацій, відсторонення від мирської суєти й повсякденних проблем. Конструкція подібних споруджень, підкоряючись нормам дзен-будизму, підсилює тягу японців до милування природою, міркуванню, самоті. МІНІАТЮРНИЙ САД У мініатюрних садах застосовується прийом штучно створюваної перспективи: на передньому плані висаджують більші рослини з великими листками, розташовуються великі камені. На другому й третьому плані елементи композицій стають меншими. Це створює ілюзію, що вони перебувають дальше, ніж у реальності. Мініатюрні сади - це спроба показати неосяжність світу на досить обмеженій території, адже в пейзаж японського саду, як уже згадувалося, входить і весь навколишній ландшафт СИМВОЛІЧНИЙ САД Незважаючи на велику любов японців до рослин, саме в японському садівництві відбулося явище, що не має аналогів у садовому мистецтві інших країн. У Японії появилися сади, де рослин може й не бути зовсім. Справа в тому, що для японського саду не так важливий вигляд використаних рослин, скільки вкладена в ньому символіка, традиції та обряди. Тому рослини поряд з каменем, гравієм, архітектурними елементами (пагоди, ліхтарі, огорожі) - це лише матеріал, яким користується садівник, як художник фарбами, залежно від майстерності, заміняючи одне на інше. Чим вища майстерність, тим менше матеріалів потрібно художникові для створення потрібного вигляду. АБСТРАКТНИЙ САД Символічні й абстрактні сади дуже близькі як по вигляду, так і по способах створення, але прийнято вважати, що абстрактні сади не мають аналога в природі. Тому, приходячи в такий сад, відвідувач може побачити його таким, яким підказує в цей момент його уява, виходячи з пори року, погоди, стану душі. Це можуть бути й камені у воді, і острова в океані, і планети в космосі - все, що захоче бачити й до чого буде готовий відвідувач ДЕКОРАТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ Кам'яні ліхтарі є невід'ємним атрибутом японського саду, його гордістю і безперечною прикрасою. Зазвичай їх розміщують на краю водойми або струмочка, біля повороту стежки, біля тсукубаї або містка. У групі з невеликими камінням ліхтар частіше за все є головним елементом, позаду нього може розміщуватися дерево.  Кам'яні башти (пагоди) – традиційний декоративний елемент японського саду. Вони складаються з непарного числа ярусів з пластинками найчастіше чотирикутної, іноді шести або восьмикутної форми. Альтанки є неодмінним атрибутом японського саду. Вони повністю вписуються й у його архітектурний ансамбль, і в загальний стиль. Альтанки розташовують до споглядальному настрою, заспокоюють, навіюють спокій і умиротворення. Найчастіше з них відкривається мальовничий вид на сам сад з його екзотичними рослинами, красивими фонтанами і доглянутим доріжками. Трійкою найвідоміших садів Японії вважаються  Кенрокуен (Канадзава, Ісікава),  Ґоракуен (Окаяма, Окаяма) і   Кайракуен (Міто, Ібаракі)  Кенрокуен Ґоракуен Кайракуен Підготувала учениця 11-А класуСкладанюк Наталія

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9729-den-svyatogo-valentyna-5429

Презентація на тему «День святого Валентина» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9729/5429-prezentaciya-na-temu-den-svyatogo-valentyna.ppt

files/5429-prezentaciya-na-temu-den-svyatogo-valentyna.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9699-anton-ivanovych-denikin-15565

Презентація на тему «Антон Іванович Денікін»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9699/15565-prezentaciya-na-temu-anton-ivanovych-denikin.pptx

files/15565-prezentaciya-na-temu-anton-ivanovych-denikin.pptx

Антон Іванович Денікін Как и раньше, так и теперь я считаю неизбежной и необходимой вооруженную борьбу с большевиками до полного их поражения. Иначе не только Россия, но и вся Европа превратится в развалины.  А. І. Денікін найбільше відомий як "білий генерал", ледь непереміг більшовиків у 1919 р. Менш відомий він як полководець російської армії часів першої світової війни, письменник і історіограф. Вважаючи себе російським офіцером і патріотом, Денікін протягом усього свого довгого життя зберігав глибоку неприязнь до більшовиків, що взяли гору в Росії, і віру в національне відродження Росії. Народився в сім'ї відставного майора-прикордонника, що вислужився із солдатів, онук селянина-кріпака. Мати була полькою. Сім'я бідувала. Згадуючи дитячі й юнацькі роки, майбутній «білий Генерал» писав: «Злидні, 25 рублів пенсії після смерті батька. Юність — у праці за хліб». Освіту здобув у Ловичському реальному училищі (1890 р.), Київському піхотному юнкерському училищі (1892 р.), Миколаївській академії Генштабу (1899 р.). Випускник Київського юнкерського училища У 1892 році 20-річний Денікін був запрошений пополювати на кабанів. У ході цього полювання йому довелося вбити розлюченого кабана, який загнав на дерево якогось податкового інспектора Василя Чижа, також брав участь у полюванні, і вважався досвідченим місцевим мисливцем. Після цього випадку Денікін був запрошений на хрестини доньки Василя Чижа Ксенії, яка народилася кілька тижнів тому, і став другом цієї сім'ї. Через три роки він подарував Ксенії на Різдво ляльку, у якої відкривалися й закривалися очі. Дівчинка надовго запам'ятала цей подарунок. Через багато років, у 1918, коли Денікін вже буде очолюватиДобровольчу армію, Ксенія Чиж стане його дружиною. Перший бойовий досвід набув у Російсько-японській війні. Начальник штабу Забайкальської козачої дивізії, а потім - знаменитої Урало-Забайкальської дивізії генерала Міщенко, яка прославилася зухвалими рейдами по тилах супротивника. У Цінхеченском битві одна з сопок увійшла у військову історію під назвою «денікінської». Нагороджений орденами Святого Станіслава та Святої Анни з мечами. Після закінчення російсько-японської війни з січня по грудень 1906 обіймав посаду штаб-офіцера для особливих доручень при штабі 2-го кавалерійського корпусу, з грудня 1906 р . по січень 1910 р. - штаб-офіцер при управлінні (начальник штабу) 57-ї піхотної резервної бригади. 29 червня 1910 призначений командиром 17-го піхотного архангелогородского полку, яким командував до березня 1914 року. 23 березня 1914 призначений виконуючим посаду генерала для доручень при командуючому військами Київського військового округу. У червні 1914 року підвищений до чин генерал-майора. Командир 17-го піхотного полку Архангелогородська полковник Денікін, Житомир, 1912 рік. Перша світова війна, що почалася 1 серпня 1914 року, для 8-ї армії Брусилова спочатку розвивалася успішно. Армія перейшла в наступ, і вже 2 вересня взяла Львів. Цей перший місяць війни Денікін пропрацював в штабі армії. Бажаючи перейти на стройову посаду, він дізнався, що попередній командир 4-ї стрілецької бригади отримав нове призначення, і подав прохання про призначення його командиром цієї бригади, яке було задоволено 3 вересня. Генерал Брусилов так написав про це у своїх спогадах, виданих у 1929 : «На початку кампанії генерал-квартирмейстер штабу моєї армії був Денікін, але незабаром він, за власним бажанням служити не в штабі, а в строю, отримав, за моїм поданням, 4-у стрілецьку бригаду, що іменується "залізної", і на стройовому терені виявив відмінні дарування бойового генерала.» Генерал О.О.Брусилов Денікін у своїй автобіографічній повісті "Шлях російського офіцера", виданої в 1953, висловив : «Доля пов'язала мене з Залізної бригадою. Протягом двох років йшла вона зі мною по полях кривавих битв, вписавши не мало славних сторінок у літопис великої війни. На жаль, їх немає в офіційній історії. Бо більшовицька цензура, що отримала доступ до всіх архівних та історичних матеріалів, препарувала їх по-своєму і ретельно витравила всі епізоди бойової діяльності бригади, пов'язані з моїм ім'ям ...» Денікін в 1914 році. На початку 1915 року Денікіну була запропонована посада начальника дивізії, але він відмовився розлучатися зі своєю бригадою залізних стрільців. У підсумку, командування вирішило цю проблему іншим способом, розгорнувши в квітні 1915 4-ту стрілецьку бригада Денікіна в дивізію. У 1915 році армії Південно-Західного фронту відступали, або перебували в обороні. У вересні 1915 року, в умовах відступу, Денікін несподівано наказав своїй дивізії перейти в наступ. У результаті наступу Денікіна виявилось взятим місто Луцьк, а також захоплено в полон 158 офіцерів і 9773 солдата. Генерал Брусилов написав у своїх мемуарах : «Денікін, не посилаючись ніякими труднощами, кинувся на Луцьк, одним махом узяв його, під час бою в'їхав сам на автомобілі в місто і звідти прислав мені телеграму, що 4-а стрілецька дивізія взяла Луцьк.» За взяття Луцька в ході боїв 17 - 23 вересня 1915 Денікін був проведений в генерал-лейтенанти . Керiвник Бiлого руху У ніч з 22 на 23 червня 1918 Добровольча армія, маючи у складі 8-9 тисяч бійців, під командуванням А. І. Денікіна почала свій 2-й кубанський похід, що завершився розгромом майже 100-тисячне угруповання кубанської червоних військ і взяттям 17 серпня столиці кубанського козацтва, Катеринодара. На початок 1919 Денікіну вдалося придушити більшовицьке опір на Північному Кавказі , підпорядкувати собі козацькі війська Дону і Кубані, усунувши від керівництва донським козацтвом прогермански орієнтованого генерала Краснова, отримати через чорноморські порти від союзників Росії з Антанті велику кількість зброї, боєприпасів, спорядження. Офіцерський караул зустрічає генерала А. І. Денікіна на вокзалі Ростова-на-Дону, 1919 8 січня 1919 року Добровольча армія об'єдналася з Донський армією, утворивши Збройні сили Півдня Росії (В. С. Ю. Р.), ставши їх основною ударною силою, а генерал Денікін очолив В. С. Ю. Р. і незабаром перевів свою Ставку в Таганрог. 12 червня 1919 року Денікін офіційно визнав владу адмірала Колчака як Верховного Правителя і Верховного Головнокомандувача. 24 червня 1919 Рада міністрів Омського уряду призначив його заступником Верховного Головнокомандувача з метою "забезпечення безперервності і наступності верховного командування". Адмірал О.Колчак Політика Денікіна На територіях, контрольованих Збройними Силами Півдня Росії, вся повнота влади належала Денікіну, як головнокомандуючому. При ньому діяла "Особлива нарада", виконувала функції виконавчої і законодавчої влади. Володіючи по суті диктаторською владою і будучи прихильником конституційної монархії, Денікін не вважав за можливе (до скликання Установчих зборів) зумовлювати майбутній державний устрій Росії.. Він намагався згуртувати якомога ширші верстви населення навколо Білого руху під гаслами "Боротьба з більшовизмом до кінця", "Велика, Єдина і Неподільна Росія", "Політичні свободи". Така позиція була об'єктом критики як справа, з боку монархістів, так і зліва, з ліберально-соціалістичного табору. Заклик до відтворення єдиної і неподільної Росії зустрічав опір з боку козацьких державних утворень Дону і Кубані, які добивалися автономії і федеративного устрою майбутньої Росії, а також не міг бути підтриманий націоналістичними партіями України, Закавказзя, Прибалтики У той же час в тилу білих робилися спроби до налагодження нормального життя. Там, де дозволяла обстановка, поновлювалася робота заводів і фабрик, залізничного та водного транспорту, відкривалися банки і велася повсякденна торгівля. Були встановлені тверді ціни на сільськогосподарські продукти, прийнятий закон про кримінальну відповідальність за спекуляцію, відновлювалися в колишньому вигляді суди, прокуратура та адвокатура, обиралися органи міських самоврядувань, вільно діяли багато політичних партій, аж до есерів і соціал-демократів, майже без обмежень виходила преса . Денікінським Особливим Нарадою було прийнято прогресивне робоче законодавство з 8-годинним робочим днем ​​і заходами з охорони праці, яке, однак, через повного розвалу промислового виробництва не знайшло практичного втілення в життя. Денікінський уряд не встиг повністю здійснити розроблену ним земельну реформу, в основу якої мало лягти зміцнення дрібних і середніх господарств за рахунок казенних і поміщицьких земель. Діяв тимчасовий колчаківський закон, котрий, до Установчих зборів, збереження землі за тими власниками, в чиїх руках вона фактично перебувала. Насильницьке захоплення колишніми власниками своїх земель різко пресекался. Тим не менше, подібні інциденти все ж відбувалися, що в сукупності з неминучими для будь-якої війни грабежами в прифронтовій зоні відштовхувало селянство від табору білих. Позиція А. Денікіна з мовного питання на Україну була виражена в маніфесті "Населенню Малоросії" ( 1919): "Оголошую державною мовою на всьому просторі Росії мова російська, але вважаю абсолютно неприпустимим і забороняю переслідування малоросійської мови. Кожен може говорити в місцевих установах, земствах, присутствених місцях і в суді по-малороськи. Місцеві школи засновані на приватні кошти, можуть вести викладання якою завгодно мовою. У казенних школах ... можуть бути введені уроки малоросійської народної мови ... Так само не буде жодних обмежень щодо малоросійської мови у пресі ... " Письменник, мемуарист, публіцист і військовий документаліст З 1898 Денікін писав оповідання і гостропубліцистичны статті на військову тематику, публікувався в журналах "Розвідник", "Російський інвалід" та "Варшавський щоденник" під псевдонімом І. Ночін. В еміграції приступив до створення документального дослідження про Громадянську війну " Нариси російської смути ". Видав збірку оповідань" Офіцери "( 1928), книгу "Стара Армія" ( 1929 - 1931), не встиг завершити автобіографічну повість "Шлях російського офіцера" (вперше видана посмертно в 1953). В 1920 Денікін переїхав з родиною в Бельгію. Жив там по 1922, потім - в Угорщини, а з 1926 - у Франції. Займався літературною діяльністю, виступав з лекціями про міжнародне становище, видавав газету "Доброволець". Залишаючись переконаним противником радянського ладу, закликав емігрантів не підтримувати Німеччину в війні з СРСР (гасло "Захист Росії і повалення більшовизму"). Після окупації Франції Німеччиною відмовився від пропозицій німців про співробітництво та переїзді в Берлін. Існує версія, згідно якої Денікіна у фінальний період Другої світової війни досягли і заарештували співробітники СМЕРШу. Він їм сказав, що радий перемогам російської армії в Європі. Про його арешт було повідомлено Сталіну, але так як Денікін вже був дуже старий і не представляв небезпеки, було дозволено його відпустити . Посилився після Другої світової війни радянський вплив у країнах Європи змусило А. І. Денікіна переїхати в США в 1945, де він продовжив роботу над книгою "Шлях російського офіцера", виступав з публічними доповідями. У січні 1946 Денікін звернувся до генерала Д. Ейзенхауера з закликом зупинити насильницьку видачу в СРСР радянських військовополонених. Смерть і похорони Помер генерал від серцевого нападу 7 серпня 1947 в лікарні Мічиганського університету в Енн-Арбор і був похований на кладовищі в Детройті. Американська влада поховали його, як головнокомандувача союзної армією, з військовими почестями. 15 грудня 1952 за рішенням білокозацькі громади США відбулося перенесення останків генерала Денікіна на православне козацьке Свято-Володимирське кладовище в містечко Кесвілл, в місцевості Джексон, у штаті Нью-Джерсі. Могила А. І. Денікіна в США. 3 жовтня 2005 прах генерала Антона Івановича Денікіна і його дружини Ксенії Василівни ( 1892 - 1973) разом з останками російського філософа Івана Олександровича Ільїна ( 1883 - 1954) і його дружини Наталії Миколаївни ( 1882 - 1963) був перевезений в Москву для поховання в Донському монастирі. Перепоховання було здійснено за згодою дочки Денікіна Марини Антонівни Денікіна-Грей ( 1919 - 2005) і організовано Російським фондом культури. Використано інформацію з сайту: http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! Підготувала учениця 10-П класу Лінчук Вікторія

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9740-mykola-kopernyk-13159

Презентація на тему «Микола Коперник» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9740/13159-prezentaciya-na-temu-mykola-kopernyk.pptx

files/13159-prezentaciya-na-temu-mykola-kopernyk.pptx

Микола Коперник Виконала учениця 11 Б класу Кандибка Оля Микола Коперник «Я віддаю перевагу задовольнятися тим, за вірність чого можу поручитися» Миколай Коперник – великий польський астроном, автор геліоцентричної системи світу Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 р. у польському місті Торунь на березі річки Вісли, в родині купця. Він був четвертою дитиною в сім'ї. Після смерті батька під час епідемії чуми вихованням племінника займався його дядько, єпископ Лукаш Ваченроде, брат матері. Миколай отримав блискучу освіту – спочатку навчався на факультеті мистецтв Ягеллонського університету в Кракові, потім – на юридичному факультеті Болонського університету, де вивчав громадянське та церковне право, і в Падуанському університеті, де студіював медицину. В університеті Феррари одержав ступінь доктора богослов'я. На початку 1530-х років робота Коперника над створенням нової теорії та її оформленням у праці "Про обертання небесних сфер" була в основному закінчена. Коперник вважав, що людина сприймає рух небесних тіл так само, як і рух різноманітних предметів на Землі, коли вона сама рухається. Спостерігачу, який знаходиться на Землі, здається, що Земля нерухома, а Сонце рухається навколо неї. Насправді ж, і першим математично довів це саме Коперник, це Земля рухається навколо Сонця і протягом року робить повний оберт по своїй орбіті. Лише коли великий польський учений був при смерті, друзі принесли йому перший надрукований примірник книги "Про обертання небесних сфер". А 24 травня 1543 року Миколай Коперник помер. Деякий час його праця вільно поширювалась серед учених. За кілька десятиліть по його смерті нею зацікавилися філософ Джордано Бруно та фізик і астроном Галілео Галілей. Погляди Коперника стали Ґрунтом для створення філософської системи Джордано Бруно, згідно з якою Всесвіт складається з нескінченної множини систем, подібних до Сонячної. Галілей за допомогою телескопа відкрив супутники Юпітера і Сатурна, фази Венери та інші явища, що підтверджували правильність теорії Коперника. І Бруно, і Галілея інквізиція визнала єретиками. Єретичною оголосили й книгу Коперника. Її було занесено до "Індексу заборонених книг", де вона перебувала до 1833 року. Утім, світова слава не обійшла видатного польського вченого. Його теорія стала підҐрунтям для багатьох досліджень у галузі астрономії та механіки й отримала розвиток у працях Іогана Кеплера, Ісаака Ньютона та інших, і, врешті-решт, її повсюдне визнання стало найкращим пам'ятником Копернику. «Обов'язок філософа полягає в пошуках істини всюди і наскільки провидіння це тільки дозволяє людському розуму» — Микола Коперник «І був Аристарх судимий за те, що зрушив з місця святий центр світу» — Микола Коперник

