Datasets:

kyryl0s

/

ukbbc

like 3

features-41015786

https://www.bbc.com/ukrainian/features-41015786

Стінопис: від Філадельфії до Рабата

Вже кілька років на київських багатоповерхівках з'являються сюжети з неприборканої уяви майстрів графіті з усього світу. Лише цього серпня принаймні на три прикрашені живописом стіни в столиці стало більше: "Просте щастя" - обличчя усміхненого чорношкірого хлопченяти, меморіальний портрет виконавця Linkin Park Честера Беннінгтона і філософська фреска "Розум, тіло і душа".

Якщо для Києва "наскельне мистецтво" явище відносно нове, то на Заході - майже класичне. От лише деякі з графіті, які потрапили в фотооб'єктив мандрівника Андрія Кондратьєва. За великим рахунком, зображення у печері Ласко у Франції, яким, як вважають вчені, приблизно 17 тисяч років, - теж графіті. Але сучасна версія стінопису зародилася в Сполучених Штатах - у Нью-Йорку і Філадельфії. І в останній еволюціонувала і стала частиною міського ДНК. Там скупчено більше муралів, ніж будь-де в країні. Адже ще у 1984 році затвердили програму, однією з цілей якої було забезпечити спраглих до експериментальної на той час творчості митців цегляним "полотном", на якому вони могли творити. Результат - близько трьох тисяч мистецьких робіт. Окрему нішу серед вуличних художників Філадельфії займає Ісаї Загар, який працює у жанрі мозаїки. Він трансформував багато невиразних місцевих фасадів у притаманній йому чудернацькій манері, використовуючи биті пляшки, кахельні черепки та дзеркальні скалки. Найвідомішою колекцією графіті у Європі є, напевно, East Side Gallery. Це вцілілий довжиною в більш як кілометр шмат Берлінського муру, на якому понад сотня художників після возз'єднання Німеччини зобразили свій погляд на тогочасну буремну реальність. Більшість - з політичною конотацією - як на муралі росіянина Дмитра Врубеля з епохальним поцілунком Леоніда Брежнєва та Еріка Хонеккера. У Празі є своя "політична" стіна - названа на честь Джона Леннона. Її почали розмальовувати, зокрема, рядками з пісень "бітла", ще у 1980-х, що викликало незадоволення тодішньої комуністичної влади Чехословаччини. За більш ніж три десятиріччя стіна не раз "мутувала" - старі зображення і лозунги зникали під новими. Але під нею вуличні музиканти й досі виконують безсмертну Imagine. "Мінливість" поверхонь з графіті - справа звична. Лондонський район Шордіч, відомий своїм розмаїтим вуличним мистецтвом (туди навіть водять екскурсії), - це, по суті, одна велика змінна експозиція. Наприклад, донедавна на місці цього екзотичного портрета пензля Дейла Грімшо був інший - хоч і того ж маляра. У багатьох європейських містах є свої "шордічи" - райони, де графіті присутнє у високих дозах: марсельський Пан'є чи вільнюський Ужупіс. Частина історичного центру іспанської Малаги, міста, де народився Пабло Пікассо, - один суцільний мурал. Кожна робота створена в рамках проекту, автори якого прагнули причепурити-омолодити понівечені часом будівлі. Один із найбільш плідних графітистів - Джонатан Моріяс, більш відомий під псевдонімом Doger. А от у центрі Парижа, який архітектурно доволі одноманітний (є навіть термін, аби позначити цю законсервованість: музеїфікація), помітних муралів бракує. Але кілька років тому місцева влада, аби зробити так званий стріт-арт доступнішим, дала згоду на те, аби поряд з Центром сучасного мистецтва Помпіду з'явилося подібне зображення. Наслідком став автопортрет "Тсс!" Жана-Франсуа Перроя, художника з промовистим професійним ім'ям Джеф Аерозоль. Він пояснив, що хотів, аби люди "зупинилися на п'ять хвилин та прислухалися до того, що зазвичай не чують". У італійського графітиста з псевдонімом Blub, якого свого часу називали флорентійською "сенсацією", схожий заклик - тільки він хоче, аби публіка не почула, а побачила те, чого не бачить. На його думку, у місті домінує Ренесанс, і, аби привернути увагу до сучасного, він у різних куточках Флоренції намалював класичні картини - як от цей ангел, що грає на лютні, з галереї Уффіці - у масках і з трубками для підводного плавання. Його твори - абсолютна протилежність стінопису в Неаполі, який часто нагадує акт вандалізму. Але стіни, поцятковані потворними написами, візерунками та дивними істотами, з часом стали характерною рисою цього колоритного італійського міста. Blub працює анонімно - так само, як, здається, найвидатніший представник вуличного живопису в світі - Бенксі (Banksy). Він народився та розпочав свій мистецький шлях в англійському місті Бристоль. На тамтешніх стінах - багато з його найбільш впізнаваних й тиражованих зображень. Якщо на Заході графіті - жанр визнаний, з традиціями, то на мусульманському Близькому Сході художники роблять перші кроки та шукають свій творчий почерк в країнах, де це не заборонено законом. Цей сучасний жіночий портрет у самому центрі марокканського Рабата - лише одна з ілюстрацій.

031017_germanyreform1

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/10/031017_germanyreform1

Німецький парламент ухвалив непопулярні реформи

Нижня палата німецького парламенту незначною більшістю голосів схвалила урядовий проект соціальних реформ, що, зокрема, передбачає скорочення видатків на соціальні потреби.

Канцлер Ґерхард Шредер каже, що економія коштів у галузі охорони здоров'я, пенсій, а також скорочення допомоги безробітним допоможе подолати економічний застій в країні. Німецькі профспілки назвали цей законопроект зрадою. Консервативна опозиція в Німеччині каже, що пропоновані реформи не надто далекосяжні. Раніше канцлер Ґергард Шредер погрожував піти у відставку, якщо його власна соціал-демократична партія не підтримає його пропозицій.

060724_chavez_belarus_sp

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2006/07/060724_chavez_belarus_sp

Чавес закликав Лукашенка втілити ідеї Леніна

Пезидент Венесуели Уґо Чавес, який перебуває з візитом у Мінську, назвав Білорусь зразком соціальної держави, яку також намагається розбудувати і його уряд.

Пан Чавес закликав Білорусь разом з Венесуелою втілювати у життя ідеї Леніна про неприпустимість експлуатації людини людиною, і спільно протистояти гегемонії капіталізму. Речник президента Аляксандра Лукашенка, з яким Уґо Чавес зустрінеться у понеділок, назвав Венесуелу стратегічним партнером Білорусі, а сам пан Чавес оголосив про плани укласти так званий "пакт єдності" між Мінськом і Каракасом проти гегемонії США. Президент Венесуели, який наприкінці минулого тижня зустрічався з кубинським лідером Фіделем Кастро, назвавши його своїм взірцем і вчителем, після Білорусі відвідає ще низку країн, у тому числі Росію та Іран. Як передає наш кореспондент, незважаючи на заклики до торгівельно-економічної співпраці між Білоруссю та Венесуелою, реальний торгівельний оборот між двома країнами є мізерним.

040404_spain_bombings

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/04/040404_spain_bombings

Загинув організатор мадридських вибухів?

Іспанська поліція каже, що організатор бомбових нападів у Мадриді 11 березня був одним з чотирьох підозрюваних бойовиків, які загинули вчора ввечері внаслідок вибуху в будинку на околицях столиці.

Припускають, що підозрювані висадили себе у повітря в той час, як поліція оточила будинок, готуючись до штурму. Один службовець загинув, ще 11 дістали поранень. Поліція каже, що на двох із загиблих було видано міжнародні ордери на арешт, а одного з них - Серхана бен Абдельмаджида Фахета на прізвисько "тунісець" вважали координатором мадридських нападів. Загалом на даний момент поліція утримує п'ятнадцятьох підозрюваних, а головну увагу слідчіх зосереджено на радикальній організації "Марокканська Ісламська Войовнича Група".

media-45563874

https://www.bbc.com/ukrainian/media-45563874

Джемілєв: "Помирати до звільнення Криму - це дезертирство"

Мустафа Джемілєв просив Реджепа Таїпа Ердогана допомогти Україні отримати автокефальну православну церкву.

Лідер кримських татар не очікував, що анексія Криму триватиме понад два-три роки. Більше - читайте у повному тексті інтерв'ю BBC News Україна. Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час - підписуйтеся на наш канал у YouTube.

160217_om_russia_black_sea

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/02/160217_om_russia_black_sea

Росія проведе навчання в Чорному та Азовському морях - СБУ

19 та 25 лютого в акваторіях Чорного та Азовського морів російський Чорноморський флот проведе ракетні та артилерійські навчання, повідомив керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук.

"Нам також відомо, що за останній тиждень до Криму прибули 10 літаків Іл-76 ПС Росії з амуніцією та військовою технікою, 14 літаків та одна батальйонно-тактична група", - зазначив пан Ткачук, передає інформагентство "Інтерфакс-Україна". У лютому Росія вже проводила навчання у південних регіонах країни поблизу українського кордону. З 15 до 20 лютого РФ оголосила про проведення навчань у Псковській області на кордоні з Латвією та Естонією.

160803_om_samsung_apple

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/08/160803_om_samsung_apple

Samsung обігнав Apple у продажах в США та Канаді

Рівень продажів смартфонів південнокорейської компанії Samsung в північній Америці вперше за два роки перевищив рівень продажів компанії Apple. Про це оголосило маркетингове агентство Strategy Analytics.

За повідомленням агентства, у другому кварталі 2016 року південнокорейські виробники захопили майже половину північноамериканського ринку. Об'єднана частка Samsung Electronics та LG Electronics досягла рекордних 49%. "При цьому частка Samsung Electronics виросла за вказаний період на 5%, сягнувши 32,7%", - наголошується в повідомленні агентства. Частка Apple скоротилася до 24,5%. Наприкінці липня Apple констатувала падіння продажів телефонів, що відбилося на прибутку компанії за другий квартал. Технологічний гігант оголосив, що продажі смартфонів продовжили падати другий квартал поспіль - у порівнянні з минулим роком вони знизилися на 15% в порівнянні з минулим роком.

120511_ek_ukrainians_usa_fly

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/05/120511_ek_ukrainians_usa_fly

170 українців не можуть вилетіти з США до Києва - МЗС

170 громадян України не можуть залишити Нью-Йорк через скасування рейсу авіакомпанії "АероСвіт" до Києва, повідомив прес-секретар Міністерства закордонних справ Олександр Дикусаров.

За його словами, рейс скасували з технічних причин його скасували і 215 пасажирів, з яких 170 - українців, не змогли залишити США, повідомляють " Українські Новини". Він підкреслив, що МЗС тримає на контролі цю ситуацію. На місце виїхав консул України в Нью-Йорку, який підтримує постійний зв'язок з авіакомпанією, владою аеропорту й українцями. Усього в аеропорту залишилися 20 українців, інших розмістили в готелі, забезпечили продуктами харчування і всім необхідним.

040719_ukraine_sailors

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/07/040719_ukraine_sailors

Засуджених в Іраку моряків можуть помилувати?

Генеральна прокуратура України повідомила, що українських моряків, яких іракська влада обвинувачує у контрабанді пального, може бути помилувано, але не раніше, ніж українська сторона отримає всі деталі справи від суду в Іраку.

Голова прес-служби Генпрокуратури Юрій Бойченко заявив, що вирок щодо Миколи Мазуренка та Івана Сощенка має бути адаптований до українського законодавства Верховним Судом України, а змінити його можна буде лише після засудження капітана та старшого помічника судна „Навстар-1" українським правосуддям. Юрій Бойченко сказав:"Контрабанда є караною дією і в Україні. Не готовий весь пакет документів зараз. Як тільки він буде готовий, Верховний Суд розгляне, приведе цей вирок у відповідність до нашого законодавства, і вже тоді подання Ніни Іванівни Карпачової про їх помилування буде розглянуте президентом, коли вже вони перебуватимуть як засуджені в Україні." Іракський суд засудив капітана і старшого помічника судна „Навстар-1" до семи років позбавлення волі та штрафу у понад один мільйон доларів. Зараз Микола Мазуренко та Іван Сощенко перебувають в Лук'янівському слідчому ізоляторі в Києві. Раніше український омбудсмен Ніна Карпачова напрaвила листа до президента Кучми з проханням помилувати моряків, які не визнають себе винними і запевняють, що не мали інформації про контрабандний вантаж.

features-45775605

https://www.bbc.com/ukrainian/features-45775605

Чому я так соромилась маминого безгрошів'я?

Я відмовлялася від шкільних обідів, не запрошувала людей додому і приховувала правду про своє життя .

"Цікаво, і як воно - жити в муніципальному домі?" - прошепотіла через парту дівчинка з мажорного району міста. Навіть у нашій маленькій середній школі в Йоркширі між "багатими" й "бідними" існував чіткий поділ. Мені було 10 років, і ми з двома старшими братами та мамою жили в муніципальному домі. Я дуже добре знала, як воно, але промовчала. Того вечора після школи, сидячи у мами на колінах, я розплакалася від злості. Обоє моїх батьків походили з робітничих сімей: у одного семеро братів і сестер спали на двох ліжках, у другої життя почалося в одному з найгірших районів Лідса. Обоє росли, мріючи про краще майбутнє, і поступово вдвох заробили на власне житло. Але потім, коли мені було п'ять років, батьки розлучилися. Ми з братами залишилися з мамою. Раптом я почала усвідомлювати, що в світі існують гроші - тому що ми їх не мали взагалі. Будинок, у якому жила наша сім'я, продали, щоб виплатити борги. Життя, яке мама роками збирала докупи по шматочку, аби вирватися з району свого дитинства, розсипалося на очах. І все це сталося неначе за один день. "Ніхто не знав, що моя уніформа - з секонд-хенду" Єдиним предметом меблів у вітальні нашого муніципального житла був старий диван, на якому ми всі тулилися разом. Його нам подарував добрий друг сім'ї. Інколи в нас було так мало грошей, що вечори ми проводили при світлі свічки - електрику вимикали, бо лічильник відрахував передплачену послугу, і наступного ранку доводилося позичати, щоб поповнити картку. З часом поняття бідності змінюється. Але тепер я знаю, що за стандартами часу мого дитинства ми жили за межею бідності. За нинішніми мірками у парі з двома дітьми кожен має заробляти щонайменше 18 900 фунтів щороку (363 фунти на тиждень), щоб досягти мінімального стандарту доходу. Оскільки я одна з трьох дітей, а мама була геть сама, це означає, що якби я зростала сьогодні, ми так само скніли б у злиднях. Коли мені було 13 років, мама винайняла приватний будинок у кращому районі міста, щоб ми могли ходити в хорошу школу, до якої годину треба було їхати на автобусі. У мами з'явилась нова робота, і це було добре. Але вона пішла працювати після кількох років догляду за дітьми, і зарплати ледве вистачало на оренду житла, рахунки та їжу для трьох маленьких дітей. Оренда житла - річ ненадійна, все вирішує власник. Тож ми жили в постійному страху, що нас викинуть на вулицю, якщо власнику раптом заманеться підняти ціну чи взагалі продати дім. У новій школі мені було важко, попервах я почувалася чужою. У мене була подруга з бідної сім'ї; лише їй я могла розповісти, як усе було насправді. Іншим учням я відкривала тільки відредаговану версію свого життя. Ніхто не знав, що моя уніформа - з секонд-хенду. Я тремтіла від страху перед обов'язковими візитами в "МакДональдз", коли ми йшли гуляти в місто, бо не могла собі це дозволити. Пам'ятаю, як засмутилася, коли одна з найближчих шкільних подруг сказала, що їй вже набридло просити свою маму відвозити нас у різні місця й завжди запрошувати мене до себе додому. Вона хотіла знати, чому моя мама ніколи нас нікуди не підвозить і чому я майже не кличу її до себе після уроків. А правда була в тому, що я соромилась. Попри те, що ми жили в "гарній" частині міста, в машині вічно бракувало бензину, а друзів дозволялося запрошувати тільки в день зарплати, коли в холодильнику була їжа, а на лічильнику - електрика. Як я могла сказати їй правду? Я уявляла, як батьки моєї подруги пліткують про те, що моя сім'я "не вигрібає", і дивляться на нас із погордою. А моя мама й своїх подруг не запрошувала до нас, бо не могла їх нічим почастувати. "Я не хотіла, щоб у школі мене соромили чи ще гірше - жаліли" Ще довго після закінчення тієї школи я намагалася приховувати правду про своє походження. Свій йоркширський акцент я можу приглушувати чи підсилювати, залежно від слухачів. Однак осад від того, що я була в класі хамелеоном, залишився. І тепер мені соромно за те, що не пишалася своїм корінням. Мене це переслідує завжди і всюди. Втім, здається, не лише я росла з відчуттям, що бідна сім'я - це щось таке, чого потрібно соромитись. Кількість дітей, що живуть у злиднях, зростає, проте кількість дітей, що звертаються по безкоштовне харчування в школі (за винятком харчування в дитячих садочках, яке скрізь безплатне), навпаки - скорочується, якщо вірити урядовому звіту. Чому ж так відбувається? Зараз мені соромно в цьому зізнаватись, але я ніколи не брала талонів на безкоштовне харчування в школі, хоч і мала право. Через це ми з мамою регулярно сварилися. Я не хотіла, щоб у школі мене соромили чи ще гірше - жаліли. Хоча прекрасно усвідомлювала, що для мами це було б величезним полегшенням. Та натомість вона мусила витрушувати останні мізерні копійки зі свого гаманця на те, щоб спакувати мені обід. Тепер, дивлячись у минуле, у мене все стискається всередині. Ви можете подумати, що я була невдячним дівчиськом, яке відмовлялося від простягнутої руки допомоги. А я була просто дитиною, яка хотіла бути як усі. Підлітком я й не думала про навчання в університеті. В школі нас усіх орієнтували на те, щоб вступати, але я боялася, що наша сім'я не зможе собі це дозволити. Але одного разу вчителька розповіла про доступні стипендії та позики, і зненацька переді мною відкрилися можливості. "Змінити соціальний клас, до якого ви належите, за одну ніч не вдасться" Я любила вчитися, мріяла, що колись стану письменницею. Та й мама зраділа за мене, тому я спробувала вступити на журналістику в Міський університет Лідса. І спроба виявилась успішною. Сума, яку я могла позичити в студентській кредитній компанії, виглядала приголомшливо. Я взяла в кредит 24 тис. фунтів, щоб сплатити за навчання, і отримала грант - трохи менше 3 тис. фунтів на рік. Здавалося, що до виплати кредитів ще ціле життя, тож легко було не звертати уваги на те, що я влізла у великі борги. У студентських аудиторіях ми всі начебто були рівні, незалежно від того, хто з якої родини походив. Однак на кожних канікулах мої нові друзі їздили додому чи вирушали в Лондон, на цікаві, проте зазвичай неоплачувані стажування. На той час моя мама винаймала будинок, у якому всі кімнати були зайняті. Якби я приїхала до них, то спала б на дивані. Стажування я собі дозволити не могла, тому на всіх канікулах працювала в місцевій філії мережі взуттєвих крамниць, продаючи кросівки, на які сама не мала грошей, і виплачувала таким чином оренду за студентське житло. Після випуску мені пощастило. У взуттєвій крамниці запропонували іншу посаду на повну ставку - редагувати веб-сайт компанії у головному офісі в Единбурзі. Я знайшла кімнату в дешевій квартирі й переїхала. Мене хвилювало, чи зможу я платити за житло, але відчувалося, що я принаймні кудись рухаюсь, віддаляюся від бідного дитинства, тієї стигми та всього, що в моїй уяві було з нею пов'язане. Сумна правда в тому, що не всім людям щастить вибратися з бідності. Організація Prince's Trust у своєму звіті за 2016 рік зазначає, що 44% молодих людей з бідних родин не мають знайомих, які допомогли б їм знайти роботу. Такою перевагою можуть похизуватись лише 26% їхніх однолітків. Хай там як, навіть якщо вам вдасться вступити в університет і знайти роботу після випуску, то змінити соціальний клас, до якого ви належите, за одну ніч не вдасться. Власне, тільки виразнішими стануть переваги та привілеї, доступні іншим людям. Я так раділа, коли отримала першу роботу. Але десь у підсвідомості постійно дзижчав неспокій: як щось піде не так і мене звільнять або скоротять, я не маю жодної фінансової подушки безпеки. Мені не буде за що жити. Ця думка часто не давала мені заснути вночі. "Я почала заробляти більше, ніж будь-хто в моїй сім'ї" Невдовзі після випуску деякі мої друзі за сприяння батьків почали купувати собі перші квартири. Торік у Британії дві третини (62%) щасливчиків віком до 35 років отримали допомогу від рідних та друзів для купівлі першого власного житла. Приблизно в той самий час, коли вони підіймалися майновими сходами, я почала заробляти більше, ніж будь-хто в моїй сім'ї, і навіть допомагала рідним сплачувати оренду житла. Коли приятелі говорили про те, що вдома на Різдво здійснюватимуть набіги на холодильник, набитий їжею, я тихо відкладала гроші на покупки в супермаркеті та ремонт маминої старенької машини. Зрозумійте мене правильно. Я знаю, що не обділена певними привілеями. Насамперед, я біла. Це дає мені деякі переваги. Але розмову треба з чогось починати. 51% журналістів належить до 6,5% населення, яке отримує освіту за приватні кошти, і в цьому контексті важливо почути голоси тих, хто не вписується в цю статистику. Розумієте, сором бідності не в тому, що у вас немає грошей. Коли ви бідні, вам бракує елементарної впевненості в собі та вміння адекватно оцінювати, на що саме ви заслуговуєте. Як тоді, коли я вважала, що мені "пощастило" знайти роботу одразу після випуску, а не відносила це на рахунок свого таланту і працелюбства. Коли прийшла на першу робочу нараду і почувалася так, ніби знаю менше за хлопця, котрий мав за плечами 10 неоплачуваних стажувань. Коли познайомилася з хорошим хлопцем, він запропонував мені познайомитися з його крутими батьками, а я відмовилась, бо переживала, що вони можуть про мене подумати. Сьогодні я заробляю на життя роботою, яку люблю. Разом з двома подругами орендую кімнату в маленькій, проте гарній квартирі та навіть зрідка дозволяю собі поїхати на море. Я відкладаю певну суму грошей "на чорний день", бо якщо в житті все піде шкереберть, мені доведеться жити у мами й спати на дивані. Багато років я уникала цієї розмови з мамою, але тепер нарешті можу відкрито обговорювати з нею нашу ситуацію. Бо навіть уявити не можу, який це кошмар - витирати дочці сльози після того, як вона сказала тобі, що соромиться життя, яке ти з останніх сил прагнула зробити для неї кращим. Оце і є моя справжня ганьба, і замаскувати її не вдасться нікому з нас. Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

061214_serbia_nato_oh

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2006/12/061214_serbia_nato_oh

Сербія, Боснія та Чорногорія прямують у НАТО

Три балканські країни - Боснія-Герцоговина, Чорногорія і Сербія - офіційно підписали угоду, що передує їхньому приєднанню до НАТО.

Відтпер вони зможуть брати участь у маневрах НАТО, не маючи повного членства в альянсі. З нагоди підписання Дейтонських угод 11 років тому Сербія, Боснія-Герцеговина та Чорногорія долучилися до програми НАТО Партнерство заради миру. Генеральний секретар Яап де Хооп Схефер заявив, що Боснія нарешті взяла курс на євроатлантичну інтеграцію. Офіційне запрошення на вступ було подане на самміті НАТО минулого місяця - сім років по тому, як НАТО бомбувало Бєлград, аби перервати кампанію сербів проти етнічних албанців у Косово. Інші балканські країни поступово долучаються до НАТО незабаром. Словенія стала першою з колишніх республік Югославії, яка стала членом альянсу два роки тому. Хорватія та Македонія готуються до вступу у 2008 році.

media-46125190

https://www.bbc.com/ukrainian/media-46125190

Бенксі знову шокував публіку. Цього разу – на туристичному ярмарку

Британський художник Бенксі створив копію власної роботи, зробленої ним на роз’єднувальному мурі у В і флеємі, для інсталяції на Міжнародному туристичному ярмарку в Лондоні.

Ізраїль називає його бар'єром безпеки, необхідним засобом подолання насильства і захисту свого населення. Палестинці вбачають у мурі символ гноблення й окупації. Робота художника на туристичному ярмарку розміщена у рамках стенду, що рекламує подорожі на Західний берег Йордану. Бенксі в минулому відкривав біля муру готель із, як він казав, найгіршим видом із вікна: вікна готелю виходять на роз’єднувальний мур. Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час - підписуйтеся на наш канал у YouTube.

150529_vs_lithuania_minister_russia_army

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/05/150529_vs_lithuania_minister_russia_army

Глава МЗС Литви: РФ стягнула війська до кордону з Україною

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс заявив, що Росія стягує до кордону з Україною війська і військову техніку, й закликав чинити тиск на Москву, щоб змусити її припинити надання підтримки озброєним прихильникам самопроголошених "ДНР" і "ЛНР".

Як сказав Лінкявічюс агентству Reuters, Литва "стурбована такою концентрацією військ" біля кордонів з Україною. За його словами, якщо припинити чинити тиск, то Росія продовжить надавати допомогу сепаратистам в Україні. Прихильники невизнаних "ДНР" і "ЛНР" озброєні краще, ніж військові деяких європейських країн, стверджує міністр закордонних справ Литви. У четвер агентство Reuters повідомило, що російська армія стягує війська і сотні одиниць техніки до польового табору неподалік від кордону з Україною. За даними кореспондента агентства, до кордону стягнуті зокрема й танки, системи залпового вогню, артилерія та бронетранспортери. Раніше нові дані про участь російської армії у конфлікті на сході України представив вашингтонський аналітичний центр "Атлантична рада". Москва заперечує присутність своїх військ на Донбасі і неодноразово відкидала всі наведені свідчення щодо участі регулярних російських частин у бойових діях. Водночас у Кремлі визнають, що на Сході України можуть воювати добровольці з Росії.

090410_business_fr_ob

https://www.bbc.com/ukrainian/business/story/2009/04/090410_business_fr_ob

Бізнес-преса: чи має держава рятувати банки?

Теми огляду“Тиждень” пише про те, що президентські вибори були перенесені з зими на осінь цього року через зубожіння українських олігархів. “Фокус” розмірковує, кому стане легше після того, як держава витратить 44 мільярди гривень на порятунок українських банків. “Деньги” розповідають, що вимагають від вкладників банків агенції, які беруться допомогти отримати гроші із банку. “Корреспондент” досліджує, як українським чиновникам вдається декларувати невеликі доходи і жити “на широку ногу"

“Тиждень” у статті “Президент за домовленістю” викладає свою версію, чому президентські вибори були перенесені із зими на осінь цього року: “Головною причиною перенесення президентських виборів із січня 2010 року на жовтень 2009-го є те, що до кінця року українські олігархи перетворяться на представників малого та середнього бізнесу. Це, звичайно, жарт. Проте частка істини у ньому є. Чимдалі біднішають інвестори української політики, тим гостріше вони потребують ґарантій збереження тих активів, які в них ще лишаються. Наразі великий український бізнес не має ані політичних амбіцій, ані політичний мрій. Олігархи доходять думки, що всім буде вигідніше домовитися про президента, який не матиме чітких претензій до жодного з українських багатіїв, і з яким про все можна домовитися. Бажано до виборів,” – пише “Тиждень,” і розповідає про підготовку до виборів за схемою “наступник,” яка, утім, у 2004 році в Україні не спрацювала. Часопис також у статті “Народний рух за гроші” розповідає про власне розслідування методів мобілізації протестних акцій, яких із настанням тепла і наближенням виборів побільшало. Автори “Тижня” доходять висновку, що 80-90% українських громадських та політичних ініціатив – суто комерційні проекти. “Фокус” подає інтерв’ю із президентом Віктором Ющенком, у якому той, зокрема, відповідає і на питання стосовно наступника, зокрема, про те, чи може бути цим наступником Арсеній Яценюк: “Знаєте, я зараз змушений стримувати емоції. Ви мене змушуєте говорити, що ми з вами живемо у якомусь каганаті, що ми можемо робити те, що робиться, наприклад, у Росії. Це принизливо. Я не приховую своїх симпатій до Арсенія Петровича. Цю людину я знаю вже чимало років. Багато із того, що відбувалося у його кар’єрі, відбувалося завдяки моїм рішенням. Тому я упевнений: це перспективний, великий політик, який потрібен Україні, нації. Європейського ґатунку, не скутий, з гумором, з фантазією, - це вже молоде покоління. Проте чи можна сказати, що я позбавляю цю людину самодостатності? Що підштовхую йому милиці, і кажу – опирайся? Це неправда. Я упевнений, що Арсеній Петрович – самодостатній політик,” – заявив президент Ющенко в інтерв’ю “Фокусу.” “Фокус” у статті “Продовження БАНКету” пише про те, що після того, як держава витратить 44 мільярди гривень, закладені у бюджеті, аби надати підтримку проблемним банкам, вкладникам цих банків якщо і стане легше, то не раніше, як за півкроку: “У банківської системи залишився останній шанс – рекапіталізація найбільших банків, коли держава дає банку гроші і за це стає його акціонером. Збільшення капіталів банків дозволить їм відновити свою платоспроможність – запевняють банкіри та чиновники. Входження держави у капітал банків повністю відповідає інтересам їхніх власників. Під час економічного буму вони отримували прибутки без участі держави. Зараз, коли у банків купа боргів, їхні акціонери намагаються перекласти вантаж проблем на бюджет та платників податків. Чиновники поки що мовчать про те, чи зможуть вкладники банків, у капітал якого входитиме держава, отримати свої гроші. Адже процедура рекапіталізації банків передбачає введення у банк тимчасової адміністрації НБУ, яка одразу ж запровадить мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на півроку. Говорячи простіше, нинішній сценарій означає, що вкладникам доведеться зачекати. Проте головна інтрига рекапіталізації не там, де її шукають. Питання не стільки у тому, коли і у які банки увійде держава, скільки у тому, як і у чиїх інтересах уряд ними керуватиме,” – пише “Фокус.” “Деньги” у статті “Допомагателі” розповідають про те, що вимагають від вкладників банків контори, які беруться допомогти отримати гроші із банку: “Вклади у банках, що “підвисли,” продають із великлю знижкою, обмінюють на будинки, земельні ділянки, свиноферми і навіть макаронні фабрики. Застосовуються будь-які засоби. Зокрема, і контакти із незрозумілими особами, які змовницьким шепотом пояснюють, у якому підворітті можна буде забрати свої гроші і в якого кольору валізі. Проте навряд чи хто замислюється над тим, до чого можуть призвести подібні схеми. Адже дорожнеча послуг посередників – це ще тільки півбіди. А от відсутність будь-яких ґарантій і ризик того, що тебе “кинуть” є дуже високими,” – пишуть “Деньги,” і, провівши дослідження ринку, з’ясовують, що повернення банківського вкладу коштує від 3 тисяч гривень за вклад до 35-40% від суми вкладу. “Корреспондент” у статті “Підпільні мільйонери” пише про те, як українським чиновникам вдається декларувати невеликі доходи і жити “на широку ногу: “Є щось мудре у тому, що українські чиновники саме до 1 квітня мають задекларувати свої доходи за попередній рік. Адже День сміху, як жоден інший день, підходить для того, аби оцінити гумор державних апаратників усіх рівнів, із яким вони ведуть свою фінансову звітність. Цього року вдало пожартував Олександр Турчинов, перший віце-прем’єр. У своїй декларації він вказав, що у 2008 році заробив 5.2 мільйонів гривень. Левова частка фінансового дощу, що наповнив кишені багаторічного соратника Юлії Тимошенко, видатного борця за соціальну справедливість – 4.5 мільйони гривень – припадає на продаж квартири. Гумор віце-прем’єра проявився у тому, що у декларації за минулий рік проданої нині житлової площі не було. Міністр транспорту Йосип Вінський заробляє лише по 18 тисяч гривень на місяць, проте зміг відкласти майже мільйон доларів у банках, має 4 машини та будинок у 500 квадратних метрів. А голова президентського секретаріату носить на руці швейцарський годинник Breguet вартістю у 4.5 своїх зарплати і часто літає чартерами додому, у Закарпаття,” – перераховує “Корреспондент,” і пише, що допоки без контролю залишатимуться не доходи, а видатки чиновників, корупція в Україні тільки процвітатиме.

121020_ukraine_election_questions_ag

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/10/121020_ukraine_election_questions_ag

Парламентські вибори в Україні - запитання і відповіді

28 жовтня українці підуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за новий склад парламенту з п'ятирічними повноваженнями.

Багато українців і досі не визначилися, за кого голосуватимуть Це будуть перші парламентські вибори за час президентства Віктора Януковича і перші від 1998 року, в яких ув’язнений лідер опозиції і колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко не братиме участі як кандидат. Результат голосування та його хід, безперечно, вплинуть на майбутнє України, зокрема на її відносини із Заходом, і навіть можуть визначити результат президентських виборів, запланованих на 2015 рік. За якими правилами обирають парламент? У листопаді минулого року правляча більшість і чимало представників опозиції ухвалили закон, що передбачає повернення до змішаної виборчої системи. Згідно з чинним законом про вибори, 225 з 450 парламентських місць будуть пропорційно розподілені серед партій (блоки не можуть брати участь у виборах), яким вдасться заручитися підтримкою щонайменше 5% виборців. Інша половина місць буде розіграна в 225 мажоритарних одномандатних округах, де кандидати можуть балотуватися від партій або як самовисуванці. Які партії беруть участь у виборах? У кампанії беруть участь 87 політичних сил. Більшість з них маловідомі та маргінальні. Наприклад, є партія без єдиного кандидата, дві з одним, а ще - Партія пенсіонерів України, в списках котрої пенсіонерів майже немає. Лише кільком партіям на цих виборах вдасться або подолати п'ятивідсотковий бар'єр за списками, або провести своїх кандидатів до парламенту по мажоритарних округах. Серед них - два "важкоатлети" і головні суперники української політики: президентська Партія регіонів і Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" Юлії Тимошенко. (Через заборону на блоки впливові представники інших опозиційних партій, в тому числі колишній спікер парламенту Арсеній Яценюк, балотуються за списком саме цієї політичної сили.) Шанси на успіх мають "УДАР" (Український демократичний альянс за реформи), очолюваний боксером Віталієм Кличком, і Комуністична партія України. А також "Свобода" - націоналістична партія Олега Тягнибока, що має підтримку переважно на Західній Україні, та "Україна - Вперед!" - cамопроголошений опозиційний проект Наталії Королевської, яку було виключено з блоку Юлії Тимошенко на початку року нібито за співпрацю з владою. "Батьківщина", "УДАР" та "Свобода" ведуть переговори з висунення єдиних кандидатів у мажоритарних округах. Що кажуть соціологічні опитування? Результат виборів передбачити складно - головним чином тому, що багато виборців і досі не визначилися, як голосуватимуть. Опитування громадської думки, що заслуговують довіри, вказують на те, що Партія регіонів посяде перше місце. На другому - "Батьківщина" або "УДАР", а замкнуть четвірку прохідних партій комуністи. Одна з інтриг виборчої кампанії - чи пройде до парламенту права партія "Свобода" Чи подолають п'ятивідсотковий бар'єр "Свобода" і "Україна - Вперед!" - під питанням. Як свідчить вересневе опитування компанії СОЦИС, за Партію регіонів готові проголосувати 21,2% виборців, за "Батьківщину" - 17,2%, за "УДАР" - 12,7%, за комуністів - 9,4%. Близько 15% респондентів не визначилися з вибором. А жовтневе дослідження, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), свідчить, що партія Віталія Кличка виходить на друге місце з 16% голосів, обігнавши "Батьківщину" (15,1%). Несподіванкою цього опитування став прохідний результат "Свободи" - 5,1%. Що обіцяють виборцям? Передвиборні програми основних партій багато в чому схожі. Всі обіцяють домогтися економічного зростання, підвищити зарплати, пенсії та інші соціальні виплати, реформувати систему освіти та охорони здоров'я. Однак є й деякі відмінності. Партія регіонів завзято відстоює свої досягнення, протиставляючи "стабільність" останніх двох років "хаосу" під час прем'єрства Юлії Тимошенко в 2007-2010 роках. Серед помітних обіцянок президентської сили - плани "позбутися залежності від імпорту енергоносіїв" за рахунок збільшення внутрішнього виробництва вугілля, нафти і сланцевого газу, надання російській мові статусу другої державної, а також скасування призову до армії з 2014 року. "УДАР у своїй програмі уникає делікатних питань - таких як мова або зовнішня політика" Партія Януковича також обіцяє розвивати "стратегічне партнерство" з США, Китаєм, Росією і запевняє, що Україна стане асоційованим членом ЄС, але без вступу до будь-яких військових союзів. Їхні опоненти, "Батьківщина", заявляють, що "здолають велике зло", втіленням якого є, на їхню думку, нинішня влада, і обіцяють, зокрема, оголосити імпічмент президенту, скасувати недоторканність посадових осіб, розпустити Конституційний суд, звільнити всіх "політичних в'язнів" і "ліквідувати кризу" у відносинах з ЄС, у тому числі через підписання угод про асоціацію та безвізовий режим. Комуністична партія, що була членом правлячої більшості в парламенті з моменту приходу Віктора Януковича до влади у 2010 році, засуджує "диктатуру олігархії" і пропонує "альтернативу капіталістичному занепаду". Комуністи також обіцяють підвищити статус російської мови (щоправда, на всенародному референдумі) і хочуть "зміцнити державний суверенітет" шляхом вступу до економічного об'єднання з Росією, припинивши співпрацю з МВФ і переглянувши "дискримінаційні" угоди в рамках СОТ. "УДАР" у своїй програмі уникає делікатних питань - таких як мова або зовнішня політика, обіцяючи натомість те, що позитивно сприйме більшість виборців. Партія, зокрема, проголошує, що викоренить корупцію та ухвалить закони, що дозволяють українцям брати активну участь у політиці - наприклад, накладати вето на рішення влади або звільняти чиновників на референдумі. Кандидати-мажоритарники, зокрема самовисуванці, переважно зосереджені на проблемах конкретних виборців та як правило дистанціюються від партійної риторики. Чи будуть вибори чесними і демократичними? Президент Віктор Янукович неодноразово заявляв (востаннє на вересневій сесії Генеральної асамблеї ООН), що вибори будуть проведені на такому ж високому рівні, як і попередні 2007 року, коли їх визнали міжнародні спостерігачі. Одне з очевидних порушень виборчої кампанії - адмінресурс на користь Партії регіонів Він назвав майбутнє волевиявлення "іспитом на зрілість" для України і зажадав, щоб усі партії та кандидати мали можливість проводити кампанію в рівних умовах. Можливо, маючи намір довести, що він дійсно зацікавлений у тому, щоб вибори відповідали міжнародним стандартам, пан Янукович навіть підписав закон, що передбачає встановлення на всіх виборчих дільницях веб-камер, які транслюватимуть голосування в режимі реального часу. Виборча кампанія, однак, відбувається з явними порушеннями. Характерними рисами передвиборної агітації стали: застосування адміністративного ресурсу на користь Партії регіонів, надмірне висвітлення діяльності уряду на загальнонаціональних та багатьох регіональних телеканалах, а також повсюдний непрямий підкуп виборців у вигляді подарунків або продуктових пайків. Хоча це і протизаконно, Центральна виборча комісія часто заплющує очі на подібні порушення. Що ж до веб-камер, то більшість українців, як показало нещодавнє опитування, вважають, що вони не дозволять запобігти можливій фальсифікації і навіть можуть вплинути на виборців. Більше того, камери будуть вимкнені під час підрахунку голосів. Опозиційні ЗМІ писали, що безпосередній процес голосування пройде без порушень, а проблеми можуть початися під час підрахунку голосів, особливо в окружних виборчих комісіях, де більшість членів прямо або опосередковано представляють владу, а не опозицію. Квітневе соцдослідження показало, що більше половини українців сумніваються в чесності майбутніх виборів: 37% сказали, що результат може бути перекручений і майже чверть респондентів заявили, що не мають у цьому жодного сумніву. Не виключено, що всі ці факти спонукали Жан-Клода Міньйона, президента Парламентської асамблеї Ради Європи, висловити стурбованість тим, що "вибори можуть пройти не так гладко, як ми сподіваємося". Можливо, загальнонаціональний екзит-пол, запланований Фондом "Демократичні ініціативи", КМІС і Центром Разумкова, зможе запобігти грубим порушенням під час голосування та підбивання його підсумків. Які сценарії можливі після виборів? Деякі експерти вважають, що Віктор Янукович знову матиме ручний парламент завдяки підтримці багатьох самовисуванців (більшість з них - бізнесмени), яких можуть змусити вступити до пропрезидентської більшості через шантаж, залякування чи підкуп. "Після виборів можливі протести, але вони навряд чи будуть масштабними" Інші, натомість, вважають, що саме самовисуванці зроблять законодавчий орган набагато незалежнішим, ніж останнім часом, коли депутати бездумно штампували рішення за вказівками згори. Якщо перший сценарій стане реальністю, є побоювання, що президент Янукович, чия популярність останнім часом падає, зрештою збере достатньо голосів за скасування прямих президентських виборів, щоб його переобрали на другий термін у парламенті. Якщо вибори, на думку Заходу, не будуть справедливими, прозорими і демократичними, Україна може опинитися в ще більшій міжнародній ізоляції. Брюссель уже попередив Київ, що двосторонні відносини, особливо підписання угоди про асоціацію, можуть опинитися під загрозою, якщо голосування не відповідатиме міжнародним стандартам. Хоча деякі українські ЗМІ повідомляли, що США можуть ввести санкції проти українських високопосадовців - приміром, заборонивши їм в'їзд до країни або заморозивши банківські рахунки, - Держдепартамент нещодавно заявив, що не розглядає таку можливість і надає перевагу діалогу з Україною. Після виборів можливі протести, але вони навряд чи будуть масштабними. За повідомленнями деяких ЗМІ, влада розробляє плани з протидії можливим заворушенням. Більше на цю тему Теґи

151011_scotland_moldova_billion_sx

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151011_scotland_moldova_billion_sx

Шотландська квартира та молдовський мільярд

З колишньої радянської республіки Молдови тягнеться дивний слід.

На перший погляд, не схоже, аби в такому будинку можна було знайти слід вкраденого мільярда доларів Він веде через колишню муніципальну квартиру в Шотландії до порослого пальмами узбережжя Індійського океану і ще далі. Це слід мільярда доларів, викрадених з найбіднішої країни Європи. Власниця шотландської квартири уперше пролила трохи світла на цю таємницю. Шотландський житловий масив з панельними будиночками – не дуже ймовірна локація для розшуку мільярда доларів, що зник з маленької країни на іншому кінці Європи. Але скромна трикімнатна квартира на першому поверсі будинку у Пілтоні, районі на півночі Единбурга, є адресою таємничої фірми, що має права на цю величезну суму, яку, як вважають, викрали з молдовських банків. Загалом за адресою пілтонської квартири зареєстрована неймовірна кількість фірм – 530. "На голці" Ласкаво просимо у дивовижний світ фіктивних компаній, які приховують справжніх власників активів та агентів, що стоять за їхнім створенням. Дональд Тун з Національного агентства боротьби зі злочинністю – нинішній очільник боротьби Великої Британії з брудними грішми – каже, що він "дуже занепокоєний" тим, яку роль відіграють у цій справі агенти. Район Пілтон найбільше відомий тим, що саме тут відбуваються події роману Ірвіна Велша "На голці" (Trainspotting), за яким пізніше зняли популярний фільм. "На голці" розповідає про бідність, злочинність і наркоманію – тож зовсім несхоже, що Пілтон може бути порталом до тропічного раю посеред Індійського океану. Але, як виявили журналісти ВВС, якраз таким порталом він і є. Одна з компаній, зареєстрованих за цією адресою, – британське товариство з обмеженою відповідальністю Fortuna United LP. За інформацією, що просочилася з центрального банку Молдови, саме вона має права на мільярд доларів, зниклий минулого року з трьох провідних банків країни. Втрата цієї суми – приблизно восьмої частини сумарного ВВП Молдови – підштовхнула країну до економічної та політичної кризи. Уже понад місяць у центрі Кишинева тисячі мітингувальників вимагають розслідувати крадіжку мільярда доларів з молдовських банків Тисячі протестувальників кожні вихідні збираються у центрі Кишинева, вимагаючи повернення грошей і покарання винних у ще не доведеному злочині. Згідно з інформацією, що просочилася, а саме звітом нью-йоркського агентства корпоративних розслідувань Kroll, весь прибуток від молдовської махінації належить компанії Fortuna United. Але Fortuna United, зрозуміло, не веде жодних справ з квартири у Пілтоні. Єдина фірма, яка там справді присутня, – це Royston Business Consultancy, "агент з утворення компаній" або "постачальник корпоративних послуг". Так називають компанії, що реєструють інші компанії. Саме вона зареєструвала тут фірму Fortuna United, як і сотні інших. Royston Business Consultancy очолюють 36-річна литовка Вікторія Зірнелайте, власниця квартири, та її діловий партнер Ремігіюс Мікалаускас, також з Литви. Сейшельський слід Офіс пані Зірнелайте – затишна вітальня з рядом папок на поличці, посеред фотографій та сувенірів. З вікна видно зелений живопліт. Вона отримала бухгалтерську освіту, переїхала до Британії у 2004 році й перебивалася різними заробітками, перш ніж заснувала власну "фабрику компаній". За її словами, вони з Мікалаускасом не тільки зареєстрували фірму Fortuna United, а й є директорами двох компаній, які стоять за нею, – хоча ці компанії офіційно розташовані за тисячі кілометрів, на Сейшельських островах. Fortuna United – це товариство з обмеженою відповідальністю, яке складається з двох сейшельських компаній: Brixton Ventures Ltd (директор – Мікалаускас) і Trafford United Ltd (директор – Зірнелайте). Втім вони ніколи не були на Сейшелах, а офіційні чорнильні печатки, використані при реєстрації Fortuna United у британській Реєстраційній палаті, не були надіслані з островів. Пані Зірнелайте запевняє, що печатки можна придбати на аукціонному сайті eBay. У Великій Британії існує близько 2600 постачальників корпоративних послуг, таких як фірма Зірнелайте і Мікалаускаса, а також багато інших юридичних і бухгалтерських фірм, що теж пропонують такі послуги. Британія – одна з тих країн, де закони уможливлюють дуже просте утворення компаній, і деякі агенти пропонують зробити це менше ніж за годину, за ціну від 25 фунтів (менше тисячі гривень). Юридичні правила, що покликані запобігти відмиванню грошей у Британії, вимагають, щоб агенти самостійно пересвідчувались, що їхні клієнти не залучені до злочинної діяльності, а також знали, хто є "бенефіціарним власником" фірм, які вони реєструють – інакше кажучи, хто насправді контролює активи. За словами пані Зірнелайте, вона знає, хто насправді керував фірмою Fortuna United, але не може оприлюднити цю інформацію. Її фірма не допитувалась "подробиць про бізнес" тих компаній, які вони реєстрували, каже вона. На її думку, це задача "агентів-посередників" – інших постачальників корпоративних послуг, здебільшого східноєвропейських, які направляють до неї клієнтів і назви яких вона теж відмовилась озвучити. Як вона каже, вони з Мікалаускасом були лише "номінальними директорами". Вона додає: "Номінальний директор – це просто офіційний представник компанії перед урядом. Він не бере ні в чому участі". Втім королівський адвокат Джонатан Фішер, один з провідних юристів Британії, стверджує, що номінальний директор несе таку ж відповідальність перед законом, як і будь-який інший директор. "Цей термін означає, що людина на цій посаді була висунута на цю посаду від імені іншої особи", – каже він. Такий директор "мусить розуміти, що робить компанія, і брати участь в її управлінні". Пані Зірнелайте запевняє нас: "У мене немає підстав хвилюватись. Ані я, ані мій партнер не скоїли жодного злочину. Ми дотримуємось усіх законів". Боротьба за прозорість Пан Тун, голова відділу економічних злочинів у Національному агентстві боротьби з злочинністю, відмовився коментувати діяльність конкретних компаній, нібито задіяних у молдовській махінації. Однак він каже: "Постачальники трастових і корпоративних послуг, агенти з утворення компаній – ці професії завдають нам багато клопоту. Обізнаність у цих галузях уможливлює відмивання грошей, про яке ми говоримо". Дональд Тун, голова відділу економічних злочинів у Національному агентстві боротьби з злочинністю, не коментує діяльність конкретнних компаній, нібито причетних до мільярдної махінації Пан Тун особливо занепокоєний тим, що постачальники корпоративних послуг рідко повідомляють органам влади про підозрілі дії своїх клієнтів, хоча уряд висуває до них таку вимогу, як і до інших працівників фінансового сектору – банків, юристів, агентів з продажу нерухомості. З понад 350 тисяч "повідомлень про підозрілу діяльність", що надійшли до фінансової розвідки Великої Британії минулого року, лише 177, тобто 0,05%, надійшли від постачальників корпоративних послуг. Британія наразі є одним з світових лідерів у боротьбі за прозорість бізнесу. На липневій конференції у Сингапурі прем’єр-міністр Девід Кемерон сказав: "У нашій країні – одна з найвідкритіших економічних систем у світі. Ми запрошуємо до нас усіх, і я хочу, щоб так було і надалі. Але я хочу бути впевненим, що всі ці гроші чисті. У Британії немає місця брудним грошам". Новий закон, що набуде чинності наступного року, вимагатиме, щоб усі британські фірми розголошували своїх бенефіціарних власників. Велика Британія стане першою країною у світі, де діятиме такий закон. Утім, поборники прозорості хвилюються, що ніхто не перевірятиме правдивість інформації, яка буде надходити з фірм. "З даними будуть проблеми. Люди брехатимуть, – каже Роберт Палмер з міжнародної антикорупційної спілки Global Witness. – У Британії близько 75% компаній утворено за допомогою постачальників корпоративних послуг або юристів. Тому надзвичайно важливо, щоб ці фахівці ретельно перевіряли своїх клієнтів". Як виявили журналісти ВВС, закордонні постачальники корпоративних послуг широко рекламують серед осіб, що прагнуть конфіденційності, певні типи британських компаній, зокрема шотландські товариства з обмеженою відповідальністю. З 48 британських фірм, що підозрюються у відмиванні молдовських грошей, 28 – включно з Fortuna United – є саме такими шотландськими товариствами. Протестувальники у Кишиневі продовжують вимагати покарання винних за мільярдну махінацію Дослідження, проведене фінансовими журналістами Річардом Смітом, британським редактором блогу Naked Capitalism, та Ієном Фрейзером, показує, що в останні роки число шотландських товариств різко збільшилось. З 6 тисяч таких товариств, заснованих в останні півтора роки, 90% мають корпоративних партнерів в офшорних зонах. "З урахуванням того, як зловживають обов’язками товариства з обмеженою відповідальністю і які можливості вони надають, у сенсі приховання справжніх власників, ми також стаємо територією секретності", – каже пан Фрейзер. "Британія нічим не відрізняється від Мальдивів, Маршаллових чи Кайманових островів – всі ми разом складаємо цілий архіпелаг податкових гаваней і зон секретності до послуг світу". Мільярд, що зник у Молдові Коли зi скарбниць трьох великих молдовських банків раптом зник мільярд доларів, держава була змушена викупити ці банки. Нестача спричинила швидке знецінення національної валюти – лея – та зниження життєвого рівня населення. Молдовські протестувальники вимагають відставки уряду та низки високопосадовців, а також дострокових парламентських виборів.

030915_marocco_language

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/09/030915_marocco_language

Марокко переходить на берберську

Від понеділку в школах Марокко вперше почали вивчати берберську мову, якою розмовляє більшість населення країни.

Згідно з урядовими планами протягом наступних 10 років вивчення цієї мови має бути запроваджено на всіх рівнях суспільного життя. В понеділок понад 300 початкових шкіл розпочали викладання берберською мовою. Покійний король Гассан майже 10 років тому заприсягся, що запровадить у Марокко вивчення берберської. Мовою берберів розмовляють 60% марокканців. Конституція країни визнає державною мовою лише арабську, запроваджену ісламськими завойовниками в VII столітті.

features-44882703

https://www.bbc.com/ukrainian/features-44882703

Україна готується до перепису населення. Без Криму і частини Донбасу

У 2019 році в Україні проведуть пробний перепис населення.

Він відбудеться у Києві та столичній області й стане підготовчим етапом до великого перепису по всій Україні. Всеукраїнський перепис планують у 2020 році та, скоріше за все, він не охопить анексований Крим і частину Донбасу, яку не контролює уряд. Рішення уряду На думку Кабміну, пробний перепис дозволить сформувати нові технології та відпрацювати методи вже для всеукраїнського перепису. Для прискорення внесення статистики та її обробки вперше планують використати планшети і ноутбуки. Цей попередній перепис проведуть у грудні 2019 року в Оболонському районі Києва та Бородянському Київської області. Далі інформацію узагальнять, оцінять і почнуть готуватися до великого перепису. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в розмові з BBC News Україна каже, що це буде "перевірка та підготовка до великомасштабної роботи". "Треба перевірити, як спрацьовують питання переписного листа та методи опитування", - пояснила вона. Перепис 2020 Останній перепис населення України проводили ще 17 років тому, у 2001-му. Майже весь цей час уряд планував новий перепис. Однак його постійно переносили з різних причин - від фінансових до політичних. У грудні 2015 року Кабінет міністрів вирішив призначити всеукраїнський перепис на 2020 рік. За словами Елли Лібанової, збирати інформацію планують інноваційними методами - через онлайн реєстрацію та за допомогою сучасних планшетів. "Буде простіший контроль, економія часу та робочої сили", - каже пані Лібанова. Що стосується тих, хто виїхав працювати за кордон, то в цій ситуації дані надаватиме родина. При цьому, за її словами, персональна інформація всіх людей буде захищена і не потрапить до інших органів та структур. Результати цього перепису стануть базою для прогнозування і управління соціально-економічним розвитком України. Також це має допомогти в плануванні та реалізації бюджету, здійсненні соціально-демографічної політики та регулюванні міграційних процесів. Крим та Донбас? За словами Елли Лібанової, всеукраїнський перепис навряд охопить анексований Крим та території Донбасу, які уряд не контролює. "По-перше, туди не пустять українських представників, які мають проводити перепис. Ми не зможемо гарантувати їхню безпеку", - каже вона. "По-друге, ми не можемо гарантувати, що в безпеці залишаться ті люди на окупованих територіях, які братимуть участь в переписі та нададуть інформацію про себе", - додає пані Лібанова. Світова практика є такою, що за подібних умов перепис на таких територіях не проводиться. "Тоді це відповідним чином фіксується та робиться відповідна примітка", - пояснила пані Лібанова. Перший всеукраїнський перепис Відбувся у 2001 році та встановив: Кількість чоловіків в Україні - 22,441 млн осіб (46,3%), жінок - 26,016 млн (53,7%). За даними українських демографів, з 1993 року населення країни поступово зменшується. Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

160512_om_ruseff_impeachment_trial

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/05/160512_om_ruseff_impeachment_trial

Бразилія: сенат проголосував за початок імпічменту Русеф

Верхня палата парламенту Бразилії проголосувала за початок імпічменту президента країни Ділми Русеф і негайне відсторонення її від своїх обов'язків на час процедури.

Ділма Русеф є президентом Бразилії з 2011 року За цю ініціативу віддали 55 голосів, проти - 22. Пані Русеф звинувачують у махінаціях зі статтями бюджету заради політичної вигоди - свого переобрання у 2014 році. Вона обвинувачення відкидає. Сесія сенату щодо імпічменту пані Русеф тривала більше 20 годин. Напередодні голосування в сенаті Ділма Русеф зробила спробу перешкодити своєму відстороненню від влади, однак Верховний суд країни відхилив її прохання заблокувати процедуру імпічменту. Вона звинувачує своїх супротивників в політичному шахрайстві і заявляє, що йти у відставку не збирається. Процедура імпічменту може тривати до 180 днів. На цей час обов'язки президента візьме на себе віце-президент Бразилії Мішель Темер.

050620_korpan_ie

https://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2005/06/050620_korpan_ie

Лікар Ющенка Микола Корпан в інтерв'ю Бі-Бі-Сі

Минулого тижня Генпрокурор України Святослав Піскун оголосив про нову експертизу в справі отруєння Віктора Ющенка, яку мають проводити фахівці з України, Німеччини, Швейцарії та Нідерландів.