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/96-school-subjects-9344

Презентація на тему «School subjects»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/96/9344-prezentaciya-na-temu-school-subjects.pptx

files/9344-prezentaciya-na-temu-school-subjects.pptx

Prepared by: pupil of 11-B form Ishchenko Inna School subjects We learn a lot at school English History Geography Mathematics Physics Сhemistry Biology Ukrainian and literature School subjects English is an international language. This school subject includes listening, reading, speaking and grammar. More than 60 countries are using it as the official state language, and many organizations are using it as official business language. So almost all school students learn English. This international language is to be taught in the first class. Ukrainian language - the official language of our country. This subject is obligatory in schools of Ukraine. Students learn it to improve the knowledge of their native language. So all Ukrainians and foreigners living in the country should know the Ukrainian language. History - the science that helps studying specific information about the past of mankind. This information is contained in the sources of the study of history. Students learn the history of development of human society in different areas. Biology - the science of life, the structure of various organisms. Students in the biology class receive information about the features of living organisms. Mathematics - the science of computation of spatial relations. It requires humanity for calculations, calculations, measurements and more. Mathematical group of subjects are geometry, algebra, physics, computer science. Humanities subjects are the Ukrainian language and literature, world literature, English, history, psychology. Natural subjects are chemistry, biology and ecology. The level of knowledge of groups of subjects The activity of our class in school subjects Are you surprised by any of the search? What subjects are more interesting for you? Why? Who knows the subjects better in our class (girls or boys)? What subjects does the Humanities group include? What are the Mathematical subjects? What are the Natural subjects? Who knows any of these subjects better? questions Thanks for your attention!!!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/973-ukraines-western-regions-hit-by-natural-disasters-4077

Презентація на тему «Ukraine’s Western Regions Hit by Natural Disasters»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/973/4077-prezentaciya-na-temu-ukraines-western-regions-hit-by-natural-disasters.pptx

files/4077-prezentaciya-na-temu-ukraines-western-regions-hit-by-natural-disasters.pptx

Ukraine’s Western Regions Hit by Natural Disasters

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9727-alkogolyzm-18362

Презентація на тему «Алкоголизм»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9727/18362-prezentaciya-na-temu-alkogolyzm.ppt

files/18362-prezentaciya-na-temu-alkogolyzm.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9751-dyskryminaciya-5345

Презентація на тему «Дискримінація»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9751/5345-prezentaciya-na-temu-dyskryminaciya.pptx

files/5345-prezentaciya-na-temu-dyskryminaciya.pptx

Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп Форми дискримінаціїДискримінація має дві основні форми:- правова,яка закріплена в законах;- неофіційна, що укоренилася в соціальних звичаях.Дискримінація неофіційна  має місце в ситуаціях, де домінує група людей, що користується перевагами стосовно меншості. На відміну від дискримінації правової, що може бути знищена шляхом зміни законів, дискримінацію неофіційну знищити не просто. Дискримінація неофіційна звичайно існує тривалий час, тому що вона міцно пускає коріння у звичаї. Позитивна дискримінаціяПротилежний випадок становить позитивна дискримінація, під якою розуміються політичні заходи, спрямовані на врахування статі, раси або етнічної приналежності суб’єкта з метою забезпечення рівності можливостей для представників груп населення, які піддаються або піддавалися раніше дискримінації. Важливим чинником подолання ґендерної нерівності, орієнтована на збільшення представленості жінок у сфері зайнятості, освіти і бізнесу, з яких вони були історично виключені. Аналогічна позитивна дискримінація з тих же причин здійснюється у відношенні до національних меншин, наприклад, циган. Види дискримінації Розрізняють пряму і непряму дискримінацію. Пряма дискримінація характеризується як намір дискримінувати особу чи групу, наприклад, бюро з працевлаштування відкидає претендента певної національної ознаки (єврея, цигана та ін.) або житлова компанія не продає квартири для осіб «кавказької національності». Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або конкретних заходів: це відбувається тоді, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять особу або осіб певної меншини у невигідне становище у порівнянні з іншими. Прикладами можуть бути: мінімальний критерій росту для певної професії (завдяки чому серед заявників може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків); або ж не наймати людей з певним іміджем – жінок з довгими спідницями (під що підпадають мусульманки), чоловіків із довгим волоссям або із сережками у вухах (під що підпадають чоловіки із певним особистим смаком), і т. ін. Формально, ці правила є нейтральними щодо, наприклад, етнічної або релігійної приналежності, але, фактично, ставлять у нерівноправне положення різних членів суспільства, а деякою мірою – і представників етнічних та релігійних груп. Визначено також дії, які не вважаються дискримінацією: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб. Не наражай на дискримінацію інших!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9650-hymyya-emocyj-16932

Презентація на тему «Химия эмоций»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9650/16932-prezentaciya-na-temu-hymyya-emocyy.pptx

files/16932-prezentaciya-na-temu-hymyya-emocyy.pptx

Химия эмоций Подготовила: Короткова Христина 1. Настроение: серотонин Роль: Стимулирует области “познавательной активности” в переднем мозге. Поступая в спинной мозг, повышает двигательную активность и тонус мышц. Подъем настроения. Отвечает за самообладание и эмоциальную устойчивость. Депрессия Условия синтеза: Поступление с пищей аминокислоты триптофана - непосредственний синтез в синапсисах. Поступление глюкозы с углеводной пищей. Болезни: Булимия - “синдром сладкоежки”; 2. День и ночь: мелатонин Роль: Биологические часы организма – циркадные ритмы; Вырабатывает кислоту, которая тормозит синтез сиротонина. Болезни: Бессонница; Сезонная депрессия. 3. Удовольствие: дофамин Виработка: Дофамин-нейромедиатор – в мозговом веществе надпочечников; Дофамин-гормон – в областе среднего мозга, “черном теле”. Роль: Сердечная деятельность; Двигательная активность; Отвечает за принятие человеком решений. 4. Страх и ярость: адреналин и норадреналин Адреналин- гормон страха Роль: Отвечает за реакции типа “бей или беги”; Усиливает и учащает сердцебиение; Вызывает сужение сосудов мускулатуры, брюшной полости, слизистых оболочек; Расслабляет мускулатуру кишечника, и расширяет зрачки. Выработка: Секреция резко повышается при стрессовых состояниях, пограничных ситуациях, ощущении опасности, при тревоге, страхе, при травмах, ожогах и шоковых состояниях. Воздействие:Норма: улучшает функциональную способность скелетных мышц. увеличение размеров миокарда и скелетных мышц. Гиперсинтез: усиленный белковый обмен, уменьшение мышечной массы и силы, похудание и истощение. Норадреналин- гормон ярости Роль: Сужение сосудов и повышение артериального давления. Выработка: Повышается при стрессе, шоке,травмах, тревоге, страхе, нервном напряжении. Условия: Гормон картикотропин, выделяемый гипоталамусом. Болезни: Тремор - дрожание конечностей, подбородка. Счастье есть: эндорфины и энкефалины Роль: Обезболивающие, Противошоковое; Антистрессовое действие; Снижение аппетита; Уменьшение чувствительности отдельных отделов центральной нервной системы. Семейство эндорфинов Роль: Нормализацыя артериального давления, частоты дыхания; Ускорение заживления поврежденных тканей; Образование костной мозоли при переломах. Селективное воздействие на рецепторы ЦНС. Энкефалины Менее обезбаливающие; Менее длительны. Более угнетающие воздействие на рецепторы ЦНС. Выработка: Эндорфины синтезируются в гипофизе и гипоталамусе; Энкефалины - в гипоталамусе. Эйфория Условия и возможности: Стресс; Ощущением счастья, сиюминутного блаженства (серотонин). Спорт. Механизм привыкания Повышается доза морфинов, необходимая для получения "эйфории". Рецепторы - практически не чувствительны к малым дозам внутренних эндорфинов. Суть болезни: Снижение чувствительности опиоидных рецепторов. Эндогенные морфины Роль: Устранение отрицательных эмоций и боли, связанных с прошлым опытом. 6. Влюблённость: фенилэтиламин (или PEA) Роль: Повышение эмоциональной теплоты, симпатии, сексуальности. Вызывание романтической и визуальной влюблённости. Выработка: В миндалевидном теле - ядре мозга. Особенности: Время жизни: минуты (допамин,серотонин и норадреналин – часы). Основан на гипотезе М. Либовица о влюбленности. Содержится в шоколаде, в сладостях (содержащих аспартам), в диэтических напитках. 7. Доверие: окситоцин Роль: Увеличение частоты сокращений матки и альвеолы молочных желез у женщин. Участвует в реакции возбуждения. У женщины в период лактации увеличивается выработка грудного молока. Увеличивает степень доверия к конкретному человеку. Понижает уровень тревожности и напряжения. Стимулирует выработку эндорфинов, вызывающих ощущение "счастья". Условия выработки: Повышается при близком контакте с человеком,при прикосновениях и поглаживаниях. Способность радоваться общению с близким человеком формируется в первые месяцы жизни. Исспользование: Стимуляции родовой деятельности. 8. Привязанность: вазопрессин Выработка: Гипофиз. Роль: Увеличение реабсорбции воды почками. Соц. опознавание у животных. 9.Привлечение: феромоны (андростерон и копулины) Роль: Привлечение противоположного пола. Выработка : Внешняя секреция. Андростерон Мужской половой гормон (производный тестостерона). Особенности: Деликатесные грибы трюфели самки свиней отыскивают именно благодаря содержащемуся в их запаху вещества, схожего с андростероном. Мужчины воспринимают адростерон как неприятный и отталкивающий запах(чувство соперничества). Женщины оценивают его положительно. Копулины Женские феромоны – смесь влагалищных кислот. Действие: У мужчин - выброс тестостерона. Применение: Парфюмерия. 10. Либидо: адрогены (тестостерон) “Мужской” половой гормон. Роль: Усиливание влечение путем повышения чувствительности определенных центров в лимбической системе и гипоталамусе; Повышение общей активности организма вследствие стимулирующего влияния андрогенов на обмен веществ. Повышает агрессивность и чувствительность эрогенных зон. Развитие мужских вторичных половых признаков. Укрепление костей. 11. Женственность: эстрогены (эстрадиол) “Женские” половые гормоны. Роль: Феменизирующее воздействие: стимуляция увеличения молочных желез; формирование характерной женской формы таза; отложение жира по женскому типу - на бёдрах. Торможение развитие сердечно сосудистых заболеваний остеоропоза. Успокаивающие и улучшающие память действие. Блокировка обратного захвата серотонина. Болезни: Депрессия; Менопауза. Особенности: Светлые волосы являются более высоким показателем концентрации эстрогенов в крови. Высокий уровень эстрогенов - большое количество феромонов. 13. Материнский инстинкт: пролактин Роль: Обеспечение грудного вскармливания; Равитие молочных желез и выработку молока. Торможение механизма полового возбуждения у мужчин и женщин. Выработка: Гипофиз. Секреция особо увеличивается во время беременности и лактации. Повешение выработки при стрессе, депрессии, боли. 15.Опьянение: этанол Действие: Не воздействуют непосредственно на рецепторы, а пропитывают липидный слой мембраны нейрона, разжижают её, вызывая процесс флюидизации. Усиление оборота серотонина. Однократный прием алкоголя приводит к активизации процессов образования и использования норадреналина (снижение). Последствия: Усилением кругооборота норадреналина в среднем мозге и гипоталамусе объясняется фаза двигательного, вегетативного и эмоционального возбуждения, связанного с употреблением алкоголя. Истощение запасов норадреналина приводит к подавленному состоянию, психической и двигательной заторможенности. Синдром похмелья: Спасибо за внимание!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9298-subkultury-9465

Презентація на тему «Субкультуры» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9298/9465-prezentaciya-na-temu-subkultury-bezkoshtovno.pptx

files/9465-prezentaciya-na-temu-subkultury-bezkoshtovno.pptx

Тема: СубкультурыЦель: Ознакомить с разнообразием субкультур учениц 11-Б класса Жилавской Екатерины Нетеплюк Дарьи Гончаренко Валерии Рассматриваемые вопросы Что такое субкультура? Какая история создания? Кто такие: Анархо-панки Панки Хиппи Хипстеры Эмо Готы, Киберготы Скинхеды Антифа Straight Edge, Hardline Гопники Фрики Субкультура (англ. sub — под и culture — культура) — группа людей объединяемых общей системой ценностей, моделью поведения и жизненного стиля отличающаяся от доминирующей культуры, к которой они принадлежат. История В 1950 году американский социолог Дэвид Риcмен в своих исследованиях вывел понятие субкультуры как группы людей, преднамеренно избирающих стиль и ценности, предпочитаемые меньшинством. Более тщательный анализ явления и понятия субкультуры провёл британский социолог и медиавед Дик Хэбдидж своей книге «Субкультура: значение стиля». По его мнению, субкультуры привлекают людей со схожими вкусами, которых не удовлетворяют общепринятые стандарты и ценности. Анархо-панк Анархо-панк — политически активная субкультура, сочетающая в себе идеологию анархизма, и элементы панка. В Испании и Италии используют понятие анархо-панка более широко, обозначая любую панк-музыку с анархистской лирикой, включая crust punk, d-beat, фолк-панк, хардкор, гаражный панк или ска-панк. Панки Панк (англ. punk - перен. разг. плохой, дрянной) — молодёжная субкультура, возникшая в конце 60-х — начале 70-х годов в Великобритании, США, Канаде и Австралии, характерными особенностями которой являются критическое отношение к обществу и политике. Внешний вид панков Многие панки красят волосы в яркие неестественные цвета, начёсывают и фиксируют их лаком, гелем или пивом. В 80-х у панков стала модной причёска «ирокез». Носят заправленные в тяжёлые ботинки джинсы или подвёрнутые под короткие тяжёлые ботинки и кеды. Некоторые предварительно вымачивают джинсы в растворе отбеливателя, чтобы те пошли рыжими разводами, а также носят кеды. Манеру носить кеды начала группа Ramones, а саму эту манеру они переняли у мексиканской шпаны. Так же панки носят различные атрибуты рокерских субкультур - ошейники,браслеты, банданы и т.п. Куртка-косуха — была перенята, как рок-н-ролльный атрибут из 50-х, когда мотоцикл и рок-н-ролл были неотделимыми компонентами. Панки первой волны стремились вернуть рок-музыке ту же нарочитую задиристость и драйв, которые со временем отняла массовая коммерциализация музыки. Хиппи Хиппи — философия и субкультура, изначально возникшая в 1960-х годах в США. Расцвет движения пришелся на конец 1960-х — начало 1970-х годов. Первоначально хиппи протестовали против пуританской морали некоторых протестантских церквей, а также пропагандировали стремление вернуться к природной чистоте через любовь и пацифизм. Один из самых известных лозунгов хиппи: «Make love, not war!», что означает: «Распространяйте любовь вместо войны!» или «Занимайтесь любовью, а не войной!». Хиппи верит: что человек должен быть свободным; что достичь свободы можно, лишь изменив внутренний строй души; что душевному освобождению способствуют наркотики; что поступки внутренне раскованного человека определяются стремлением оберегать свою свободы как величайшую драгоценность; что красота и свобода тождественны друг другу и что реализация того и другого — чисто духовная проблема; что все, кто разделяют сказанное выше, образуют духовную общину; что духовная община — идеальная форма общежития; что все, думающие иначе, заблуждаются. Хипстеры Хипстеры — появившийся в США в 1940-х годах термин, образованный от жаргонного «to be hip», что переводится приблизительно как «быть в теме». Слово это первоначально означало представителя особой субкультуры, сформировавшейся в среде поклонников джазовой музыки; в наше время обычно употребляется в смысле «обеспеченная городская молодёжь, интересующаяся элитарной зарубежной культурой и искусством, модой, альтернативной музыкой и инди-роком, артхаусным кино, современной литературой и т.п». Атрибуты хипстерского внешнего вида в одежде превалирует унисекс; используется винтаж в сочетании с последними модными тенденциями; джинсы скинни, цветные леггинсы, разодранные до больших дыр колготки; очки в массивной цветной пластиковой оправе, обычно без затемнения; бороды; классические стрижки, стрижки в стиле гитлерюгенд, использование лаков и воска для волос, нарочитая небрежность, волосы забранные в пучок; волосы красятся в зелёный, синий, розовый цвет; свитеры; растянутые и поношенные футболки; кеды или массивные каблуки и платформы, топ-сайдеры, лоферы; объёмные шарфы; пёстрая одежда; тату в виде треугольников; ломо-фотоаппарат и/или современный зеркальный фотоаппарат; продукция фирмы Apple; предпочтение российским социальным сетям международных. Эмо Эмо (англ. emo: от emotional — эмоциональный) — молодёжная субкультура, образовавшаяся на базе поклонников одноимённого музыкального стиля. Её представителей называют эмо-киды (emo + англ. kid — молодой человек; ребенок) или, в зависимости от пола: эмо-бой (англ. boy — мальчик, парень), эмо-гёрл (англ. girl — девочка, девушка). Какие они? Выражение эмоций — главное правило для эмо-кидов. Их отличает: самовыражение, противостояние несправедливости, особенное, чувственное мироощущение. Зачастую эмо-кид — ранимый и депрессивный человек. Эмо часто сравнивают с готической субкультурой, что обычно вызывает протест как у «готов», так и у эмо-кидов, хотя некоторые соглашаются, что между этими субкультурами есть определённое родство. Готы Готы — представители готической музыкальной субкультуры, зародившейся в конце 70-х годов 20-ого века на волне пост-панка. Отличительными чертами субкультуры является пристрастие к готик-року, дэт-року, готик-металу и дарквэйву, мрачный имидж (черный цвет волос, ирокезы, кожаная одежда и атрибутика и т. д.), интерес к мистической символике, декадансу, хоррор-литературе и фильмам. Имидж Ранние готы выглядели также как панки, с тем лишь отличием, что доминирующим цветом одежды и волос был черный и серебряными украшениями. Они носили рваную одежду и даже ирокезы, хотя «готский ирокез» был обычно черным и намного шире чем панковский. Они также обычно носили много сетки и имели оригинальный стиль мэйк-апа, с очень белыми лицами и большим количеством черной подводки для глаз. Волосы обычно были закручены и начесаны. Первоначально у мужчин волосы были довольно короткие и начесанные, но ближе к концу 80-х длинные черные волосы стали более предпочитаемы, и теперь чаще можно увидеть длинные ниспадающие чем сбритые по сторонам и торчащие кверху. Мэйк-ап остался частью имиджа, но одежда разнообразилась, так теперь некоторые носят одежду с влиянием 18-го или раннего 19-го веков, другие носят винил, кожу и сетку. А некоторые из них носят и то и другое, хотя редко одновременно. Черный и белый остаются доминирующими цветами, хотя красный, синий или пурпурный еще появляются. Характерными материалами остаются шелк, мятый бархат, кожа и сетка.Так же очень популярен фиолетовый, синий или Тёмно-зелёный цвет волос. Киберготы Киберготы — молодежная субкультура, образованная в начале 90-х гг в связи с началом массового распространения Интернета. Скинхэды Скинхеды, разг. скины́ (англ. skinheads, от skin — кожа и head — голова) — собирательное название представителей молодёжной субкультуры, а также нескольких её ответвлений. Возникновение Первые упоминания о скинхедах в прессе и музыке встречаются в Англии в конце 60-х годов XX века. Одним из первых названий субкультуры было «Hard Mods». Скинхеды 60-х годов имели общие черты стиля с субкультурой модов, а также с ямайскими рудбоями. Современных музыкальных стилей, таких, как Oi! и панк, тогда ещё не существовало. Наиболее предпочитаемой музыкой первых модов и скинхедов были ска и соул, позже — рокстеди и регги. Субкультура с самого начала была полностью аполитичной. Ни левая, ни правая политика не преобладала. Ответвления Традиционные скинхеды — возникли как реакция на появление прополитических ответвлений от первоначальной субкультуры. Следуют образу первых скинхедов — преданность субкультуре, память о корнях, аполитичность. Неофициальный лозунг — «Remember the Spirit of 69», так как считается, что в 1969 году движение скинхедов было на пике развития. Тесно связаны с музыкой ска и регги, а также с современной музыкой Oi!. Хардкор скинхеды — ответвление скинхедов, которое в основном ассоциируется с хардкор сценой, а не Oi! и ска. Хардкор скинхеды стали распространенными в конце первой волны хардкора. Антифишисты. НС-скинхеды — появились в Англии в первой половине 70-х. Придерживаются идеологий правого толка, националисты или расисты, некоторые выступают за идею расового сепаратизма и превосходства белой расы. S.H.A.R.P. — «Скинхеды против расовых предрассудков». Появились в Америке 1980-х как реакция на возникший в СМИ стереотип о том, что все скинхеды нацисты. Давали теле и радио интервью, где расказывали об истинных ценностях и идеях скинхед-движения. R.A.S.H. — «Красные» и анархо-скинхеды, унаследовавшие от «родного» рабочего класса идеи социализма, коммунизма, анархизма. Прополитичное движение. Антифа Антифа (сокр. от антифашизм) — политизированное молодёжное движение ставящее своей целью борьбу с «фашизмом». Объединяет левые и леворадикальные партии и организации, различные автономные группы. В настоящее время термин «антифа» описывает личности или группы, борющиеся против того, что они считают фашистскими тенденциями. Разные группы относят сюда национализм, расизм, неонацизм, антисемитизм, ксенофобию, шовинизм и все что можно отнести к дискриминации. Деятельность Концерты — т. н. «антифа-сцена», состоящая из панка и хардкора, Oi! и ска. Как правило, проводятся своими для своих. Кроме того, множество команд, пусть не прямо относящихся к движению Антифа, тем не менее проявляют солидарность с подобными идеями — открыто или не очень. Food not Bombs — или «еда вместо бомб», акция, целью которой является обратить внимание общества на проблемы бедности и голода. Осуществляется в форме пунктов бесплатной выдачи вегетарианской пищи бездомным людям. Граффити, наклейки, листовки. Митинги и демонстрации. «Акции прямого действия» — применение насилия к инакомыслящим. Straight Edge Straight Edge (русск. чёткая грань, сокращённо sXe) — ответвление хардкор-субкультуры, возникшее как реакция на сексуальную революцию, гедонизм и другое отсутствие воздержанности, связанное с панк-роком. В своей простейшей форме философия straight edge отрицает употребление любых алкогольных напитков, табака, а также наркотических веществ в целом. В некоторых случаях сюда входит ведение вегетарианского и веганского образа жизни, отказ от использования кофеиносодержащих продуктов, медикаментов и беспорядочных половых связей. Термин был заимствован из творчества музыкальной группы Minor Threat, написавшей песню под названием «Straight Edge». Hardline Хардлайн — анархистское движение, которое имело свои корни в Южной Калифорнии на хардкор-панк сцене в начале 1990-х. Хотя хардлайн имеет отношение к движению straight edge, многие взгляды хардлайнеров кардинально противоречат как ему, так и идеологии панка в целом. Идеология Хардлайн, бескомпромиссная философия — движение, сторонники которого отказываются от курения, алкоголя, всех видов наркотиков, синтетических медицинских препаратов, а также от продуктов «рабского труда». Хардлайнеры употребляют только пищу растительного происхождения. Большая часть хардлайнеров являются активными участниками Фронта Освобождения Животных и Фронта Освобождения Земли. Активисты освобождают животных из научных лабораторий и звероферм, находят им жилища и ветеринарную помощь, нанося экономический ущерб предприятиям, магазинам, задействованных в отраслях промышленности, использующих животных и причиняющих вред окружающей среде. Гопники Гопники— представители молодежной субкультуры, формирующейся из молодых людей 14-25 лет, выходцев из малоимущих слоев населения, преимущественно окраин крупных городов и провинциальных небольших городков. Их отличает низкий образовательный, интеллектуальный и культурный уровни, ограниченность и бедность языка, самые простые и доступные формы свободного времяпрепровождения. Отличительные признаки одежды — спортивные костюмы, кепка, кроссовки. Отличительные черты Спортивный костюм в любое время года, кроссовки или модельные туфли, которые носят с спортивным костюмом. Из аксессуаров — кепка — «уточка» или бейсболка; у более продвинутых гопов можно увидеть барсетку и чётки. Наличие массивной серебряной или золотой цепи на шее в сочетании всё со спортивным костюмом. Любимая еда гопников — семечки и пиво. Употребляются сии лакомства сидя на корточках. Сленг гопников весьма своеобразен и изобилует словами-паразитами, а также заимствованиями из тюремно-воровского жаргона. Привычка сидеть на корточках, кстати, также заимствована из уголовной среды. Фрики Фрик (англ. freak — чудак, сумасшедший) — человек, отличающийся ярким, необычным, экстравагантным внешним видом и вызывающим (зачастую эпатажным) поведением. Чаще всего это подростки, но встречаются и великовозрастные фрики. Также фриками бывают люди творческих профессий — художники, поэты, фотографы, писатели и т. д.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9726-shkolnaya-forma-7091

Презентація на тему «Школьная форма»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9726/7091-prezentaciya-na-temu-shkolnaya-forma.ppt

files/7091-prezentaciya-na-temu-shkolnaya-forma.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9730-zdorovyj-sposib-zhyttya-20023

Презентація на тему «Здоровий спосіб життя» (варіант 10)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9730/20023-prezentaciya-na-temu-zdorovyy-sposib-zhyttya-prezentaciya-4.pptx

files/20023-prezentaciya-na-temu-zdorovyy-sposib-zhyttya-prezentaciya-4.pptx

Презентація на тему: Здоровий спосіб життя Виконала учениця 7 класу Мета презентації Поглиблення знань та формування більш широкого розуміння про здоровий спосіб життя. Здоровий образ життя Позитивні емоції Фізична культура, спорт Корисна їжа Відмова від шкідливих звичок Особиста гігієна Здоровий відпочинок Визбируйте позитив У житті буденнім, Наповняйте ним скарбницю У тім незбагненнім ЖИТТІ ! ! ! Для чого ми є ?!, Щоб прожили, не пронили Ми життя своє ! Позитивні емоції Фізкультура !  Всім потрібна І дорослим і малим Треба спортом нам займатись Щоб здоровими рости Гімнастичні є знаряддя Штанги,гирі та бруси І на конику спортивнім Поскакаєш  від душі Також є велосипеди І футбольні є м’ячі Ми 7 клас  Всі ми справжні   молодці! Свіжа їжа – здоров'я залог!Пам'ятай ти завжди цей урок! Харчуйся так, як корисно для твого тіла! Не виснажуй себе дієтами! Якщо хочеш бути завжди здоровим – закаляйся!Водою холодною обливайся! Та якщо вже сталосьзахворіти й знемогти,до лікаря зобов'язаний прийти! Горить життя як сигарета!Скільки нам відведено жити?Скажи сигареті НІ У житті так багато спокус!!!Але тільки ти можеш себе уберегти! Бути красивим круто і кльово!Щоб здоровим було тілоНе чекай берись за діло! Хочеш перемагати?Обери тверезий спосіб життя! Ми за здоровий спосіб життя! Дякуємо за увагу!Бажаємо успіхів!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9737-groshi-ta-groshova-odynycya-11702

Презентація на тему «Гроші, та грошова одиниця»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9737/11702-prezentaciya-na-temu-groshi-ta-groshova-odynycya-skachaty.pptx

files/11702-prezentaciya-na-temu-groshi-ta-groshova-odynycya-skachaty.pptx

Гроші, та грошова одиниця.Функції, сутність та види. Виконала: Учениця 11-Б класу Прищепа Єлизавета Гроші Гроші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових. Сучасна гривня Історія виникнення В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей: Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу. Монета 6 ст. до н. е., Лідія Історія виникнення Передбачається, що ще 100 000 років тому виникли бартерні операції — прямий безгрошовий обмін товарами. Проте в безгрошових суспільствах в основному діяли подарунки або позики. Наступним етапом стало виникнення товарних грошей, тобто, коли в якості грошей використовувались різні матеріальні носії. Перша згадка про термін «гроші» датується 3000 роком до Р. Х., це був клинописний текст на глиняній табличці із Месопотамії. Месопотамія Історія виникнення З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет. Золото Срібло Монети Історія виникнення У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума і чеканились близько 650–600 р до Р. Х. Швидке розповсюдження монет пов'язано із зручністю їх зберігання, дроблення і об'єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсягу, що є дуже зручним при обмінних операціях. Геродот Історія виникнення Паперові гроші або банкноти були вперше використані в Китаї за часів династії Сун. Ці банкноти, відомі як «jiaozi», еволюціонували з векселів, що були у використанні з сьомого сторіччя. Тим не менш, вони не витісняють традиційних грошей, і були у використанні поряд з монетами. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році. Банк Стокгольма в 1661 році Китай Із історії походження грошей Спочатку одні товари замінювалися на інші. Проте з часом виділялась якась найважливіша річ, яка легко могла переходити від одного власника до іншого. Вона починала виконувати роль грошей. Що тільки не слугувало за гроші: наприклад на острові Борнео це були коров’ячі черепи, у Конго – металеві списи, в Африці – бруски солі, на Соломонових островах – людські черепи. Найпоширенішою формою перших грошей була худоба. Багатьма мовами світу гроші і худоба мають однакову назву або назву із спільним коренем. Наприклад, у стародавніх римлян це слово «пекуніа», у греків – «ктема». Навіть слово «капітал» походить від латинського «caputa» - голова худоби. Індійська «рупія» також в перекладі означає «худоба». Дослідники стверджують, що перші паперові гроші з’явились у Китаї у 812 р. нашої ери. В Європі банкноти виникли в середні віки і називались банкоседлерами. Випущені вони були в середні віки в Швеції в 1661 р. Збережено 5-талерову банкноту випуску 6 грудня 1662 р. У Росії перші паперова гроші було надруковано за наказом Катерини 2. вони являли соболю паперова асигнації вартістю 25, 50, 75 і 100 рублів. Їх вільно обмінювали на громіздкі мідні гроші. Для обміну в Москві і Санкт-Перетбурзі 1768 р. заснували два банки. Історія грошей в Україні Найдавнішими монетами відкарбованими на українських землях були емісії грецьких колоній заснованих на північному узбережжі Чорного моря (Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей та ін.) Випускались вони впродовж 6 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. Однак ареал їх розповсюдження є незначним. Емісії грецьких колоній Гроші виконують ряд важливих функцій: ① Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків — національну валюту. Функції грошей Національна валюта ② Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. ③ Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб. Функції грошей ④ Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. ⑤ Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Функції грошей За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні): Повноцінні — це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. До повноціних відносять товарні та металеві гроші. Неповноцінні гроші — це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них відносяться паперові, кредитні гроші та білонна монета. Змішані форми грошей ─ гроші, якими користувалися в період переходу від повноцінних до неповноцінних грошей. Види грошей Повноцінні Неповноцінні Банківські білети (банкноти) – гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами Казначейські білети – гроші, що випускаються державою від свого імені й забезпечуються державною власністю Розмінна (білонна) монета Грошові знаки

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9706-mizhnarodne-vykorystannya-svitovogo-okeanu-4127

Презентація на тему «Міжнародне використання світового океану»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9706/4127-prezentaciya-na-temu-mizhnarodne-vykorystannya-svitovogo-okeanu.pptx