Серед лікарів, які опікуватимуться тією експертизою, буде й лікар Віктора Ющенка в австрійській клініці "Рудольфінерхаус", професор Микола Корпан. Цими вихідними пан Корпан побував у Києві на установчій конференції Київського осередку партії "Народний союз "Наша Україна" і зізнався Бі-Бі-Сі, що має у цьому зв’язку певні політичні плани в контексті наступних парламентських перегонів. Професор Микола Корпан - лікар пана Ющенка, він був одним з перших, хто опікувався його лікуванням після хвороби, яку кваліфікували як отруєння діоксином, і досі продовжує стежити за здоров’ям Віктора Ющенка. Бі-Бі-Сі: Чи здатна нова експертиза у справі Віктора Ющенка встановити точний час і дату отруєння? М.Корпан: Мова йде про те, чи могли б ми допомогти органам слідства, зв’язати перші клінічні симптоми з часом, коли саме потрапила отрута в організм президента України. І це можливо. Це не залежить від того, чи ми безпосередньо після отруєння будемо з’ясовувати фактор часу, чи ми будемо з’ясовувати через декілька місяців, через рік, чи через сто років. Бі-Бі-Сі: Чи можете Ви зараз уточнити, коли саме у Віктора Ющенка з’явилися перші симптоми отруєння? М.Корпан: З 5-го на 6-те вересня з’явилася ця симптоматика – болі в животі з тошнотою... Суть полягає в тому, щоби токсикологи, незалежно від хворого, підтвердили наступний факт – потрапляння такої рідкісної отрути з групи діоксинів, якою є TCDD, має свою дію в часі. Медична експертиза буде спиратися не на конкретний факт отруєння президента України, а на нейтральний факт дій конкретної отрути на організм людини. І, маючи таке підтвердження, органи слідства можуть сказати – так, президент України отримав таку отруту, ця отрута підтверджена об’єктивно, не клінічними симптомами, хоча вони в нас також є, а такими-то й такими-то дослідженнями. І, маючи теоретичну базу, як діє така концентрація отрути, чи скільки вона діє на мишах чи у людини, тоді можна сказати – так, така отрута попала в організм президента України, скажімо, за дві години до появи першої клінічної симптоматики. Бі-Бі-Сі: Іншими словами, досліджуватиметься не волосся чи кров хворого, а окремо діоксин? М.Корпан: Розумно. На даний момент ці дослідження біологічного матеріалу – волосся, чи шкіра, чи кров – вони завершені. Це є безперечний медичний факт, де встановлена концентрація чистого діоксину, чистої отрути. Бі-Бі-Сі: Пане Корпан, невже раніше подібні дослідження діоксину TCDD не проводилися? М.Корпан: В світі, я повинен сказати, даний випадок є перший і єдиний в історії людства і в історії медицини. Що це означає? Потрапляння цієї отрути в людський організм через шлунково-кишковий тракт невідоме людству і невідоме медицині. В історії людства відомі кілька випадків отруєння на діоксин. Це, скажімо, в Північній Італії в 1974 році, це під час війни США в В’єтнамі, а також два випадки в Австрії. У всіх цих трьох випадках потрапляння цієї отрути було з повітря, тобто, було недозоване, хронічне, поступове. Це єдиний випадок потрапляння чистого діоксину через шлунково-кишковий тракт, тобто через рот. Ця експертиза повинна ще раз науково довести, що саме при цьому шляху потрапляння отрути саме такий механізм дії і саме така перша симптоматика. Бі-Бі-Сі: Попри те, що нової експертизи у справі Віктора Ющенка ще не розпочато, чи може бути таке, що отруєння сталося під час відомої вечері 5 вересня на дачі в заступника голови СБУ, беручи до уваги Ваші слова, що 5-6 вересня було виявлено перші симптоми? М.Корпан: Я зв’язувати сам факт місця і середовища не міг би і не хотів би. Але за короткочасністю хотів би сказати наступне, як лікар: якщо порівняти з будь-якими ліками, які є синтезовані, я міг би сказати, що дія є не більше, як години. Тому що, якщо симптоматика була на початку вересня, через три місяці інтенсивної терапії ми знаходимо в 5 тисяч разів вищу концентрацію допустимої верхньої межі, яка може бути толерована людським організмом. Тоді на початку отруєння ця доза була вдвічі більшою, скажімо, 10 тисяч. Або візьмемо навіть ту саму дозу 5 тисяч. Якщо людина отримує синтетичний препарат, або синтетичну субстанцію, яка перевищує в 5 тисяч разів допустиму концентрацію, яку організм може толерувати, ми можемо зробити припущення, що така дія була дуже короткий час. Бі-Бі-Сі: В американському виданні "Вол Стріт Джорнал" свого часу була опублікована стаття колишнього офіцера радянської розвідки Бориса Володарського, де припускалося, що дія отрути "діоксин" в організмі українського президента була посилена іншими сполуками, і нібито саме такі сполуки розроблялися в колишніх радянських лабораторіях. Чи справді було помічено сполуку діоксину в організмі Віктора Ющенка з іншими речовинами? М.Корпан: Коли ми отримали об’єктивну клінічну картину, отримали підтвердження, що отруєння наступило діоксином, ми побачили, що дія цієї отрути своєрідна, не така, якою вона подавалася в літературі раніше. Якщо вжити просто отруту діоксин, кілограм треба з’їсти чи два. Але якщо невелику концентрацію, з’єднати з носієм, скажімо, білком, і у даному випадку цей факт треба з усіх сторін ще раз науково перевірити, так званим AFP (альфафетопротеїном), то за допомогою цієї сполуки, коли діоксин з’єднаний із цим фетопротеїном, ця комбінація дає змогу розчинятися не лише в жировому середовищі, але й у рідині. Така комбінація дає можливість розчинятися дуже швидко й у невеликій кількості. Щодо статті в американському виданні, цей журналіст зустрічався зі мною, і в своїй статті він зробив висновок, що лабораторії, які були в колишньому Радянському Союзі і публікації російських учених він пов’язав таким чином, що лабораторні дослідження різних отрут в Радянському Союзі відбувалися постійно і працювали цілі групи науковців, щоби знаходити нові види отрут, нові комбінації. Ці отрути були випробувані і не виключно, що така сполука попала в організм тодішнього кандидата в президенти Віктора Ющенка. Бі-Бі-Сі: З чим Ви особисто пов’язуєте нещодавню інформаційну кампанію в низці російських видань, які твердили, що українського президента начебто не отруїли, натомість йшлося про якісь омолоджувальні операції з ембріонами? М.Корпан: Я стежу за цією інформацією і бачу публікації, які не мають жодної наукової основи, а чиста фантазія, чиста видумка. Скажімо, публікації в російській пресі, нібито я в серпні минулого року пересадив ембріональні клітини Віктору Андрійовичу в Австрії. Я повинен сказати, що в західному світі і в усіх індустріальних державах досі не дозволено пересадку стволових клітин людині. Вся інформація, яка була в цій статті – вона напівбульварна. Є певні політичні групи, які працюють у напрямку протиукраїнському, групи, які хочуть внести на національному та міжнародному рівні якийсь дисбаланс у політику України після президентських виборів. Бі-Бі-Сі: Інше питання, яке є приводом для багатьох спекуляцій як у самій Україні, так і поза її межами – це нинішній стан здоров’я Віктора Ющенка. І тут деякі політики, особливо відразу після інавгурації, висловлювали сумніви щодо його здатності, виконувати свої президентські функції. Чи стежите Ви за здоров’ям пана Ющенка тепер? Як він почувається і чи не шкодить йому напружений графік роботи? М.Корпан: Віктор Андрійович, як президент України, має дуже напружену програму. Ці навантаження, перельоти за океан, мають негативну дію на фізіологічний стан будь-якої людини. Людські механізми адаптації не спрацьовують, людина повертається і знову включається у роботу. Є певні зсуви, тобто порушення фізіологічних функцій організму. І те, що ми бачили в Віктора Андрійовича після повернення з Америки, коли він не встиг відновитися фізіологічно і полетів до Польщі, звичайно по дорозі він простудився, тому що організм слабкий, не те що він хворий, він слабкий! Коли 11 грудня 2004 ми оприлюднили на весь світ діагноз, були різні припущення щодо прогнозу отруєння. Багато російських учених виступали і казали, що він ось повинен померти, інші сказали, що без злоякісних пухлин не обійтися...Як і кожна хвороба – візьмемо звичайну застуду чи грип – тут потрібно очікувати якихось ускладнень. Концентрація отрути в організмі Віктора Андрійовича поступово зменшується, зменшується дія її і зменшуються прояви її. Інколи буває так, що коли застуда чи втомлений вигляд обличчя, кажуть: „Ага, це пов’язано з отрутою, він уже непрацездатний!” На початку грудня 2004 року на основі об’єктивних даних різних досліджень ми зробили медичний висновок, що він психічно здорова людина, що він фізично може в повну силу виконувати свої функції. Щодо нинішнього лікування, це питання яке потрібно обговорити наступним разом. Наразі про якісь ускладнення ми не можемо вести мову, ми можемо вести мову про перебіг захворювання, тому що він має свою картину і ця картина зберігатиметься доти, доки в організмі буде знаходитися подразник, тобто діоксин. Бі-Бі-Сі: І коли можна очікувати, що цей діоксин виведеться з організму президента України? М.Корпан: Це залежить від багатьох факторів. Тому зараз конкретно назвати дату було би неправильно з мого боку. Потрібно все робити, аби протікання цього процесу якомога більше скоротити, щоб він не вилився у кілька років, щоб він вилився у значно коротший час. З Миколою Корпанем у Києві розмовляла Ольга Макарчук.

121023_mykolayiv_election_sd

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/10/121023_mykolayiv_election_sd

Вибори на Миколаївщині: штраф за агітацію проти Партії регіонів

Те що Партія регіонів за підсумками виборів 28 жовтня набере на Миколаївщині найбільшу кількість голосів, ні в кого з експертів не викликає сумнівів. Але наскільки високим виявиться набраний відсоток і наскільки значним буде відрив від опозиції та чи зможуть регіонали провести своїх кандидатів у всіх шести мажоритарних округах області - однозначної відповіді не дає ніхто.

Артем Швець Миколаїв, для ВВС Україна Мер Миколаєва відкриває дитячий майданчик. Більш масштабні проекти влада обіцяє подарувати виборцям до кінця року Виборча кампанія на Миколаївщині принципово нічим не відрізняється від того, що відбувається в інших регіонах. За висновками громадських організацій, що стежать за виборами, найхарактерніші риси перегонів - переважний доступ до ЗМІ однієї політичної сили, а саме Партії регіонів, підкуп виборців, адміністративний тиск та використання бюджетних коштів для реалізації масштабних проектів, спрямованих на поліпшення іміджу влади. "Серце міста" і газифікація Справити враження на виборців влада намагається, реалізовуючи одразу декілька великих проектів. У Миколаєві ними стали "Серце міста" - проект Партії регіонів з реконструкції двох скверів у центрі міста та будівництво студентського спортивного містечка в парку Перемоги. В області таким проектом стала газифікація Снігурівки - останнього райцентру області, який не має газопостачання. "Партія регіонів дотримується лицемірної практики: спочатку з пафосом від свого імені оголошує про проведення різних соціальних проектів, а потім бере на це гроші з бюджету" Станіслав Мартиросов, "Батьківщина" Щоправда, всі ці проекти забуксували. По виборчому округу №130, до складу якого входить і Снігурівський район, мав балотуватися керівник "Нафтогазу України" Євген Бакулін. Підвідомча йому українська газова монополія мала намір виділити на газифікацію Снігурівського району небачену суму - майже 200 млн гривень. Планувалося, що газовий факел у селищі наприкінці вересня особисто запалить президент або прем'єр-міністр України. Однак Євген Бакулін, портретами якого вже був завішаний весь округ, так і не пішов на вибори. Одночасно виникли й проблеми із газифікацією - поки що у Снігурівці газу немає. Значний резонанс викликало будівництво в Миколаєві спорткомплексу в парку Перемоги і реконструкція Пролетарського скверу в рамках проекту "Серце міста". Реконструйований сквер планували відкрити до Дня міста у вересні, однак на його будівництво не вистачило грошей. Така ж історія і зі спорткомплексом. Тепер обидва об'єкти обіцяють здати до кінця року. Опозиція не залишила це без уваги. "Партія регіонів дотримується лицемірної практики: спочатку з пафосом від свого імені оголошує про проведення різних соціальних проектів, а потім бере на це гроші з бюджету, - каже лідер фракції "БЮТ-Батьківщина" в обласній раді Станіслав Мартиросов. - Все це відбувається на тлі катастрофічного стану соціальної сфери, браку ліків у реанімаціях, непрацюючих ліфтів та дахів, що течуть". Немов на підтвердження його слів, днями у коридорі миколаївської школи №36, на ремонт якої місцева влада багато років не може знайти кошти, обвалилася частина стелі. Перед виборами Верховна Рада схвалила державну підтримку суднобудування - ключової для Миколаєва галузі Більш вдало спрацював інший висуванець Партії регіонів, киянин Володимир Наконечний, який балотується в окрузі №127. Він домігся, аби Верховна Рада у вересні ухвалила його законопроект про державну підтримку суднобудування. У Миколаєві розташовані три величезні суднобудівні заводи, причому два з них сьогодні ледве працюють, а ще один простоює вже третій рік. Звісно, таке рішення парламенту миколаївські суднобудівники сприйняли позитивно. А виборців сільських районів Володимир Наконечний, як і багато інших кандидатів-мажоритарників в усіх регіонах, обдаровував продпайками і навіть коньяком. Опонентами висуванцю Партії регіонів у цьому окрузі є двоє чинних депутатів парламенту - Геннадій Задирко із партії "Об'єднані ліві і селяни" та комуніст Володимир Матвєєв - а також "свободівець" Павло Юрлов і член УДАРу Євген Шевченко. Свої проти своїх Вибори на Миколаївщині продемонстрували конкуренцію як всередині влади, так і всередині опозиції. Приміром, в окрузі №127 зареєстровані відразу два кандидати-регіонали - Микола Жук, офіційно висунутий партією, і самовисуванка Лариса Хобта, яку голова Миколаївської облдержадміністрації Микола Круглов публічно обізвав "самозванкою". Натомість опозиція зуміла домовитися між собою у 129-му окрузі - на користь приватного підприємця, самовисуванця Олександра Жолобецького знялися кандидати і від УДАРу, і від "Батьківщини". Щось схоже можна спостерігати і на 130-му окрузі, де фактично єдиним кандидатом від опозиції став місцевий підприємець, представник "Батьківщини" Ігор Бриченко. Зате на двох інших округах, де, на думку оглядачів, узгоджені дії могли б привести до перемоги опозиційних кандидатів, цього не сталося. В окрузі № 128 поряд з явним фаворитом кампанії, опозиційним самовисуванцем Сергієм Ісаковим, боротьбу за голоси виборців продовжують кандидат від об'єднаної опозиції Олег Мудрак і від УДАРу - Давид Макар'ян. Аналогічна ситуація на окрузі № 132. Тут рейтинговий опозиціонер від "Батьківщини" Аркадій Корнацький цілком міг би перемогти кандидата від Партії регіонів, заступника голови облдержадміністрації Віталія Травянка, але йому заважає "ударівець" Анатолій Козловський. Хоча перемога Аркадію Корнацькому була б дуже доречна: він переховувався у США від кримінального переслідування за звинуваченнями в економічному злочині, і депутатський мандат гарантуватиме йому недоторканність. 131-й округ обрав для перемоги мер Вознесенська і висуванець Партії регіонів Юрій Гержов. Об'єднана опозиція тут взагалі не висунула кандидата, а УДАР підтримує заступника директора компанії "Техмонтаж-сервіс" Сергія Чупріна, однак шанси міського голови вважають найвищими. "П'яні каруселі" і "мертві душі" Розмов про порушення і фальсифікації в ході виборів ведеться багато, а от конкретних фактів оприлюднено значно менше. До прикладу, під час нещодавнього візиту до Миколаєва перший номер списку "Батьківщини" Арсеній Яценюк заявив: тиск з боку влади призвів до того, що понад три сотні членів виборчих комісій від опозиції склали з себе повноваження. Але коли справа дійшла до конкретних фактів, він чомусь розповів про випадок в Олександрійському районі Кіровоградській області. "Члeни виборчих комісій та їхні голови і секретарі навряд чи підуть на фальсифікацію результатів виборів, оскільки існує загроза кримінальної відповідальності " Олена Кабашна, громадянська мережа ОПОРА У свою чергу, громадський рух "Cпiльнa cпpaвa" заявив про те, що в Первомайську - другому за величиною місті області - у виборчих списках виявилося мінімум 4,5 тис. людей, які давно померли або виїхали з міста, проте зареєстровані як охочі проголосувати вдома. Цю інформацію передали спостерігачам ОБСЄ, які побували в Первомайську, однак гучного скандалу вона не спричинила. Більше того, координатор громадянської мережі ОПОРА в Миколаївській області Олена Кабашна спробувала заспокоїти громадськість, пояснивши подію технічними помилками в реєстрі виборців. Вона прогнозує, що вибори в області відбудуться без масових фальсифікацій. "Члeни виборчих комісій та їхні голови і секретарі навряд чи підуть на фальсифікацію результатів виборів, оскільки існує загроза кримінальної відповідальності. Окрім цього, на дільницях виборчий процес фіксуватимуть відеокамери", - вважає Олена Кабашна. Але у той же час представниця ОПОРИ не виключає "п'яних каруселей" - технології, що мала місце на місцевих виборах 2010 року. Тоді виборцям безпосередньо біля виборчих дільниць пропонували спиртне і просили проголосувати за певного кандидата. Втім, казати про те, що вибори будуть абсолютно чесними і вільними, складно. Тиск на виборця все ж є, причому, часом проявляється у дивний спосіб: Новобузький районний суд, приміром, вже ухвалив два рішення про накладення адміністративного штафу на людей, які в усній формі закликали виборців не голосувати за Партію регіонів. Більше на цю тему Виборча кампанія в регіонах Теґи

131120_rl_sahara_meteorite

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/11/131120_rl_sahara_meteorite

Вчені кажуть, що у Сахарі знайшли найстаріший уламок з Марсу

Вчені стверджують, що виявлений у пустелі Сахара метеорит є найстарішим із будь-коли знайдених шматків породи з Марсу.

Згідно з повідомленням у журналі Nature, дослідники вважають, що чорному блискучому каменю завдовжки шість сантиметрів 4,4 мільярда років. У ті часи Марс був відносно новою планетою. На думку вчених, уламок відколовся від планети внаслідок удару астероїда або комети всього 5 мільйонів років тому, потім він дрейфував у космосі, поки зрештою не впав на Землю у Північній Африці. Дослідники кажуть, що завдяки метеориту вони отримали величезну кількість інформації про Марс.

institutional-41364303

https://www.bbc.com/ukrainian/institutional-41364303

Правила проведення конкурсу Книга року ВВС

Щорічна літературна премія ВВС відзначатиме найкращі художні твори та есеї українською мовою у трьох номінаціях - Книга року ВВС, Дитяча Книга року ВВС та Книга року ВВС - Есеїстика.

Переможець у кожній номінації отримає винагороду 1000 фунтів стерлінгів у гривневому еквіваленті. Переможців визначає журі. Приз не може бути розділений. Правила оновлені 3 вересня 2020 року. Книжкова премія а) Українські видавництва пропонують до трьох найменувань повнорозмірних прозових творів у номінації "Книга року ВВС", до трьох найменувань прозових творів у номінації "Дитяча Книга року ВВС" та до трьох будь-яких повнорозмірних видань художніх чи філософських есеїв українською мовою (до розгляду не беруться наукові та науково-популярні праці). До участі у всіх трьох номінаціях приймаються також твори, написані мовою інших народів, які проживають на території України, у перекладі на українську. ВВС не прийматиме до участі твори, що містять пропаганду, заклики до екстремізму, етнічної, расової, релігійної та будь-якої іншої ненависті. Додатково видавництва можуть подавати нові книги авторів, чиї твори попередньо вигравали конкурс "Книга року ВВС". Видавництва мають надіслати запит на участь електронною поштою на адресу: [email protected] (з темою листа "Книга року ВВС"). Видавництва можуть подати своїх номінантів з 7 серпня до 21 вересня 2020 року. Твори, подані на конкурс, доставляють у кількості 7 примірників кожного видання на адресу: Київ 01010, пров. Бутишів, 13, ВВС News Україна. Видавництва мають вказати свої контактні дані та номінації, у які подають надіслані ними твори. б) Довгий список премії Книга року ВВС обирає редакція ВВС News Україна за участі членів журі. в) Члени журі обирають до п'яти найкращих книжок до короткого списку (шорт-ліста). Для того, щоб увійти до цього списку, книга має отримати беззастережну підтримку принаймні одного із членів журі. Після цього більшістю голосів члени журі обирають переможця. г) Членів журі обирає ВВС News Україна. Премією опікується головний редактор та продюсери ВВС News Україна, відповідальні за проект "Книга року ВВС". Читацька премія а) Нагороду Читач року ВВС отримає автор найкращої рецензії на книжку із довгого списку за рішенням членів журі. Переможці отримають негрошову винагороду. б) Читачі можуть надіслати свої рецензії з 15 жовтня по 15 листопада 2020 року. г) Члени журі визначають остаточного переможця у кожній номінації. Книжки, які приймаються до розгляду а) Брати участь у щорічному конкурсі "Книга року ВВС" може будь-яке повнорозмірне видання творів у кожній з трьох номінацій українською мовою або мовою інших народів, які проживають на території України, у перекладі на українську. Роботи оцінюватимуть за такими критеріями: - якість письма - оригінальність, уява та креативність - уміння автора розповісти історію, захопити читача та утримати його увагу. б) Авторам книжок, поданих на конкурс, на момент оголошення старту щорічної премії має виповнитися 18 років. в) Автори мають бути живими на момент старту премії. г) Книжка мусить бути опублікованою накладом щонайменше 1000 примірників і бути в продажу на момент оголошення довгого списку. Книги-учасниці конкурсу мають бути виданими упродовж календарного року до дати оголошення конкурсу. ґ) Книжка не має містити наклепи чи розпалювати ворожнечу. д) Твори у трьох номінаціях розглядаються окремо. е) Книга має бути оригінальною роботою автора і не порушувати авторське право чи інші права третіх сторін. є) Автор не може бути співробітником ВВС, близьким родичем співробітника ВВС та не повинен мати жодного стосунку до процесу обрання переможців премії. ж) Рішення адміністратора конкурсу щодо того, чи може книга брати участь у конкурсі, є остаточним і обговорюватись не буде. з) Жодного автора не дискваліфікують з тієї причини, що він чи вона раніше вигравали цю чи будь-яку іншу премію. и) ВВС залишає за собою право не присуджувати будь-яку нагороду в будь-якій номінації. Участь видавництв а) Видавництво, номінуючи той чи інший твір, повинно надати ВВС сім примірників твору. ВВС News Україна зобов'язується не поширювати рукописи поза межами кола організаторів конкурсу. Книги чи рукописи повертатися не будуть. б) Книги, що увійдуть до короткого списку премії, матимуть право використовувати логотип премії "Книга року ВВС" у наступних виданнях. ВВС має схвалити використання логотипу ВВС перед публікацією. Рецензії, які приймаються до розгляду а) У конкурсі читацьких рецензій може брати участь рецензія будь-якої книжки з довгого списку, обсягом від 500 до 1000 слів, написана українською мовою будь-яким резидентом України (окрім авторів книжок, що увійшли до довгого списку). Рецензії треба надсилати поштою чи електронною поштою від моменту оголошення довгого списку до окремо оголошеного дедлайну. б) Подаючи рецензію, її автор висловлює свою згоду з правилами "Книги року ВВС", підтверджує своє авторство рецензії, погоджується на її використання та поширення ВВС News Україна у будь-яких матеріалах на сайті ВВС News Україна (статтях, інтерв'ю, новинах, прес-релізах, аудіо-, відео- та фотоматеріалах) та промо-матеріалах без будь-якої фінансової компенсації. в) Рецензія має бути оригінальною роботою автора і не порушувати авторське право чи інші права третіх сторін. г) Автор рецензії не може бути співробітником ВВС, близьким родичем співробітника ВВС та не повинен мати жодного стосунку до процесу обрання переможців премії. ґ) Рішення адміністратора конкурсу щодо того, чи рецензія може брати участь у конкурсі, є остаточним і не буде обговорюватись. Загальні правила а) ВВС News Україна зберігає за собою право скасувати цей конкурс на будь-якому етапі, якщо, на її думку, це є необхідним, або за обставин, які вона не може контролювати. б) ВВС News Україна зберігає право відмовити книжці в участі з будь-якої причини на власний розсуд. в) Беручи участь у конкурсі, учасники Книги року ВВС погоджуються дотримуватись цих правил. д) Ці правила відповідають чинному законодавству Англії та Уельсу. Примітка про конфіденційність Ваша довіра - дуже важлива для нас. Це означає, що BBC зобов'язується захищати приватність і безпеку ваших персональних даних. Важливо, щоб ви прочитали цей текст, - так ви зможете дізнатися, як і чому ми використовуємо цю інформацію. Він описує, як ми збираємо і використовуємо особисті дані під час і після вашої взаємодії з нами, відповідно до закону про захист персональних даних. Дізнатися більше про те, як BBC обробляє вашу інформацію, можна тут: http://ww.bbc.co.uk/privacy Які дані ми збираємо і як будемо їх використовувати? BBC збере і обробить персональну інформацію, яку ви надали нам про себе та про особу, яку номінуєте на нагороду. Ця інформація включає імена, імейли та телефонні номери видавців, які увійшли до короткого списку, імена та імейли авторів, а також імена та імейли авторів рецензій. BBC виступає "контролером" цієї інформації. Це означає, що BBC вирішує, як вона використовується і в який спосіб обробляється. Надані вами персональні дані будуть використовуватися лише для роботи над конкурсом Книга року. Юридична база для обробки ваших персональних даних BBC обробляє надані вами персональні дані на основі її законних інтересів як медіаорганізації - для створення новин і творчих матеріалів, зокрема підтримки нових талантів. Надання ваших персональних даних третім особам Книжки, обрані до короткого списку, розглядатимуться експертним журі, що складається з представника BBC та літературних експертів/знавців, які мешкають в Україні та Лондоні. Персональні дані не будуть передані жодній третій стороні без вашої попередньої згоди. Водночас імена переможців і учасників короткого списку, а також країна чи регіон їхнього проживання, будуть опубліковані в мережі. Як довго ми зберігаємо ваші персональні дані? Усі персональні дані триматимуться в безпеці і будуть видалені після закінчення конкурсу і нагородження переможців та учасників короткого списку (15 грудня 2020 року). Інформація про переможців і учасників короткого списку зберігатиметься два роки з регуляторною метою. Ваші права та більше інформації Якщо у вас виникли запитання про те, як BBC поводиться з вашою персональною інформацією, або ви хочете дізнатися більше про свої права, будь ласка, ознайомтеся з Політикою BBC щодо приватності та кукі. Ви також зможете більше дізнатися про те, як BBC обробляє вашу інформацію і як зв'язатися з посадовцем, який відповідає за захист даних ([email protected]) Якщо ви хочете підняти питання про те, як BBC повелося з вашою персональною інформацією, ви можете звернутися до наглядової інстанції. У Великій Британії нею є Офіс комісара з питань інформації. Його контакти - https://ico.org.uk/concerns/ Стежте за перебігом конкурсу на Facebook-сторінці Книги року BBC!

050516_eurovision_andersen

https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/story/2005/05/050516_eurovision_andersen

Євробачення по-київськи

”Українська перемога на пісенному конкурсі Євробачення фактично розпочала рік України в Європі. Рік, який закінчився політичним тріумфом Помаранчевого Майдану.” Ця заява президента Ющенка напередодні конкурсу Євробачення у Києві є сміливою, але навіть вона не повністю відображає небувалу ейфорію довкола „Євробачення”.Але наскільки європейським є Євробачення українського ґатунку?

Немає сумнівів, що події 2004-го року сприяли розвитку національної гордості і тотожності в країні, де брак національної єдності, на думку деяких спостерігачів, стримував демократизацію. Для пана Ющенка Євробачення це не просто телевізійний конкурс. Йдеться про не менш ніж повернення Україні до її справжнього місця у спільній Європі. „Україна завжди була складовою частиною цього (Європейського) простору. В ці дні ви можете (знову) відчути це у Києві, “- сказав він. Проте окремі аспекти Євробачення по-київськи радше вказують на те, що дещо в Україні роблять і оцінюють не так як на Заході. Потьомкінське село Місто зустрічає приїжджих прикрашено – так напевне зустрічали царів. Тротуари на головній вулиці - Хрещатику повністю оновлені. Навіщо? Адже старі тротуари були не погані і в Києві є багато інших вулиць, які потребують ремонту. З вулиць і підземних переходів міста вигнали тих, хто заробляв на прожиття, продаючи одяг, батарейки чи вирощені на дачі овочі. Відвідувачам не дозволять побачити ці промовисті ознаки досить поширеної бідності. Квитки на Євробачення, деякі з яких коштують 200 євро, є недосяжними для багатьох українців. Зазвичай у Європі столиця, яка приймає конкурс Євробачення, не переглядає у зв’язку з цим свої плани оновлення інфраструктури і не змінює правила торгівлі. Але принципи Потьомкінського села надають більшої ваги зовнішньому вигляду, а не змісту. Висота поганого смаку Перемога Руслани на конкурсі 2004-го року здивувала багатьох. Але прискіпливіший погляд виявляє певну логіку. Позбавлена культурної еліти в результаті голодоморів, репресій і воєн та утримувана століттями в статусі провінції Україна потерпає від браку високої культури. В радянській Україні не було свободи, яка б дозволяла розвивати справжнє мистецтво, а натомість культивувалася лише пролетарська культура. До статусу норми була розведена „низька культура”. Пластикові квіти в ресторанах, надмірне захоплення макіяжем, смішне поєднання кольорів, матеріалів і форм – усе це впадає в очі. Але оскільки усе вищезгадане – норма, то багато зусиль вкладається саме в удосконалення „кітчу”. Попри враження, яке може скластися від ейфорії в Україні, конкурс Євробачення не є змаганням найкращих популярних пісень. Це – кітч. Досить популярний, але якого насправді в Європі ніхто серйозно не сприймає. „Відомі та успішні групи не беруть участі, оскільки ризикують зазнати приниження програвши нікому не відомим виконавцям,” – каже Йорґен Де Мільюс, який десятки років веде телеконкурс Євробачення в Данії. Додайте до цього набору ще правила голосування і виявиться, що Євробачення є відбором найприйнятніших посередностей, фестивалем непрофесіоналів, який опинився в нижньому закутку шоубізнесу – дуже далеко від мистецтва чи справжньої музики. У виступи вкладаються дуже обмежені кошти і зусилля, а неписаний закон полягає у натиску на саму пісню, а не на виступ. Йорґен Де Мільюс скаржиться, що від тих пісень насамперед сподіваються успіху на радіо. Новачок - Руслана усього того не знала. Вона підійшла до своєї участі дуже серйозно, відшліфувала хореографію виступу, місяцями провадила репетиції і тренування, а потім проїхалася турне, старанно звертаючи увагу на такі маленькі країни як Ісландія, де у неї була можливість заявити про себе. Співак української рок-групи ВВ Олег Скрипка каже про це: „Так. Поганий смак владарює в Україні. Саме тому Україна перемогла на Євробаченні”. Маніпуляції з відбором Замість утвердження України в належному їй місці в культурному просторі Європи, як цього хоче пан Ющенко, ейфорія є ознакою розпачливого бажання долучитися. Перемога на конкурсі Євробачення це добре, але це не видатне досягнення. Нова українська влада сприйняла конкурс Євробачення занадто серйозно – домігшись включення пісні про Помаранчеву революцію вже після того, як відбувся перший тур національного відбору. В результаті група Ґринджоли витіснила співачку Анні Лорак, яка на виборах підтримувала Віктора Януковича. “Невже!? Якби у нас влада домоглася включення до конкурсу пісні про королеву, наша преса півроку не писала б ні про що інше. Це був би кінець монархії в Данії, – сказав Йорґен Де Мельюс, від’їжджаючи до Києва, - Це не гарно”. Навіть спосіб голосування – платні СМС перетворили українське Євробачення в задоволення для більш заможної частини населення. Учасників голосування мобілізували як на політичну кампанію, повторюючи нещодавні президентські вибори. Це також відрізняє подію від Західної Європи, де за пісні на Євробаченні голосує менш політизована і менш заможна частина населення. Якби ейфорія довкола Євробачення в Києві не змішувала розваги і політику та не заважала розумінню європейської культури, то напевне нічого поганого не було б в тому, щоб розслабитися і залучитися до веселого фестивалю. Йоганннес Вамберґ Андерсен стежить за подіями на пострадянському просторі з часів Горбачова і спеціалізується на Українській політиці з 1999-го року. Він живе у Копенгагені і часто їздить до України. Робить репортажі для Національного Радіо Данії та друкується в щоденній газеті Information.

141216_she_facebook_virus_video

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141216_she_facebook_virus_video

Facebook вразив новий вірус

Серед користувачів Facebook став поширюватися невідомий вірус, який публікує запис з посиланням на зовнішній сайт.

Після переходу за посиланням вірус починає розсилати такі ж повідомлення від зараженого аккаунта. При цьому видалити публікацію, на якій нібито був відзначений користувач, зі сторінки неможливо. Запис можна приховати з хроніки або видалити "мітку". Переважно вірус поширюється у російськомовному сегменті мережі.

060925_yusch_press_sec_sp

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2006/09/060925_yusch_press_sec_sp

Ірина Геращенко більше не прес-секретар Ющенка

Президент Віктор Ющенко протягом останніх кількох днів видав низку кадрових указів, якими, фактично, повністю оновив свій секретаріат.