files/4127-prezentaciya-na-temu-mizhnarodne-vykorystannya-svitovogo-okeanu.pptx

Міжнародне використання світового океану Шторм утих. Молите бога, чтоб был обилен ваш улов: Трудна и пениста дорога по мутной зелени валов. Все холодней, все позже зори… Но знает кормчий ваш седой, что ходят по морю святые И носят звезды над водой. Э.Багрицкий Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєвих процесів, єдине джерело кисню в головному рушійному процесі на Землі - фотосинтезі. В даний час людство використовує 3,8 тис. куб. км. води щорічно, причому можна збільшити споживання максимум до 12 тис. куб. км. При нинішніх темпах зростання споживання води цього вистачить на найближчі 25-30 років. Викачування грунтових вод призводить до осідання грунту і будинків і зниження рівнів підземних вод на десятки метрів. Термін "Світовий океан" ввів у науку великий радянський географ і океанограф Ю.М. Шокальський. Під цією назвою він мав на увазі "сукупність тієї водної оболонки земної кулі, головна особливість якої - солоність". "Океан - комора колосальних біологічних і мінеральних ресурсів, засіб для міжконтинентальних зв'язків, генератор і регулятор клімату - зараз стає чинником, безпосередньо визначальним майбутнє людства, майбутнє кожного з нас". Чи справді Світовий океан знаходиться під загрозою? На це питання, на жаль, треба відповісти ствердно, без всяких коливань І небезпека океану несе сама людина своїм легковажним, бездушним ставленням до морських багатств. За останні два-три десятиліття людство до такої міри забруднили океан, що вже зараз важко знайти такі місця у Світовому океані, де не спостерігалися б сліди активної діяльності людини. Проблема, пов'язана з забрудненням вод Світового океану, одна з найважливіших проблем, що стоять нині перед людством. Найбільш небезпечні види забруднення: забруднення нафтою та нафтопродуктами, радіоактивними речовинами, відходами промислових і побутових стічних вод і, нарешті, виносами хімічних добрив (пестицидів). Значення Світового океану Значення Світового океану для людини і всього живого настільки велике, що важко оцінити його по достоїнству. Здавна Світовий океан був одним з головних джерел їжі і умовою життя на Землі. Він має не тільки багату і різноманітну флору і фауну, але й великий запас корисних копалин. На сьогоднішній день Світовий океан є багатющим джерелом ресурсів на планеті. Океан використовується не тільки для видобутку біологічних, мінеральних ресурсів, але і служить простором для розвитку судноплавства, а також є лікувально-оздоровчої середовищем. Останнім часом зростають можливості освоєння території Світового океану для відпочинку і туризму. Таким чином, океан віддає людству всі свої багатства, тому в даний час стоїть проблема його раціонального використання. Низька температура Світового океану і його величезна теплова інерція відіграють найважливішу роль палеогеографічних. Глибинні шари це не тільки довгостроковий теплорегулятор системи Земля. Зміни теплообміну глибинних мас океану з поверхневими, а також і розподіл поверхневих течій можуть зміняться протягом десятків років, тобто надзвичайно швидко, беручи до уваги розміри Світового океану, що може призвести до настільки ж швидкому зміни природного обстановки. Вода має величезну теплоємність, що дозволяє їй накопичувати тепло в літній час, рятуючи прилеглі території від згубної для всього живого спеки. У зимовий час океан віддає накопичене влітку тепло, рятуючи все живе від вимерзання. Крім того, океан - джерело вологи (атмосферних опадів). Океани моря, а також прісні водойми є найважливішим джерелом продовольства для населення Землі. Улов риби постійно збільшується (на початку століття - 3 млн. т. на рік, зараз-більше 80 млн.т.). Моря й океани є не тільки джерелами риби, але й джерелами отримання цінної сировини і палива. З-під морського дна видобувається нафта, вугілля. Марганцева руда, кобальт, нікель та інші види металів знаходяться у воді у вигляді конкрецій, які можуть бути зібрані і витягнуті на поверхню. Також багато корисних речовин розчинені в морській воді. У морській воді, яка також є складовою Світового океану, приховано багато мінеральних ресурсів та елементів, що входять до таблиці Менделєєва. З морської води витягають натрій, хлор, бром і магній. У зв'язку зі зростаючим світовим населенням потрібна більша кількість енергії, що і послужило поштовхом для використання Світового океану в якості джерела електроенергії. Крім вилучення з вод різних ресурсів, Світовий океан здійснює ще й транспортну функцію, будучи одним з головних її ланок. За останні роки відбувається очевидне розвиток світової економіки і морських перевезень. Тут важливо відзначити, що обсяг світових морських перевезень досяг рекордного рівня 6,76 млрд. тонн. Загальний дедвейт світового флоту склав 895,8 млн. тонн. За Світовому океану здійснюються не тільки "вантажні", але і пасажирські перевезення. Діяльність людини, що впливає на стан Світового океану Важливою є проблема використання ресурсів Світового океану - біологічних, мінеральних, енергетичних. Океан - це також "легені" планети. Він забезпечує основну частину регенерації кисню (на суходолі таку я роль відіграють ліси) і є своєрідним регулятором температури на земній кулі. Особливо посилилася господарська діяльність у Світовому океані в другій половині XX ст. Зріс видобуток мінеральних ресурсів (нафта, газ, залізо-марганцеві конкреції, магній та ін.), що супроводжується збільшенням забруднення океанів. До гранично допустимих меж наближається вилов риби та інших морепродуктів Зменшився вилов червоної риби (кета, горбуша та ін.), крабів біля східного узбережжя Азії, анчоусів біля західного узбережжя Америки, тріски та оселедців Північній Атлантиці тощо. Особливо сильно забрудненими виявилися такі акваторії Світового океану, як зона Карибського басейну, Північного та Балтійського-Середземного й Чорного морів, Перської затоки, вод біля південного узбережжя Японських островів. Помітно зріс тоннаж флоту та обсяги перевезень. У економічно розвинутих країнах відбулися зрушення виробничих потужностей до моря - виникли великі приморські промислові комплекси. Однак лише в останні десятиліття у зв'язку із загальним розвитком науки ітехніки стали виявлятися серйозні перспективи широкого використаннямінерально-сировинних багатств морів і океанів. Інтерес до корисних копалин морів і океанів в наші дні не випадковий: . багато родовищ суші виснажуються, . швидке зростання населення земної кулі, а разом з ним і потреб у виробництві засобів виробництва і предметів споживання змушує шукати нові джерела мінеральної сировини, . гігантський стрибок у розвитку науки і техніки в останні роки дає можливість дістатися до недоступних раніше багатств морів і океанів і розробляти їх, . видобуток деяких видів корисних копалин, що залягають на морському дні, економічно вигідніше, ніж на суші. Ця вигода забезпечується радом переваг такого роду розробок. Наприклад, при розробці підводних родовищ не потрібні під'їзнішляху, багато хто з таких родовищ не мають потреби в обладнанні відвалів ірізного роду сховищ. При морський видобутку твердих корисних копалин непотрібно робити великих трудомістких і дорогих вибухових робіт,витрачати кошти на придбання вибухових речовин, складного обладнаннядля видобутку руди і т.д. Нафта і газ. Оскільки нафта і газ складають за вартістю понад 90% усіх кориснихкопалин, які видобуваються з морського дна, і потенційні можливості їхвидобутку в найближчому майбутньому найбільш високі, зупинимося передусім настан і перспективи морського видобутку нафти і газу. У наші дні більшість країн, що мають вихід до моря, проявляєвинятковий інтерес до пошуків і видобутку нафти з дна морів і океанів. Якщо на початку 50-х рр.. ХХ ст. Тільки три - чотири країни і п'ять приватнихкомпаній займалися розвідкою і видобутком нафти в море, то до кінця 1981 Більше 100 країн і більше 120 державних і приватних компаній велирозвідку і розробку морських нафтових і газових родовищ в межахшельфів Світового океану. Вже до 1979 р. нафта і газ були виявлені на шельфах понад 60 країн, адобувалися в 39 країнах. Ще 40 країн світу вели роботи з пошуку нафти ігазу в межах своїх акваторій. В даний час близько 24% всього світового видобутку нафти припадає наморські родовища. Морська видобуток газу трохи менше, але такождосить висока і становить близько 20% від загальносвітової. У 1980 р. видобутокнафти на акваторіях всього світу становила близько 665 млн. т, а газу близько 309 млн. м3. Загальна кількість відомих морських нафтогазових родовищпонад 1000, а кількість пробурених морських свердловин перевищує 30 000. Серед найбільших морських нафтогазових районів світу необхідно першвсього відзначити Перська затока, Венесуелу і Північне море, в якихзосереджено близько 75% усієї морської світового нафтовидобутку і близько 80%розвіданих запасів нафти і газу шельфових зон Світового океану. У 1980 р. в В Перській затоці було видобуто 273 млн. т нафти, в межах Мексиканськоїзатоки - 60 млн. т, в Північному морі - 112 млн. т і у Венесуелі - близько 75млн. т. Цікаво відзначити те, що якщо для Мексиканської затоки характернів основному невеликі за розмірами видобутку і запасів нафтові родовища,яких тут налічується понад 320 (з них лише чотири можуть бутивіднесені до категорії великих), то в Перській затоці, навпаки, майже всявидобуток зосереджена у 55 родовищах, більшість з яких належитьдо великих, а шість з них до так званих родовищ-гігантів зщорічним видобутком понад 10 млн. т і запасами понад 1 млрд. т1. Тут жерозташоване і найбільше в світі морське родовище Сафанія-Хафджі ззапасами 4,3 млрд. т. Воно в змозі давати 300 млн. т нафти на рік. І якщо на суші більшість родовищ вже відкрито, то в морях основні такі відкриття попереду. У Венесуелі більша частина усього видобутку нафти зосереджено в лагуні Маракайбо, де розташоване одне з найстаріших гігантських родовищ - Болівар, відкрите ще в 1917 р. За скупченню запасів нафти на одиницю площі акваторія лагуни не має собі рівних. Практично в межах лагуни і суміжної частини берега розташоване одне гігантське нафтове родовище, південно-західний кордон якого до цих пір не встановлено. Шельф Мексиканської затоки є найбільш добре вивченуакваторію з точки зору перспектив газоносності. Перша морська свердловинатут було пробурено з плавучої баржі ще в 1933 р., а в 1979 р. тутналічувалося близько 20 тис. свердловин. У берегів штату Луїзіана пробурена найглибша морська свердловина (глибина 6952 м). Однак найдивовижніша нафтогазоносна акваторія - Північне море. Тут лише в 1965 р. було виявлено перше газове родовище, а в 1969р. - перше нафтове родовище. У 1973 р. була здобута перша тонна морський з великого родовища Екофіск, а вже до 1976 р. було відкрито 101нафтове і газове родовища. До кінця 1979 р. в акваторії Північногоморя було вироблено вже за ці роки понад 260 млн. т нафти. Таких швидкихт емпів освоєння нафтогазоносних районів не спостерігалося ніколи навіть на суші. Це ще раз доводить, що часто освоєння акваторій значно простіше і легше освоєння важкодоступних нафтогазоносних районів суші. Вся акваторія Північного моря розбита на сім секторів: англійська, голландська,норвезька, датська, французька, бельгійський і сектор ФРН. Найбільш багаті з відкритих родовищ нафти і газу - перші чотири. Зросло також рекреаційне навантаження на узбережжя морів і океанів. Щороку сотні мільйонів відпочиваючих їдуть до моря, на узбережжя популярних світових курортів. Екологічне значення Світового океану:  середовище в якому зародилось життя;  основна складова частина всіх живих організмів, середовищем життя багатьох з них;  головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів;  основний механізм здійснення взаємозв'язків усіх процесів у екосистемах - обмін речовину, теплорегуляції, росту біомаси;  водяна пара виконує роль фільтра сонячної радіації; нейтралізує екстремальні температури;  найважливіша мінеральна сировина, головний природний ресурс споживання;  води Світового океану є основним кліматоутворюючим фактором, основним акумулятором сонячної енергії;  формування поверхні Землі, її ландшафтів. Забруднення Сучасна технологічна революція відвела Світовому океану роль гігантського "сміттєзвалища". Загальна вага забруднюючих відходів - нафти, промислових і побутових (каналізаційних) стоків, сміття, радіоактивних відходів, важких металів, які скидаються в Світовий океан, становить мільярди тонн на рік. Найбільш забруднюється шельфова частина, особливо в районах скупчення морських портів, що є другим після вилову чинником скорочення біологічних багатств океану, тому що материкова мілина - місце проживання 95 - 98% жителів океану. За підрахунками у Світовий океан щорічно потрапляє 6-15 млн. т нафти і нафтопродуктів. Тут перш за все необхідно відзначити втрати, пов'язані з її транспортуванням танкерами. Після розвантаження нафти, щоб надати танкера необхідну стійкість, його танки заповнюють баластної водою, слив баластної води із залишками нафти до останнього часу здійснювався частішевсього у відкрите море. Лише деякі танкери мають резервуарами,спеціально призначеними для баластної води, які ніколи не заповнюються нафтою. Значні кількості нафти потрапляють в море після промивки цистерн та нафтоналивних судин. Підраховано, що в море потрапляє близько 1 (нафти і нафтопродуктів від усього вантажу, що перевозиться. Наприклад, нафтоналивне судно водотоннажністю близько 30 000 т скидає в море близько 300 т мазути при кожному рейсі. У разі перевезення 500 млн. т нафти в рік, втрати мазути становлять близько 5 млн. т на рік, або 13700 т на добу! Величезна кількість нафтопродуктів потрапляє у Світовий океан при їх використанні. Тільки дизельні двигуни суден викидають у море до 2млн. т важких нафтопродуктів (мастила, незгорілі паливо). Великі втрати при морському бурінні, збору нафти до місцевих резервуарів і перекачування по магістральних нафтопроводах. Тут втрачається до 0,25 (від усієї кількості нафти, що видобувається.) Аварії та витоку на підводних нафтопроводах відбуваються регулярно і повсюдно (наприклад, аварія в затоці Гуанабара, 2000р., Результатом якої став викид 1.3 тис. тонн нафти). Міжнародна Федерація Власників відзначає, що з 2000 по 2006 рр.. було 17 аварій танкерів, в результаті яких відбувся розлив нафти. У результаті, в 2000-і - в море потрапило близько 170 тис. тонн нафти. Наслідки розливів: для того, щоб відмити одного птаха, вкриту нафтовою плівкою, потрібно 2 людини, 45 хв. часу і 1.1 тис. літрів чистої води. Від подібних аварій страждає не тільки тваринний і рослинний світ. Серйозні збитки несуть місцеві рибалки, готелі та ресторани, а також туристичний бізнес. Національна Адміністрація США у справах Океану і Атмосфери стверджує, що нині наявні технології боротьби з великомасштабними розливами нафти поки малоефективні. Пестициди. Пестициди становлять групу штучно створених речовин, які використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин. Пестициди діляться на наступні групи: інсектициди - для боротьби зі шкідливими комахами, фунгіциди й бактерициди - для боротьби з бактеріальними хворобами рослин, гербіциди - проти бур'янистих рослин. У відкриті водойми вони можуть потрапляти зі стічними водами підприємств, які їх випускають, при авіаційної та наземної обробки сільськогосподарських угідь і лісів, з дощовими та талими водами, а також при безпосередній обробці відкритих водойм для знищення водоростей, молюсків, переносників захворювань людини і тварин, бур'янистих рослин. Вплив пестицидів на мешканців водних систем може проявлятися як у прямому токсичному дії (гостра або хронічна токсичність), так і побічно (зниження вмісту розчинного у воді кисню, зміна хімічного складу води, знищення водних комах і т. д.). Будучи поглиненими організмом-фільтратором (наприклад, одним з видів планктонних організмів), стійкі препарати можуть відкладатися в тканинах і потім потрапляти в організм риби. У подальших ланках харчового ланцюга дію речовин, що володіють кумулятивним властивістю, посилюється в кілька разів. Особлива проблема - поширення пластикового сміття на поверхні морів і в смузі припливу й прибою. Відібравши проби води і піску в 200 точках, що належать 20 країнам, співробітники найбільшого в Японії Японського університету Nihon University виявили там значущі концентрації бісфенолу А (BPA). Концентрації шкідливої речовини становили від 0,01 до 50 мільйонних доль. Катсухіко Саїд і його колеги показали, що бісфенол-А може потрапити у воду та пісок і з полікарбонатів, дуже твердих пластиків, які, всупереч традиційним уявленням, розкладаються в звичайних умовах в океані. На питання, звідки ж узявся бісфенол А в океані, вчені відповідають - зі сміття. Тим Гаваями і Каліфорнією вже сформувався своєрідний потік сміття, нарікають японські дослідники. Тільки з японського узбережжя щорічно в море змивається 150 тисяч тонн сміття - величезна купа. Синтетичні поверхнево-активні речовини: детергенти (СПАР) належать до великої групи речовин, що знижують поверхневий натяг води. Вони входять до складу синтетичних мийних засобів (СМС), широко застосовуваних у побуті та промисловості. Разом зі стічними водами СПАР попадають у материкові води й морське середовище. Важкі метали (ртуть, свинець, кадмій, цинк, мідь, миш'як): водойми важкі метали надходять зазвичай із стоками гірничодобувних і металургійних підприємств, а також підприємств хімічної та легкої промисловості і через атмосферу. Для морських біоценозів найбільш небезпечні ртуть, свинець і кадмій. В даний час побутова каналізація в більшості випадків не відповідає сучасним санітарним вимогам, тоді як її заміна і пристрій потужних очисних споруд стоять надзвичайно дорого. Коли міська каналізація перестає справлятися з потоком відходів і поряд з великими містами утворюється заражена вода, каналізаційні труби намагаються відвести якомога далі в море. Звичайно, подібна міра до певної міри позбавляє мешканців міста від міазми, але проблема цим способом не вирішується, так як надходження відходів, що забруднюють океан, продовжується з колишньою інтенсивністю. Правда, слід визнати, що для знову споруджуваних великих промислових підприємств очисні споруди зазвичай плануються і створюються. Екологічні наслідки забруднення Світового океану Виснаження ресурсів Кількісне виснаження водних ресурсів. Людство повинно радикально переглянути стратегію споживання води, в іншому випадку йому загрожує небезпека її глобального дефіциту - до такого висновку прийшли експерти Стокгольмського міжнародного водного інституту (SIWI) і Організації ООН з продовольства і сільського господарства (FAO). Найсерйознішою загрозою водної безпеки аналітики називають нераціональне використання продуктів харчування, на виробництво яких іде до 40% споживаної людством прісної води. В даний час від нестачі води страждає близько 1,5 млрд жителів землі, а до 2050 року їх число, за прогнозами, може зрости до 3,5 млрд. Вже зараз ряд відносно розвинених країн, в числі яких Бразилія, Туреччина, Японія, Китаю та Італія, змушені імпортувати воду для потреб свого сільського господарства, і передумов для поліпшення ситуація поки що не видно. Більш того, дефіцит води вже в найближчі роки може перетворитися в економічний чинник - у ряді країн можуть бути згорнуті цілі галузі промисловості, потреби яких у воді будуть перевершувати можливості даних держав. Нестача води в пустельних регіонах, швидше за все, викличе інтенсивну міграцію населення. За оцінками експертів Департаменту ООН з економічних і соціальних справ, втрачено близько половини водно-болотних угідь Землі, а понад 20 відсотків з 10 000 відомих прісноводних видів зникли або опинилися під загрозою або на межі зникнення. Виснаження морських біологічних ресурсів. Серед мешканців морить під загрозою зникнення учені називають акул і морських лисиць (скат), які схильні до надмірної ловлю. Причому, з мешканцями прісних річок справа йде не краще - близько 56% з 252 прісних риб Середземномор'я на межі зникнення. На 2006, Червоний Список ІУКН описує 1173 різновиди риб, що знаходяться під загрозою зникнення. Виснаження рибних запасів у кінцевому рахунку викликає крах чисельності, так як кількість нового покоління риб не покриває кількість виловлених. За останні роки в північній частині Атлантики промислові запаси тріски, хека, морського окуня і камбали скоротилися на цілих 95 відсотків, у зв'язку з чим лунають заклики вжити термінових заходів. Схоже, що загальносвітові улови риби досягли свого піку. Прогнози вказують, що до 2030 року середнє статистичне споживання риби впаде до 11 кг / людини. Ключове напруга і на прісноводних і на морських екосистемах - деградація середовища проживання, включаючи водне забруднення, будівля дамб, видалення води для використання людьми, і введенням екзотичних різновидів. Прикладом риби, яка стала підданої небезпеці через зміни середовища проживання, - блідий осетер, північноамериканська прісноводна риба, що живучи в річках, які були всі змінені людською діяльністю. Виснаження морських рибних запасів негативно впливає не тільки на забезпечення продовольчої безпеки та економічний розвиток цілого ряду країн, а й негативно позначається на біологічно складної підводної екосистемі. Головна стратегія, якої мають дотримуватися всі країни, полягає в помітному скорочення або тимчасове припинення рибальства в спустошених зонах, прийняттю термінових заходів з відновлення морської екосистеми і поліпшенню природних умов проживання. Охорона Світового океану Світовий океан являє собою об'єкт міжнародної охорони. З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод. Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища. Згідно зі ст. 207 Конвенції ООН з морського права 1982 р. держави повинні приймати закони і правила для запобігання, скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища, що знаходяться на суші джерел, у тому числі річок, естуарії, трубопроводів і водоотводяшіх споруд, беручи до уваги узгоджені в міжнародному порядку норми, стандарти та рекомендовані практику і процедури. Держави прапора судна і держави порту зобов'язані забезпечити виконання національних та міжнародних правил щодо запобігання забрудненню Світового океану. На держави покладається виконання їхніх міжнародних зобов'язань щодо захисту і збереження морського середовища. Вони несуть відповідальність згідно з міжнародним правом. Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден 1973 р. (з наступними поправками) містить техніко-юридичні норми для запобігання забруднення моря не тільки нафтою, але й іншими шкідливими речовинами, які перевозяться на судні чи утворюються в процесі їх експлуатації. Конвенція забороняє скидання в море всіх видів пластмас, включаючи синтетичні троси, риболовні сіті і пластмасові мішки для сміття. Конвенція передбачає: а) заборону на скидання і забруднення Світового океану з будь-яких судів, за винятком військових кораблів і суден, що використовуються на державній некомерційній службі; б) заборона на будь-який скидання в море нафти і нафтоводяної суміші з суден; в) встановлення особливих районів з жорстким режимом, де скидання небезпечних речовин повністю і в категоричній формі заборонено. Конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, і Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969р. У першій Конвенції сказано про необхідні заходи з усунення аварійних ситуацій та правах прибережного держави на застосування примусових заходів з ліквідації аварії, а в разі якщо є загроза забруднення узбережжя, воно може навіть потопити судно, винну у створенні такої ситуації. Друга Конвенція присвячена відповідальності та відшкодування збитків у випадку аварії судна, що призвела до забруднення нафтою морського узбережжя. Згідно зі ст. 2 Конвенції (у редакції 1992р.) Власник судна з моменту інциденту або, якщо інцидент складається з низки пригод, з моменту першої пригоди несе відповідальність за будь-який збиток від забруднення, заподіяну судном в результаті інциденту. Конвенція по запобіганню забруднення моря скидами відходів та інших матеріалів 1972р. Одним з згубних явищ, що сприяють не тільки забруднення, а й отруєння Світового океану, є використання деякими країнами його морського дна для захоронення радіоактивних відходів та відпрацьованого сировини хімічного виробництва. Це не лише завдає непоправної шкоди тваринному та рослинному світу океану, а й отруєні води його стають небезпечними для існування самої людини. Для запобігання подібної злочинної практики і була прийнята ця Конвенція. Доповненням до вищевказаних багатостороннім (універсальним) конвенцій є: Конвенція по захисту морського середовища району Балтійського моря 1992р.; Конвенція про охорону Середземного моря від забруднення 1976р.; Конвенція про охорону морського середовища та прибережних зон південно-східній частині Тихого океану 1981р.; Регіональна конвенція з охорони морського середовища Червоного моря і Аденської затоки 1982; Конвенція про охорону та освоєнні морського середовища Великого Карибського району 1983р.; Конвенція з охорони морського середовища Північно-Східної Атлантики 1992р. і т.д. В даний час діє більше 100 універсальних та регіональних договорів з охорони живих морських ресурсів і регулювання рибальства. Крім універсальних договорів державами укладено більше 100 регіональних і двосторонніх конвенцій та угод щодо збереження живих ресурсів та управління ними, наприклад: Конвенція про майбутнє багатостороннє співробітництво з рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану 1978р., Конвенція про охорону морських живих ресурсів Антарктики 1980р., Конвенція про охорону лосося в північній частині Атлантичного океану 1982р. Ці та інші конвенції містять перелік зобов'язань держав щодо збереження живих морських ресурсів у відповідній акваторії Світового океану. Норми і правила по охороні міжнародних водних систем містяться також у Європейській конвенції про захист прісної води від забруднення 1969р., Європейської конвенції про захист міжнародних водотоків від забруднення 1974р. та ін Висновок Світовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченні Землі. Океан - це "легені" Землі, джерело харчування населення земної кулі і зосередження величезних багатств корисних копалин. Але науково-технічний прогрес негативно позначився на життєздатності океану - інтенсивне судноплавство, активізація видобутку нафти і газу у водах континентального шельфу, скидання в моря нафтових і радіоактивних відходів призвели до тяжких наслідків: до забруднення морських просторів, до порушення екологічної рівноваги в Світовому океані. В даний час перед людством стоїть глобальне завдання - терміново ліквідувати збитки, завдані океану, відновити порушену рівновагу і створити гарантії збереження його в майбутньому. Нежиттєздатний океан згубно позначиться на життєзабезпеченні всієї Землі, на долі людства. Знищення планктону, риб та інших мешканців океанських вод - далеко не всі. Збиток може бути набагато більшим. Адже у Світового океану є загальнопланетарну функції: він є потужним регулятором вологообороту і теплового режиму Землі, а також циркуляції її атмосфери. Забруднення здатні викликати досить істотні зміни всіх цих характеристик, життєво важливих для режиму клімату й погоди на всій планеті. Симптоми таких змін спостерігаються вже сьогодні. Мертвий океан - мертва планета, а значить, і все людство. Хочеться ще раз нагадати, що будь-який кинутий у море поліетиленовий пакет або станіолевая упаковка від плитки шоколаду лягають на дно і відбирають у мешканців моря частина їх життєвого простору. Всі повинні зрозуміти, що, виливаючи в струмок відро залишилася після прання води з синтетичним миючим засобом, ми не тільки замутняем воду чистого гірського потоку, але сприяємо забруднення всього Світового океану. Світовий океан кожен повинен цінувати, поважати й любити; необхідно прагнути дізнатися про нього якомога більше, тоді наше ставлення до цього чуда природи буде усвідомленим і ми перестанемо вільно або мимоволі завдавати їй шкоди. Океан всього один, він належить всім і нікому.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9676-arhitektura-16200

Презентація на тему «Архітектура» (варіант 5)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9676/16200-prezentaciya-na-temu-arhitektura-bezkoshtovno.pptx

files/16200-prezentaciya-na-temu-arhitektura-bezkoshtovno.pptx

АРХІТЕКТУРА (Друга половина ХХ – початок ХХІ століття) Підготувала учениця ІІ лінгвістичного класу Крамер Крістіна План «НЕБОСКРЕБЫ» В США «ЖИТЛОВА ОДИНИЦЯ» ФУНКЦІОНАЛІЗМ РАЦІОНАЛІЗМ ОРГАНІЧНА АРХІТЕКТУРА «КОНДОТЕЛІ» БРУТАЛІЗМ І ХАЙ-ТЕК ПОСТМОДЕРНІЗМ ЕКЛЕКТИКА ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ ШЕДЕВРИ АРХІТЕКТУРИ Друга половина XXст. характерна будівництвом висотних будівель («небоскребов» в США). Індустріальні конструкції (каркас, панелі стін) широко використовувалася при будівництві таких будівель. Мис ван дер Рое «ЖИТЛОВА ОДИНИЦЯ» В МАРСЕЛІ 1952Р ЗА ПРОЕКТОМ ЛЕ КОРБЮЗЬЄ ФУНКЦІОНАЛІЗМ Ввважалося невдалим встановлювати будь-які прикраси, якщо вони не несли практичної користі. 1951р. в Франції побудували готель «Нормандія» РАЦІОНАЛІЗМ Готель «Статлер» в США ОРГАНІЧНА АРХІТЕКТУРА Передбачає відмову від грізних геометричних форм. При проектуванні кожної будівлі враховується тип навколишньої місцевості, його призначення. Наприкінці 70-х початку 80-х отримали популярність готелі класу апартамент, а також так звані «кондотелі» «КОНДОТЕЛІ» «Атріум» (Німеччина) БРУТАЛІЗМ І ХАЙ-ТЕК У своїх творах бруталісти прагнуть до оголення конструкцій, з яких побудовано будівлю, до максимального виявлення навмисне простих, грубих архітектурних мас. Дуже поширеним стилем останніх десятиліть XX століття став хай-тек (hi-tech). Це стиль високих технологій, противага бруталізму. Європейський суд з прав людини (Страсбург). ПОСТМОДЕРНІЗМ Основна ідея: «прямий вплив форм архітектури минулого», тобто повернення до місцевих традицій. Вплив цього направлення особливо прослідковується в архітектурі готельних будівель Танцюючий дім. Чехія, Прага. Комплекс концертних залів, Франція, Париж. Готель «Le Royal Meridien Bristol» у Варшаві Інтер’єр в стилі ампір Готель «Таверна» в Будапешті “Швейцарські хатки” ЕКЛЕКТИКА Це поєднання декількох, більш ранніх стилів архітектури. ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ Риси: найнесподіваніші вигини ліній, розташовані під кутом опори, що не несуть ніякого навантаження, крім декоративного, різні несиметричні вікна, різні виступаючі частини конструкцій. Пожежна частина «Вітра» Захі Хадід, Німеччина Музей в Більбао Ресторан у Києві “Кабачок на бочок” ЗЕЛЕНА ЦИТАДЕЛЬ (МАГДЕБУРГ, НІМЕЧЧИНА) СМІТТЄСПАЛЮВАЛЬНИЙ ЗАВОД ШПіТТЕЛАУ (ВІДЕНЬ, АВСТРІЯ) МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА (НІТЕРОЙ, БРАЗИЛІЯ) ХМАРОЧОС GHERKIN BUILDING, АБО ОГІРОК (ЛОНДОН, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ) ХМАРОЧОС AQUA TOWER (ЧИКАГО, США) ШТАБ-КВАРТИРА ЦЕНТРАЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ КНР (ПЕКІН, КИТАЙ) НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА БІЛОРУСІ (МІНСЬК, БІЛОРУСЬ) ТОРГОВО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «ХАН ШАТИР» (АСТАНА, КАЗАХСТАН) ГОТЕЛЬ «БОЖЕВІЛЬНИЙ БУДИНОК» (ДАЛАТ, В'ЄТНАМ) БУДІВЛЯ COOPER UNION (НЬЮ-ЙОРКУ, США) НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ROLEX ( ЛОЗАННА, ШВЕЙЦАРІЯ)  http://translate.yandex.ua/translate?srv=yasearch&url=http%3A%2F%2Fwww.liveinternet.ru%2Fusers%2Fdecora_mir%2Fpost311902921&lang=ru-uk&ui=uk http://lektsiopedia.org/ukr/lek-8374.html http://www.autotravel.ua/multimedia/suchasna-arkhitektura-svitu/ Джерела Дякую за увагу!: )

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9731-yaponski-sady-19059

Презентація на тему «Японські сади»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9731/19059-prezentaciya-na-temu-yaponski-sady.pptx

files/19059-prezentaciya-na-temu-yaponski-sady.pptx

У чотирьох годинах їзди на автобусі від вируючого і шумного Токіо, в містечку Кітакюшу (Kitakyushu), знаходиться просто дивовижне місце - сад квітів Каваті Фудзі (Kawachi Fuji Garden), що складається з мільйонів квітів неймовірної краси. Японські сади Головною особливістю саду є мільйони квітів, які тут звисають водоспадами зі своєрідної "стелі". Це гліцинії. Гліцинію (або по лат. Wisteria) в Японії називають - Фудзі (fuji). Символ Японії - Фудзіяма носить те ж ім'я, що і ці квіти. У Японії гліцинія символізує молодість, поезію і жіночу красу, а також зцілення і захист. Ця рослина дуже поширена в Японії і за популярністю майже не поступається знаменитій японській сакуру. Листопадні ліани гліциній всіх кольорів і відтінків веселки, що звисають зі спеціальних каркасів, можна зустріти майже в будь-якому парку на території Японії. Але саме в Каваті Фудзі їх настільки багато, що вони створюють просто неймовірне відчуття. За деякими даними ідея про дерево життя з "Аватара" взята саме звідси.    Класичні японські сади: У класичному японському саду велике значення надається трьом основним елементам: воді, дереву та каменю. Серцем японського саду є вода, що символізує швидкоплинність життя. Камені символізують стійкість і довговічність, дерево - поступальний розвиток і вдосконалення. Японці люблять довго дивитися на камені і воду, які, на їхню думку, мають магічну силу. В основі філософії японського садівництва лежить відтворення природного ландшафту Японії в мініатюрі, зазвичай у вигляді гірського пейзажу з водоспадами і струмками. Секрет впливу такого саду полягає в посиленні враження від навколишнього середовища за допомогою хитрих художніх прийомів. Сади створюють у відповідності зі строгими правилами, відшліфованими століттями. Дуже важлива ретельна обробка рельєфу і використання його можливостей, застосування природного каменю різних відтінків і форм, гармонійна і не яскрава кольорова гама. Крім каменю різних порід, традиційними матеріалами, використовуваними в японському саду, є гравій, дерево, бамбук. Іншою важливою умовою є баланс. Перше, що кидається в очі європейцеві при погляді на японський сад це деяка «порожнеча». Це викликає почуття неспокою у садівників, які звикли заповнювати весь вільний простір в саду для надання йому пишності і помпезності, але ця «порожнеча» ключовий елемент японського садового мистецтва. Нам завжди хочеться мати більше на маленькому просторі. Але якщо скеля виглядає гармонійно на березі безкрайнього моря, уявіть, як вона буде виглядати на 6-ти сотках землі? Так що з особливою ретельністю підбирайте елементи дизайну.Можна відокремити сад живоплотом, посадивши, наприклад, кизильник блискучий (Cotoneaster lucidus) або спирею гостру (Spiraea x arguta).Японський сад не завжди підходить для сімейного відпочинку, оскільки в ньому не можуть грати діти. Це сад самоти і споглядання. Сад храму Реан-дзі, Кіото, Японія.Храм Монастир Рьоан з історичним садом Дзен більше п'яти століть притягує в Кіото паломників. Дзен – японский сад каменів. Японський сад каменів - це одне з найзагадковіших для європейців явищ. При всій незвичайності японського садово -паркового мистецтва сад з каменів - ще більш фантастичне видовище . Мабуть , в жодній світовій культурі не виникло нічого подібного. Такі сади ще називають «сухими » або « філософськими ». Дякуємо за увагу

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9741-politychni-instytuty-ta-procesy-13679

Презентація на тему «Політичні інститути та процеси»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9741/13679-prezentaciya-na-temu-politychni-instytuty-ta-procesy.pptx

files/13679-prezentaciya-na-temu-politychni-instytuty-ta-procesy.pptx

Політичні інститути та процеси Резник 11 Б Політичні інститути Політичні інститути – це політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. спосіб організації політичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя. певні політичні установи (сукупність політичних партій, органів суспільного громадського самоуправління та ін.), що визначають спільність людей, які мають особливі повноваження і виконують спеціальні функції в політичному житті суспільства, певну діяльність (президентське правління). Специфіка ПІ Специфіка політичних інститутів полягає в тому, що вони майже завжди узаконені і діяльність їх регламентована відповідними законами, рішеннями й іншими юридичними актами.   Кожний із політичних інститутів здійснює певний вид політичної діяльності і включає соціальну спільність, шар, групу, спеціалізовану на її виконанні; політичні норми, регулюючі відносини всередині політичної системи суспільства і між ними, а також між політичними і непо-літичними інститутами; матеріальні засоби, необхідні для досягнення поставленої мети.  Складові політичних інститутів До політичних інститутів входять : держава, політичні і правові норми, політичні партії, групи інтересів та ін. В політичній системі держава - основний політичний інститут, що організує, спрямовує і контролює спільну діяльність і стосунки, відносини людей, суспільних груп, класів, асоціацій, груп інтересів. Вона здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфер, культури. Держава також є основним знаряддям влади, основним інститутом влади в суспільстві і концентрованим здійсненням владою політики. Вона покликаний захищати інтереси людей певної території і регулювати за допомогою правових норм взаємовідносини між ними, використовуючи за необхідністю спеціальні органи примусу. Політичні партії - представляють інтереси громадян і ставлять метою їхню реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні. Групи інтересів - найрізноманітніші організовані групи, спільності людей (профспілки, молодіжні і жіночі рухи, творчі союзи і об' єднання, етнічні і релігійні спільності, організації ветеранів війни, асоціації підприємців і фермерів та ін.). Багатоманітність політичних інститутів визначається диференціацією політичної діяльності і політичної влади на різноманітні види. За характером мети виділяються політичні інститути законодавчої, виконавчої і судової влад, кожному з яких притаманна багатофункціональність. Парламент, зокрема, вирішує завдання виконавчої влади, уряд здійснює певні види законодавчої діяльності та ін. За питомою вагою і значимістю політичної діяльності виділяються власне політичні інститути, орієнтовані на здійснення політичної влади, вплив на неї, і соціально-політичні інститути (суспільно-політичні рухи), що задовольнять не тільки політичні, але і соціальні інтереси, а також духовні потреби - в спілкуванні, самоутвердженні, активності та ін. Політичні процеси Політичний процес є сукупною діяльністю всіх суб'єктів політики, за допомогою якої відбувається формування, розвиток і функціонування політичної системи суспільства в певних тимчасових і просторових межах. Поняття «політичний процес» охоплює різні форми, способи і напрями політичної діяльності різних суб'єктів. Характер і конкретний зміст політичного процесу визначається особливостями політичної системи і існуючого режиму. Демократичній системі відповідає тип політичного процесу, відмінний широтою участі громадян в управлінні державою, забезпеченні прав і свобод особи. Тоталітарна система припускає інший тип політичного процесу, що виключає реальне політичній участь і свободу соціального і політичного вибору. По своїй структурі політичний процес складається з суб'єктів, носіїв політичної дії і об'єкту - мети, яка повинна бути досягнута. Політичний процес включає також засоби, методи, ресурси, виконавців. Стадії політичного процесу конституювання, утворення політичної системи; відтворення компонентів і ознак даної системи; ухвалення і виконання політико-управлінських рішень; контроль функціонування і напрями розвитку політичної системи. Основні стадії політичного процесу виражають динаміку розвитку політичної системи, внаслідок чого в ній відбуваються зміни і перетворення. Тому в кожному новому циклі політична система не копіює себе, а збагатив новими сторонами і властивостями (наприклад, поява виборчої системи або нового законодавства, політичних блоків, партій і т.д.), в ній відбуваються політичні зміни. Але головні процес все ж таки - повторення на новий лад того, що існувало раніше - само відтворювання. На стадії відтворювання політичної системи повторюються і закріплюються, видозмінюються і обновляються історичний тип політичної системи, її класова природа, зв'язки з іншими підсистемами суспільства. Відтворюються політичні відносини і інститути, політичні норми і цінності, символи, мова. Відтворюються самі учасники політичного процесу як виразники певних політичних позицій, носії відповідних поглядів, виконавці тих або інших політичних ролей. Контроль функціонування і розвитку політичної системи досягається шляхом попередження і усунення відхилень поведінки частин політичної системи і учасників політичного процесу від орієнтирів і стандартів діяльності, що задаються. Результат політичного процесу залежить від сукупності незалежних змінних (наявність ресурсів, сприятливих або несприятливих умов, тобто зовнішнього оточення; від втручання несподіваних, випадкових чинників і т.д.) і залежних, ув'язнених в самому політичному процесі (вибраних засобів, методів, виконавців і т.д.) і відносин між ними. Велика частина незалежних змінних може і повинна бути врахований в проекті політичного процесу, так само як залежних, проте саме ця друга група чинників понад усе здатна порушити процес. Разом з тим на політичний процес усередині окремих країн надають значну дію зовнішній чинник, світополітичні та світогосподарські відносини і зв'язки, вся сукупність реалій міжнародного характеру. Політична діяльність і політична поведінка. Людина є первинним суб’єктом політики, який характеризується: різною участю у політичному житті; різними можливостями впливу на владу; мірою політичної активності. Політична діяльність - це свідома, цілеспрямована діяльність людей або великих суспільних груп щодо реалізації своїх політичних інтересів, цілей, участь в управлінні державними, суспільними справами.Для позначення дій пересічних громадян у сфері політики застосовується поняття «політична поведінка». Політична поведінка - це сукупність реакцій соціальних суб'єктів (соціальних спільнот, груп.) на діяльність політичної системи.Політичну поведінку можна підрозділити на політичну участь і політичне відчуження. Політична участь - цей вплив громадян на функціонування політичної системи, формування політичних інститутів і процес вироблення політичних рішень. До політичної участі можна віднести: дії по делегуванню повноважень (електоральна поведінка); активістську діяльність, направлену на підтримку кандидатів і партій у виборчих кампаніях; відвідування мітингів і участь в демонстраціях; участь в діяльності партій і груп інтересів. Політичні режими мають значний вплив на політичну участь. В авторитарних режимах значна частина населення усунена від політичної участі, тоді як в демократичному суспільстві участь - цей дієвий засіб самовираження громадян, забезпечуваний інститутами правої держави, і виконуюче функції соціалізації і виховання громадян. Потреба в політичній участі залежить від конкретної обстановки і особистих якостей індивіда. Форми політичної участі залежать від властивостей індивіда (стать, вік, рід занять, освіта і тощо), вид режиму правління, вид конкретної соціально-економічної ситуації. Для політичної участі характерні дві форми: пряма, реалізована в безпосередніх діях індивідів (мітинги, демонстрації, страйки, референдуми і т.п.); непряма, що характеризується їх включенням в політику через вибраних представників, партії, суспільні організації і рухи. Політична участь може бути організованою, наприклад, діяльність політичних партій і неорганізованою, наприклад, заколот, а також систематичною, наприклад, вибори, і періодичною, наприклад, демонстрації. В сучасному суспільстві повинні бути створений рівні можливості для політичної участі громадян.Політичну поведінку особи може характеризувати не лише активна позиція, але і відчуження. Політичне відчуження - процес, який характеризується сприйняттям політики, держави, влади як сторонніх, чужих сил, які панують над людино, пригнічують її. Політичне відчуження фіксує наявність розриву між суспільством і людиною, воно проявляється у безсиллі індивіда впливати на розвиток політичних подій, сприйняття людиною політичних інститутів як ворожих її інтересам. Політичне відчуження зумовлене й такими причинами, як втрата соціальних ідеалів, зневіра в будь-яких владних структурах, психологічна втома від нескінченного потоку політичної демагогії, непродуманих рішень та відверто цинічної брехні.Проявами відчуження є конформізм, соціальна апатія, абсентеїзм, відсутність інтересу до політичних знань, подій, відмова від виконання громадського обов’язку як форма протесту проти політики, влади, її лідерів. Основні види політичних процесів. Революція - це докорінне перетворення громадського порядку, створення нової політичної системи, заснованої на інших принципах легітимності.  Реформа - це поступове перетворення економічного і політичного ладу при збереженні його основ і влади правлячої еліти Повстання - масовий виступ проти даної влади, існуючого ладу. Будь-якому повстанню властивий певний рівень організованості. Цілеспрямованість і організованість відрізняють повстання від бунту. Бунт - ця масова стихійна дія, що має високий ступінь інтенсивності Політична кампанія - це система колективних дій, направлених на зміну структури влади, перерозподіл політичних повноважень, формування органів влади. Мітинг - збір людей, присвячений обговоренню тієї або іншої проблеми.  Демонстрація - цей масовий хід прихильників певної ідеї або вимоги, вираз підтримки або протесту проти акції властей. Страйк - припинення роботи з метою економічного або політичного тиску на владу. Завдяки страйку в короткий час до активної політичної позиції може залучитися величезна маса людей. Практика політичної дійсності свідчить, що зі всіх політичних процесів до найглибших перетворень приводять революція і реформи.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9688-moya-batkivshyna-ukrayina-13457