Останній указ з'явився за підписом президента про звільнення пресового секретаря глави держави Ірини Геращенко, яка була речником Ющенка ще з часів його кандидатства у президенти. Пані Геращенко, коментуючи свою заяву із проханням про звільнення з посади, сказала, що, на її думку, настав час "передати м'яч партнеру". Наразі немає конкретних даних про те, хто замінить на цій посаді пані Геращенко, яка була членом команди Ющенка протягом останніх 5 років. Вона сама твердить, що не полишить команду. Раніше колишній глава секретаріату Олег Рибачук, залишаючи свою посаду, сказав, що завершується час романтиків, і до команди президента мають прийти прагматики.

press-review-44152374

https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-44152374

Що сталося з бойовими дельфінами після анексії Криму - огляд ЗМІ

17 травня іноземні ЗМІ пишуть про таке:

Віддані дельфіни Бойові дельфіни, яких українські військові готували до морських операцій в Криму, ймовірно, загинули. Вони відмовлялися від їжі, яку давали нові російські опікуни, і голодували, пише Newsweek із посиланням на постійного представника українського президента в Криму Бориса Бабіна. "Дуже сумно, що дуже багато українських військових, які в 2014 році дислокувалися в Криму, поставилися до питання присяги й вірності прапору набагато гірше, ніж ці дельфіни", - цитує його видання. Newsweek нагадує, що контроль над центром підготовки дельфінів перейшов росіянам після анексії Криму в 2014 році. Попри численні вимоги української влади передати тварин, які почали тренування у 2012 році, це не було зроблено. "Чотири роки по тому Україна, схоже, втратила надію знов побачити своїх службових тварин після того, як представник президента України заявив, що йому повідомили про смерть дельфінів", - пише видання. Росія відкидає українські звинувачення, стверджуючи, що дельфіни або померли від старості, або були продані ще до захоплення Криму. За словами Newsweek, США мають подібну програму підготовки морських ссавців для ВМС у Сан Дієго. Зокрема, дельфінів та інших морських ссавців вчать знаходити міни та інші небезпечні об'єкти й рятувати людей. "Історичний законопроект" Сьогодні Україна може зробити "ще один важливий крок назустріч Європі", пише Яків Смолій у статті для CNBC, голова Національного банку України. "Цього четверга Верховна Рада має розглянути історичну пропозицію замінити законодавство 25-річної давності щодо обігу валюти абсолютно новим законом, який відкриє країну для міжнародних інвесторів і полегшить іноземні операції українських компаній", - пише головний банкір країни. Він нагадав, що його команда працювала в надзвичайно складних умовах через російську агресію на Сході та спричинену цим економічну кризу, але їй вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію і створити тверду основу для економічного зростання. "Сьогодні банківська система знаходиться в найкращому стані за всю історію незалежної України завдяки очищенню і реформам, проведеним з 2014 року, - каже він. - Нацбанк дотримався всіх зобов'язань за останнім меморандумом з МВФ." На його думку, настав час для широкомасштабної валютної лібералізації, а запропонований закон саме сприяє цій меті. Художня знахідка Портрет Рембрандта Голландський арт-дилер Ян Сікс стверджує, що знайшов досі невідому роботу Рембрандта, повідомляє New York Times. Сікс, який є прямим нащадком бюргера XVII сторіччя, який позував для однієї з найбільш вагомих картин майстра "Портрет Яна Сікса", придбав портрет невідомого юнака на аукціоні Christie's у Лондоні в 2016 році за близько 185 тисяч доларів. "Якщо він правий, то "Портрет юного джентльмена" стане першою абсолютно досі невідомою роботою Рембрандта за останні 44 роки. До того ж її ціна зросте на мільйони", - пише видання. Аутентичність полотна була підтверджена Ерстом ван де Ветерінгом, провідним світовим експертом із творчості Рембрандта, який уклав шеститомний енциклопедичний реєстр його праць. За класифікацією ван де Ветерінга, "Портрет юного джентльмена" є картиною під номером 342. "Я абсолютно певний. Немає сумнівів, це справжній Рембрандт і цікавий внесок до творчого спадку Рембрандта", - розповів експерт New York Times. Представник Амстердамського музею Норберт Мідделькоп також погоджується з авторством Рембрандта. "Податок на жир" Популярна в Британії мережа магазинів New Look потрапила в епіцентр скандалу, коли з'ясувалося, що однакові моделі одягу, який вона продає, мають різні ціни в залежності від розміру, пише New York Times. Як пише журналістка Фібі-Джейн Бойд, в Британії не так багато магазинів, які пропонують одяг для пишнотілих жінок, і досі New Look був одним з них. "Але як ми дізналися, це не така вже й затишна гавань, як ми думали. Місце, куди ми могли прийти разом з нашими меншими за розміром друзями і реально щось купити, а не зніяковіло витріщатися на шарфики, брало з нас додаткові гроші", - пише Бойд, яка й сама є жінкою видатних форм. Через таку надбавку, яку вже охрестили "податком на жир", мережа була змушена зробити заяву про плани "переглянути структуру ціноутворення для колекцій великих розмірів так, щоб це відповідало інтересам клієнтів і бізнесу". Бойд згадує, що дебати щодо формули "більша маса=більше матеріалу=більше грошей" виникають не вперше і стосуються не тільки одягу, але й, наприклад, транспорту чи системи охорони здоров'я. Втім, додає вона, аргумент про більшу кількість тканини, яка йде на виготовлення одягу великих розмірів і таким чином збільшує вартість виробу, не підтверджується тим же New Look, який не бере більші гроші за моделі високого зросту. Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.

061210_iraq_ob

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2006/12/061210_iraq_ob

Іракський лідер скритикував доповідь США

Іракський президент Джалал Талабані скритикував деякі з головних висновків важливої американської доповіді, яка закликає до змін стратегії в Іраку.

Пан Талабані відкинув пропозицію авторів доповіді вивести американські війська, якщо Ірак не зможе поліпшити ситуацію з безпекою. Він також висловився проти ідеї залучити до переговорів щодо замирення представників колишнього режиму. Коментарі пана Талабані пролунали у той час як міністр оборони США Дональд Рамсфельд, що йде у відставку, несподівано прибув до Іраку з прощальним візитом. Пан Талабані раніше позитивно оцінив ті частини доповіді, які містили заклик до переговорів з сусідніми країнами, включно з Іраном та Сирією.

features-40227810

https://www.bbc.com/ukrainian/features-40227810

Засновниця "Ізоляції": ми були чужими для "ДНР"

9 червня три роки тому до одного з найбільших культурних центрів України, платформи культурних ініціатив "Ізоляція", приїхали озброєні чоловіки. Вони представилися міліцією "ДНР" і заявили, що забирають приміщення центру, який успішно існував у Донецьку з 2010 року на території заводу ізоляційних матеріалів.

Любов Михайлова: "Ізоляцію" повністю розграбували, всі металеві арт-об'єкти знищили "Ізоляція", де працювали світові зірки сучасного мистецтва: Даніель Бюрен, Борис Михайлов, Рафаель Лозано-Хеммер, була пограбована. На її території навіть зняли фейковий фільм про те, як ісламістські бойовики "допомагають" Україні. "Ізоляцію" заснувала підприємець Любов Михайлова, дочка останнього радянського директора заводу ізоляційних матеріалів, яка і приватизувала завод. Пані Михайлова розповіла ВВС Україна, що вціліло на заводі після бойовиків, хто допомагає фонду у Києві, навіщо у Маріуполі графіті, і чому там не потрібні заводи. ВВС Україна:Після захоплення частину робіт знищили, частину ви евакуювали. Чи відомо, що зараз відбувається на місці "Ізоляції"? Любов Михайлова: Як згодом ми дізнались, це місце стало тюрмою, там готували бойовиків і знімали фейкове відео. Ми слідкуємо за тим, що там відбувається через людей, які потрапили туди у тюрму. ВВС Україна: Що вони кажуть? У "Ізоляції" в Донецьку проходили лекції і майстер-класи Л.М:Ми побачили, що за цей час завод повністю розграбували, всі металеві арт-об'єкти знищили, їх вивезли на металобрухт, книги спалили. Частину колекції в перший день нам вдалося вивезти, а далі вони змінили ставлення і дві третини колекції знищили на місці. Що там зараз, ніхто не знає. Всі наші звернення до СБУ, ОБСЄ ні до чого не призводять. Це під якимось великим замком. Ми знаємо, що це якась структура "ДНР". ВВС Україна: Ви сказали, що вдалося домовитись і вивезти частину колекції. Як проходили ці переговори? Л.М:У них були автомати, а ми казали: "Дайте, будь ласка, нам щось вивезти". Вони стояли з автоматами і розуміли, що це вже їхня територія. Нас захопили люди з прізвиськами "Монгол", "Фідель", "Ленін". Ми намагались вести з ними переговори, і вони нам однозначно сказали, що ці речі для них жодної цінності не становлять. Більшість наших робіт були прив'язані до території, тобто вивезти їх було неможливо. ВВС Україна:Як ви вважаєте, чому "Ізоляція" стала тим місцем, яке потрібно було захоплювати? Л.М:Ми були абсолютно чужим для них культурним вектором. Є відео, де представник Держбезпеки "ДНР" розповів, що за таке мистецтво треба вбивати, це розтління молоді, це західний спосіб життя, а нам слов'янам треба плодитися і розмножатися. Це просто був привід, щоб захопити прекрасну територію у 7,5 га з чистими туалетами і приміщеннями. В "Ізоляції" працювали світові зірки сучасного мистецтва: Даніель Бюрен, Борис Михайлов, Рафаель Лозано-Хеммер Якби ми все ж залишились і проводили свою діяльність там, це б зовсім не відповідало культурному вектору, який проводить на цих територія Росія. Йдеться про нав'язування ідеалів, нові меседжі. Люди там втрачені, вони розвернулись назад в бік понять "фашисти", "російська війна", змішування ностальгії за минулим з сучасністю. Ми зовсім не вписувались у цей контекст, бо у нас йшлося про сучасне мистецтво, а значить про критичне мислення, про нові знання і нові напрямки. ВВС Україна:В одному зі своїх інтерв'ю ви сказали, що "Донецьк пережив дуже серйозну травму, яку не переживав жоден інший регіон України…, що "ватнічество" відбулось через бідність і неосвіченість". Ви дійсно вважаєте, що на Донбасі були найгірші умови для розвитку, освіти? Л.М:Я вважаю, що це була спільна проблема всієї України. Індустріальні території України, які припинили своє існування після 90-х років, були покинуті державою. Це були втрачені люди. Михайлова: люди там втрачені, вони розвернулись назад в бік понять "фашисти", "російська війна", змішування ностальгії за минулим з сучасністю Фактично, закриваючи шахти і заводи, вбивали всю інфраструктуру, адже при шахті були школи, дитсадки, лікарні. І жоден уряд за всі роки не зробив нічого, щоб запропонувати альтернативну економіку. Не маючи заробітку, нормальної освіти, що ми могли очікувати від цих людей? 80% з них нікуди не виїжджали з області. Ці люди дуже чуттєві до ностальгічних меседжів з минулого, що давайте повернемо СРСР. Ці люди стали такими завдяки неактивності держави протягом 25 років. Я не думаю, що це лише специфіка Донбасу. Це стосується будь-якого постіндустріального простору, який припинив існувати, і держава не запропонувала альтернативи. "Ізоляція" вимушено переїхала до Києва три роки тому ВВС Україна:Ви згадали голодних до знань людей, чому не назбиралося критичної маси, щоб зупинити те, що відбулося три роки тому? Л.М:Те, що відбулося на Майдані, було якраз точкою неповернення. Громадянське суспільство у Києві, набагато більш освічене, складалось з таких же людей з різних регіонів України. Фактично, Київ останніх 25 років - це місто великих переселенців. Звісно, у Києві критична маса цих людей зіграла свою роль. Натомість у Донецьку ми були в меншості, тут завжди була домінантною тоталітарна лінія. Хоча також завжди була сильна інтелектуальна спільнота, андеґраудна музика. Маса наших прихильників росла, але ми були маленьким островом у великій течії, яка була тоталітарною. Якби цих островів було більше, то і людей було б більше. Майже всі, хто підтримував нас, виїхали після окупації. Михайлова: у Києві з'явився хаб IZONE, в якому розмістилася не тільки "Ізоляція", але й спільнота представників креативних індустрій ВВС Україна: "Ізоляція" проводить проект "Зміна" у містах сходу України - тренінги, літературні читання, графіті на комбінаті Ілліча у Маріуполі. Хто ваш слухач, хто приходить на ці події? Такими акціями можна достукатися до населення Сходу? Л.М: Ми дуже віримо у те, що культура - це дуже сильний інструмент соціальних змін. Ми запрошували письменників і художників і їздили на Схід - багато хто відгукнувся: художники Олексій Сай, Гамлет, Сергій Захаров та APL315, кінофестивалі Docudays та 86, письменники та журналісти. Влітку 2014 року там була така пауза, вакуум, люди не знали, чи просунеться лінія фронту вперед чи назад. Їм було страшно. Ми провокували багато дискусій. Приходила молодь, приходила дуже обережно. Минуло три роки і зараз багато ініціатив їздить на Схід, продовжують встановлювати ці мости. Найцікавіше, що вже у цих містах з'явилися свої активісти, які зрозуміли і повірили, що культура - це дуже сильний інструмент для просування вперед. Це місцеві люди, які там живуть і яким потрібно будувати своє життя. Можна вийти з коробки, де тільки праця на заводі імені Ілліча, можна припинити травити повітря, своїх майбутніх дітей і море. Можна зробити поряд креативний бізнес, органічні ферми. Коли це починає працювати економічно, то це сильний інструмент демократії. Наступного разу, коли будуть вибори у місті, кожна людина буде думати, хто буде мером у його місті і яким буде це місто. "Ізоляція" в Києві ВВС Україна:Але яка реальна перспектива цих ферм, які ви згадали? Ви вірите в те, що у Маріуполі це запрацює? Л.М:Маріуполь - це місто, яке існувало до індустрії, яке заснували греки. Морський порт, риботоргівля були одним з основним економічних важелів впливу. Коли прийшли "совєти", побудували там кілька заводів, загадили все, навезли пролетаріату з усього Союзу - і місцеве населення, у тому числі грецьке, втратило значення, свою культурну складову. Грецька община була майже стерта. Я дійсно вірю, що нам у Маріуполі не потрібен металургійний комбінат. Нам треба розвивати дрібне підприємництво, рибну ловлю, органічне фермерство. У Маріуполі - унікальний клімат, найкращі у світі баклажани. Там є стільки всього, чого ми не знаємо через те, що домінує один монстр-завод і люди фактично перетворюються на рабів, які ходять на роботу і чекають зарплати. ВВС Україна:Хто допомагав "Ізоляції" влаштуватися тут у Києві? Чи підтримував вас бізнес з Донбасу, який бюджет фонду? Л.М: Коли ми переїхали сюди, ніхто з державних органів не допоміг нам. У нас був ряд друзів, отримали кілька грантів. Весь мій бізнес загинув на тій території. Спочатку ми орендували територію на ВДНГ, яку були змушені залишити, а згодом знайшли приміщення на території Судноремонтного заводу. За три роки своїми руками збудували хаб IZONE, в якому розташувалася не тільки "Ізоляція", але й спільнота представників креативних індустрій. Частину фонду фінансую я, частину коштів отримуємо від бізнесу, пов'язаного з моїми друзями, у тому числі з Донбасу, частину отримуємо з грантів. На рік це близько 3,5 - 4 мільйони гривень.

media-46185497

https://www.bbc.com/ukrainian/media-46185497

Чому Пересопницьке Євангеліє таке цінне для українців?

Пересопницьке Євангеліє - найдавніший з відомих перекладів канонічного тексту Біблії книжною староукраїнською мовою.

Як його виготовили? Як воно дійшло до нас? І чому скриню, в якій зберігають рукопис, зазвичай відкривають лише раз на кілька років? Цікаві факти про рукопис: Матеріал Олексія Бухала, Миколи Штемпеля і Романа Лебедя. Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час -підписуйтеся на наш канал у YouTube.

080610_mine_turchynov_yk

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2008/06/080610_mine_turchynov_yk

О.Турчинов: рятувальні роботи на шахті триватимуть

Представник українського уряду каже, що рятувальні роботи на шахті у Єнакієвому будуть тривати допоки не з'ясується доля ще 12-ти гірників, але надії на виявлення їх живими дуже малі.

На даний час в результаті вибуху, який стався на світанку у неділю на глибині майже одного кілометра офіційно повідомлення про смерть одного шахтаря і порятунок 24. Кілька з них перебувають у лікарні у важкому стані. Віце-прем'єр Олександр Турчинов сказав, що зараз причиною аварії вважають раптовий викид породи і газу, який спалахнув від іскри. Шахту Імені Карла Маркса вважали небезпечною і тому видобуток вугілля в ній офіційно не здійснювався. Деякі родичі потерпілих шахтарів звинувачують керівництво шахти у порушенні вимог безпеки.

121109_rl_china_usa

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/11/121109_rl_china_usa

В 2016 економіка Китаю наздожене США - ОЕСР

Світовий економічний баланс протягом наступних 50-ти років зміниться кардинально - такий прогноз подає Організація економічного співробітництва та розвитку, в яку входять 34 провідні держав світу.

Згідно з прогнозом, Китай наздожене Сполучені Штати вже у 2016-му році, а менш ніж через півстоліття Китай і Індія за своєю економічною потужністю сумарно перевершуватимуть всі інші розвинені країни. У доповіді ОЕСР зазначають також, що частка світового виробництва серед країн, які розвиваються, неухильно зростатиме. Організація економічного співробітництва і розвитку також прогнозує, що навіть у найбідніших країнах прибуток на душу населення в найближчі півстоліття збільшиться вчетверо. Теґи

111228_women_of_the_year_ag

https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2011/12/111228_women_of_the_year_ag

Обличчя року 2011 - жінки

Жінки, що стали ключовими постатями 2011 року. Січень

Член Конгресу США Габріель Гіффордс зустрічалась із виборцями у своєму рідному місті Тусон, Арізона, коли невідомий вистрелив їй у голову. Того дня від руки зловмисника, яким виявився 22-річний Джаред Лофнер, загинули шестеро людей, а тринадцятеро, включно із Габріель Гіффордс, отримали серйозні поранення. У критичному стані Гіффордс доправили до лікарні, де їй зробили операцію. До серпня пані Гіффордс вже достатньо одужала та навіть змогла взяти участь у засіданні Конгресу та проголосувати за підвищення ліміту держборгу США. Її появу у Конгресі вітали оплесками. В одному з телевізійних інтерв’ю пані Гіффордс розповіла, що її одужання було дуже нелегким. Лютий Після виконання синглу Someone Like You на церемонії Brit Awards, співачка Адель опинилась на першій сходинці британського чарту, а її новий альбом "21", до якого увійшла ця пісня, вже на той момент побив рекорди з продажів. З часів легендарних Beatles Адель стала першим виконавцем, якому вдалося одночасно потрапити і до найкращої п’ятірки альбомів, і до найкращої п’ятірки синглів. Окрім цього, сингл Someone Like You став хітом номер один практично у всьому світі, а альбом "21" очолив верхівки чартів у 18 країнах, серед яких і Сполучені Штати. Березень 29-річна лівійка Еман аль-Обейді привернула до себе загальну увагу після того, як вона увірвалась до готелю "Ріксос" у Тріполі та розповіла журналістам з міжнародних ЗМІ про те, як протягом двох днів її били та ґвалтували 15 військових лівійської армії Муаммара Каддафі. На підтвердження своїх слів жінка показала набряки та шрами на своєму тілі. Представники влади поспішили виштовхати аль-Обейді з готелю. Зчинилась бійка, під час якої постраждали і журналісти. Жінку забрали до поліції на допит, але згодом звільнили. Згодом аль-Обейді отримала політичний притулок у Сполучених Штатах. Квітень Ще до того, як громадськість вперше побачила весільну сукню Кейт Міддлтон, тривали чутки та різноманітні припущення щодо того, хто був його дизайнером. У день весілля принца вони припинились. Вся шана дісталась Сарі Бертон, що є творчим директором будинку моди Александра Маквіна. Її колекції, випущені з моменту його смерті, отримали чимало схвальних відгуків з боку критиків. Весільну сукню для нареченої принца Вільяма пані Бертон створила з шовку кольору слонової кістки та ніжного мережива. Її витвір прикрашав шлейф довжиною два метри. Дизайнерка назвала роботу над весільною сукнею королівської нареченої "найважливішою подією життя". Травень 32-річна іммігрантка з Гвінеї Нафіссату Діалло спричинила справжній скандал по обидва боки Атлантики, звинувативши директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Домініка Стросс-Кана у сексуальних домаганнях. Жінка, що працює покоївкою у нью-йоркському готелі, розповіла, що пан Стросс-Кан намагався її зґвалтувати, коли вона прибирала у його номері. 62-річний політик спростовував ці звинувачення, проте був змушений залишити посаду голови МВФ. Згодом справу закрили через суперечність деяких показань пані Діалло. Червень Мешканка Лондона Гелена Лечич, що походить з Хорватії, стала жертвою досить незвичного інтернет-скандалу. В мережі жінка випадково натрапила на власні фото у блозі із назвою "Лесбійка з Дамаска", який користувався неабияким попитом серед користувачів у всьому світі. Блог нібито вела лесбійка-сирійка на ім’я Аміна Араф, що розповідала про гоніння і тиск з боку сирійської влади та нещадно критикувала режим президента Башара Асада. Як з’ясувалось пізніше, ніякої Аміни не існувало, а блог вів американський студент з Единбурга Том МакМастер. Фотографію для свого блогу він взяв із соціальної мережі Facebook. Липень Весілля Шарлін Віттсток та князя Монако Альберта нагадувало кінець казки про Попелюшку: дочка звичайного продавця копіювальних машин з Південної Африки стала членом однієї з найстаріших в Європі королівських родин. Проте подія була дещо затьмарена публікаціями у пресі про те, що, дізнавшись про таємне приватне життя князя Альберта, Шарлін збиралась повернутись на батьківщину. Королівська родина ці чутки спростовує. Серпень Мати чотирьох дітей Полін Пірс стала справжньою героїнею інтернету після того, як на YouTube з’явилось відео з її безстрашним зверненням до банди хуліганів під час серпневих протестів, що спалахнули у Великій Британії.На відео видно, як жінка лає хуліганів та кричить, щоб вони посоромились від своїх вчинків і припинили красти та грабувати. Раніше пані Пірс брала участь в кампаніях проти гангстерської культури після того, як на вулиці її сина вдарили ножем. Кілька разів вона підіймала цю тему у своїх виступах на радіо та телебаченні. Вересень 28-річну медсестру Ребекку Лейтон поліція Манчестера затримала після того, як померло троє хворих з місцевої лікарні, а ще шістнадцять опинились у тяжкому стану через те, що хтось навмисне додавав інсулін у фізрочин, за допомогою якого пацієнтам робили вливання. Пані Лейтон свою провину заперечувала, і у вересні, після шести тижнів ув’язнення, її відпустили додому без проведення судового процесу. В інтерв’ю для ЗМІ жінка розповідала, що цей час був для неї справжнім пеклом. Згодом її звільнили з роботи буцімто за крадіжку знеболювального, через що пані Лейтон подала проти лікарні судовий позов. Жовтень У 85 років одна з найбагатших та найексцентричніших жінок Іспанії герцогиня Альба вкотре вийшла заміж. Її обранцем став державний чиновник Альфонсо Дієс, що на 24 роки молодший за свою наречену. Весілля відбулося у палаці в Севільї. Статки герцогині оцінюють приблизно у чотири мільярди доларів. Наречена розвіяла сумніви своєї родини щодо намірів свого "молодого" чоловіка, розділивши своє майно між своїми шістьма дітьми та онуками, а також змусивши майбутнього чоловіка відмовитись від прав на її майно. Листопад Джастін Тімберлейк допоміг Келсі де Сантіс, капралу морської піхоти США, здійснити її мрію. Справа у тому, що дівчина розмістила на YouTube відео, у якому зверталась до співака із запрошенням супроводжувати її на бал моряків у Річмонді. Келсі розповідає, що на такий зухвалий крок вона наважилась, коли дізналась про те, що Джастін порадив своїй товаришці актрисі Мілі Куніс прийняти аналогічне запрошення від іншого піхотинця. "Вечір вийшов просто фантастичним – це був дуже приємний досвід", - згадує Келсі, проте, на превеликий жаль, прощального поцілунку вона не дочекалась. Грудень Після 11-годинного перельоту з китайської провінції Сичуань пара гігантських панд (самиця на ім’я Тянь-Тянь та самець - Янг-Гуанг) прибула до Единбурга. Працівники единбурзького зоопарку, де тепер живе подружжя панд, радісно зустрічали "гостей" в аеропорту, навіть пілоти літака вдягли традиційні шотландські кілти. Панд передали до единбурзького зоопарку в рамках програми зі збереження та дослідження цього виду, яку активно просуває Королівське зоологічне товариство Шотландії. Панди житимуть тут не завжди, а лише наступні десять років. За їхню "оренду" зоологічне товариство сплачуватиме 600 000 фунтів стерлінгів на рік. Керівництво зоопарку сподівається, що за цей час Тянь-Тянь зможе народити кількох малюків. Підготував Боб Чонді.

031003_kabul_canadians

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/10/031003_kabul_canadians

Двоє канадських вояків загинули в Кабулі

Васлідок вибуху міни в Кабулі загинули двоє і поранені троє канадських вояків з міжнародного стабілізаційного контингенту.

Речник контингенту сказав, що канадці на час вибуху виконували звичайний автопатруль. Це перші жертви серед канадських вояків відколи Канада в серпні відрядила до Афганістану майже 2000 військовослужбовців. Уряд Канади заявив, що цей інцидент не зменшить відданості країни справі підтримання миру в Афганістані. Прем'єр-міністр Канади Жан Кретьєн сказав, що загибель вояків стала болісним нагадуванням, що за захист цінностей часом доводиться платити високу ціну.

041026_yanuk_xerson

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/10/041026_yanuk_xerson

Віктор Янукович пообіцяв херсонцям порядок

Прем'єр-міністр і кандидат на президентську посаду Віктор Янукович, відвідує Херсон, де він перебуває як голова уряду з робочою поїздкою.

Пан Янукович сказав, що після виборів особисто контролюватиме "наведення порядку на Херсонщині". Агенція "Інтерфакс" подає цитату пана Януковича, в якій сказано, що він поздирає шкіри з тих, хто знущається над народом. У Херсоні кандидат говорив також про потребу відновити зрошення сільськогосподарських угідь та розвивати інфраструктуру.

vert-cul-42505411

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-cul-42505411

Найкращі телесеріали 2017 року

"Блакитна планета II" британського ведучого та натураліста Сера Девіда Аттенборо, "Розповідь служниці" та "Велика маленька брехня", відзначені престижними преміями, та найочікуваніш ий новий сезон - "Твін П ікс". Які телевізійні серіали захоплювали нашу увагу протягом року, що минає?

10. Гра престолів Передостанній сезон серіалу вразив фанатів несподіваною драматичною розв'язкою і новиною про майбутнє завершення епопеї, яка за ці сім років для декого вже стала невід'ємною частиною життя. На зміну десятирічного літнього періоду зрештою приходить зима. Суворі кліматичні умови загострюють криваву боротьбу за владу. На думку кінокритиків, сюжет драми дійшов своєї кульмінації, але герої, їхні вчинки, акторська гра та діалоги, як і раніше, "викликають потрясіння та захоплення". 9. "Валькірія" У сучасну добу політичної нестабільності та соціальних заворушень цей норвезький трилер навряд чи міг з'явитися більш вчасно. Сюжет, що оповідає про підземну медичну клініку, створену на закинутій станції метро в Осло, виходить далеко за межі стилістики скандинавського нуару. Молодий хірург на ім'я Райвен (Свен Нордін) відчайдушно намагається врятувати життя дружини, розробляючи експериментальну терапію. Талановитий лікар-авантюрист працює поза законом, проводячи небезпечні досліди та випробування. Напружений сюжет триматиме глядача до кінця сезону, коли героям з сумнівними моральними якостями доведеться вирішувати проблеми вже глобального характеру і, можливо, рятувати світ. Незабаром ми зможемо побачити й англомовний рімейк серіалу, дія якого переміститься з Осло до Лондона з Марком Стронгом у головній ролі. Але радимо спочатку подивитися оригінальну версію. 8. Двійка "Дьюс", або "Двійка", - так називають нью-йоркці квартал розваг на Мангеттені, який також має славу вулиці "червоних ліхтарів". Саме тут на початку 1970-х років була легалізована і почала свій розквіт американська порно-індустрія. Про це й оповідають події серіалу, створеного письменником і колишнім кримінальним репортером Девідом Саймоном у співробітництві з продюсером Джорджом Пелеканосом. На відміну від елегантної ностальгії "Божевільних" (Mad Men), "Двійка" вражає відвертістю та жорстокістю деяких сцен. І хоча перегляд серіалу навряд чи буде легким, він ставить провокативні питання та тримає глядача напругою сюжету. 7. Блиск Дія комедійної драми відбувається в Лос-Анджелесі в 1985 році. Безробітна акторка Рут Вайлдер (Алісон Брі - "Божевільні") отримує запрошення на телевізійне шоу, присвячене жіночому реслінгу. Однією з продюсерок теледрами виступила Дженджі Коен, відома серіалом "Помаранчевий - хіт сезону", тому "Блиск" нерідко рекламують саме як серіал для фанатів "Помаранчевого". Певним чином вони схожі. Це також історія про жінок у нежіночих ситуаціях, тут також багато комічних і водночас драматичних моментів. Героїням "Помаранчевого" доводиться виживати у в'язниці, а дія "Блиску" відбувається в світі жорстоких фізичних розваг чоловічого спорту. Багато критиків, однак, вважають "Блиск" куди слабшою варіацією не тему фемінізму. Хоча ретельне відтворення американських 1980-тих - музика, одяг, зачіски, телепрограми - цілком може задовольнити ностальгію за тією добою. 6. У кращому світі Комедійний серіал продюсера Майкла Шура ("Парки та зона відпочинку") з Крістен Белл та Тедом Дансоном у головних ролях став несподіваним відкриттям цього року. Оригінальний сюжет сіткома оповідає історію менеджерки з продажів і не дуже гарної людини Елеанор Шеллстроп, яка, однак, після випадкової загибелі потрапляє у кращий світ. Проблема лише в тому, що самозакохана та егоїстична Елеанор чудово усвідомлює, що не заслуговує на місце поруч з іншими мешканцями раю. Втім, вона має твердий намір змінитися і стати кращою людиною. Блискучий гумор та яскрава картинка заробили серіалу високі оцінки критиків, які помістили його в список найбільш очікуваних шоу наступного сезону. 5. Мисливець за розумом Сюжет серіалу, над яким разом працювали Девід Фінчер та Шарліз Терон, оповідає про зародження кримінальної психології у ФБР. Ще на початку 1970-тих розслідування серійних вбивств були не досить успішними, навіть коли за справу бралися федерали. Драма заснована на спогадах колишнього агента ФБР Джона Дугласа. Головні герої серіалу агенти Холден Форд (Джонатан Ґрофф) та Білл Тенч (Голт Маккаллані) проводять серію інтерв'ю з найвідомішими серійними вбивцями Америки. Мета агентів - зрозуміти спосіб мислення жорстоких злочинців, щоби запобігти майбутнім лиходійствам. 4. Велика маленька брехня Ознакою небувалого підйому телебачення в останні роки є, між іншим, поява на маленькому екрані зірок голлівудської величини та сюжети, що порушують глибокі проблеми суспільства. А 2017-ий ще й став роком надзвичайно потужних історій про жінок. Усі ці риси, мабуть, найяскравіше представлені в екранізації бестселеру Ліани Моріарті "Велика маленька брехня". Комедійно-драматичний міні-серіал із абсолютно зірковим акторським складом (Ніколь Кідман, Різ Візерспун, Шейлін Вудлі і Лора Дерн) оповідає про розслідування вбивства, що сталося у безтурботному каліфорнійському містечку Монтереї. Детектив, що розгортається крізь історію трьох жінок-матерів, тонко та саркастично розвінчує міфи про ідеальний шлюб, дружбу чи бездоганне виховання дітей. 3. Блакитна планета II Цей дивовижний документальний фільм, створений відомим британським ведучим і захисником живої природи сером Девідом Аттенборо, захоплює з перших хвилин перегляду. Нові технології підводної зйомки, які з'явилися за 16 років з моменту виходу першої "Блакитної планети", створюють абсолютно інший досвід знайомства з таємничим світом океанських глибин. Найсучасніше операторське обладнання дозволяє прослідити за дельфінами, які мчать океаном на повній швидкості, прокотитися на спині китової акули та роздивитися найдрібніших глибоководних істот. Проте серіал приголомшує не лише божественною красою океанів, але й масштабами втручання людини в природу, яке негативно позначається на всіх морських мешканцях. Ми бачимо тривожні наслідки підвищенням температури води та величезні острови пластикового сміття, яке руйнує крихке природне середовище. Майбутнє цієї краси - в наших руках. 2. Розповідь служниці Мало хто заперечуватиме, що найбільш знаковою драмою 2017 року стала екранізація роману Маргарет Етвуд 1985 року. Однойменна антиутопія оповідає про життя у вигаданому тоталітарному суспільстві Гілеад, що виникло на місці колишньої Америки. Історія жахів, у якій жінки раптово стають безплідними, а ті нечисленні, хто зберіг здатність народжувати дітей, втрачають усі свої права і перетворюються на служниць, що мають забезпечити продовження роду багатим правителям Гілеаду, виглядає моторошно правдоподібною. Після виходу роману Маргарет Етвуд зазначила, що в "Розповіді служниці" немає жодної події, яка б не сталася десь чи колись у реальній історії. Це - безумовний маствочт. 1. Твін Пікс: Повернення Це сталося. Вони повернулися. Девід Лінч та Марк Фрост разом із містичним Твін Піксом та його двійниками, придорожніми кафе та подорожами крізь різні виміри реальності. Ох, непросте це випробування для непосвячених! Утім, ностальгічні почуття та здригання від жаху перегляд третього сезону культового серіалу цілком забезпечив. Після сумнозвісного фіналу другої частини серіалу 25 років тому, ми знову спостерігаємо за одисеєю агента ФБР Дейла Купера, який прагне повернутися до Твін Пікса. Його двійник лиходій Дагі Джонс втікає з Чорного вігваму, залишивши Купера у пастці всередині. Як у ролі харизматичного злочинця Дагі Джонса та його летаргійної версії, так і старого доброго агента Купера, Маклахлан демонструє блискучу гру. Як власне і Лінч, який також повертається в ролі директора ФБР Гордона Коула, та як й Лора Дерн, що грає таємничу і магнетичну помічницю Купера - Дайян (у попередніх сезонах про неї лише згадувалося). Чи могли шанувальники серіалу уявити, що Твін Пікс може бути ще містичнішим, ще химернішим та ще менш зрозумілим. Але саме такі враження Лінч й залишає в глядача, до самого кінця так нічого й не прояснивши. Повна темрява в безмісячну ніч - усе, як ми любимо. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

141230_it_ebola_bats

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141230_it_ebola_bats

Джерелом спалаху Еболи були кажани - медики

Перша жертва лихоманки Ебола, дворічний хлопчик, з якого почався нинішній спалах хвороби, міг заразитися вірусом у гнізді кажанів.

Такі висновки дослідників, які шукали витоки спалаху Еболи, від якого в Західній Африці померли понад 7800 людей. За їхніми словами, хлопчик з Гвінеї - Еміль Уамуно - грався в хованки у дуплі дерева, яке містило колонію кажанів, що є відомими носіями Еболи. Висновки вчених оприлюднено в спеціалізованому виданні за результатами експедиції до рідного села першого пацієнта.

features-53968096

https://www.bbc.com/ukrainian/features-53968096

"Корабельна сосна", коміки і люди Ахметова: кого Зеленський веде в мери

Президентська партія "Слуга народу" визначились зі своїми кандидатами у мери на виборах 25 жовтня.

Останні кілька тижнів Володимир Зеленський фактично відпрацював передвиборчий тур регіонами України, де якраз під приїзд президента відбувались партійні збори й визначали кандидатів на вибори. Президент перерізав стрічки, давав доручення й копав футбольного м'яча для перейменованого за його дорученням на "Кривбас" футбольного клубу "Гірник". Цієї суботи регіональні кандидати зібрались у Києві на дводенний тренінг. У неділю погодили кандидатів у мери облцентрів, а в понеділок їх на з'їзді представили журналістам за присутності президента, спікера Ради та керівника уряду. Щоправда, за кілька днів до з'їзду в офісі "Слуги народу", де проходило зібрання, стався спалах коронавірусу. "Слуга народу" на місцевих виборах вже не грає у молодих політиків без досвіду депутатства, як це було на виборах до парламенту. На місцевих партія Зеленського, як і більшість партій влади в історії України, поставила на великий бізнес, представників олігархів та керівників бюджетних установ - університетів та лікарень. Політичний бекграунд та історія міграції від однієї партії до іншої також вже не мають значення - беруть усіх - з БПП, Опозиційного блоку та інших. Щоправда, у багатьох великих містах кандидати від "Слуги народу" не надто відомі, й шанси на перемогу над чинними мерами, які ворогують з президентом, не надто очевидні. Київ: "жінка" Верещук Ірина Верещук стала тією самою "жінкою", балотування якої в столиці таємниче пророкував Давид Арахамія ще на початку літа. У липні вона виграла внутрішньопартійні праймеріз у інших депутатів "Слуги народу" з київськими амбіціями: Миколи Тищенка, Олександра Дубінського, Олександра Качури та Дмитра Гуріна. Тищенко і Дубінський, попри те, що самі вже почали мерську кампанію й записували ролики на велосипедах чи звозили пісок у пісочниці, рішення партії публічно визнали і гаряче пообіцяли підтримувати Ірину Верещук. Уроджениця Рави-Руської Верещук - депутатка від "Слуги народу", голова підкомітету з державної безпеки і оборони. З обороною її пов'язує те, що вона навчалася у Військовому інституті Львівської політехніки, а потім п'ять років служила у ЗСУ. Пізніше вона була юристкою у міській раді Рави-Руської та заступницею голови Жовківської райдержадміністрації. У 2010-му стала мером Рави-Руської (наймолодшою мером-жінкою в Україні), висувалася від партії "Сильна Україна" Сергія Тігіпка. Власне, цим п'ятирічним досвідом у місцевому самоврядуванні "слуги народу" і пояснюють висування саме Ірини Верещук. Іншою обставиною, яку використовують у кампанії Верещук, є те, що вона жінка, а одним з гасел "Слуги народу" в столиці є саме твердження, що "новий мер буде жінкою". В останні місяці Ірина Верещук запам'яталася перепалкою в ефірі "Свободи слова" з п'ятим президентом Петром Порошенком, якого вона звинуватила у привітанні Путіна з Днем Росії у червні 2014 року. Одразу після висування Верещук викликала Кличка на дебати, але поки що він ні з ким з конкурентів очно не дебатував. За різними опитуваннями, Ірина Верещук станом на початок серпня набирала від 6% до 9% голосів виборців, що залишає ій шанси на вихід у другий тур. Одеса: "джентльмен" Філімонов У "столиці гумору" "Слуга народу" хоче перемогти Геннадія Труханова силами коміка. На мера Одеси від пропрезидентської партії висувають ведучого гумористичного "Джентельмен-шоу" та різноманітних конкурсів анекдотів Олега Філімонова. "КВНщик" Філімонов підкорював українські і російські телеекрани ще до "95 кварталу". У 90-ті його "джентельмени" були одним з популярних гумористичних телешоу на пострадянському просторі. Пізніше шоу закрили, й Олег Філімонов залишився у статусі "одеської знаменитості". Наприкінці червня президент Зеленський дав йому звання народного артиста. Політикою артист цікавиться з 2014 року. Тоді він почав виходити з українським прапором на демонстрації, а також давати благодійні концерти для бійців АТО. Перед цим підтримував Майдан у Києві та критикував Росію за анексію Криму. А у 2016 році у розмові з Катериною Осадчою розповів, що почав вчити українську мову, яку, як виявилося, не знав достатньо добре. Сам Філімонов, до речі, доктор філологічних наук. Олег Філімонов дружить з Міхеїлом Саакашвілі. Він був у нього на новосіллі в Одесі, куди приїжджав також Олег Сенцов. Наскільки реальні шанси в Олега Філімонова перемогти Геннадія Труханова, говорити важко. В останньому опитуванні групи "Рейтинг" за чинного мера Одеси готові були проголосувати майже половина опитаних, тоді як прізвища "джентльмена" серед варіантів не було. Дніпро: легендарний лікар Риженко В одному з найбільших економічних центрів країни команда Зеленського вже рік намагається побороти мера Дніпра Бориса Філатова. У "Слузі Народу" розглядали багатьох відомих дніпровських "слуг", називали кілька прізвищ, включно з депутатом Максимом Бужанським. Проте низка соцопитувань показували, що всі претенденти від "Слуги народу" програвали Філатову та його команді. Врешті партія висунула не політика, а відомого на всю Україну лікаря Сергія Риженка, керівника легендарної лікарні імені Мечнікова, яка рятує життя українським військовим із зони ООС. Пан Риженко у цьому скликанні обласної ради представляє Блок Петра Порошенка. У часи президента Януковича деякий час працював заступником міністра охорони здоров'я. Побороти команду Філатова, яку підтримують понад 50% містян, йому буде непросто. Борис Філатов веде всеукраїнський проєкт "Пропозиція", а левова частка його нинішній політичних опонентів зі "Слуги народу" та команди Ігоря Коломойського в 2015 році кували його перемогу від партії УКРОП в 2015. Черкаси: мільйонер-аграрій Ільченко Місто Черкаси стало знаковим для Володимира Зеленського. Навесні цього року його мер Анатолій Бондаренко кинув виклик президенту через ігнорування карантинних обмежень. Тоді Зеленський навіть був змушений особисто погрожувати відповідальністю меру. Планувалось, що тут від "Слуги народу" може піти депутат і ексшоумен Олександр Скічко. Проте врешті партія висунула великого бізнесмена з аграрної сфери Віталія Ільченка. Його компанія UKRAVIT має власне виробництво хімікатів. Експерти галузі називають Ільченка одним з найпотужнішим українських гравців на ринку агрохімії й оцінюють його статки у десятки мільйонів доларів. У часи Віктора Януковича пан Ільченко скаржився на спроби "віджати" бізнес з боку представників команди ПР. У політику він пішов тільки на початку літа 2020 року, коли доєднався до "Слуги народу". Миколаїв: "корабельна сосна" Домбровська Ця кандидатка від "Слуги народу" за останні місяці стала однією з найвпізнаваніших у країні. Тетяна Домбровська - відома у Миколаєві активістка та бізнесвумен, яка стала стала популярною після гучного скандалу на зібранні партії. Тоді голова партії Олександр Корнієнко наговорив багато речей. Тетяну Домбровську назвав "сосною корабельною" за її зріст і витримку. А пан Зеленський при зустрічі з нею начебто мав так зрадіти, що викурив би усі Iqos. Тетяна Домбровська справді висока Зеленський вже знайомився з нею під час поїздки у Миколаїв. Тетяна Домбровська є співвласницею кількох підприємств у сфері нерухомості та торгівлі електронікою, а також володіє місцевим брендом мережі перукарень G.Bar (Nikolaev). Перед виборами вона керувала громадською організацією "Майбутнє Миколаєва". Кривий Ріг: топменеджер Ахметова Шевчик Рідний для президента Кривий Ріг надзвичайно символічний для Володимира Зеленського на цих виборах. Спочатку тут планували висунути в депутати відомого актора «95 кварталу» Юрія Корявченкова (Юзіка), президент навіть фактично почав його виборчу кампанію та доручив відновити футбольний клуб "Кривбас". Що і зробили шляхом перейменування старого місцевого клубу "Гірник". Як кажуть місцеві експерти, штабні опитування показали дуже низьку підтримку Юзіка у місті, а тому його швидко замінили на гендиректора «Центрального гірничо-збагачувального комбінату» Дмитра Шевчика. Пан Шевчик наразі є депутатом облради від "Опозиційного блоку". Також його пов'язують з Вадимом Новинським. Фото з профілю Дмитра Шевчика, яке він ставив у травні Підприємство, яке належить Рінату Ахметову, є одним з найпотужніших у місті. Співрозмовники ВВС вказують, що такий крок може свідчити про певну угоду у місті між партією влади та найпотужнішим бізнесменом країни. Очікується, що вчергове на виборах балотуватиметься і нинішній мер Юрій Вілкул, син якого також має серйозні політичні зв'язки з паном Ахметовим є одним з лідерів "Опозиційного блоку". Херсон: ректор і колишній депутат БПП Кирилов У Херсоні від пропрезидентської партії на посаду мера претендуватиме ректор Херсонського державного аграрного університету та депутат міськради Юрій Кирилов. Ще донедавна він входив до фракції БПП у місцевій раді, але 1 червня оголосив про вихід з неї. Він також був помічником депутата Верховної Ради від БПП Андрія Гордєєва, а у минулому році намагався потрапити до парламенту від "Європейської солідарності". Юрій Кирилов вже активно веде кампанію і їздить по різних об'єктах інфраструктури з місцевою владою. Сам Кирилов позиціонує себе як "молодого реформатора" і обіцяє, що "новому Херсону бути". Буча: "вічний" мер Анатолій Федорук Представляти Анатолія Федорука (праворуч) як нового члена "Слуги народу" в Бучу приїжджав Олександр Дубінський У київському передмісті від "Слуг народу" найімовірніше буде балотуватися Анатолій Федорук. Він - багаторічний мер Бучі, якою керує вже 22 роки. На місцевих виборах перемагав п'ять разів і має непогані шанси зробити це вшосте. Свого часу, у 2010 році, Анатолій Федорук балотувався у мери від Партії регіонів. Утім, сам бучанський міський голова пояснював це тиском тодішньої влади, яка змушувала мерів йти під прапорами партії Януковича. І наполягає - офіційним членом Партії регіонів він не був ніколи. У 2017 році Анатолію Федоруку та секретарю Бучанської міської ради Василю Олексюку висували підозри щодо зловживання владою, зокрема щодо виділення землі у місцевих лісах. Ту справу брав під особистий контроль ексгенпрокурор Юрій Луценко, однак наразі вона нічим не завершилася - генпрокурор пішов, а бучанські мер та секретар залишилися на своїх посадах. До ЗеКоманди Анатолій Федорук офіційно приєднався нещодавно - 10 липня про це оголосили на спеціальній зустрічі штабу "Слуги народу" Київщини. Представляти нового колегу по партії приїхали депутати Олександр Дубінський та Ольга Василевська-Смаглюк. Це дещо розходиться з їхньою войовничою критикою всіх "старих політиків", з якою вони перемагали на минулорічних виборах до Ради. Утім, наразі Анатолій Федорук - чи не найкращий варіант для "Слуги народу" у всій Київщині. Чинного мера Бучі продовжують підтримувати багато місцевих жителів. Й те, що Буча нещодавно виграла принципові "змагання" з Ірпенем за звання райцентру, багато хто вважає заслугою саме Федорука. Запоріжжя: колишній інженер з "Мотор Січ" Тишечко У Запоріжжі "Слуга народу" висуває Віталія Тишечка. Він - заступник голови Запорізької ОДА і чинний депутат міської ради, куди обрався від партії "Нова політика" (хоча зараз позафракційний). Всі члени цієї політсили у Запорізькій міській раді - працівники "Мотор Січ". Власне, з цим промисловим гігантом пов'язаний і сам Віталій Тишечко. Там він зробив кар'єру від інженера-технолога до заступника начальника управління кадрів. З 2017 року став директором страхової компанії "Мотор-гарант", яка працює з "Мотор Січ". Це підприємство пов'язане з В'ячеславом Богуслаєвим, якому закидають співпрацю з російськими заводами, попри санкції. "Треба створювати робочі місця, інвестувати в підприємства, щоб молодь не виїжджала за кордон", - заявив Віталій Тишечко під час свого представлення як кандидата. Інші кандидати Гуморист і сценарист Віктор Гевко - ще один кандидат від "Слуги народу" у Тернополі (фото зі зйомок 2016 року) На з'їзді представили кандидатів від "Слуги народу" й в інших містах. Вінниця - нині голова Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Борзов. Житомир - ректор державного університету "Житомирська політехніка" Віктор Євдокимов. Івано-Франківськ - юристконсультант, директор будівельної компанії Олександр Богачов. Кропивницький - фінансистка, банкір Ольга Ковальова-Алокілі. Львів - лікар, депутат Львівської міської ради від партії "Самопоміч" Тарас Кльофа. Полтава - підприємець Сергій Іващенко. Рівне - голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій Коваль. Суми - народний депутат від партії "Слуга Народу" Тетяна Рябуха. Слов`янськ - депутатка Слов'янської міськради від "Самопомочі" Ольга Алтуніна. Тернопіль - сценарист, капітан місцевої команди КВК, переможець шоу "Розсміши коміка" Віктор Гевко. Його брат - Володимир Гевко - минулого року став депутатом від "Слуги народу". Ужгород - депутат Ужгородської міської ради Віктор Щадей. Харків - голова Харківської обласної державної адміністрації Олексій Кучер. Хмельницький - професорка, декан Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Інна Ящук. Чернівці - голова Чернівецького обласного осередку партії "Слуга Народу", підприємець Віталій Другановський. Чернігів - депутат Чернігівської міської ради від УДАРу Юрій Тарасовець. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

141023_or_soros_ukraine

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/10/141023_or_soros_ukraine

Сорос: Європа має більше підтримувати Україну

Міжнародний фінансист Джордж Сорос вважає, що Європа повинна робити більше для підтримки Україну і захисту від того, що він назвав загрозою з Росії.

В інтерв'ю BBC пан Сорос сказав, що політика Росії щодо України становить загрозу для самого існування Євросоюзу, бо Москва вербує прихильників серед євроскептиків. На думку фінансиста, ЄС, ослаблений кризою, збився на манівці, але порятувавши Україну, Брюссель зможе зберегти власні цінності ліберальної демократії.

031125_iran_nuclear

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/11/031125_iran_nuclear

США і три європейські країни узгодили позиції щодо Ірану

Сполучені Штати досягли компромісу на переговорах з Британією, Францією та Німеччиною щодо резолюції про ядерну програму Ірану, яку в середу розглядатиме МАГАТЕ у Відні.

Проблеми з текстом резолюції виникли по тому, як МАГАТЕ оприлюднила звіт, де йшлося про те, що Іран приховав від міжнародних експертів свої програми збагачення урану і переробки плутонію. Сполучені Штати вимагали, аби питання про ядерні програми Ірану було розглянуто в Раді Безпеки ООН. Але три європейські держави наполягали на тому, що така жорсткість може лише більше відштовхнути іранське керівництво. Згідно з повідомленнями, компромісна угода включає формулювання, що в разі подальших порушень дії Тегерану розгляне Рада Безпеки. Посол Ірану в МАГАТЕ Алі Акбар Салахі сказав Бі-Бі-Сі, що головну вимогу його країни виконано, бо Сполучені Штати відмовилися від намірів негайного подання до Ради Безпеки.

news-40027128

https://www.bbc.com/ukrainian/news-40027128

Луценко розповів про розслідування Іловайської трагедії

Слідство вважає, що головною причиною втрат української армії під Іловайськом у серпні 2014 року була агресія Росії, дії ж українського командування там ще розслідуються. Про це розповів у середу генпрокурор Юрій Луценко.

"Єдина причина, яка несе причинно-наслідковий зв'язок з нашими втратами в Іловайському котлі, є агресія РФ", - наголосив керівник ГПУ під час звітування в парламенті. "На підставі десятків тисяч експертиз і опрацьованих документів ми висунули підозру до міністра оборони РФ Шойгу, а також близько 20 генералів і адміралів російської армії", - додав Юрій Луценко. За його словами, ця справа "рухається в установленому порядку, щоб притягнути їх до відповідальності". Росія заперечує участь своїх кадрових військових у конфлікті на Донбасі, однак визнає присутність там російських добровольців. Юрій Луценко відзначив, що військова експертиза також аналізує дії чи бездіяльність українських командирів під час боїв у Іловайську. "Ця експертиза триває, вона не закінчена. Тому жодних підозр висувати ми не маємо права", - пояснив генпрокурор. Внаслідок боїв та оточення сил АТО в районі Іловайська наприкінці серпня 2014 року загинуло чи зникло безвісти близько 500 бійців.

150512_kerry_visit_putin_sochi_rl

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/05/150512_kerry_visit_putin_sochi_rl

Керрі: на сході України так і не припинили вогонь

У Сочі завершилася зустріч президента Росії Володимира Путіна і держсекретаря США Джона Керрі. На зустрічі також був присутній голова російського МЗС Сергій Лавров, який за підсумками переговорів розповів, що Росія і США домовилися використовувати свій вплив на сторони українського конфлікту, щоб забезпечити виконання мінських домовленостей.

У Росії зустріч назвали "успішною", хоча і зазначили, що це "не прорив" "Ми не в усьому зійшлися в оцінках на переговорах, але сьогоднішня зустріч дозволила краще зрозуміти одне одного. У нас є розуміння необхідності уникати кроків, які здатні завдати довгострокової шкоди двостороннім відносинам між Росією та США і співробітництва наших країн у різних галузях", - сказав пан Лавров за підсумками російсько-американських переговорів. "Особливо, якщо враховувати те, що від наших злагоджених спільних зусиль на міжнародній арені залежить вирішення дуже багатьох гострих проблем сучасності", - додав він. За його словами, співрозмовники знайшли й інші точки дотику. Зокрема, Джон Керрі назвав Росію важливим партнером США у боротьбі з тероризмом. Американська сторона також пояснила свою позицію щодо передачі Ірану російських С-300. Пан Керрі зізнався, що не вважає це порушенням, але вважає, що це рішення може мати погані наслідки. Переговори за участю Володимира Путіна, Джона Керрі та Сергія Лаврова тривали більше чотирьох годин. "Не прорив" Раніше до журналістів вийшов помічник російського президента Юрій Ушаков. Він назвав перемовини Володимира Путіна і Джона Керрі "успішними", хоч і зізнався, що це "не прорив". Але, на його думку, Росія і США "повинні повернутися до нормальної співпраці". Джон Керрі назвав Росію важливим партнером США у боротьбі з тероризмом При цьому тему збройного конфлікту на сході України обговорювали дуже докладно, зазначив пан Ушаков. У свою чергу пан Керрі під час прес-конференції сказав, що припинення вогню на сході України так і не відбулося. Він вчергове повторив, що санкції проти Росії скасують, коли перемир'я дотримуватимуться повною мірою. Окрім того, пан Керрі закликав звільнити українську льотчицю Надію Савченко, яку утримують у Росії. Держсекретар назвав її "політв'язнем". Ще під час переговорів у Twitter Джона Керрі з'явилося повідомлення про "відверту дискусію з ключових питань", включаючи Іран, Сирію і Україну. "Важливо тримати канали зв'язку між США і Росією відкритими, оскільки ми займаємося глобальними проблемами", - додав Джон Керрі. Джон Керрі назвав українську льотчицю Надію Савченко "політв'язнем" Краснодарські помідори і картопля Раніше вдень Сергій Лавров на зустрічі із паном Керрі у Сочі підніс йому як подарунок краснодарські помідори і картоплю - про це повідомила заступниця голови департаменту інформації і друку МЗС Марія Захарова. "Лавров подарував Керрі краснодарські помідори і картоплю, що перебуває у далеких родинних зв'язках з тією, яку свого часу йому привіз американський колега", - написала пані Захарова на своїй сторінці у Facebook. За її словами, Джон Керрі також отримав у подарунок від Сергія Лаврова футболку із символікою Перемоги. Водночас голова Держдепу США, за версією Марії Захарової, подарував російському колезі список цитат російських ЗМІ, які, на його погляд, не відображають реальний потенціал масштабних російсько-американських відносин. Прес-секретар посольства США у Росії, проте, припустив, що пані Захарова переплутала подарунки. За його словами, Джон Керрі подарував Сергію Лаврову портфель. Взаємовідносини між Москвою і Вашингтоном помітно погіршилися після анексії Росією українського Криму. Крім того, Вашингтон неодноразово звинувачував Москву у підтримці озброєних прихильників самопроголошених республік на сході України. Росія ці звинувачення категорично заперечує. Президент США Барак Обама відмовився приїхати на святкування 70-річчя Перемоги до Москви. Візит Джона Керрі став першим за останні два роки, тобто з початку збройного протистояння на сході України.

features-47894064

https://www.bbc.com/ukrainian/features-47894064

Розслідування ВВС. "Десант ДНР" на Мадагаскарі: що друзі Пушиліна шукали в Африці

Д рузі керівника "ДНР" Дениса Пушиліна у 2018 році - Андрій Крамар та Роман Поздняков - перебували на Мадагаскарі та взяли участь у втручанні російських політтехнологів у вибори в цій державі.