Презентація на тему «Моя Батьківщина – Україна»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9688/13457-prezentaciya-na-temu-moya-batkivschyna-ukrayina.ppt

files/13457-prezentaciya-na-temu-moya-batkivschyna-ukrayina.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9718-hudozhni-napryamy-mystectva-hh-st-17696

Презентація на тему «Художні напрями мистецтва ХХ ст» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9718/17696-prezentaciya-na-temu-hudozhni-napryamy-mystectva-hh-st-skachaty.ppt

files/17696-prezentaciya-na-temu-hudozhni-napryamy-mystectva-hh-st-skachaty.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9736-teatr-berezil-4957

Презентація на тему «Театр «Березіль»» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9736/4957-prezentaciya-na-temu-teatr-berezil-skachaty.pptx

files/4957-prezentaciya-na-temu-teatr-berezil-skachaty.pptx

Театр «Березіль» Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і «Молодий театр» (з 1922 року —модерний український театр «Березіль») Леся Курбаса та Гната Юри. Державний драматичний театр продовжував традиції реалістично-психологічної школи, а Молодий театр обстоював позиції авангардизму. З утворенням театру «Березіль» його сцена стала своєрідним експериментальним майданчиком. Не випадково макети театрального об'єднання «Березіль» отримали золоту медаль на Всесвітній театральній виставці у Парижі в 1925 році. Датою народження театру прийнято вважати 31 березня 1922 року, а першу виставу «Березілю» було представлено 7 листопада того ж року. Вона називалася «Жовтень» і була створена за текстом творчого постановчого колективу. Працював як державний театр з 1922 до 1926 у Києві, а з 1926 до 1933 — у Харкові (тодішній столиці радянської України). Період життя та становлення театру у Києві вважають його «політичним» періодом, а харківський період — філософським. У час свого розквіту театр «Березіль» налічував 6 акторських студій (три у Києві та по одній у Білій Церкві, Умані та Одесі), близько 400 акторів і співробітників, режисерську лабораторію (режлаб), музей театру та десять комітетів, у тому числі й так званий «психологічно-технічний» комітет, який застосовував методи прикладної психології для розробки нових методів навчання акторів та режисерів. Кожна майстерня, крім постійного репертуару, мала своє особливе завдання і займалася пошуковою роботою в різних галузях театрального мистецтва. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі «Шпана», «Чотири Чемберлени»), агітпроп. Було підготовлено серію «Костюмовані історії» (спектаклі «Жакерія», «Сава Чалий», «Король бавиться», «Змова Фієско»). Театр також видавав журнал «Барикади театру». «Березіль» був сміливим і міцним експериментальним колективом, у якому променіли молоді таланти — Амвросій Бучма, Мар'ян Крушельницький, Наталія Ужвій, Йосип Гірняк, Валентина Чистякова, Олександр Сердюк, Данило Антонович, Іван Мар'яненко, Федір Радчук та інші. «Березіль» зосередив творчі зусилля на пошуку нових сценічних засобів. На відміну від «реалістичного» театру (ідеї якого сповідував Гнат Юра), Курбас еволюціонує у бік авангардизму, експресіоністичності, конструктивізму та необарокового символізму. Він робить наголос на використанні простих декорацій, на ощадливості в коштах, ерудиції акторів та поміркованій прозорій мізансцені, до якої долучає фотографію, кіно та музику. Режисер уникає вторинності і не бажає звертатися до російських переспівів західної культури. 29 вересня 1925 року у мистецькому об'єднанні «Березіль» заснована студія мови та термінології, що при допомозі Всеукраїнської Академії наук бралася виробити театральну термінологію для підготовки спеціального словника; На утворену посаду знавця української мови було запрошено Ніковського. У квітні-травні 1926 р. Всеукраїнська театральна нарада ухвалила рішення про перейменування київського театру «Березіль» у Центральний український театр Республіки і переведення його до Харкова. 4 травня 1926 р. в Київському театрі ім. В. І. Леніна відбулися урочисті проводи «березільців». Колектив «Березолю» об'єднав найкращі сили з усіх майстерень. 16 жовтня 1926 р. розпочався перший харківський сезон. Прем'єрна вистава за п'єсою Ф.Кроммелінка «Золоте черево» була представлена у приміщенні на вулиці Карла Лібкнехта (зараз Сумська вулиця) — там, де раніше працював театр імені І.Франка під керівництвом Г.Юри. У харківському «Березолі» засяяла яскрава тріада митців — Л.Курбас, художник Вадим Меллер, драматург М.Куліш. У Харкові, після знайомства з М.Кулішем, Курбас остаточно піддає сумніву свої естетичні концепції і переорієнтовується. З 1926 по 1936 роки «Березіль» переживає новий період так званого національного синтезу з необароко. Яскравими прикладами такого нового спрямування були дві вистави за творами Куліша — «Народний Малахій» (1928) та «Мина Мазайло» (1929) Ці дві вистави стали причиною для всеукраїнської літературної дискусії. Пройшов 1-й Всеукраїнський театральний диспут, засідання якого починалися о 8-й ранку, а закінчувались о 2-й ночі. Головними суперниками були Гнат Юра з театру ім. І.Франка та Лесь Курбас з «Березолю», які відстоювали відповідно перший курс на реалістичну психологічну драму, а другий — авангардистське розуміння театру. Попереду були ці дві вистави «Березолю», але взятий Курбасом напрям на «негайну реформу людини», тобто фактично перехід від гімну масам, колективізму до возвеличення індивідуалізму, став початком нападів з боку влади на Курбаса персонально та театр загалом. Курбасівський театр був звинувачений у недоступності масам, а сам режисер у антидемократичній позиції, буржуазному націоналізмі та контрреволюційності. «Патетичну сонату» за Кулішем заборонили ставити. Прем'єра ще однієї вистави за твором Куліша «Маклена Граса» відбулася у вересні 1933 року під наглядом чекістів, а згодом була заборонена. У 1933 році після арешту Леся Курбаса театр було закрито, а акторський колектив долучився до трупи Харківського українського драматичного театру ім. Т.Шевченка (зараз Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), керівником якого став М. Крушельницький. Оцінка діяльності Курбаса та його театру була переглянута після оголошення незалежності України. Неллі Корнієнко, директор Центру Леся Курбаса, академік Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства так висловилась про генія української культури: «Ми мали митця 21-22 століття. Це абсолютно сьогодні зрозуміло після реконструкції його вистав. Це людина, яка вважала, що театр є парламентом держави, що культура важливіша від інших сфер діяльності, що виявилося у 21 столітті правдою.» Величезна генерація талановитих акторів та режисерів була вихована театром «Березіль»: М.Крушельницький Й.Гірняк Н.Ужвій А.Бучма І.Мар'яненко Г.Ігнатович  І.Стешенко, Н.Титаренко, С.Шагайда, Л. Гаккебуш, В. Василько, O.Сердюк, Д. Мілютенко, Д.Антонович, Г.Бабіївна, O.Добровольська, Г.Ігнатович,  Януарій Бортник, Фавст Лопатинський, Борис Тягно, Володимир Скляренко, Борис Балабан

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9743-vylgelm-ryhard-vagner-18364

Презентація на тему «Вильгельм Рихард Вагнер»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9743/18364-prezentaciya-na-temu-vylgelm-ryhard-vagner.pptx

files/18364-prezentaciya-na-temu-vylgelm-ryhard-vagner.pptx

Вильгельм Рихард Вагнер Вагнер -- один из наиболее выдающихся немецких композиторов, музыкант гениальной одаренности, творчество которого оставило глубочайший след в истории европейского музыкального искусства. Можно даже сказать, что в немецкой музыке послебетховенского времени не было композитора с таким размахом, такими смелыми дерзаниями, титаническими новаторскими замыслами, с такой настойчивостью в борьбе за их осуществление, как Вагнер. И вместе с тем в истории мирового музыкального искусства едва ли найдется творческая фигура более противоречивая, чем Вагнер. Противоречия Вагнера отражали противоречия немецкого романтизма, вступившего в позднюю стадию развития. Поэтому вокруг Вагнера и его музыкальной драмы шла ожесточенная борьба. С одной стороны, Вагнер имел многочисленных приверженцев, безраздельно преклонявшихся перед ним не только как перед музыкантом, но и как перед поэтом-драматургом, мыслителем, философом-теоретиком искусства и считавших, что Вагнер, и только он один, повел искусство по истинному пути; с другой стороны, не было недостатка в противниках Вагнера, не только не разделявших его оперно-реформаторских идей, но даже отказывавших ему в композиторском таланте. Конечно, и те и другие были неправы. Наиболее правильную позицию занимали те, которые, воздавая должное гениальному дарованию и мастерству Вагнера, оценивая по достоинству его музыку, видели идейно-художественные противоречия Вагнера и подвергали принципиальной критике его заблуждения в мировоззрении и творчестве. Проблема Вагнера и вагнерианства была одной из наиболее острых и жгучих художественных проблем на протяжении второй половины XIX и начала XX века. Наиболее правильную, объективную оценку творчество Вагнера нашло у передовых русских и зарубежных музыкантов (Чайковского, Римского-Корсакова, Верди, Бизе, Грига), которые, полностью оценивая художественное значение вагнеровской музыки, не поддались вагнерианскому гипнозу, а трезво критиковали недостатки музыкальной драматургии Вагнера. Отдельные преувеличения или преуменьшения, имеющиеся в высказываниях о Вагнере русских музыкантов, не влияют на это общее положение

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9725-galyna-anatoliyivna-mogylnycka-3961

Презентація на тему «Галина Анатоліївна Могильницька»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9725/3961-prezentaciya-na-temu-galyna-anatoliyivna-mogylnycka.pptx

files/3961-prezentaciya-na-temu-galyna-anatoliyivna-mogylnycka.pptx

Галина Анатоліївна Могильницька Могильницька Галина Анатоліївна народилася 8 травня 1937 року. Педагог, поетеса, громадська діячка.Народилася в учительській сім’ї. Батьки були математики: Могильницький Анатолій Олександрович, 1916-1950, Ася Іванівна У сім’ї не було цілеспрямованого національного виховання, але культивувався інтелект, розум, порядність; шанували книгу, часто влаштовуючи голосні читання для всіх членів сім’ї, співали українські пісні. Маленька Галя мала «на вихід» українське вбрання. Релігійно-го виховання в учительській сім’ї не могло бути, адже радянський учитель з обов’язку мав бути атеїстом. Але Галя, скільки себе пам’ятає, тягнулась до Бога. А ще зажди співала, так що сусіди застерігали матір, як би донька «не проспівала свою долю». Від мами Галя успадкувала любов до поезії, а від старшого брата Вадима рано навчилася віршувати. В 1942 році народилися братики-близнята Олександр і Віктор. Після війни сім’я залишилася жити в бабусі й дідуся в с. Велика Мечетня Кривоозерсь-кого району, щоб на сільських харчах виходити батька, який повернувся з війни інвалідом, а в 1946 р. переїхала до Кривого Озера, куди батька, якого звали «ходячою енциклопедією», перевели завучем райцентрівської десятирічки. «Ходяча енциклопедія» померла в 34 роки. Середню школу Галина покинула в 1954 р. після 9-го класу, бо мала бути залишена на другий рік через дві «двійки», чесно виставлені мамою з алгебри та геометрії. Вступила до Одеського фінансово-кредитного технікуму, де на третьому курсі за відвідування церкви бу-ла виключена з комсомолу, з чого випливало виключення з технікуму.  Соромлячись написати матері про виключення з технікуму та не маючи грошей на оплату квартири, жила бездомною, доки старі прихожанки Успенського собору не влаштува-ли її на роботу — спершу робітницею цеху миття склотари на Одеський виноробний завод, а згодом — рахівником-касиром тресту «Головторгмортранс». У 1959 р. вона вийшла заміж за Фіннова Михайла, який із 16-ти років був захоплений її знанням літератури (згодом сам став письменником, був членом СП СРСР) та умінням чита-ти вірші. Після одруження виїхала з чоловіком до Новосибірська, де мешкав його старший брат. В 1960 р. народила сина Анатолія, а в 1962-му повернулась до матері в Криве Озеро: чоловік вирішив стати моряком і виїхав на Далекий Схід, де й жив до кінця життя. 1963 р. поступила на філологічний факультет Одеського університету. На російське відділення, бо мала намір усе життя займатися творчістю Ф. Достоєвського. Але українське виховання потягнуло її до кола молодих людей, які цікавились українською культурою, істо-рією. Це Олекса РІЗНИКІВ, Олег Олійник, особливо Святослав КАРАВАНСЬКИЙ У 1967 р., закінчивши університет, вийшла заміж за О. РІЗНИКОВА. Народила доньку Ярославу.За наслідками навчання М. дістала найкраще призначення — у Балтське педучилище. Студенти любили свою викладачку і предмет, який вона викладала. Та наприкінці 1969-1970 навчального року педагогічна рада педучилища постановила звільнити М. з роботи, звинувативши у «вихолощенні комуністичної ідейності з курсу української літератури та пропаганді творчості націоналістичних поетів» — Ліни КОСТЕНКО, Василя СИМОНЕНКА, Івана ДРАЧА, Миколи Вінграновського Кілька видань витримала книжка М. «Літос (або Камінь із пращі правди на розбиття митрополичого блудословія)» – яскравий зразок сучасної полемічної літератури. Авторка обґрунтовує необхідність створення єдиної Помісної Української Православної Церкви. 2007 р. в Броварях вийшла книжка «З непам`яті прикликана судьбою», яка увібрала найкращі її вір-ші, автобіографічний нарис, документи, знімки. За ці дві книжки М. 14.01.2008 р. присудже-на премія ім. В.Стуса. 