Вибори 2018 року на Мадагаскарі були надзвичайно бурхливими Як з'ясувало розслідування ВВС, вони виконували важливу роль у групі так званих російських "туристів". Який вплив вони мають у "ДНР"? Що цікавило їх на африканському острові, який називають "перлиною" Індійського океану? І чому на Мадагаскарі з'явилися чутки про візит ватажка "ДНР" Олександра Захарченка незадовго до його вбивства? Такі плакати з'явилися на Мадагаскарі після кількох місяців роботи в одній з місцевих компаній російських менеджерів Хто вони такі? Ця історія почалася ще до війни на Донбасі, коли засновник фінансової піраміди МММ Сергій Мавроді вирішив реанімувати своє творіння і створив піраміду "МММ-2011", пізніше перейменовану в "МММ-2012". Пропаганда діяльності піраміди об'єднала трьох людей - колишнього співробітника кондитерської компанії "Солодке життя" з Макіївки Дениса Пушиліна, екс-депутата міськдуми Десногорська Смоленської області від "Єдиної Росії" Андрія Крамара та Олексія Муратова - екс-депутата міськдуми Курчатова у Курській області від "Єдиної Росії", що колись працював інженером на Курській АЕС. На цьому фото Роман Поздняков, Андрій Крамар, Денис Пушилін та Олексій Муратов (зліва направо) разом відзначають свято у Донецьку у травні 2015 року У 2013 році, за даними Російської служби Бі-бі-сі, Муратов, Пушилін та Крамар разом створили фінансову піраміду "Партія визволення". Того ж року прізвище Муратова вперше опинилося на шпальтах російських ЗМІ. Він був затриманий в Індії під час кампанії з просування МММ, за звинуваченнями у фінансовому шахрайстві. Муратова звільнили під заставу після голодування. Це відбулося за допомогою адвоката, якого найняв російський консул. Андрій Крамар приїжджав в Індію допомагати Муратову, а пізніше вони разом нелегально поїхали з країни, залишивши в поліції свої документи та речі. Справу в Індії через кілька місяців закрили. Незабаром Муратова та Крамара зацікавив вже інший проект - "ДНР". Олексій Муратов стверджував, що до діяльності МММ у 2013 році вдалося залучити 1 млн індійців. Індійська поліція затримала його за звинуваченням у шахрайстві. Навесні 2014 року, коли Пушилін вже був одним з лідерів донецьких сепаратистів і очолив так звану "Народну Раду", він призначив Андрія Крамара та Олексія Муратова представниками "ДНР" у РФ. В перші місяці війни в Україні вони зустрічалися для просування інтересів сепаратистів з лідером російських імперських націоналістів-євразійців Олександром Дугіним, лідером ЛДПР Володимиром Жириновським та радником Путіна Сергієм Глазьєвим. Того ж року Крамар переїхав до Донецька і став одним із заступників голови суспільного руху "Донецька республіка", який з 2014 року має більшість у так званій "Народній раді ДНР". Головою цього руху кілька років до своєї смерті був Олександр Захарченко, а з вересня 2018 року його очолює Денис Пушилін. Олексій Муратов також брав участь у керівництві "Донецької республіки", а 2016 року заснував рух Change the World Together, який займається розвитком криптовалюти PRIZM. У 2017 році хакери опублікували листування між Муратовим та власником поштової скриньки, яким вони вважали першого заступника помічника президента Росії Владислава Суркова. У листі йшлося про готовність "агентурної мережі" до участі в дестабілізації ситуації у східних і південних регіонах України. Москва, 11 травня 2014 року, перша прес-конференція Андрія Крамара (крайній зліва) та Олексія Муратова як представників "ДНР" у Росії В коментарі Російській службі Бі-бі-сі Муратов заявив: "Моє листування ніхто ніколи не зламував. ЗМІ мають практику видати бажане за реальність відповідно до настанов редакції", - сказав він. У грудні 2018 року Муратова призначили головою виконкому руху "Донецька республіка". Проте не відомо, чи брав він якусь участь у втручання у вибори на Мадагаскарі. Андрій Крамар зараз є одним із заступників голови суспільного руху "Донецька республіка", що має 74 зі 100 депутатів в так званій "Народній Раді ДНР". Він організовує заходи сепаратистів - мітинги, відзначення пам'ятних дат, акції проти "порушення Україною мінських угод". Інший учасник експедиції на Мадагаскар - уродженець Норильська Роман Поздняков. До війни на сході України він займався малим бізнесом в місті Шахти Ростовської області Росії. У квітні 2014 року проводив кампанію кандидата від КПРФ на виборах в міськдуму, під час якої його відлупцювали. Через кілька тижнів Поздняков повністю сфокусував увагу на підтримці "ДНР" у своїх акаунтах в соцмережах. У листопаді 2018 року Роман Поздняков (крайній ліворуч), Андрій Крамар (третій зліва), Олексій Муратов (третій справа) святкували перемогу Дениса Пушиліна (у центрі) на так званих виборах "ДНР" Разом з Андрієм Крамаром він володіє ТОВ "Карпико" в Шахтах, яке займається управлінням нерухомістю. Дружина Романа Позднякова Ольга у 2014 році була депутатом міськдуми міста Шахти в Ростовській області від "Єдиної Росії". Вона залишила партію після побиття чоловіка під час передвиборчої кампанії. Пізніше переїхала до Донецька. За інформацією ТАСС, Ольга Позднякова якийсь час обіймала посаду керівника "Спеціального штабу за переведенням підприємств української юрисдикції під зовнішнє управління ДНР", а 8 вересня 2018 року через кілька днів після вбивства Олександра Захарченка очолила Центральну виборчу комісію "ДНР". Саме вона оголосила переможцем так званих виборів голови "ДНР" у листопаді 2018 року Дениса Пушиліна. 1 лютого 2019 року він призначив Ольгу Позднякову начальником Управління внутрішньої політики голови "ДНР". Перемогу Пушиліна на так званих виборах "ДНР" у листопаді 2018 року його друзі святкували як свою. Це сталося невдовзі після того, як Андрія Крамара та Романа Позднякова вислали з Мадагаскару. Багатий острів бідних людей Мадагаскар - африканська острівна держава розміром з Україну і з населенням приблизно у 25 млн людей. На відміну від багатьох інших країн Африки, країна є моноетнічною - понад 90% населення складають малагасійці. До кінця ХІX століття вони мали власну державу, яку після кількох воєн окупували та анексували французькі війська. До кінця ХІХ століття на Мадагаскарі існувало королівство малагасійців, яке було завойване французькими військами. Так виглядав католицький собор та палац королеви у столиці Мадагаскару Антанаріву на момент завоювання Ранавалуна III - остання королева Мадагаскару, усунена від влади 1897 року після завоювання острову французькими військами 1960 року незалежність Мадагаскару була відновлена. Країна деякий час зберігала дуже тісні зв'язки з Францією - у країні були французькі військові бази, а французькі компанії домінували в економіці. Чимало малагасійців виступали проти такої залежності від Франції, і це незадоволення привело до влади у 1975 році "червоного адмірала" Дідьє Рацираку з його програмою соціалістичної революції. Вже 1979 року країна збанкрутувала і Рацирака мусив звертатися по допомогу до МВФ. "Рацирака був символом зв'язків з СРСР. І одночасно підтримував тісні відносини з Францією. Він символ тих протиріч, які досі існують у мадагаскарському суспільстві", - зазначає співзасновник українського Центру дослідження Африки Олександр Мішин. Закінчення Холодної війни сприяло поразці "червоного адмірала" на виборах у 1993 році і демократизації країни. Дідьє Рацирака намагався провести на Мадагаскарі соціалістичну революцію. Незабаром йому довелося звертатися за кредитами МВФ. Відтоді в країні змінилося кілька президентів, відбувалися повстання і перевороти. Наразі Мадагаскар залишається однією з найбідніших країн Африки та світу. За даними МВФ, ВВП на душу населення 2018 року тут складав 1630 доларів на рік. Для порівняння, в Україні - 9283 долари. За даними Світового Банку, 80% населення країни досі зайнято в сільському господарстві, яке в останні роки стагнує. Більшість населення досі перебуває за межею бідності. Чи дорого коштують вибиті двері? Дуже дорого, якщо це переворот, а дія відбувається у президентському палаці однієї з найбідніших країн світу. Переворот 2009 року закінчився для Мадагаскару санкціями, роками нестабільності, падінням потоку туристів і втечею інвесторів "Причиною бідності є домінування в економіці сільського господарства і видобувного сектору, вкрай залежних від міжнародної кон'юнктури, яка останнім часом несприятлива. Мадагаскар також пережив низку катаклізмів - руйнівні урагани, напади сарани, посухи та епідемії. Це дуже підриває архаїчне господарство", - зазначає Олександр Мішин. "А після перевороту 2009 року були період політичної нестабільності, санкції, відтік капіталу і дефіцит інвестицій, зростання зовнішнього боргу. Хоча з 2015 року Мадагаскар демонструє високі темпи зростання ВВП, на тлі приросту населення цього недостатньо для відчутного прогресу", - додає український африканіст. Завдяки своїм мальовничим ландшафтам, таким як Алея баобабів, Мадагаскар міг би переживати туристичний бум, але політична нестабільність та спалахи хвороб псують перпективи острову Мадагаскар міг би бути туристичним раєм - чого тільки варті чудові місцеві пейзажі з баобабами, "кам'яний ліс", пляжі чи танцюючі лемури. І поява голлівудських мультфільмів сприяла інтересу до острова. Проте політична нестабільність, недостатньо розвинута інфраструктура та епідемії різних хвороб, таких як кір та чума, не сприяють туристичному буму. Піку туристична індустрія досягла 2008 року, коли, за даними Міністерства туризму, країну відвідали 375 тисяч туристів. А потім стався переворот і це призвело до падіння відвідуваності. Танцюючі лемури, які немов "медитують" на сонечку - ще одна причина, чому на острів мріють потрапити туристи У цих умовах процвітає не тільки промисловий, але й кустарний видобуток корисних копалин в країні. Це - золото, сапфіри та хром. Мадагаскарсько-російський "ренесанс"? Мадагаскар після розпаду СРСР і до останнього часу був на периферії уваги росіян, але все змінилося буквально за останні два роки, розповідає співзасновник українського Центру досліджень Африки Олександр Мішин. "У 2018 році зросла уваги Москви до нарощування "багатопрофільного партнерства" з Мадагаскаром. За це відповідає спецпредставник президента РФ з Близького Сходу та Африки, заступник голови МЗС Михайло Богданов", - зазначає український африканіст. За його словами, російські компанії, такі як "Росгеология", "Алроса", "Газпром" та "Роснефть" можуть цікавити мінеральні багатства країни. Інші російські компанії проявляють інтерес до телекомунікацій, залізниць, сільського господарства, рибальства і співпраці в галузі освіти. Золото та сапфіри на Мадагаскарі цікавлять як великі компанії, так і шукачів швидкого заробітку - з країни та іноземців. Такий видобуток часто шкодить заповідним лісам, як на цьому фото - в серці заповідника Анканіхені-Захамена, домівці зникаючого лемура варі Москву острів може цікавити і через своє вигідне розташування. "Найбільш перспективним напрямком співробітництва розглядається імпорт російського продовольства (зернові та борошно) до Мадагаскару та створення на острові "зернового хабу" для перевалки російського зерна на ринки країн Південної Африки. Острів має дуже вигідне розташування в плані транзиту вантажів та їх перерозподілу, але поки що є питання вартості логістики. Росія хоче побудувати на Мадагаскарі елеватори зі зберігання зерна", - зазначає Олександр Мішин. "М'який вплив" Росія хоче здійснювати через малагасійців, які отримали освіту в СРСР чи на пострадянському просторі і володіють російською, - а таких людей там приблизно 5 тисяч, додає експерт. Ще одна активна сфера співробітництва - військова. З 2018 року російські військові кораблі можуть заходити у порти Мадагаскару. У жовтні 2018 році в мадагаскарський порт Анцирана заходив протичовновий корабль "Сєвєроморськ" (на фото він - у Севастополі) У вересні 2018 року міністр оборони Мадагаскару Бені Расолофоніріна підписав протокол договору про військову співпрацю з Росією і оголосив про "Ренесанс" у двосторонніх відносинах, повідомляє L'Express de Madagascar. Підписаний документ передбачає співпрацю в боротьбі проти тероризму та піратства. "Угода дозволить тренувати військових, щоб вони могли використовувати озброєння, яке може бути поставлено в рамках цієї угоди", - зазначив мадагаскарський міністр. "Значна частина бронетанкового парку малагасійської армії та левова частка авіації країни (гелікоптери Мі-8) - це зброя радянських зразків, і вона потребує модернізації. Це сфера роботи Рособоронекспорту", - пояснює Олександр Мішин зацікавленість Мадагаскару у військовому співробітництві з Росією. Росії цікаві не лише гроші від участі в модернізації військової техніки, але й стратегічне положення Мадагаскару. "Російські військові кораблі використовують мадагаскарську портову інфраструктуру та доки для ремонту та технічного обслуговування. Тривають переговори щодо полегшення заходу кораблів російських ВМС до портів острова. Проте про створення повноцінного російського об'єкта мова поки що не йде", - зазначає Олександр Мішин. Активізації контактів Росії та Мадагаскару сприяло те, що міністр закордонних справ у 2018 -2019 роках Елуа Максим Даво був послом в РФ протягом 15 років Мадагаскар охоче йде на співпрацю з Росією. "В плані інвестицій Мадагаскар пропонує бізнесменам з РФ кілька ділянок земель з пляжами для будівництва морських курортів та залучення туристів. Готується проект угоди щодо відновлення прямого авіасполучення Москва - Антананаріву", - розповідає Олександр Мішин. Активізації контактів сприяло й те, що міністр закордонних справ Мадагаскару у 2018 -2019 роках Елуа Максим Даво був послом в Росії протягом 15 років. У 2018 році він взяв участь у російсько-африканському суспільному форумі в Москві. Втручання у вибори Роман Поздняков та Андрій Крамар прибули до Мадагаскару на початку 2018 року у складі великої групи російських "туристів". Насправді це були російські політтехнологи та їхні перекладачі, про діяльність яких детально розповідається в документальному фільмі BBC Africa Eye. Їхньою метою було отримання політичного впливу через підтримку кандидатів на президентських виборах наприкінці 2018 року. На початку 2018 року до столиці Мадагаскару Антананаріву прибули десятки російських "туристів" У розмові з журналістами кандидати повідомили, що їм пропонували гроші та організацію агітаційної кампанії. Вони стверджували, що транші по кілька тисяч євро передавалися готівкою, натомість з кандидатами укладали контракт: ближче до дня голосування - 7 листопада 2018 року - їм сказали, що вони мають підтримати ту креатуру росіян, яка матиме найбільші шанси на проходження до другого туру. Співрозмовники BBC розповіли, що росіяни уклали такі угоди щонайменше з шістьма кандидатами із 36-ти. Розслідування BBC встановило, що шестеро кандидатів отримали гроші від команд із Росії. Колишній прем'єр Мадагаскару Жан Березікі та пастор Андре Крістіан Майол, який збирає натовпи на стадіонах, зізналися, що отримували гроші від російських політтехнологів. Пастор Майол розповів BBC про зустрічі з трьома росіянами - піарником Романом Поздняковим, колишнім функціонером фінансової піраміди "МММ" Андрієм Крамаром і перекладачем Володимиром Бояришевим, що колись брав участь в торгівлі алмазами. Одна із зустрічей пройшла на фундаменті майбутнього храму пастора. "Ви - як єгипетський фараон! Будуєте величезну піраміду!" - захоплювався Поздняков, стоячи посеред котловану. На відеозаписі Церкви апокаліпсису поряд за пастором Майолом зафіксовані Андрій Крамар, Роман Поздняков і їхній перекладач Бояришев "Вони заплатили готівкою, у валізі. Вони ще внесли виборчу заставу за участь у президентських виборах. 12 тисяч євро - застава, 5 тисяч євро у валізі", - розповів журналістам ВВС Майол. Він додав, що як тільки опитування показали, що кандидат, швидше за все, не проходить у другий тур, росіяни, за його словами, зажадали у нього зупинити свою передвиборчу кампанію. Майол відмовився. Жан Березікі - один з трьох колишніх прем'єр-міністрів Мадагаскару, що висунувся на виборах - вважається в країні поміркованим політиком. "Мені здається, вони пропонували допомогти кільком кандидатам, включно зі мною. Вони запитали, чи готовий я проводити зовнішню політику Мадагаскару. Звичайно, відповів я", - згадує політик. За словами пана Березікі, росіяни запропонували бюджет у 2 млн доларів, але в результаті передали лише "дуже невелику суму". Крім фінансів, росіяни пропонували кандидатам у президенти Мадагаскару агітаційні матеріали, а також організовували для них зустрічі з виборцями та мітинги. Колишній прем'єр Мадагаскару Жан Березікі та пастор Андре Крістіан Майол зізналися, що отримували гроші від російських політтехнологів Поза роботою у передвиборчій кампанії, Поздняков та Крамар цікавилися можливостями заробітку на надрах Мадагаскару. За даними джерел ВВС, перш за все, їх цікавило золото. "Люди, близькі до Майола мають доступ до родовищ золота і вони сказали, що була розмова про співробітництво щодо цього", - розповідає кореспондент ВВС Нік Старді, який брав участь у розслідуванні втручання у президентські вибори на Мадагаскарі. Він зазначає, що невідомо, наскільки цінними є золоті родовища, про які йшла мова, і наскільки серйозними були наміри групи Крамара-Позднякова, проте вони співпрацювали з росіянином на прізвище Панков, який працює на компанію Ferrum Mining, і підписав контракти щодо доступу до родовища золота. "З малагасійцями, з якими вони спілкувалися, вони говорили про бізнес, обмірковували імпорт рису з Індії на острів: через погану економічну політику нещодавно Мадагаскар став імпортером рису. В них також був інтерес до видобутку дорогоцінних каменів", - розповідає кореспондент ВВС Аліауме Лерой. Як зазначає Нік Старді, одне джерело на острові також розповідало журналістам ВВС, що незадовго до вбивства лідера сепаратистів "ДНР" Олександра Захарченка мала місце розмова про можливий його візит на Мадагаскар. "Ми точно не знаємо, але припускаємо, що це було пов'язано з родовищами золота, до яких вони (Крамар та Поздняков. - Ред.) хотіли отримати доступ. Деякі співрозмовники, які мали фотографію Захарченка з Крамарем, і які б в іншому разі нічого не знали про Захарченка, повідомили нам, що він планував приїхати на Мадагаскар", - говорить він. У вересні 2018 року, за два місяці до першого туру виборів, по вулицях столиці пройшла неузгоджена демонстрація, яка завершилася мітингом біля посольства Франції під антиколоніальними гаслами. "Франція має дати спокій Мадагаскару! Франція має припинити вчити весь інший світ, поки займається колоніалізмом!" - розпалював пристрасті панафриканський активіст Кемі Себа. Наприкінці 2000-х років він провів кілька місяців у французькій в'язниці за звинуваченням в антисемітизмі та неповазі до закону. Кемі Себа ставить за мету визволення Африки від "раку західного імперіалізму" і раніше зустрічався з Олександром Дугіним, аби обговорити створення альянсу між панафриканізмом та євразійством. Кемі Себа зустрічався з Олександром Дугіним, аби обговорити "альянс" панафриканістів та євразійців Кілька учасників акції розповіли BBC, що отримали гроші за участь в протесті. Штучне невдоволення натовпу знімав на телефон Андрій Крамар. Після демонстрації, яка завершилася біля стін французького посольства, поліція Мадагаскару зажадала, щоб кілька російських політтехнологів - в тому числі Крамар та Поздняков - залишили країну, і їм заборонили в'їзд. Жодна з основних ставок росіян на виборах не спрацювала. Пастор Майол набрав в першому турі 1,27% голосів, колишній прем'єр Березікі - 0,31%. Переможцем як першого, так і другого, остаточного туру у грудні став екс-президент Андрі Радзуеліна - медіамагнат, який цілком міг обійтися без російської фінансової підтримки. Однак, як стверджує пастор Майол, ще після першого туру виборів його російський охоронець Костянтин пішов працювати на Радзуеліну. Це (охоронець. - Ред.) колишній російський військовий, обличчя якого приховане за сонцезахисними окулярами і сивою бородою. Майол вважає, що після першого туру російські політтехнологи переключилися на підтримку переможця. Доказів підтримки нового президента Мадагаскару Андрі Радзуеліни росіянами немає Втім, доказів підтримки росіянами Радзуеліни, який є одним з найбагатших людей країни, немає. Після приходу до влади він звільнив з посади голови МЗС колишнього посла Мадагаскару в Росії. Не відомо, чи буде Радзуеліна брати участь у саміті Росія-Африка у жовтні 2019 року, але у травні він вже встиг відвідати свого французького колегу Емманюеля Макрона. Водночас на Мадагаскарі Росія за останній рік отримала імідж країни, бізнесмени з якої втручаються у вибори і є ненадійними партнерами. Гірничовидобувну компанію Kraoma, що опинилася в стадії банкрутства, 2018 року викупила російська компанія Ferrum Mining. Росіяни не платять робітникам зарплати, і їхні родини опинилися на межі виживання. "До приходу росіян нам регулярно платили, і ми могли відправляти товар на експорт. Тепер, коли росіяни тут, нам більше не платять зарплату. Ми не хочемо, щоб вони тут лишалися", - говорила ВВС Антаніріна Саарбіт, члени родини якої 50 років працюють на підприємстві. "Краома страйкує. Йдіть додому росіяни" Як повідомляє малагасійське видання L'Express de Madagascar, представник співробітників Craoma Мамі Оліва Ракотондразафі на прес-конференції у січні 2019 року заявив: "Партнерство з російською компанією обіцяло гори та дива, такі як російські інвестиції на 16 млн доларів і 1 млн на зарплати. Проте ми не отримали зарплату за грудень". Робітники компанії тепер страйкують з плакатами "Уходит отсюда росский". До чого тут "кухар Путіна"? Африканська політика Росії активізувалася в останні роки. Російські компанії зацікавлені у родовищах корисних копалин - золота, газу, нафти, алмазів, зокрема, таких, яких не вистачає в Росії - бокситів, хрому, марганцю. Також, за даними SIPRI, Африка є другим ринком для експорту російських озброєнь (13% експорту у 2013-2017 роках). Росія постачає на континент транспортні та бойові вертольоти, бойові літаки та ракетні системи "земля-повітря", модернізоване обладнання, що було раніше у використанні. Російська військова техніка дешевше продукції західних компаній, досить надійна в африканських умовах і тому бідні країни звертають на неї увагу. Російська імперія не мала колоній в Африці, але 1895 року деякі росіяни записувалися добровольцями до французької армії, щоб взяти участь у війні проти Мадагаскару. Про це нагадує ця обкладинка французького журналу з підписом "Запис російських волонтерів для Мадагаскару". Цікавлять Москву також зростаючий ринок Африки, можливість політичного впливу на африканські країни, зокрема з використанням "м'якої сили" - зв'язків з випускниками російських та радянських вишів, деякі з яких займаються бізнесом або пішли у політику на континенті, з місцевими військовими, які отримали підготовку в СРСР. Росія намагається будувати свій імідж в Африці на історичному спадку - Росія ніколи не мала колоніальних володінь, у часі СРСР тисячі африканців отримали безкоштовну освіту в радянських вишах, СРСР допомагав рухам за незалежність на континенті, надавав технічну та економічну допомогу деяким з країн, сприяв створенню армій. "Проект" писав, що ідею російської експансії в Африці міг схвалити особисто Володимир Путін. За інформацією видання, в Петербурзі був створений політтехнологічний центр, який координує всю роботу структур, які можуть належати другу президента Євгену Пригожину. ЗМІ пов'язують африканську експансію Росії з другом Путіна Євгеном Пригожиним. Сам він заперечує причетність до появи російських найманців та політтехнологів на континенті. Близький до Кремля співрозмовник каналу "Дождь" сказав, що політтехнологи займаються лобіюванням інтересів Росії і мають комерційні цілі на континенті. Одне із завдань "африканського проекту" - створити "максимально широку мережу лояльності Пригожину серед політтехнологів" шляхом забезпечення їх роботою, уточнило джерело телеканалу. "Євген Вікторович неодноразово повідомляв, що не має жодного відношення до проектів, які можуть реалізовуватися політтехнологами в Африці і до самих політтехнологів" - відповіли ВВС в прес-службі холдингу Пригожина "Конкорд". Мадагаскар - не єдина африканська країна, в якій було помічено присутність структур, які ЗМІ пов'язують із Пригожиним. Так, в Судані вони могли з'явитися ще наприкінці 2017 року. Перший секретар російського посольства в Центральноафриканській республіці Віктор Токмаков вручає диплом рекруту армії цієї країни, підготовленому інструкторами російської приватної компанії Sewa Security, одного з яких можна помітити за його спиною. В інших країнах Африки присутність російських ПВК не така публічна. Тоді на зустрічі прем'єра Росії Дмитра Медведєва та президента Судану Омара аль-Башира було укладено концесійну угоду на видобуток золота в цій африканській країні. З боку Росії його підписав регіональний директор петербурзької компанії "М Інвест" Михайло Потепкін. Ця фірма представляє інтереси Пригожина, писало видання The Bell. Потепкін - колишній комісар петербурзького відділення руху "Наші" і бізнес-партнер фігурантки справи про втручання у вибори в США Анни Богачової. По цій справі, яку веде американський спецпрокурор Роберт Мюллер, проходять понад десять імовірних працівників "фабрики тролів" і особисто Пригожин. Крім видобутку золота, структури, пов'язані з Пригожиним, можуть надавати і силову допомогу уряду Судану. Так, на початку січні бійці так званої "приватної військової компанії Вагнера" ​​були залучені до придушення антиурядових протестів у столиці Судану - Хартумі, стверджували британська Times і місцева газета Sudan Tribune. Цю організацію ЗМІ пов'язують з Пригожиним, проте сам він заперечує зв'язок з нею, а російська влада не визнає сам факт існування такої ПВК. Аналогічним чином - і по військовій, і по цивільній лінії - повідомлялося про присутність структур, які могли бути пов'язані з Пригожиним, і в Центральноафриканській республіці. Тут видобутком дорогоцінних каменів займається компанія Lobaye Invest. Її коріння простежується до петербурзької компанії "М-Фінанс", яка імовірно має відношення до Пригожина, писало видання Corbeau News. "М'яка сила" від Росії - у 2018 році за її підтримки в Центральноафриканській республіці вперше за три роки пройшов конкурс краси "Міс ЦАР". На конкурс привезли навіь "Міс Росія 2013" Ельміру Абдразакову. У ЦАР Lobaye Invest не тільки займається видобутком золота, а й, наприклад, організовує покази російського кіно. За інформацією джерела "Комерсанта", африканський проект Пригожина - "довгостроковий, приблизно на два роки", тому список країн, відвіданих російськими "туристами-політтехнологами", може поповнитися. Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

features-48770598

https://www.bbc.com/ukrainian/features-48770598

Варфоломій: Грецька церква визнає ПЦУ найближчим часом

Елладська (Грецька) православна церква - одна з найбільших помісних православних церков світу - "найближчим часом" визнає автокефальну Православну церкву України та вступить з нею у церковне спілкування.

Предстоятель Елладської церкви архієпископ Афінський Ієронім II та митрополит Епіфаній 10 червня у Константинополі Про це заявив Вселенський патріарх Варфоломій на зустрічі з українцями Стамбула, повідомляє "ТСН". Цю інформацію також підтвердили ВВС News Україна у Вселенському патріархаті. "Можливо, рішення про визнання Православної церкви України було би фактом, якщо б, звичайно, не було політичного тиску з різних країн на наших сестер - помісних православних церков. Ми сподіваємося, що найближчим часом це буде вже позаду. Ми молимось і сподіваємося, що всі помісні православні церкви рано чи пізно визнають незалежність Православної церкви України, але першою церквою, яка визнає помісну православну церкву України, буде братська сестра-церква - Елладська православна церква", - заявив Варфоломій, якого цитує "ТСН", представивши відео заяви. Раніше патріарх Варфоломій публічно уникав заяв щодо конкретних церков, які мають визнати ПЦУ. Дати можливого визнання ПЦУ з боку Елладської церкви патріарх не назвав. Натомість низка співрозмовників ВВС News Україна вказують, що визнання ПЦУ з боку греків може статись не раніше жовтня цього року. Саме тоді може відбутись архієрейський собор Елладської церкви, який уповноважений ухвалювати це рішення. За даними ВВС News Україна, дві синодальні комісії грецької церкви, які уповноважили вивчити це питання, дійшли до висновку про необхідність визнання ПЦУ. Наразі жодних офіційних анонсів визнання ПЦУ з боку Грецької церкви не було. Елладська православна церква має стати першою після Вселенського патріархату, яка визнає автокефальну Православну церкву України та вступить з нею у євхаристійне спілкування. Що це значить Елладська церква почне поминати предстоятеля ПЦУ у диптиху (переліку) предстоятелів помісних православних церков світу, а митрополит Епіфаній має відвідати Афіни та співслужити з архієпископом Ієронімом. Після рішення Елладської церкви священики та єпископи обох церков зможуть співслужити під час святих літургій, відвідувати храми та налагоджувати інші форми спілкування, зокрема й в освітній сфері. Офіційне визнання автокефальної ПЦУ та встановлення церковного спілкування у світському житті можна порівняти з визнанням однієї держави іншою та встановлення дипломатичних стосунків. Загалом наразі у світі є 15 помісних православних церков світу і їх предстоятелів поминають у чіткій послідовності - диптиху. Грецька церква визнає Епіфанія митрополитом Київським та Всієї України ПЦУ у цьому переліку займає 15-е місце й після рішення Елладської церкви її предстоятель та єпископат під час богослужінь будуть поминати митрополита Київського Епіфанія, як це вже робить Вселенський патріархат. Як вказують співрозмовники ВВС News Україна, визнання ПЦУ першою помісною церквою і надзвичайно важливим сигналом, адже з моменту отримання томосу навіть лояльні Константинополю церкви відтягували визнання й ніхто не хотів бути першим. Чому Елладська Одразу після отримання Епіфанієм томосу 6 січня 2019 року колишній екзарх Вселенського патріархату в Україні Даниїл в інтерв'ю ВВС спрогнозував, що перші визнання ПЦУ можуть відбутись вже за кілька місяців. Тоді владика Даниїл розповів, що першими це зроблять теперішні грецькі церкви - Елладська та Кіпрська. Як прогнозували у Константинополі, однією з перших ПЦУ має визнати Грецька православна церква, яку вважають однією з найближчих до Вселенського патріархату через культурні, історичні та духовні зв'язки. Вселенський патріарх Варфоломій активно займається питаннями Елладської церкви, яка у Греції вважається державною. Можливому рішенню Елладської церкви передували кілька зустрічей Вселенського патріарха Варфоломія з архієпископом Афін Ієронімом II. Предстоятель Елладської православної церкви архієпископ Афінський Ієронім II на зустрічі з Вселенським патріархом 10 червня під час візиту на Фанар Показово, що під час святкування дня ангела Варфоломія 10-11 червня митрополит Епіфаній зустрівся з архієпископом Ієронімом та подарував йому панагію. Патріарх Варфоломій допомагає Грецькій церкві та нерідко проводить перемовини навіть з членами грецького уряду та прем'єр-міністром країни. На території Греції є частина храмів та монастирів, які підпорядковуються Константинополю, це стосується і монастирів Афону. Частину з них вже відвідала делегація ПЦУ, деякі їхні представники були на інтронізації Епіфанія у Києві 3 лютого. Синод грецької церкви ще в січні передав українське питання на розгляд архієрейського собору. Очікувалось, що визнання ПЦУ може відбутись вже у лютому, проте рішення перенесли. Частина ієрархів церкви була проти визнання ПЦУ й питання передали на розгляд двох спеціальних комісій. Які все ж таки дійшли до висновку, що Елладська церква має визнати ПЦУ. В інтерв'ю ВВС митрополит Епіфаній називав саме Елладську церкву, як таку, що може першою визнати ПЦУ. Однією з головних причин, чому питання визнання ПЦУ помісними церквами затягнулось, він вказував протидію Російської православної церкви. 26 червня предстоятель Елладської православної церкви архієпископ Афінський Ієронім II зустрівся з керівником відділу зовнішніх справ РПЦ митрополитом Іларіоном. Після зустрічі повідомлялось про обговорення "єдності церкви", але офіційно українське питання не згадувалось. Хоча експерти припускали, що темою обговорення якраз і було можливе визнання з боку Церкви Еллади ПЦУ. Хто наступний У першій хвилі визнання ПЦУ, окрім Кіпрської, як вказують у Константинополі, може бути Румунська православна церква, яка має добрі стосунки з Вселенським патріархатом. Проте поки про конкретні строки невідомо. ПЦУ вже домовляється з Румунською церквою про спеціальний румунський вікаріат у своєму складі для опіки румуномовних приходів на Буковині. В Грузинській православній церкві також відбуваються процеси, які свідчать про можливе визнання нею ПЦУ. Значна частина синоду Грузинської церкви підтримує українську автокефалію, а наприкінці січня представник Константинополя Еммануїл Галльський відвідав Тбілісі та проводив перемовини з патріархом Іллею ІІ щодо українського питання. Патріарх Грузинської церкви Ілля II стоїть перед складним вибором Одна з перешкод для визнання - можливі проблеми у стосунках між РПЦ та Грузинською церквою щодо церковної юрисдикції над територіями Південної Осетії та Абхазії. До першої хвилі визнань, як очікується, може долучитись й Албанська православна церква. Болгарська церква вже розглядала українське питання і не змогла ухвалити остаточного рішення. Думки синоду там фактично розділились, і, хоч предстоятель церкви позитивно відгукувався про українську автокефалію, питання ПЦУ вирішили ретельніше вивчити та поки відкласти. Загалом процес визнання ПЦУ іншими помісними церквами може розтягнутись на роки і навіть десятиліття. Після першої хвилі визнання, як очікується, визначатись почнуть старі патріархати, такі як Олександрійський та Єрусалимський, Хто не визнаватиме Російська православна церква розірвала церковне спілкування з Константинополем та різко засуджує створення ПЦУ. РПЦ вважає канонічною в Україні тільки Українську православну церкву у підпорядкуванні Московського патріархату на чолі з митрополитом Онуфрієм. УПЦ МП постійно заявляє про тиск з боку української влади, щоб їхні парафії переходили до ПЦУ. Патріарх Кирило закликає помісні церкви не визнавати ПЦУ Найбільше проблем у Константинополі очікують з визнанням ПЦУ саме у церквах, які орієнтуються на Московський патріархат. Як вказував екзарх Даниїл, дуже багато роботи потрібно провести з Польською православною церквою, яка кілька разів відкрито підтримувала РПЦ у процесі надання автокефалії українській церкві. Так само тривалим і складним буде визнання Антіохійським патріархатом, який розташований у Сирії й зараз також може частково орієнтуватись на Москву. Церква Чеських земель та Словаччини зробила багато заяв, які свідчать, що визнавати ПЦУ там в найближчому майбутньому не збираються. Подібна історія й з Сербською православною церквою, яка має тісні зв'язки з РПЦ. Вручення томосу про автокефалію 6 січня 2019 року 15 грудня 2018 року у Києві об'єднавчий собор утворив Православну церкву України та обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія. 6 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій надав новоствореній церкві томос про автокефалію. Перед цим Вселенський патріарх звернувся до інших помісних православних церков із закликом визнавати нову українську церкву. Митрополит Епіфаній також розіслав грамоти миру з повідомленням про своє обрання та пропозицією налагоджувати церковне спілкування. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

160614_or_medics_sol_af

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/06/160614_or_medics_sol_af

Солошенка і Афанасьєва обстежать медики

Президент Петро Порошенко повідомив, що Юрій Солошенко та Геннадій Афанасьєв, які повернулися після ув'язнення у Росії, найближчим часом вирушать на медичне обстеження.

Якщо треба - чоловіки отримають лікування, додав президент. "Їхній стан здоров'я - дуже важкий насправді. Передаємо наших героїв до рук лікарів", - сказав пан Порошенко біля приміщення лікарні, куди доставили українців. Своєю чергою віце-спікер Ірина Геращенко, яка була на борту літака разом із ними, розповіла, що Юрій Солошенко запитав у неї, чи є ще полуниця і черешня в Києві. За її словами, помічники привезли ягоди, щоб Солошенко і Афанасьєв могли їх скуштувати, якщо дозволять лікарі.

070514_forum-monuments_oh

https://www.bbc.com/ukrainian/forum/story/2007/05/070514_forum-monuments_oh

Чи потрібні Україні радянські монументи?

Міністерство закордонних справ Росії висловило обурення рішенням депутатів Львівської міської ради про створення комісії для визначення переліку пам'ятників і символів радянського минулого, які необхідно демонтувати.

У коментарі, оприлюдненому на вебсайті МЗС Росії, висловлюється обурення тим, що названо спробами «заробляти політичні очки на боротьбі з пам'ятниками» та «знущанні над пам'яттю полеглих». МЗС називає рішення «провокаційною витівкою» і закликає українську владу і громадськість, як сказано, «дати їм відсіч». КПУ засудила рішення Львівради, а віце-спікер розпущеної ВР Адам Мартинюк пригрозив розпустити міську раду Львова. Львівська міська рада на засіданні 10 травня підтримала заяву фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" про створення депутатської комісії, яка б визначила, які символи "імперсько-більшовицького панування" можуть бути демонтовані в місті. Водночас Львівська міська рада не ухвалила конкретного рішення про демонтування радянських пам’ятників. Як повідомили у фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода", до комісії, яка здійснюватиме інвентаризацію пам’ятників, будуть включені архітектори та мистецтвознавці, а після інвентаризації мають відбутися громадські слухання. Чи слід визначатися Україні зі спадщиною радянських монументів? Дякуємо усім дописувачам - цей форум закрито. Запрошуємо брати участь в обговоренні інших тем. Думки висловлені на форумі не відображають позицію Бі-Бі-Сі. Ігор з Олександірії, як видно не проти під шумок з памятниками, «надати незалежність Західній Україні від донецької хунти». Дякуємо і за це. Але, повертаючись до памятників «вождям революції» власне в Олександрії, зауважимо, що в цьому славному степовому місті їх аж два. Один тулиться в сквері біля вокзалу. На ньому стоїть Ілліч й показує балтійскому моряку, що треба йти на Україну війною, придушити наміри УНР здобути свою державу. Ця композиція вражає передусім чужим, неукраїнським одягом. В гарячому степу стоять люди в північних шинелях. З гвинтівкою, – тим самим багнетом, що пізніше приніс Голод. Другий памятник воджю не менш знаковий. Він височіє в центрі міста і відомий тим, що, здається 1975 року про нього повідомив «Голос Америки», – мовляв, чомусь в Олександрії не відривають памятник вождю революції. Затримка ж бо вийшла через помилку скульптора, одна рука в скульптурі непропорційна. Але після розголосу «ворожої радіостанції» памятник відкрили. …То хіба такі! речі варта щоб їм поклонятися. І не треба ці «скульптурні твори» ставити з ряд священною памяттю про солдатів, партизанів, героїв і мучеників.Володимир, Львівська область, Російська влада Путіна дуже розпадаеться за свої памятники, що ще посьогодні стоять в пост Радянських країнах. Після другої світової війни режим Сталіна, Берії, та Хрущова зруйнували тисячі українських релегійних та віськових монументів солдатів українських Січових Стрільців в західній Україні. За повідомленнями преси в московському селі Апрелівка знесли памятник українського пілота , і чомусь а Україні ніхто не демонстрував, а росіяни розпадаються за радянськими застарілими та нікому вже непотрібними монументами.Дмитро, Бережани, Україна У європейській практиці пам'ятники не демонтуються - вони залишаються для нагадування прийдешнім поколінням, відіграючи своєрідну моральну роль, такий собі "корсет" совісті. Це - матеріалізована пам'ять, щоб у майбутньому позбавити себе повторювання помилок минулого.Оксана, Сімферополь, Україна Можна (потрібно) зносити памятники, які не мають історичної цінності, яких безліч (бюсти леніну і т. д.). Але це на першочергово. На мій погляд в даний момент намагаються відволікти увагу людей в Україні, Росії, Естонії... від інших більш важливих проблем - це бідність, корупція, наркоманія та злочинністьЄвген, Україна Московська влада щойно зруйнувала монумент українському пілоту у містечку Апрєлівка, який загинув захищаючи столицю СРСР від Люфтваффе. Просто знесли, щоб розширити собі дорогу. І ніхто не кричить, що московська влада фашисти, як кричать про владу Таллінна. Українські комуністи не обурюються. Омбудсмен Партії регіонів не робить запитів МЗС Росії. Усе мовчить бо благоденствує!.Шура, Лондон Памятники Леніну у Львові були зруйновані вже 1991р. Але трогати памятники людям які загинули в боротьбі з німецькими загарбниками я не згоден. Мої два діда воювали в Радянській армії, один з них загинув. Зруйнувати памятники радянським воїнам це блюзнірство.Геннадій, Кіровоград, Україна Львів'яни молодці, вони завжди були сподвижниками українського патріотизму...Юрій, Тернопіль, Україна Переконання деяких дописувачів грунтуються на курсі історії ВКП(б), що вже казати про комуністів та п. Мартинюка, які, на жаль, діють в притаманному їм дусі "я этой книжки не читал, но считаю ее вредной". Не можна сперечатись з тими, хто не має поваги взагалі до іншої (як це так!) думки - це марні витрати часу. А до влади таких людей не можна підпускати, правильно вчинили у країнах Східної Європи та у Прибалтиці, відсторонивши комуністів щонайменше на 10 років, а в нас забракло мужності довести цю справу, тож тепер маємо клопіт. Пам'ятники мають нести духовну та щиру відзнаку свого часу, але переконаний, що такого не було за часів КПРС, бо комуністи вперто гнули своє. А тому не дивно, що це викликає глибоку відразу в людей, які кожного дня бачать ці "голови та бюсти". Фактично люди не підтримали комуністів, але мовчки, бо прагнули залишитись живими, тож панування подвійних стандартів за комуністів було надзвичайно розвинутим й, на жаль, поки залишається таким. Щодо Росії, то хіба це їхні справи зачіпає? Ми не в Росії, або це потрібно ще якось довести? Хай дивляться краще за ладом в своїй країні - це буде більш логічно, аніж ідеологічно. Наприклад, коли зараз будують автостоянки на місці двох меморіалів (загиблим у ВВВ) у Санкт-Петербурзі, або коли переносять монументи через будівництво дороги у Підмосков'ї. Чи нагадати про нахабне будівництво у Чорному морі поблизу протоки чи намагання будь-що контролювати Азовське море? Може треба знову навчання або стрільби якісь провести, щоб заспокоїлися? Хто дорікав комуністам, коли вони знищували пам'ятники царям? Нагадати пам'ятник так званому Щорсу у Києві (Олександру І) - одного зняли, іншого посадили на коня. Це комблюзнірство - заміна одних ідеологічних символів на інші. Щаслива Британія з наздвичайною кількістю пам'ятників королеві Вікторії, цьому варто позаздрити. Шануймося та пам'ятаймо про "граблі".Валерій, Київ, Україна А що так переживають люди, які живуть поза Україною? Ви її кинули і поїхали їсти солодко у Австрію, Канаду і т.д. Частина у нас в Росії. А хто ж буде батьківщину захищати від ворога? Момунмент можна стерти, але історія залишиться. Україна може й існує як цілість, але народів там напевне два.Alexander Hjccbz, Росія Пропоную знести усе, що збудували за час, коли Україна була під «окупацією» Російської імперії та СРСР. Почніть життя з чистого аркушу, і може усі націоналісти заспокоються і почнеться нове і чудове життя в якому не буде нікого звинувачувати. Усі сили будуть присвчені власному народу і не буде чим тшити свої комплекси.Наталья, Москва, Россия Для монументів треба зробити ленінський гай куди позвозити всі монументи щоб пригадували агресивну ідеологію катів народу Украіни а до ЄС не хочуть тільки обалванені комуністами. Самі вони вже давно в ЄС там лікуються відпочивають гроші туди звозять мішками розкрадаючи УкраінуЗоя Баран, Харків, Украіна Дуже неприємно що НЕШАНОВНИЙ пан Ігор з Олександрії не бачить різниці між колишньою і теперішньою владою. По перше вони ніколи не розкрадали, (але Ахметов та інші завжди!), а по друге ситуація не покращується тому що українці народ добрий, але сварливий.Україна ще й досі розколота на схід і захід. "надуспішними "донецькими" та галичанськими націонал-невдахами?" Можливо вони там всі успішні за рахунок промисловості й доброї старшої сестри? Я думаю що деякі памятники треба познімати а решту таки лишити як "приємну" згадку про режим совєтів.Тарас, Нідерланди Час уже демонтувати такі монументи вождям імперії, яка сама себе звоювала й перестала існувати, або перевезти їх до Москви, чи до місць, де вони народилися. Стефанія, Торонто. Канада Сталіна - перевезти до Грузії, Брежнєва та Громико - до України з усіх країн СНД! Повернутися до кордонів 39 року!!! Неможливо переписувати історію без повернення до довоєнних кордонів, про це повинні пам'ятати ющенковці та їх брати по уму! Комусь в світі дуже не подобається, що СРСР розвалився без крові, я даже знаю кому - америці!Михайло, Торонто, Канада На мою думку саме питання містить у собі відповідь. Якщо прибрати наприклад слово "радянські", то ми отримаємо зовсім інше питання. Це питання більш важливе, бо відповідь на нього - це і є відповідь на оригінальне питання. Відповідь - так. Обгрунтування: ми повинні пам'ятати про минуле...Сергій Ласов, Київ, Україна У нас в Тернополі всі памятники Леніну демонтували в перший же тиждень проголошення незалежності України. Тому я вважаю що в тих містах де вони ще лишилися існує дуже сильна воля людей до того щоб ці памятники залишилися - вони їм поклоняються. Тому це не проблема минулого, це проблема сучасна, люди навряд чи дозволять демонтувати памятники, принаймні пенсіонери будуть сильно шуміти.Володимир, Тернопіль, Україна Цікаво чому уряд та Міністерство Закордонних Справ РФ обурюеться,що деякі держави пост Радянського Союзу рішають демонтувати радянські монюменти,я думаю ,що господарі своеї землі мають право рішати ,що буде на ній стояти. Можливо деякі памятники булоби можливо добре залишити їх, щоб пригадували прийдешним поколінням московську окупацію котра знущалася над народом України голодоморами в 32-33 роках, а відтак 1945-46- та 47 роках як рівнож насильні заслання в Сибір та московські Ґулаґи, всі інші знищити а наїхних місцях повинни виростати монюменти українських жінок-матерів та мужчин, що віддали свое життя в боротьбі за вільну соборну державу, УкраїнуDmytro, East Hanover, USA Цей Львів і К які "без году неделя" в нашій країні дякуючи Гітлеру і Сталіну разом в Молотовим і Рібентропом хай живуть, як хотять, вони - ЧУЖІ. Мене не здивує, якщо вони запропонують знести піраміду Хеопса, яка за Плачиндою також має відношення до історії галичан-русинів, які стали десь близько 150 років стали себе йменувати українцями. А нам своє робить.Artem, Київ, Україна Для не шановного п. Ігора. Результатом імперсько-більшовицького панування було розділення України. А відносно монументів - то нехай деякі залишаться, але написи на них треба змінити. Звичайно ленінів і т.д. треба прибрати.Михайло, Львів, Україна Панові Ігореві з Олександрії. Шановний! Чому у Вас така фобія до Галичан? Це правдоподібно -результат радянсько-комуністичного виховання? Чомусь у Союзі вчили ненавидіти так само євреїв, а також американців і взагалі "Захід". Хто саме з галичан прийшов до влади на Майдані? Ющенко - він хіба львівянин? Юлія Тимошенко - вона може гуцулка? Якщо Ви вважаєте себе нормальним українцем, то Ваше право продемонструвати можливість альтернативи і донецьким, і галичанам! Успіхів Вам! А кордони вже краще дійсно доімперські, тобто до завоювань Казимира Великого!Halyna, Stamford, Connecticut, U.S.A. На мою думку, набагато важливішим було би будувати нові пам'ятники, замість руйнування старих. Досі немає гідних пам'ятників багатьом видатним діячам української культури і історії. А скільки безіменних героїв заслуговують на увіковічнення їхнього імені! Поступово, з бігом часу, старі монументи все одно стануть байдужими для молодших поколінь, а справжні герої навіки залишаться у пам'яті народу. Чому б нам не брати приклад з єврейського народу, який надзвичайно любить свою культуру, традиції, історію, памятаючи своїх геніїв - представників нації, а також великі і світлі, і сумні події із свого життєвого шляху?!Ігор, штат Коннектикут, США Монументи рухати неможна, бо це частина історії нашої недорозвинутої держави.Вова, Украина Підтримую Романа, Україна. Леніна точно треба демонтувати повсюди. Залишити одного чи два де-небудь у музеї, нехай стоять. З іншіх монументів зробити музей монументального мистецтва. Мабудь на відкритому повітрі.Шаї-Хулуд, Одеса, Україна Це все нагадує якусь дику архаїку часів Аменхотепа-Ехнатона, або "Историю одного города" Салтикова-Щедрина про двох градоначальників, один з яких "вымостил дорожки к присутственным местам", а його наступник "дорожки размостил и из добытого матириала настроил монументов". Треба заспокоїтись і визнати, що історію не можна переписувати: треба залишати все як нагадування про неї. Час сам залишить нащадкам те, що треба: піраміди, храми, монументи. Добре, що Ехнатон не всі памятники Амону знищив - то ми знаємо, що люди поклонялися різним богам. Це найкраще нагадування нам, що історія це послідовність помилок і спокути.Igor, Ukraine, Сумно, що люди не розуміють, що без минулого немає майбутнього! У нас з Росією, Білорусією, Грузією була єдина держава, єдина радянська історія! Треба залишити все добре, зберігти все, та розпочати нову сторінку в відносинах СНД! Грузія будує музей окупації, не дивлячись на те, що Сталін був грузин і якщо повинен хтось будувати музей, то Україна, Росія та інші, а не Грузія! Сором таким президентам, як саакашвилі, його час закінчиться, він залишиться в історії як лакей буша, пудель буша №... Треба дивитися в майбутнє, будувати відносини з Росією, де прожива багато українців, ми - слав'яни! Досить морочити голови людям американською пропагандою! Прийде час і в других країнах будуть розкопувати могили американців, побачимо як на це буде відповідати америка!Надія Шевченко Один мій знайомий, який живе за кордоном багато років сказав: "Нам комуністи не брехали, що в Америці погано, нам брехали, що у нас все добре"! Це дійсно так! Багато українців знімуть "розові окуляри" та побачать, що на Заході далеко не так, як тепер пропагандують ющенковці, що було багато доброго в радянські часи! За кордоном тільки гроші, гроші, гроші... Знищуючи памятники люди не відрізняються від режиму Сталіна я думаю, що не треба нічого переносити та знищувати, треба будувати добрі відносини з сусідами! Деякі президенти щоб відвести увагу від своїх промахів та невдалого правління копаються в могилах! Це - сором!!!Михайло, Канада, Торонто Проти: Igor, Olexandria, Ukraine Хочу зазначити, що Галичину до України радянський уряд не приєнював. Україна об"єдналась внаслідок Акту Злуки УНР і ЗУНР, проголошеному на Софіївській площі Києва 22 січня 1919р. Це відбулося задовго до радянської окупації східної України. Радянська окупація принесла нам лише нещастя. Тому пам"ятні знаки цього часу повинні відійти на смітник історії.Олег, Іннсбрук, Австрія Я думаю, що зараз в Україні є набагато важливіші речі ніж зносити памятники. Адже знесення пам"ятників дуже дороге задоволення. До цього треба підійти дуже зважено і можливо багато чого залишити...Так можна почати зносити пам"ятники тиранам-королям та іншим людям, які прославилися своєю жорстокістю. Але все це залишиться нашою історією і це забувати не слід. Адже знищення пам"ятника не витре пам"яті з сторінок нашої історії. Я згідна із попереднім дописувачем, що варто дописати, якими "визначними подіями" прославилася та чи інша людина, щоб підростаюче покоління добре пам"ятало та знало своїх тиранів, гнобителів і ворогів.Галина Наконечна, Нью-Йорк, США В Україні немає пам"ятників російським солдатам, які загинули у Першу світову війну. Жодного! Навіть героям Брусиловського прориву, оспіваного у радянських підручниках. І Москва нічого на каже, що могили не доглянуті. (У мого прадіда було три Георгіївські хрести за хоробрість.) Але коли мова йде про радянські пам"ятники починається потужна кампанія пропаганди, так ніби СРСР досі існує. Львівська рада хоче прибрати пам"ятники радянсько-більшовицьокого панування, і тут нічого немає анти-російського. Західна Україна втратила близько мільйона людей через радянські репресії. Чи хтось може уявити у Ізраїлі пам"ятники "нацистам-визволителям"? То чому козацькі нащадки жертв Голодоморів і репресій досі вклоняються ідолам своїх катів?Олекса, Конотоп, Україна Окупанта Леніна продати острову Пасхі. Косіорів і компанію переплавити. А от з пам'ятниками Петру І прийдеться змиритися - не радянська спадщина.Віталій, Полтава, Україна Є дві категорії радянських монументів в Україні та інших пострадянських републіках, а тепер незалежних державах: Пам'ятники загиблим під час Другої Світової Війни солдатам Совєтської Армії - це одна категорія, а друга - це монументи вождям СССР, які гнобили й й розстрілювали не тільки борців за національну свободу поневолених Москвою народів, але й нищили геноцидами все населення та їхні культурні ціннощі. Пам'ятники загиблим солдатам треба зберігати, бо там лежать тіла людей, які боролися проти німецького фашистського окупанта. Можна їх, в разі потреби, перепоховати на воєнні цвинтарі, так як це зробили естонці в Талліні, і віддавати їм пошану кожного року в День Пам'яті Загиблим 8-го, чи 9-го травня . Монументи вождям СССР, Леніну, Сталіну, Дзержинському та іншим треба ліквідувати, бо їх поставлено совєетською владою в ті сумні часи національного поневолення. В Україні, в містах і містечках стовбичать тисячі таких монументів, яким веліли покланятися вірні! слуги Московської Імперії Зла. Пам'ятник Леніну на бульварі Тараса Шевченка - це один тільки приклад, який разить почуття всіх, хто боровся за Незалежність Соборної Української Держави. Час уже демонтувати такі монументи вождям імперії, яка сама себе звоювала й перестала існувати, або перевезти їх до Москви, чи до місць, де вони народилися.Стефанія, Торонто. Канада Україні не потрібні ні пам"ятники лихої радянської доби, ні залишки брехливого радянського політикантства. Ці пам"ятники - такі ж шрами на тілі країни, як і вимерлі села та вкрай розбиті дороги.Віктор, США-Україна На мою димку в україні не потрібно комуністичних памятників з тієї ж причини чому в україні нема нацистських памятників зі свастикоюназар мірчук, San Francisco, USA Деякі пам'ятники потрібно лишити - дещо з радянської спадщини справді є мистецтвом. Але значну частину слід знести, або ж корегувати. Наприклад, монумент Леніну в Києві... Якщо він справді становить якусь музейну цінність, то слід дописати на ньому що на зразок "кат народів", чи таке інше... Чи пам'ятник Щорсу, чиє існування взагалі під сумнівом... Родіна-мать - погодьтеся, це шрам на обличчі Києва, вона ніяк не вписується в архітектурний ансабль Лаври... Звісно, перенести її на інше місце не можливо, але й теперішньому вона не дуже пасує. Навіть не знаю, як з нею бути... Дивно, що в деяких містах досі стоять монументи тим, хїто безжалісно нищив їх жителів, громадян радянського союзу вцілому...Роман, Україна, Росіяни зараз такий хай піднімуть, що Естонія здасться дитячими забавками... Уже почали, да і на ВР і яника надавлять... комуністи вже в раді почали кричати, що всіх у Львові построять, якщо хтось савецкіє памятники тронет..... сумно, коли в країні живе не народ, а "маса" радянських людей...П. Берест, Kyiv, Нехай деякі стоять як нагадування про все, що було. Не варто повторювати політику більшовиків - нищення всього, що нагадувало про попередні режими. Один з можливих варіантів - влаштувати музеї монументального мистецтва, куди позвозити решту таких "пам'ятників". А, може, влаштувати місцеві референдуми - зберігати чи не зберігати? Тоді з часом цю проблему можна буде вирішити без нинішньої напруженості.Андрій Савицький, Київ Головним результатом імперсько-більшовицького панування є приєднання Галичини до України. Ціна була сплачена велика, але вперше досягнуто єдності України в межах однієї держави. Клоунада з пам'ятниками та мовою є прикриттям повної кризи жанру у націоналістів. Отримавши владу на 2 роки з рук помаранчового Майдану ця публіка продемонструвала повну нездатність до управління країною, продовжила розкрадати бюджетні кошти, занурилася у внутрішні чвари. Національній ідеї завдано страшного удару тими, хто себе називає справжніми українцями. Для прикриття періодично здіймались мовні та культурологічні хвилі. І зараз, програючи коаліції націонал-радикали вчергове витягли з шухляди страшилку імперського панування. Сумно тільки, що нам, нормальним людям, доводиться вибирати між надуспішними "донецькими" та галичанськими націонал-невдахами. Руйнувати - багато розуму не треба. Тільки не загравайтесь, а то вже як відміняти результати імперського панування, то на всі 100%, включаю! чи відновлення доімперських кордонів. Оце буде повна реституція!Igor, Olexandria, Ukraine Закликаючи усіх до гасла "Україну-українцям" члени ВО "Свобода" забувають про те, що слова "націоналізм", "комунізм", "фашизм" мають однакове закінчення. Самі ж використовують комуністичне гасло "Ми увесь старий світ зруйнуємо, а потім..." Краще би займались економікою - було би більше користі. Нарешті, хочу побачити яка демократія на Бі-Бі-Сі - чи пропустять цей допис російською мовою...Олег, Одеса (в оригіналі допис російською) У відповідь Юрію з Тернополя: Україна, сором! Досить брехати людям!Львів'яни завжди були сподвижниками польського та американського патріотизму...Сашко Ігор з Олександірії, як видно, не проти під шумок з пам'ятниками, "надати незалежність Західній Україні від донецької хунти". Дякуємо і за це. Але, повертаючись до пам'ятників «вождям революції» власне в Олександрії, зауважимо, що в цьому славному степовому місті їх аж два. Один тулиться в сквері біля вокзалу. На ньому стоїть Ілліч й показує балтійскому моряку, що треба йти на Україну війною, придушити наміри УРН здобути свою державу. Ця композиція вражає передусім чужим, неукраїнським одягом. В гарячому степу стоять люди в північних шинелях. З гвинтівкою, – тим самим багнетом, що пізніше приніс Голод. Другий пам'ятник воджю не менш знаковий. Він височіє в центрі міста і відомий тим, що, здається, 1975 року про нього повідомив «Голос Америки», – мовляв, чомусь в Олександрії не відривають пам'ятник вождю революції. Затримка ж бо вийшла через помилку скульптора, одна рука в скульптурі непропорційна. Але після розголосу «ворожої радіостанції» пам'ятник відкрили. …То хіба такі речі варті, щоб їм поклонятися. І не треба ці «скульптурні твори» ставити з ряд зі священною памяттю про солдатів, партизанів, героїв і мучеників.Володимир, Львівська область

161111_vc_trump_protests

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/11/161111_vc_trump_protests

У США другу ніч тривають протести проти обрання Трампа

Вже другу ніч у кількох містах США тривають протести після обрання президентом США Дональда Трампа, проте протестувальників стало менше.

У протестах брали участь переважно молоді люди, які кажуть, що президентство Трампа призведе до глибокого розколу за релігійними та расовими ознаками. Поліція Портленда заявила, що їй довелось мати справу з випадками вандалізму та агресивної поведінки. У відповідь Дональд Трамп написав у Twitter, що протести "дуже нечесні".

press-review-41225132

https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-41225132

ЗМІ: навчання Росії та Білорусі - це погроза НАТО

У понеділок західна преса пише про таке:

"Страх і впевненість" перед навчаннями Під таким заголовком The Washington Post публікує статтю, присвячену російсько-білоруським військовим навчанням "Захід-2017", які пройдуть 14-20 вересня. Газета пише, що вони мають продемонструвати трансформацію російської армії, яка за час президентства Володимира Путіна перетворилася на "ефективну силу, яку нещодавно застосували у Сирії та Україні". У країнах Балтії, що мають спільний кордон з територією навчань, до події ставляться обережно. І хоча тамтешні високопосадовці не вбачають у ній прямої загрози, але додають: навчання спрямовані на те, щоб "дестабілізувати їхнє суспільство та надіслати політичний меседж: мовляв, Росія - реальна і небезпечна військова сила, якою вона була ще за часів Холодної війни". Окрім цього, на Заході стурбовані масштабами навчань і вважають, що замість оголошених 12 700 військових, їхня кількість може сягати 100 тисяч. "За їхніми словами (західних високопосадовців. - Ред.), навчання за участю білоруських військ - лише верхівка, яка приховує масштабну мобілізацію оновленої та модернізованої військової машини Москви", - пише видання. У Латвії, Литві та Естонії вважають, що "Захід-2017" відбиває уявлення пана Путіна про те, що Росія оточена ворожою та агресивною силою - НАТО, і мають на меті дві цілі. Перша - відпрацювати здатність взяти ці країни в оточення та заблокувати силам НАТО доступ до них через Балтійське море. Друга - кинути стратегічний виклик США та керівництву Північноатлантичного альянсу, демонструючи високу ціну, яку їм доведеться заплатити за захист країн Балтії, підсумовує The Washington Post. Урочистості замість ракет Вистава для північнокорейських науковців, які працюють над термоядерною зброєю, 10 вересня КНДР зустріла 69-ту річницю свого заснування урочистостями та святковим концертом замість чергового запуску балістичної ракети. Міжнародні експерти побоювалися, що дату відсвяткують іще одним ядерним випробуванням, пише New York Times. Останній такий тест пройшов 3 вересня і був, за даними північнокорейських ЗМІ, найпотужнішим. Натомість лідер КНДР Кім Чен Ин запросив провідних науковців та інженерів на банкет до Пхеньяна. Там їм поставили завдання продовжувати дослідження для подальшого зміцнення сил ядерного стримування, пише газета. Попри те, що останнім часом КНДР активно проводить ядерні випробування, експерти зазначають, що поки достеменно не відомо, чи здатні північнокорейські ракети влучно вражати цілі. Саме над цим інженери, швидше за все, і працюватимуть найближчим часом, пише видання. "Магічні гриби" проти депресії Сотні європейців, які страждають від депресії, скоро зможуть поборотися з нею за допомогою "магічних грибів", повідомляє Financial Times. Один британський стартап ініціював масштабний експеримент, мета якого - дослідити медичний ефект цієї психотропної речовини. Революційне дослідження мають розпочати на початку наступного року. У ньому візьмуть участь 400 пацієнтів із восьми країн Європи. Завдання дослідників - "встановити, чи може псилоцибін, активний компонент "магічних грибів", покращити стан учасників за три місяці", - пише видання. Наразі ініціатори експерименту очікують на остаточне схвалення від наглядових органів. Якщо його вдасться отримати, це стане найпотужнішою спробою відновити наукові дослідження цього психотропу за останнє півсторіччя, підкреслює Financial Times. "Дипломатичний переворот" із вином Будівля британського міністерства закордонних справ у Вестмінстері Часи, коли на дипломатичних прийняттях Міністерства закордонних справ Великої Британії гостей пригощали келихом французького вина та Ferrero Rocher, здається, відходять у минуле. Тепер на подібних заходах послів та інших поважних гостей "псують" англійським вином, пише The Times. Так, сьогодні з 3052 пляшок вина, які зберігаються у винному погребі міністерства, 1500, тобто майже половина, англійські. Десять років тому ця цифра складала 20%. Коментуючи новину, представник Торгівельної асоціації виноробів і виробників міцних напоїв Майлс Бейл сказав, що його організація закликала міністерство подавати більше британської продукції. А кілька місяців тому депутат британського парламенту Нусрат Гані запропонувала запровадити таку практику з огляду на "брекзит", додає видання. "Ми маємо робити все можливе, аби підтримати галузі, які демонструють такий же потенціал, як і винна індустрія", - цитує газета слова депутата. Після оприлюднення останніх даних із міністерства пані Гані припустила, що це може бути пов'язано з її ініціативою. І назвала ситуацію "дипломатичним переворотом". Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС

121001_kharkiv_election_sd

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/10/121001_kharkiv_election_sd

Вибори на Харківщині: влада обіцяє суцільну перемогу

За результатами виборів у Харківській області навряд чи варто чекати великих несподіванок. Харківщина завжди голосувала переважно за Партію регіонів. Традиційні політичні уподобання харків’ян місцева влада стимулює адміністративним ресурсом, а кандидати-мажоритарники, як кажуть спостерігачі за виборами, подарунками та обіцянками.