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/971-euromaidan-16512

Презентація на тему «Euromaidan»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/971/16512-prezentaciya-na-temu-euromaidan.pptx

files/16512-prezentaciya-na-temu-euromaidan.pptx

Euromaidan Ukraine protests Opposition deputies throw pieces of paper towards Ukraine's Prime Minister Mykola Azarov and members of his government as he gestures during a session of parliament in Kiev on Nov. 22. Ukraine protests Opposition protesters and riot police fight in front of the Ukrainian Cabinet of Ministers in Kiev, on Nov. 24. Ukraine protests A protester clashes with riot police during a rally supporting EU integration in front of the Ukrainian cabinet of ministers building in Kiev on Nov. 25. Ukraine protests A demonstrator holds a torn portrait of Ukrainian President Viktor Yanukovych on November 29. Ukraine protests Injured protesters receive medical help in an ambulance after riot police broke up a rally on November 30. Ukraine protests Ukrainian riot police officers detain a protester on November 30. Ukraine protests Dozens of protesters were wounded in a clash with police in Kiev on November 30. Ukraine protests Protesters break the door of the Kiev City State Administration building during a rally held by supporters of EU integration in Kiev, on Dec. 1. Ukraine protests Demonstrators gather in downtown Kiev on December 1. Ukraine protests Protesters try to break through police lines near the presidential administration building during a rally held by supporters of EU integration in Kiev, on Dec. 1. Ukraine protests Police stand guard outside the parliament in Kiev on December 3. Ukraine protests Anti-government protesters occupy the floor of City Hall on Dec. 4, in Kiev, Ukraine. Ukraine protests A protester faces riot police on Dec. 3, as thousands rallied outside the Ukrainian parliament in Kiev. Ukraine protests People supporting EU integration attend a rally at Independence Square in Kiev on Dec. 4. Ukraine protests Ukraine's prime minister warned protesters blockading government buildings that anybody guilty of violating the constitution and laws would face punishment. The sign in white reads: "Requirement Number 1: Resignation of Yanukovich" Ukraine protests Thousands of people have been protesting against the government since a decision by Ukrainian president Viktor Yanukovych to suspend a trade and partnership agreement with the European Union in favor of incentives from Russia. Ukraine protests Anti-government protesters camp in Independence Square early in the morning on December 8. Ukraine protests A pro-EU activist offers flowers to police officers at the presidential office in Kiev, on December 8. Ukraine protests Demonstrators gather in Independence Square during a mass rally on December 8. Ukraine protests A large rally is held in Kiev's Independence Square on December 8. Thank you for your attention! Kuchmynda Oleksiy 11-A

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9721-zhyvopys-rossyy-11171

Презентація на тему «Живопись России»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9721/11171-prezentaciya-na-temu-zhyvopys-rossyy.pptx

files/11171-prezentaciya-na-temu-zhyvopys-rossyy.pptx

Живопись России XIX ст. Классицизм Направление конца XVI – начала XIX. Главенствует разум над чувствами. Отрицательные стороны классицизма проявлялись в академизме. Характерны:упорядоченность, соразмерность частей, симметрия. Сюжеты взяты из античной мифологии и истории. Карл Брюллов1799-1852  художник, живописец, монументалист, акварелист, рисовальщик, представитель  академизма. Итальянский полдень 1827 г. Холст, масло Василий Алексеевич Перовский (российский государственный деятель, генерал от кавалерии, генерал-адъютант, граф (с 1855 года) 1837 г. Холст, масло Александр Иванов1806–1858 русский художник, создатель произведений на библейские и антично – мифологические сюжеты, представитель академизма. Известный благодаря своей картине «Явление Христа народу» Явление Христа народу 1837-1857 Холст, масло Реализм Реализм- художественное направление середины и второй половины XIX века. «правдивое воспроизведение типичных характеров в типичных обстоятельствах»Этот стиль дал развитие символизму и натурализму. Илья Репин1834-1930  русский художник-живописец, мастер портрета, исторических и бытовых сцен. Был преподавателем, профессором и ректором Академии художеств. Бурлаки на Волге Картина изображает артель бурлаков во время работы. 1872-1873 гг. Холст, масло Иван Грозный убивает своего сына Картина изображает момент случайного убийства в гневе Иваном Грозным своего сына 1883-1885 г. Холст, масло Иван Крамской1837-1887  русский живописец и рисовальщик, мастер жанровой, исторической и портретной живописи; художественный критик.По праву считался идейным лидером, совестью и мозгом передвижничества. Неизвестная На полотне изображена женщина, проезжающая в открытом экипаже по Аничкову мосту. Она одета по последней моде 1880-х годов и показывает культуру того времени. 1883 г. Холст, масло Неутешное горе Картина задумана и писалась под впечатлением от личной трагедии, постигшей художника – смерти его младшего сына Марка. На ней изображена скорбящая женщина в траурном чёрном платье – в её чертах угадывается сходство с женой художника Софьей Николаевной. 1884 г. Холст, масло Василий Суриков1848-1916  русский живописец, мастер масштабных исторических полотен. Утро стрелецкой казни 1881 г. Холст, масло Боярыня Морозова 1884-1887 гг. Холст, масло Романтизм  Направление в искусстве в первой половине  XVIII–XIX веках. Обостренное внимание к душевному миру человека. В живописи яркие сюжеты, краски или наоборот – меланхолическое созерцание тонов.  русский художник, график и живописец, мастер портрета, профессор исторической живописи, один из самых лучших портретистов России. Орест Кипренский  1782–1836  Девочка в маковом венке с гвоздикой в руке 1819 г. Холст, масло Портрет Александра Сергеевича Пушкина Написанный по заказу его друга Дельвига. Это один из мировых шедевров русского искусства. 1827 г.Холст, масло Иван Айвазовский 1817 – 1900  всемирно известный русский художник-маринист, баталист,  коллекционер, меценат,профессор Петербургской Академии художеств. Бриг «Меркурий», атакованный двумя турецкими кораблями На картине увековечен бой российского брига «Меркурий» с турецкими линейными кораблями «Селимие» и «Реал-бей» 1892 г. Холст, масло Девятый вал Изображает море после сильнейшего ночного шторма людей, потерпевших кораблекрушение. 1850 г. Холст, масло Импрессионизм  Направление в  искусстве последней трети XIX — начала XX веков, зародившееся во Франции. Его представители стремились наиболее естественно запечатлеть реальный мир в его подвижности и передать свои впечатления. Константин Коровин 1861-1939 выдающийся русский живописец, театральный художник и педагог. Он активно занимался вопросами сохранения памятников искусства, сотрудничая с театром. За чайным столом На картине изображены две неразлучные подруги- Мария и Елена, знакомые художника. 1888 г. Холст, масло Бумажные фонари На картине изображена молодая женщина, которая зажигает разноцветные бумажные фонарики. Считается, что художник изобразил свою будущую жену Анну Яковлевну Фидлер. 1996 г. Холст, масло Валентин Серов1865-1911 русский живописец и график, мастер портрета. Девочка с персиками 1887 холст, масло Девушка, освещённая солнцем 1888 г. холст, масло Спасибо за внимание

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9756-vozrozhdenye-9867

Презентація на тему «Возрождение»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9756/9867-prezentaciya-na-temu-vozrozhdenye.pptx

files/9867-prezentaciya-na-temu-vozrozhdenye.pptx

Автор: Кулеш Наталья Леонидовна, муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «средняя общеобразовательная школа №4», учитель истории и обществознания.   Предмет: история.   Класс: 6 класс.   Межпредметные связи: обществознание, МХК, литература.   Форма проведения урока: проблемный урок.   Тип урока: урок новых знаний. «Возрождение». Образовательные: подвести учащихся к пониманию причин подъема культуры в Италии в XIV в., обеспечить усвоение учащимися понятия «Культура Возрождения»; Развивающие: формирование умений анализировать, делать выводы, составлять связный и четкий рассказ; Воспитательные: формирование уважения к культурным традициям народов мира.   Цели урока: Причины: 1.Расцвет итальянских городов, развитие в городах образования. 2.Деятельность и предприимчивость горожан. 3.Осознание ценности времени. 4. Стремление горожан получить как можно больше радостей в земной, а не в «загробной жизни». Культура раннего Возрождения. Изучение наследия античности, соединение античной культуры с христианской. Интерес к человеку и его делам. Воспевание красоты природы. Создание литературы на национальных языках. Характерные черты культуры Возрождения Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. Заполните сравнительную таблицу.Культура средних веков и культура Возрождения. В эпоху Возрождения (Ренессанса)главной ценностью стала личность, а не коллектив. «открытие человека» было открытие личности. ЕЕ предназначением было провозглашено самосовершенствование. Человек- центр Вселенной, связанный с Божественным и земным мирами. Идеалом человека Возрождения стал человек- творец своей судьбы. Достоинством человека определялось не богатством, знатностью рода, а первую очередь стремлением к совершенствованию. Возрождение Как человек Возрождения относился к античной культуре? Рассмотрите картину Рафаэля «Афинская школа» (1509-1511г.г., на которой изображена Древняя Греция. В центре великие ученые: с книгой в руке- Аристотель и рядом с ним- Платон. Чем взгляд на человека в эпоху Возрождения отличался от средневекового? Посмотрите на автопортрет Леонардо да Винчи и его рисунки. Какие черты человека Возрождения отразились в этих произведениях? Ренессансная архитектура резко отличалась от средневековой. Средневековые готические соборы устремлялись к небу. Их главное направление- вертикальное. Архитектура Ренессанса подчеркивала горизон Архитектура Ренессанса. Собор св. Марака в Венеции Кафедральный собор Санта Мария во Флоренции Как отразились в архитектуре взгляды человека на мир и на себя? Конец XV- начало XVI в.в. в Италии- период Высокого Возрождения. Он связан с именами величайших мыслителей, ученых, деятелей искусства- Леонардо да винчи, микеланджело буонарроти и рафаэля санти. Период Высокого Возрождения ??? ??? Кому принадлежат эти произведения, как они называются? А) Италия была наследницей античного Рима; Б) В независимых городах- республиках Италии было развито самоуправление; В)В итальянских городах- республиках для достижения власти было необходимо богатство и поддержка народа. Поэтому к власти приходили люди активные, предприимчивые. Это ускоряло ход экономического развития; Г) Италия была раздробленной страной. Соперничество и борьба между государствами способствовали экономическому развитию, возникновению культурных ценностей. Почему культура Ренессанса зародилась в Италии? Отметьте аргументы, которые вы считаете правильными. Современный вид Флоренции. Старинная гравюра. Самым процветающим городом была республика Флоренция, где нашли покровителей многие великие художники, архитекторы, ученые. Флоренция стала центром культуры итальянского Возрождения. 1.Несмелова м.л. Конспект уроков по истории средних веков: 6-7 кл.: метод. Пособие: в 2ч.- м.: изд- во Владос- пресс,2001. 2.Книга для чтения по истории средних веков. Под ред. А.а. сванидзе. М., 1996. 3.Рассказы по истории средних веков: 6 класс. Под ред. А.а. сванидзе.м., 1996. 4.Энциклопедия для детей: т.1 Всеобщая история. м., 1997. 5.Энциклопедия для детей: т.7. искусство. м., 1997. 6. http://yandex.ru/yandsearch 7.http://ru.wikipedia.org/wiki/ 8. http://www.strozzipalacehotel.es/musei-ru.phtml 9. http://bibliotekar.ru/kRafael/index.htm Список литературы.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9758-z-yakymy-problemamy-zishtovhuyetsya-suchasna-molod-9212

Презентація на тему «З якими проблемами зіштовхується сучасна молодь»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9758/9212-prezentaciya-na-temu-z-yakymy-problemamy-zishtovhuyetsya-suchasna-molod.pptx

files/9212-prezentaciya-na-temu-z-yakymy-problemamy-zishtovhuyetsya-suchasna-molod.pptx

Соціологічне опитування на тему: “З якими проблемами зіштовхується сучасна молодь ” Роботу виконала Учениця 11-А класу Макарівського НВК Заріцька Вікторія Мета опитування Під час виконання цього завдання, перед мною постала мета, дізнатись про найголовніші проблеми, з якими зіштовхуються підлітки ХХІ ст. Та вирішити, яка з цих проблем є найбільш прогресуючою серед сучасної молоді. Провівши опитування серед учнів 11-х класів я виявила низку таких проблем: Проблема батьків та дітей; * непорозуміння зі сторони старших; * ущемлення батьками інтересів дитини; Проблеми пов’язані з навчанням; Проблема молоді в невпевненості у майбутньому; Бажання відчути чогось нового: наркоманія, алкоголізм; Рання втрата цноти; СНІД; Проблема в страху у зв’язку з нестабільною ситуацією в країні; Проблема обмеження культурного розвитку у підлітків; Втрата своїх ідеалів, перспективи, життєвого оптимізму; … Проблема невзаємного або нещасного кохання; Раннє материнство; Проблема в тому, що батьки мають бажання відтворити свої незбутні мрії в життя своїх дітей; Проблема ігроманії; Проблема бездіяльності; Проблема в тому, що підліток не може знайти себе в цьому житті; Проблема самотності; Низький рівень життя; Проблема економічної та соціальної залежності від батьків; Матеріальна незабезпеченість; Поганий стан здоров’я. Результати Дізнавшись думки молоді, щодо проблем які їх оточують, я мала змогу підрахувати їх і вивести у вигляді діаграми. Результати опитування Висновок Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. Для того щоб формування молоді відбувалось адекватно суспільним процесам, необхідно з’ясувати її проблеми. Серед них є традиційні: кохання, дружба, пошук себе тощо. За допомогою цього опитування ми мали змогу поринути у світ сучасної молоді, і зустрітися з проблемами, які переслідують підлітка в наш час. За допомогою діаграми, ми зрозуміли, що найбільш прогресуючою проблемою серед підлітків є проблема батьків та дітей. Для вирішення проблем, які були нами перечисленні, насамперед потрібно їх усвідомлювати. На мою думку, нам потрібно не боятись висловлювати те, що нас бентежить. Адже, самому буває дуже складно розібратися з тими проблемами, які впали на наші плечі.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9750-sport-16846

Презентація на тему «Спорт» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9750/16846-prezentaciya-na-temu-sport-zavantazhyty.pptx

files/16846-prezentaciya-na-temu-sport-zavantazhyty.pptx

Спорт Презинтацію підготували Учні 10 – а класу Київської гімназії № 287 Корягіна Владислава, Іскрик Антон, Ільчишин Андрій Олімпійський рух Літні Олімпійські ігри 1896  — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Афіни, Греція з 6-го по 15 квітня 1896 року. Це перші змагання із серії нових Олімпійських ігор. 241 спортсмен, 9 видів спорту. Літні Олімпійські ігри 1900 — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Парижі, Франція з 14 травня по 28 жовтня. В складі спортивної делегації Російської імперії були й спортсмени з України. Так, фехтувальник Петро Заковорот зайняв сьоме місце у фіналі змагань з саблі. Також у складі Олімпійського журі були генерал M. Kowanko (можливо А. М. Кованько) та Адам Богатський (Adam de Bogatski) капітан драгунів Волинського лейб-гвардійського полку. Літні Олімпійські ігри 1904  — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Сент-Луїс, США, з 1 липня по 23 листопада 1904 року. Позачергові Олімпійські ігри 1906 Літні олімпійські ігри 1906 року проводились в Афінах з 9 по 19 квітня на «Мармуровому стадіоні». Вони не були визнані Міжнародним олімпійським комітетом офіційними і не отримали порядкового номеру. Літні Олімпійські ігри 1908 — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Лондон, Велика Британія, з 27 квітня по 31 жовтня 1908 року. Це були перші з трьох Олімпіад, проведених у Лондоні (інші відбулися у 1948 та 2012 роках). Це найдовші сучасні Олімпійські ігри. Було розіграно 110 комплектів нагород між 2008 учасниками з 22 країн. Літні Олімпійські ігри 1912 — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Стокгольм, Швеція, з 5 травня по 22 липня 1912 року. Літні Олімпійські ігри 1916 Літні Олімпійські ігри 1916 або VI Літні Олімпійські ігри за рішенням МОК, прийнятому 27 травня 1912 року, повинні були проведені у 1916 році в Берліні, Німеччина. У зв'язку з початком Першої світової війни ігри були скасовані. Проте перед іграми був вже готовий новий стадіон у Берліні, будівництво якого було розпочате у 1912. На стадіоні могли розміститися 16 000 глядачів. Підготовка до Ігор продовжувалась і в 1914 році, адже ніхто не очікував, що війна буде тривати так довго. Незважаючи на те, що шості ігри скасували, наступним іграм у 1920 році був присвоєний наступний номер - 7. Літні Олімпійські ігри 1920 — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Антверпен, Бельгія, з 20 квітня по 12 вересня 1920 року. Уперше був піднятий олімпійський прапор: біле шовкові полотнище з вишитим на ньому п'ятьма переплетеними кільцями блакитного, чорного, червоного (верхній ряд), жовтого та зеленого (нижній ряд) кольорів. Ідея олімпійського прапора проста: п'ять кілець — це п'ять континентів. Кубертен говорив, що у символіці прапора приховано і особливий сенс: шість кольорів (разом з білим фоном полотна) скомбінувати так, що являють собою національні кольори всіх без винятку країн світу. Літні Олімпійські ігри 1924  — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Париж, Франція, з 4 травня по 27 липня 1924 року. На олімпіаді здобули нагороди за команду Польщі уродженці Львова - срібну у командній велогонці Францішек Шимчук, бронзову нагороду у конкурі Адам Крулікевич. Літні Олімпійські ігри 1928 — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Амстердам, Нідерланди, з 28 липня по 12 серпня 1928 року. На Амстердамській Олімпіаді вперше проводилися змагання серед жінок. Літні Олімпійські ігри 1932  — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Лос-Анжелес, США, з 30 липня по 14 серпня 1932 року. Літні Олімпійські ігри 1936  — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідоюМіжнародного олімпійського комітету у місті Берлін, Німеччина, з 1 серпня по 16 серпня 1936 року. Берлін був обраний місцем проведення чергових XI Олімпійських ігор в 1931 році - в часи Веймарської республіки за два роки до приходу до влади в Німеччині націонал- соціалістів. У 1933 році з ініціативи Американського атлетичного союзу став серйозно обговорюватиметься питання про перенесення Олімпіади зі столиці Третього рейху в іншу країну. Один зі стовпів націонал- соціалізму - расизм - мусувалася світовою пресою , обурено цитував німецьку пропаганду , принизливо відгукувалися про «нижчих расах » - зокрема , про негрів іевреях . Масла у вогонь підливали і випадки звільнень євреїв з німецького спорту і околоспортивной бюрократії Німеччини. І Міжнародний олімпійський комітет не міг не відреагувати на підняту хвилю негативної громадської думки : на адресу голови оргкомітету берлінської Олімпіади Карла фон Хальт був відісланий відповідний офіційний запит президента МОК. Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9689-francuzke-kino-16401

Презентація на тему «Французьке кіно»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9689/16401-prezentaciya-na-temu-francuzke-kino.pptx

files/16401-prezentaciya-na-temu-francuzke-kino.pptx

Французьке кіно Брати Люм'єр- родоначальники кіно Люк Бессон французький кінорежисер, сценарист і продюсер.  Філіпп Гарель сценарист, продюсер, режисер , актор Франсуа Озон кінорежисер і сценарист Пьєр Рішар Жерар Депардьє Жанна Моро Фільмографія Останнє кохання(1949) До останнього (1957) Єва (1962) Чудо (1987) До завтра (1992) Бальзак (1999) Джульєтта (1953) Блукаючий вогник (1963) Щоденник покоївки (1964) Кармель (2009) Ален Делон Жан Рено Жан Поль  Бельмондо Луї де Фюнес Мішель Марсьє Підготувала учениця 11 класу Магаляс Аліна

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9755-yaponska-chajna-ceremoniya-2423

Презентація на тему «Японська чайна церемонія» (варіант 1)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9755/2423-prezentacya-na-temu-yaponska-chayna-ceremonya.pptx

files/2423-prezentacya-na-temu-yaponska-chayna-ceremonya.pptx

Японська чайна церемонія Чайна церемонія (яп. 茶の湯 )«Шлях чаю», «мистецтво чаю» (яп. 茶道 садо:, тядо:) - Специфічна форма спільного чаювання, створена в середні століття в Японії і по теперішній час культивована в цій країні. В цілому дія чайної церемонії являє собою спеціально організовану і впорядковану зустріч господаря - чайного майстра - і його гостей для спільного відпочинку, насолоди красою, бесіди, супроводжуваних вживанням чаю. Церемонія проводиться у спеціально обладнаному місці і складається з декількох дій, скоєних в строгому порядку. Традиційні види церемонії . Існує безліч різновидів чайної церемонії, з яких виділяється шість традиційних: нічна, на сході сонця, ранкова, пообідня, вечірня, спеціальна •Нічна церемонія. Звичайно проводиться при місяці. Збір гостей відбувається незадовго до півночі, завершується церемонія не пізніше, чотирьох годин ранку. Особливістю нічний церемонії є те, що порошковий чай готують безпосередньо під час церемонії, перетираючи в ступці чайне листя, і заварюють дуже міцно. •На сході сонця. Церемонія починається в три-чотири години ранку і триває до шести ранку. •Ранкова. Проводиться зазвичай в жарку погоду (коли ранок - найбільш прохолодний час), починається близько шести ранку •Пообідня. Починається близько години пополудні, з їжі подаються тільки тістечка •Вечірня. Починається близько шести годин пополудні •Спеціальна (ріндзітяною) церемонія проводиться по особливих випадках: свято, спеціально організована зустріч друзів, святкування якої-небудь події. Чайну церемонію могли проводити, готуючись і до найважливіших подій, наприклад, до битви або до ритуального самогубства. Тут особливу роль грав «майстер чаю». Він повинен був володіти великими внутрішніми якостями. Йому належало зміцнити свого гостя чи гостей перед відповідальним кроком. Місце проведення церемонії Класична чайна церемонія проводиться в спеціально обладнаному місці. Зазвичай це обгороджена територія, увійти на яку можна через масивні дерев'яні ворота. Перед проведенням церемонії, під час збору гостей, ворота відкриваються, даючи гостеві можливість увійти, не турбуючи господаря, зайнятого підготовкою. На території «чайного комплексу» знаходиться кілька будівель і сад. Безпосередньо за воротами розташовуються допоміжні будівлі: «передпокій», де гість може залишити речі і змінити взуття, а також павільйон, де гості збираються перед початком церемонії. Головне будова - чайний будиночок (тясіцу) - знаходиться в глибині чайного саду (тянива). Щоб потрапити туди, потрібно пройти через сад по викладеній каменем доріжці (родзі). сенс чайної церемонії Чайна церемонія - це якраз той випадок, коли господар або господиня цього дійства можуть не тільки проявити свій високий естетичний смак, рівень розвитку культури, а й відчути єднання з природою та іншими людьми, відчути всю гармонію і красу буття. Хороша чайна церемонія будується на чотирьох основних принципах: • Гармонія • Шанування • Чистота • Спокій Учасник чаювання повинен з увагою ставитися до своїх відчуттів, почуттів і настроїв під час чайної церемонії, але при цьому бути тактовним, ввічливим і чемним з людьми, які сидять поруч у чайній кімнаті. Уміння у відокремленому садочку в спеціально для цього спорудженої альтанці прийняти гостей, зручно посадивши їх на рогожі з підібраними під себе ногами, а потім приготувати ароматний чай, збити його спеціальним віночком, розлити по крихітних чашках і з витонченим уклоном подати-ось вищий символ естетичного виховання , гармонії, чистоти, спокою і шанування, щеплених японцям з раннього дитинства. У цьому глибокий сенс великого майстерності чайної церемонії. Таким чином,можна зробити висновок , щочайна церемонія є неймовірним ритуалом гармонії души та тіла. Ми бачимо у чайній церемонії лише ще один приклад тисячі й однієї дивності, які складають незбагненність і ребячливость Сходу. Перш ніж сміятися над цим обрядом, варто подумати, як, по суті, мала чаша людських радощів і наскільки мудрі ті, хто вміє її заповнити. Саме в чашці чаю ми знаходимо щось загальнолюдське. Чайна церемонія для японця - це релігія.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9732-rytoryka-3970

Презентація на тему «Риторика»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9732/3970-prezentaciya-na-temu-rytoryka.pptx

files/3970-prezentaciya-na-temu-rytoryka.pptx

Из разговора:- С риторикой у тебя уже все в порядке, пора заняться ораторским искусством!- А разве это не одно и то же?- Нет! И вот почему… Риторика – это наука. Ораторское искусство, понятно – искусство. Наука и искусство, как принято считать еще со времен философии Древней Греции — два способа познания мира. Наука любит точность. Правила. Обобщения. Искусство не терпит рамки и шаблоны, ищет исключения в правилах, стремится к частному, а не общему. На то оно и искусство. Чтобы преуспеть в риторике, необходимо страстное желание произносить речи. Даже начинающему оратору должно быть знакомо удовольствие от публичного выступления. Необходимо осознавать цель своего появления перед людьми. Цель, ради которой и звучит ваша речь. Всякие «поделиться впечатлениями…», «я хочу рассказать о…»— это типичное нудное начало, а начало — половина всего. Успех оратора во многом определяется и актёрским мастерством. Здесь и умение смотреть в глаза, и чередование эмоциональных и логических аргументов, и гармоничный, завершенный, яркий, но при этом естественный образ оратора.  Искусство красноречия – это искусство убеждать, искусство побеждать. Состоит оно всего из двух частей: интриги и экспрессии.Интрига. Стоит только сказать: «Однажды со мной произошло…», «Помню странный случай…», «Я знаю нечто, неизвестное слушателям, но необходимое им…», «Как-то раз…», как слушатели почувствуют интерес. Все эти фразы содержат интригу, без которой публичное выступление так же пресно, как мясо без соли. Интригуйте! Великие ораторы были мастерами интриги.Экспрессия. Публичная речь — один из путей, при помощи которых вы дарите часть себя людям. Экспрессию иначе называют внутренней работой речи. Будьте эмоциональны, ведь эмоциональность — антипод занудства! Искусство красноречия – это искусство эмоциональности. Чаще всего умственные способности человека оценивают по его способности ГОВОРИТЬ, ибо за этим стоит способность мыслить! Спасибо за внимание! Презентацию подготовила команда «Цицероны» 11-Б класса.

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9748-stvorennya-bukletu-4687

Презентація на тему «Створення буклету»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9748/4687-prezentaciya-na-temu-stvorennya-bukletu.ppt

files/4687-prezentaciya-na-temu-stvorennya-bukletu.ppt

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9673-pryrodoohoronne-zakonodavstvo-ukrayiny-13580

Презентація на тему «Природоохоронне законодавство України» (варіант 2)

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9673/13580-prezentaciya-na-temu-pryrodoohoronne-zakonodavstvo-ukrayiny-skachaty.pptx

files/13580-prezentaciya-na-temu-pryrodoohoronne-zakonodavstvo-ukrayiny-skachaty.pptx

Природоохоронне законодавство України  Виконала Учениця 11-Б класу Казанцева Анна ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ – найвищі законодавчі акти (держ. і міжнар.), що становлять правову основу охорони природи й відображають комплексний підхід до правового регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства з довкіллям. Містять обов'язкові для всіх громадян вимоги, спрямовані на забезпечення норм, умов функціонування екосистем та експлуатацію природних ресурсів. Основу природоохоронного законодавства складають закони: "Про природно-заповідний фонд України" "Про тваринний світ" "Про охорону рослин” "Про Червону книгу України" "Про карантинні рослини" Лісовий кодекс України Водний кодекс України Земельний кодекс України Закон "Про Червону книгу України" Закон "Про Червону книгу України" - основний державний документ, де містяться відомості про стан видів тварин та рослин України, що перебувають під загрозою зникнення та заходи щодо їх збереження. Цей закон встановлює критерії за якими тварини та рослини можуть бути занесені до цього документа - зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо вивчені, релікти, ендеміки та відновлені види. Закон України "Про тваринний світ" Закон України "Про тваринний світ" вимагає здійснення заходів щодо охорони, відтворення і науково обґрунтованого, невиснажливого використання тваринного світу. Він регулює використання тварин у мисливстві, рибальстві (ст.ст. 13-19) і висуває вимоги до користувачів тваринним світом (ст. 26). Згідно з ст. 34 закон вимагає забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу зооекологічну цінність, здійснювати заходи щодо збереження шляхів міграції тварин, а ст. 42 забороняє добування та використання тварин, які зазнають лиха. Закон забороняє самовільне або з порушенням встановленого порядку переселення, акліматизацію та схрещування, виведення і використання генетично змінених організмів, жорстоке поводження з тваринами (ст. 58). Закон"Про охорону рослин" Цей Закон регулює правовідносини, пов'язані із захистом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого грунту, продукції рослинного походження від шкідників, хвороб та бур'янів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян, повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері. Лісовий кодекс України  У природоохоронному законодавстві важливе місце займає Лісовий кодекс, України, бо ліси мають і природоохоронне, і промислове, і оздоровче значення. Кодекс регулює відносини в сфері лісокористування - заготівля деревини, живиці, сіна, деревинних соків і випасання худоби, збирання ягід, плодів, горіхів, лікарських рослин, розміщення пасік, використання лісів у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілях. Земельний кодекс України Важливим є Земельний кодекс України, відповідно до якого всі землі за їх призначенням поділені на: сільськогосподарські, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фондів і землі запасу (ст.2). Виходячи з цієї класифікації, визначається відношення до цих територій. Так, не можуть передаватися в колективну або приватну власність землі загального користування населених пунктів - площі, вулиці, проїзди, набережні, парки, пляжі, міські ліси, сквери, цвинтарі, землі рекреаційного, природоохоронного, лісового і водного фондів, пасовища, сіножаті (ст. 4). Незалежно від форми власності всі повинні піклуватися про збереження якості та функцій земель, здійснювати раціональну організацію експлуатованої території, захищати землі від ерозії, забруднення, повторного засолення, висушування, ущільнення (ст. 84). Особливій охороні підлягають землі природоохоронного, рекреаційно-оздоровчого, історико-культурного призначення (ст.ст. 72-75). Водний кодекс України Проблеми гідросфери, пов'язані із здоров'ям людини у цій сфері природи, відображає Водний кодекс України, в якому відбиті проблеми безпеки при користуванні водними об'єктами. Вони відображені у ст. 11 щодо здійснення заходів з використання вод та охорони водних ресурсів. Статті 89 та 90 встановлюють обмеження господарської діяльності в прибережних смугах уздовж річок, берегів морів, лиманів та островів, забороняють зберігання та використання пестицидів, добрив; влаштування таборів для худоби; будівництво гаражів, стоянок автомобілів; обслуговування транспортних засобів і техніки. Природно-заповідний фонд України Природно-заповідний фонд України— ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки,заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Дякую за увагу!

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9734-najdyvovyzhnishi-miscya-svitu-13287

Презентація на тему «Найдивовижніші місця світу»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9734/13287-prezentaciya-na-temu-naydyvovyzhnishi-miscya-svitu.pptx

files/13287-prezentaciya-na-temu-naydyvovyzhnishi-miscya-svitu.pptx

Найдивовижніші місця світу Підготувала Джура Аліна 9 – В, КЗШ № 113 Серед безлічі природних багатств нашої  планети, зустрічаються справжні шедеври - місця, що вражають уяву і чарують своєю красою. Велика синя діра  (Беліз)  Розташована в Атлантичному  океані в самому центрі рифаЛайтхаус. Ця карстова  воронка має діаметр 305 м і йде в глибину більш ніж на 120 метрів.  Хвиля (США)  Поверхня скель покрита химерними шарувати-ми візерунками, через що місцевий пейзаж набуває, в повному розумінні слова, неземного вигляду. Квітуча пустеля в національному парку Анца Боррего  (кордон США і Мексики) Улін'юань (Китай) Більше 3000 піщаних скель  складають це унікальне геологічне диво. Кришталева річка (Колумбія) Кришталева річка або ріка П'яти Квітів, як її називають місцеві жителі - одна з найкрасивіших  річок у світі. Памуккале (Туреччина) Ці чудові білосніжні  тераси, які  формуються вже близько двох  тисяч років, нагадують величні айсберги, що стоять на суші. Петра, Йорданія Місто розташоване на території сучасної  Йорданії, на висоті більше 900 метрівнад рівнем моря і 660 метрів над навколишньою місцевістю, долиною Арави, у вузькому каньйоні Сик. Долина Цзючжайгоу Долина знаменита своїми каскадними  водоспадами і мальовничими озерами.Долина  простягається на 240 кв. км в гірському районі з найвищою точкою впонад 4700 м на піку гори Ганзігонгай. Замок Білої Чаплі, Японія Один з найдавніших збережених замків Японії, і найпопулярніший серед  туристів.Всього в замковий комплекс входить 83 бу- дівлі, практично всі вони побудовані з дерева. Каньйон Антилопи (США) Над створенням чарівного  виду каньйону протягом декількох століть наполегливо працювали вода і вітер, в періоди зливових  дощів виточуючи з пересушеного грунту  химерні фігури рудо-червоних відтінків. Кінець

https://ukr-lit.com.ua/prezentaciyi/9708-pamyatky-arabo-musulmanskoyi-arhitektury-11466

Презентація на тему «Пам’ятки арабо-мусульманської архітектури»

https://ukr-lit.com.ua/files/prezentaciyi/9708/11466-prezentaciya-na-temu-pamyatky-arabo-musulmanskoyi-arhitektury-skachaty.pptx

files/11466-prezentaciya-na-temu-pamyatky-arabo-musulmanskoyi-arhitektury-skachaty.pptx

Пам'ятки арабо-мусульманської архітектури До культових споруд арабо-мусульманської архітектури належать мечеті (храми), медресе (духовні школи-семінарії), а також мавзолеї (поховальні споруди). Мечеті Медресе Мавзолеї Медресе відрізняються від мечетей тим, що галереї подвір'я поділені на дрібні приміщення, де мешкають семінаристи. А мавзолеї становлять комплекс поховальної споруди і храму. Загалом особливості зовнішнього вигляду храмових споруд зумовлені національними ху­дожніми традиціями різних народів, що сповідують іслам. Основний тип плану ісламської храмової споруди — прямокутне подвір'я, оточене по периметру галереями, у глибині якого розташована приземкувата купольна будівля — мечеть. Мечеть Ахмедіє в Стамбулі Також невід'ємним елементом культової мусульманської архітектури є мінарет (вежа, з якої віруючих скликають на молитву). У різних народів він утворює зі спорудою єдиний ансамбль або стоїть окремо. Кількість мінаретів також може різнитися. Мінарет Іслам-Ходжа Мінарет Калян Основним будівельним матеріалом арабів були обпалена цегла, камінь, піщаник, мармур. Як декоративні матеріали широко застосовувались алебастр, фігурна цегла, полив'яні кахлі, скляна та мармурова мозаїка та ін. Інтер'єри культових арабо-мусульманських будівель прикрашалися й стінним розписом, у якому декоративні мотиви геометричного та рослинного характеру поєднувались із каліграфічно написаними цитатами Корану. Найвідоміші культові споруди арабо-мусульманської архітектури Мечеть Халіфа Омара (Єрусалим) Мечеть Шейха Зайда в Абу-Дабі Мечеть Ібн Тулуна (Каїр) Медресе Тілля-Карі (Самарканд) Медресе Улугбека (Бухара) Мавзолей Тадж-Махал (Агра) Надзвичайний інтерес для світового мистецтва становить пам'ятка мусульманської архітектури узбецького міста Самарканд — мавзолей Гур-Емір, родова усипальня славнозвісного завойовника й правителя Тамерлана. ЇЇ назва перекладається як «могила володаря». Цей шедевр середньовічного зодчества відіграв важливу роль у розвитку світової ісламської архітектури. Гур-Емір став прообразом відомих пам'яток архітектури епохи Великих моголів: мавзолею Хамейуна в Делі й Тадж- Махалу в Агрі, зведених нащадками славетного Тимура, які свого часу були правителями Північної Індії.