Ганна Силаєва для ВВС Україна, Харків У Харкові неодноразово протестували через результати виборів У той же час, цьогорічні вибори можуть мати деякі особливості, зважаючи на кілька обставин. Перша - перебування засудженої Юлії Тимошенко на території області, а лідера опозиційної "Батьківщини" Харківщини Арсена Авакова - в Італії. Друга - можливе збільшення протестних голосів, які отримає праворадикальна "Свобода". Однак цей відсоток голосів буде незначним. І третя - експерти кажуть про можливе незначне падіння рейтингу Партії регіонів: частково – через розчарування, частково - через помітну кількість людей, які не планують іти на вибори. Опозиція: плюс один, мінус один Після переведення Юлії Тимошенко відбувати покарання до Качанівської колонії Харків став центром тяжіння для опозиції, осередком політичного життя і постачальником новин. Мало не щодня сюди, на побачення до ув’язненої опозиціонерки приїздять європейські та світові політики, представники поважних громадських організацій, а у дні суду - фракція "Батьківщини" у парламенті у повному складі. Місцева опозиція змушена "відривати" від безпосередньої виборчої кампанії і без того невеликий ресурс – виводити людей, наприклад, на вуличні акції біля Апеляційного суду, де слухається справа корпорації ЄЕСУ, і де завжди гаслу "Она – вор!" треба протиставити власне - "Юлі – волю!". "Якщо промоніторити всі ЗМІ, ви побачите абсолютне домінування провладних медіа. З нами не хочуть підписувати договори. Ми звернулись до усіх ЗМІ, і, на жаль, всі вони - офіційно або неофіційно - повідомили нам, що не можуть мати з нами стосунки" Віталій Немилостивий, "Батьківщина" Представники місцевої "Батьківщини" запевняють, що зв'язок із лідером обласної організації партії Арсеном Аваковим, який із вересня минулого року переховується від кримінального переслідування в Італії, не переривається. Щоб не втрачати контакти, опозиціонери вдаються до дивовижних засобів: створюють акаунти у соціальних мережах навіть на сайтах популярних он-лайн ігор. Проте, відсутність лідера організації таки відчувається: у Авакова, за його власним зізнанням, в Україні майже не залишилося бізнесу, відтак харківська опозиція відчуває ще й фінансову скруту. Другий опозиційний гравець, "Фронт змін", активізується тільки під час нечастих візитів Арсенія Яценюка. Представлена у Харкові, швидше, номінально, ця політична сила досі не проявила себе у регіоні як потужний гравець. Проте перевагою для опозиції є телеканал Simon, що належить Олександрові Давтяну, очільнику місцевого "Фронту змін". Simon, фактично, єдиний доступний опозиціонерам у Харкові телевізійний майданчик. "Якщо промоніторити телеефір, і не тільки ефір, а всі ЗМІ, ви побачите абсолютне домінування провладних медіа, – заявив ВВС Україна Віталій Немилостивий, керівник виборчого штабу об’єднаної опозиції. – З нами не хочуть підписувати договори. Ми звернулись до усіх ЗМІ, і, на жаль, всі вони - офіційно або неофіційно - повідомили нам, що не можуть мати з нами стосунків. Ви можете подивитись, скільки біл-бордів опозиції в Харківській області – ви їх майже не побачите". Попри всі ці чинники, Віталій Немилостивий роботу штабу і перспективи виборів оцінює оптимістично. Хоча й не так радикально, як Арсен Аваков, який в Клацнути інтерв’ю Главкому заявив про очікувану перемогу мінімум у 4-5, а то і в 9 із 14-ти мажоритарних округів. "Ситуація в Харківській області не така безнадійна, як багато про це говорять і пишуть. Загальний партійний результат має бути достатньо непоганим", - переконаний лідер організації. Влада: суперників не бачимо "Я вам відповідально заявляю як людина, яка з 1998 року в цьому місті займається політикою: жодного сильного конкурента ані опозиція, ані ті, хто між владою і опозицією, нам на округах не виставили " Михайло Добкін, голова Харківської ОДА Натомість харківський губернатор Михайло Добкін заявив, що Партія регіонів не здасть жодного округу опонентам і делегує від Харківщини у Раду 14 депутатів-мажоритарників. "Я вам відповідально заявляю як людина, яка з 1998 року в цьому місті займається політикою: жодного сильного конкурента ані опозиція, ані ті, хто між владою і опозицією, на противагу нам в округах не виставили", - заявляв Михайло Добкін. Місцева влада відкрито підтримує кандидатів, що їх висунула Партія регіонів. А подарунки, продуктові набори тощо – це вже мало не звичне явище, Харків на тлі України не є оригінальним. Проте родзинка регіону – "іменні" ремонти. Під час літньої активності комунальників на вулицях Харкова можна було побачити робітників у футболах із написом "Валерій Писаренко". Це кандидат-мажоритарник, який не так давно входив до фракції "БЮТ-Батьківщина" у Верховній Раді. Журналісти агентства "МедіаПорт" довідалися, що роботи насправді виконували за рахунок міського бюджету. У сусідньому окрузі під егідою кандидатки від Партії регіонів і також члена діючого парламенту Ірини Горіної ремонтували дорогу. Щоправда, за два місяці "пейзаж" майже не змінився, лише оголошення про "підтримку" прибрали. Валерій Писаренко та Ірина Горіна отримують всебічну підтримку від, зокрема, мера Харкова Геннадія Кернеса. Колишній соратник Юлії Тимошенко, пан Писаренко з’явився у Харкові задовго до початку виборчої кампанії і з того часу не зникає зі стрічок новин підконтрольних мерії ЗМІ. Ірина Горіна, теща колишнього секретаря Київради Олеся Довгого, за походженням харків’янка, повернулася до Харкова на початку року і з риторикою про "рідне місто" розгорнула активну агітацію, включно із роздаванням продуктових наборів. У віддаленому "обласному" окрузі балотується Дмитро Добкін, молодший брат губернатора Михайла Добкіна. Двічі депутат обласної ради, нічим особливим, крім відомого прізвища, у місцевому політикумі він не відзначився. Про його намір йти в Раду виборці округу здогадалися ще навесні, коли отримали великодні паски із фотокарткою брата глави облдержадміністрації. Зелена мітка для мажоритарника Одним з суперників Ірини Горіної в окрузі буде Ігор Тупікін, заступник головного редактора журналу "Фокус", який каже, що не стільки бажає обратися, скільки довести, що це можливо. Перебіг кампанії та внутрішню кухню виборчого процесу він докладно описує в колонках на шпальтах свого видання та в Facebook, який активно використовує для агітації і спілкування з виборцями. Один з найпомітніших кандидатів-мажоритарників від об’єднаної опозиції – економіст Олександр Кірш, відомий у Харкові і загалом в Україні експерт з податків. 19 вересня під час зустрічі з виборцями проти нього застосували вже відоме харківське ноу-хау - обливання зеленкою. Він цього вже кілька разів Клацнути постраждав захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко. Пан Кірш отримав опік ока, міліція порушила справу, проте нападників не піймали. "Ситуація в Харківській області не така безнадійна й в’язка, як багато про це говорять і пише. Загальний партійний результат має бути достатньо непоганим" Арсен Аваков, лідер Харківської облорганізації "Батьківщини" Олександрові Кіршу, зокрема, протистоятиме від Партії регіонів депутат чинного парламенту Ірина Бережна. У 170- му округу за мандат змагатимуться, поміж інших, двоє депутатів чинного парламенту - комуністка Алла Александровська і Дмитро Святаш із Партії регіонів. Серед несподіваних кандидатів на Харківщині – колишній голова Харківської облради Василь Салигін. У самовисуванця Салигіна цікава біографія: залишивши Харківську обласну раду, він отримав посаду заступника голови Державної митної служби, з якої пішов у декретну відпустку. Нині працює заступником голови Сумської облдержадміністрації. Партія регіонів, чиїм багаторічним членом він був, від нього "відхрестилася" вустами Михайла Добкіна: "Ми його тому й вигнали, що він регіоналом справжнім ніколи не був". У 174 округу, де кандидатів помітно менше ніж в інших округах, знову хоча стати депутатом мільйонер і представник Партії регіонів Олександр Фельдман. У 176-му депутатові фракції Партії регіонів Дмитру Шенцеву протистоятиме як самовисуванець колишній заступник секретаря РНБО Степан Гавриш. Більше на цю тему Виборча кампанія в регіонах Теґи

140709_hk_yatsenyuk_separatists_mp

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/07/140709_hk_yatsenyuk_separatists_mp

Яценюк: причетних до сепаратизму депутатів слід позбавити імунітету

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк звернувся до Генпрокуратури, СБУ та МВС з проханням розслідувати діяльності всіх осіб, причетних до сепаратизму, в тому числі депутатів парламенту.

"Я хотів би звернутися до Генпрокуратури, СБУ, МВС остаточно провести розслідування діяльності всіх осіб, в тому числі і тих, які мають статус народного депутата України, подати відповідні матеріали до суду і до парламенту з метою скасування депутатської недоторканності і притягнення до відповідальності всіх тих, хто підтримує терористів, сепаратистів, та інших бандитів, які зазіхають на українську незалежність", - сказав пан Яценюк на засіданні уряду. Він зазначив, що окремо звернеться до Верховної Ради з проханням невідкладно розглянути подання про скасування депутатської недоторканності з таких парламентарів. Раніше Міністерство юстиції попросило Окружний адміністративний суд Києва заборонити діяльність Комуністичної партії України. Перед тим голова СБУ Валентин Наливайченко заявив про передачу Мін'юсту доказів сепаратистської діяльності КПУ.

050914_gongadze_federation

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2005/09/050914_gongadze_federation

Міжнародні установи критикують Київ

Міжнародна Федерація журналістів, Національна Спілки журналістів Великої Британії та Ірландії, Інститут масової інформації та Фундації Ґонґадзе оприлюднили новий спільний звіт з критикою українського уряду.

У ньому стверджується, що українська влада і далі стримує розслідування вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе. За словами генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів Айдена Уайта, люди, які надали брутальний наказ вбити Ґонґадзе досі ходять коридорами влади у Києві, і доки у цьому не буде досягнуто справедливості, мова про справжню демократію в Україні не може йти. Він сказав, що ті, хто використав свою владну позицію, щоб придушити критичний голос журналіста мають бути названі і притягнуті до відповідальності. 16 вересня виповнюється 5 років з дня зникнення Георгія Ґонґадзе, у причетності до якого підозрювали найвище керівництво адміністрації президента Кучми. Президент Кучма та його колеги завжди відкидали звинувачення у причетності до організації вбивства. Раніше, Президент Ющенко заявляв, що справу розслідувано, але до суду у справі замовників і виконавців злочину вона так і не дійшла.

features-57234666

https://www.bbc.com/ukrainian/features-57234666

Чи виграє Україна від закриття авіапростору Білорусі. Втрати і нові можливості

Через рішення України та ЄС Білорусь буде відрізаною від повітряного простору Європи. Окрім самої Білорусі ця ситуація вдарить по українцях, які літали до Росії через Мінськ, а також по українських аеропортах. Втім, заборона може спричинити не лише втрати, але й створити нові можливості.

Опівночі 26 травня Україна припиняє авіасполучення з Білоруссю. За день до цього рішення уникати білоруського авіапростору і заборонити діяльність державного перевізника "Белавиа" на території ЄС ухвалив Євросоюз та Велика Британія. Це стало реакцією на спецоперацію 23 травня, коли у Білорусі примусово посадили літак Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, щоб затримати відомого білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича. Разом з ним арештували і його дівчину Софію Сапегу. Жорстка відповідь демократичної Європи неабияк вдарить по авіагалузі Білорусі та по "Белавиа" - улюбленому дітищу Олександра Лукашенка, переконані експерти. Але в економічному сенсі негативні наслідки чекають на всіх гравців. Чим це загрожує Україні, BBC News Україна розпитала експертів в авіаційній сфері. Росія стане ще далі Після того, як у 2015 році Україна та Росія припинили авіасполучення, Мінськ став головним хабом, через який українці могли дістатись до РФ повітряним шляхом. За даними експертів, "Белавиа" здійснювала близько 40 рейсів щотижня в аеропорти Києва, Львова, Одеси, Харкова та Запоріжжя. Компанія також була третьою в країні за кількістю здійснених перельотів у 2020 році. Це 7,5% всього авіаційного трафіку України. Посадка на останній рейс з Києва до Мінська 25 травня Ще чотири рейси на тиждень з Запоріжжя в Мінськ здійснювала українська авіакомпанія "Мотор Січ". Лише за останній тиждень з 17 до 25 травня авіаційний пасажиропотік між Україною та Білоруссю склав приблизно 6 тис. людей на в'їзд і на виїзд, розповів BBC News Україна прессекретар Державної прикордонної служби Андрій Демченко. У докарантинний 2019 рік літаками між Україною і Росією через Білорусь мандрували понад 1 млн людей, наводить цифри директор Friendly Avia Support Олександр Ланецький. Тепер українцям, які захочуть дістатися Росії, доведеться шукати альтернативні шляхи - летіти через Польщу з авіакомпанією LOT, через Латвію з AirBaltic або через Стамбул з Turkish Airlines. "Це буде, безумовно, дорожче. Швидше за все, вдвічі дорожче і вдвічі довше по часу", - пояснює BBC News Україна Олександр Мироненко, головний редактор Avianews.com. Втрат зазнають також українські аеропорти, які приймали рейси "Белавиа". Голова ради директорів аеропорту Київ каже, що рішення уряду дорого обійдеться галузі Аеропорту Київ ім. Ігоря Сікорського цей напрям давав 10% пасажиропотоку і 10% доходів, розповів в ефірі Україна 24 Денис Костржевський, голова ради директорів аеропорту. "З точки зору аеропорту і бізнесу, це дійсно велика втрата, - зізнається він. - Але, як казав Дон Корлеоне (герой фільму про мафіозі "Хрещений батько" - Ред.), коли йдеться про честь сім'ї, гроші тут недоречні. Ми вважаємо, що демократичні цінності насамперед мають відстоюватися будь-якими засобами". Через відмову користуватися повітряним простором Білорусі українцям важче буде дістатися також країн північної Європи - Литви, Латвії, Естонії, Норвегії, Швеції та Фінляндії. Летіти доведеться в обхід Білорусі, тож час перельоту і ціна зросте, а отже прямі перельоти в принципі можуть припинити через нерентабельність. Хоча найбільша компанія України МАУ вже заявила, що поки що через обліт підвищувати ціни не збирається. Бонуси війни Загалом конфлікт між Росією та Україною неабияк зіграв на руку Білорусі, каже Олександр Мироненко. Мінський перевізник налагодив транзитну модель - возив пасажирів з Росії до Європи, а з України - до Росії, Туркменії та Узбекистану. "Доки одні країни сварилися, Білорусь грала роль дипломата і налагоджувала між конфліктуючими країнами сполучення через Мінськ", - пояснює Мироненко. Пасажиропотік в аеропорту Мінська у 2019 році зріс вдвічі у порівнянні з 2013-м - до 5,1 млн людей. "Белавиа" відкривала нові маршрути та оновлювала парк, отримавши зокрема літаки нового покоління Boeing 737 MAX и Embraer 195-E2. Спецоперація із затримання Романа Протасевича обурила демократичний світ Через санкції "Белавиа" фактично опиниться в ізоляції, пояснює Мироненко, адже половина світу буде закрита для неї і не дозволить реалізувати так успішно побудовану транзитну модель. Щоправда, Україна не заборонила перевізнику перетинати свій повітряний простір транзитом, тож "Белавиа" збереже свій популярний напрям - возити росіян і білорусів в Єгипет та Туреччину з Мінська. В протилежному випадку, щоб дістатись до південних курортів, "Белавиа" довелось би облітати Україну та решту Європи через Росію, це б на 20-40% збільшило тривалість дороги та поставило під загрозу рентабельність таких перельотів. Нові можливості Експерти солідарні в тому, що санкції завдадуть збитків всім, а не лише Білорусі та її перевізнику. Але все ж обережно припускають, що для України ситуація може мати також певні плюси. Зокрема, виграти може Украерорух, каже Олександр Ланецький. За останні шість років Україна лише втрачала обсяги транзиту через свій повітряний простір. Після збиття Boeing MH-17 та закриття зони польотів над Донбасом і Кримом великі компанії уникали пролітати зайвий раз над Україною. У нових обставинах це може змінитись. Зокрема, за словами експерта, уже вчора рейс Відень-Москва, який зазвичай йшов над Білоруссю, пролетів над Україною, зайшовши через Київ і Чернігів в російський авіапростір. "Теоретично Украерорух може збільшити свої доходи, - пояснює він. - Літак же не просто летить. Його постійно супроводжує з землі навігаційна служба, а за це платять, і платять досить добре". За офіційними даними, у часи до пандемії Білорусь заробляла на використанні свого авіапростору 50-60 млн доларів, каже експерт. Зараз ця цифра менша, але вона все одно значна. "Йдеться про десятки мільйонів доларів. Враховуючи собівартість, це дуже великі гроші. І це дуже прибутковий бізнес", - підкреслює Ланецький. Водночас він сумнівається, що українські авіакомпанії зможуть суттєво заробити, перехопивши втрачені напрями "Белавиа", зважаючи на кризу в галузі. Сумнівно, що використають собі на плюс ситуацію також українські аеропорти, каже Мироненко. Польоти на схід, зокрема в Росію, для України так само закриті. Тож повноцінним транспортним хабом їй не стати. Виграти від цієї ситуації зможе хіба що Стамбул. Частково Україна може збільшити пасажиропотік коштом самих білорусів, яким, щоб вилетіти в Європу, доведеться їхати в Вільнюс, Варшаву чи Україну. Але йдеться про дуже обмежену кількість людей, тим паче Білорусь посилює контроль на виїзд з країни. "Білоруси і до санкцій користувались українськими аеропортами, бо в Білорусі немає "лоукостів", дорожчі квитки, тому вони приїздили наземним транспортом і летіли з України, - пояснює Мироненко. - Але глобально в Білорусі лише 10 млн населення, це менше за населення Москви. Для світового ринку авіаперевезень Мінськ - не така вже й суттєва втрата". Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

news-38831188

https://www.bbc.com/ukrainian/news-38831188

У Афганістані ревнивий чоловік відрізав вуха дружині

‎23-річна жінка із північної афганської провінції Балх розповіла ВВС, що чоловік зв'язав її та ‎відрізав їй обидва вуха. Зараз постраждала, що називає себе Заріною, перебуває у лікарні, її стан ‎стабільний.‎

Наразі стан Заріни стабільний, вона перебуває у лікарні ‎"Я не вчинила ніякого гріха. Я не знаю, чому мій чоловік зробив це зі мною", - заявила вона.‎ Чоловік постраждалої втік після атаки, його шукає поліція.‎ Як розповіла Заріна ВВС, вона вийшла заміж у 13 років, її "стосунки із чоловіком не були гарні".‎ Заріна каже, що не хоче більше жити зі своїм чоловіком За її словами, чоловік намагався перешкоджати їй бачитися з батьками. Заріна заявила, що більше ‎не хоче бути з ним.‎ ‎"Він був повен підозр і часто звинувачував мене у тому, що я говорю з незнайомцями, коли я йшла ‎зустрітися з батьками", - розповіла вона місцевому виданню Tolo News. ‎ Випадок Заріни - не перший у серії подібних інцидентів у Афганістані. Раніше афганська влада ‎неодноразово намагалася запровадити закони, що захищали б жінок від домашнього ‎насильства.‎

features-55853463

https://www.bbc.com/ukrainian/features-55853463

"Ми лякаємо дітей Лубнигазом". Чому люди повстають проти облгазів

"Лубнигаз" - геть!" - так люди в Лубнах протестували під офісом місцевої газової компанії. Скаржилися не лише на непосильні тарифи. Нарікали також на відключення газу без попередження, перешкоди при переході до інших постачальників, необґрунтовані нарахування за доставку, нав'язування їм лічильників, поганий сервіс.

На Полтавщині виявили чимало проблем із газопостачанням. Високі тарифи - це лише одна з них. Ця ситуація стала символом системних проблем із газопостачанням в Україні. У ній, мов у дзеркалі, можуть себе впізнати й інші містечка та села. Втім, саме на Полтавщині це сягнуло точки кипіння на межі соціального вибуху. Впродовж січня в Полтаві та в Лубнах тривали газові протести. Їхні учасники неодноразово перекривали трасу "Київ - Харків". Зниження тарифів на один сезон не надто заспокоїло людей. ВВС News Україна розбиралася з тим, чому газове питання викликає такі відчай та гнів. Що саме може допомогти полегшити життя споживачам і на що можуть сподіватися українці в наступні опалювальні сезони? Для цього ми поїхали саме на Полтавщину. Пенсіонерка тримає рахунок за комунальні послуги, отримані в грудні. Акція під Полтавською ОДА, 22 січня 2021 року Після підвищення тарифів у січні уряд встановив граничну ціну на газ - 6,99 грн за кубометр. А комісія з регулювання в сфері енергетики (НКРЕКП) визначила найвищий допустимий тариф за розподіл газу - 1,79 грн без ПДВ (або 2,15 грн з цим податком). Але це - лише тимчасове рішення на сезон. ВВС News Україна вирушила в одне з найбільш віддалених сіл області - Окіп Лубенського району. Тут живе близько пів тисячі людей. Його мешканці кажуть, що влада про них забула, роками туди ніхто не приїздив, хіба що дехто з кандидатів перед місцевими виборами. Прокладаючи дорогу до Окопа, GPS повів нас засніженими польовими дорогами. Люди тут живуть за 20 кілометрів від Сенчанського газового родовища й отримують блакитне паливо з труб, які будували всім селом за власний кошт на початку 1990-х. І ніхто з них не розуміє, чому при цьому всьому вони платять за газ європейську ціну, "мов у Нідерландах". Там цієї зими газ коштує майже 300 доларів за тисячу кубометрів на біржі, а люди можуть отримувати на кілька сотень дорожче. Тож якраз виходить "лубенська ціна". Саме на Полтавщині та Харківщині зосереджені найбільші поклади газу в Україні. Тут не впевнені, що "Лубнигазу" місцеву газорозподільну мережу (ГРМ) передали в користування саме за рішенням зборів підприємства, створеного на основі колгоспу. Саме так має бути за українським законодавством. Йдеться про часи, коли місцевий оператор труб належав ще державі. Юридично регіональні трубопроводи в Україні залишаються у державній або комунальній власності. Облгази їх обслуговують за договорами господарського відання. ВВС News Україна зробила запит у районний державний архів. Чи зберігається там протокол зборів, де могли ухвалити таке рішення? У 1995-2000 роках уже були прокладені місцеві газогони, й замість колгоспу створили колективне сільськогосподарське підприємство "Окіп". Ймовірно, труби могли передати в цей час. Але жодних документів щодо цього в архіві немає. А правонаступник підприємства - СТОВ "Окіп" - своїх протоколів до архіву не передало. Це може бути типова ситуація для багатьох громад. Вони проклали за свій кошт у 1990-х газопроводи, але хто, коли і як саме їх передав у користування облгазам? У людей відчуття, що їх використали. А тепер вони мають розплачуватися високими тарифами. АТ "Лубнигаз" є дрібнім оператором, порівняно з облгазами з орбіти бізнесмена Дмитра Фірташа. Головою наглядової ради цього підприємства є Костянтин Бородін. Він у 2000-х працював прессекретарем "Нафтогазу" і Міненерго, коли ці структури очолював Юрій Бойко, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя". Внаслідок цьогорічного підвищення тарифів тут мали б платити 11-12 грн за кубометр. Це об'єктивно непідйомна ціна для тих окіпчан, хто використовує газ для опалення осель. Далі ми спробуємо пояснити, до чого тут Нідерланди в глибині Полтавської області. А поки що - нижче фрагменти монологів з Окопа. - Я пенсіонер. Мені за газ, воду й світло після підвищення тарифів треба платити 6000 тисяч грн, опалюю хату газом. Ми вдвох із дружиною отримуємо 4000 тисяч. 2700 грн мені дали субсидію. 1200 кожен місяць треба на таблетки. Де нам брати гроші на газ? А газові труби ми самі прокладали колись, платили за них! - А мені приходять платіжки за газ в хату, де ми не проживаємо. Це бабусина хата. Там, взагалі, відрізане газопостачання. Я писала заяву. По селу таких багато. Платіжка за розподіл газу, яка, за словами спадкоємців, приходить у хату, де газ мали відрізати за їхньою заявою. - "Лубнигаз" вибачались у місцевій газеті за неправильні платіжки. - Вам повернуть переплату? - Ви не чудіть, хто нам поверне гроші? - А як не роботи, ні молока на продаж нема в селі? Що робити? - Я торік продав корову - купив дров'яний котел. Цього року продав ще одну і купив дрова. Бо за їхню субсидію не вижити. - Близько року тому відрізали навіть газовий стояк. Усе газопостачання відрізане. А почитайте платіжку! "Лубнигаз" далі шле їх за розподіл газу. - Ну, ще 4,5 грн за кубометр ми б платили. Але ж не 12 грн! - Якщо будемо це платити, то помремо з голоду. Люди в таких селах, як Окіп, вимушені платити високий тариф за доставку. Причина - мала щільність населення, а шлях газ проходить доволі довгий до таких віддалених сіл. - Як їм ("Лубнигазу" - ред.) треба щось перевірити чи газ вимкнути, то приїжджають. А як пояснити й помогти, то їх нема. - У чергах під "Лубнигазом" під час карантину люди й билися, й швидку та поліцію викликали. Людмила Мірошниченко, депутатка Полтавської облради від партії "Слуга народу", є відомою на всю Україну "жінкою з Гребінки", що озвучила правду життя цих людей на засіданні 14 січня цієї ради. Відео з її виступом переглянули сотні тисяч людей. Воно отримало десятки тисяч лайків та схвальних коментарів. Але Людмила Мірошниченко звертає увагу, що з нього вирізали початок, коли головуючий її представив. У підсумку це виглядало, немов проста жінка з Гребінки "прорвалася" на засідання облради. На думку авторки промови, це маніпуляція. "Кому це вигідно, для чого це робиться, я насправді не знаю. Так, я проста жінка з села. Живу в селі, маю господарство, двір. Але при цьому я ще депутат облради й відстоюю інтереси своєї громади. А на відео це виглядає так, що прийшла жінка й покричала". На тому засіданні заслуховували керівників місцевих операторів ГРМ: "Гадячгазу", "Кременчукгазу", "Лубнигазу", "Полтавагазу". "За такої політики та ставлення до клієнтів ви можете просто зникнути з ринку. Гребінка вже посилено рубає дрова. Поставити піролізні, твердопаливні котли - це значно рентабельніше, ніж мати справу з вами й воювати", - сказала вона емоційно гендиректору "Лубнигазу" Ігорю Кондратенку. Саме ця компанія обслуговує Гребінківський район. "Якщо раніше людей лякали бабаєм, то зараз ми лякаємо їх тим, що в нас є "Лубнигаз", - сказала пані Людмила. Людмила Мірошниченко вважає, що проблема з газопостачанням та сплатою тарифів на Полтавщині виникла через погану якість сервісу та зменшення щільності населення. ВВС News Україна зустрілася з депутаткою в тій самій Гребінці. "Гендиректор "Лубнигаз" прийшов на засідання непідготовленим. Не володів логістикою свого підприємства, наводив цифри, що не відповідали дійсності", - Людмила Мірошниченко пояснює, чому вирішила взяти слово. "Він був дуже спокійним. Я вирішила йому нагадати, де це Гребінка. Можливо, він не знає, що люди обурюються, перекривають стратегічні об'єкти, що вони економлять той газ і сидять у хаті при температурі -10 у валянках. Мала ж бути в тому офіційному піджаку жива людина, в якої так само є діти й стара мати?" Що ж саме може далі вплинути на становище людей у тисячах малонаселених містечок і сіл України? Не перейти, а прорватися до іншого постачальника Торік у листопаді Світлана Кравцова, прийшовши з роботи, виявила, що газ у її квартирі відрізали. Мешкає вона в селі Засулля поруч із Лубнами. Перед тим жінка змінила постачальника газу. Перейшла від Торгового дому "Лубнигаз", пов'язаного з однойменним оператором ГРМ, до "Нафтогазу". Той пропонував майже на третину нижчий тариф. З серпня 2020 року в Україні кожен приватний споживач може самостійно обирати постачальника газу. Для цього, приміром, можна скористатися мобільним додатком Energy Online та онлайн-сервісом Gasoteka. Вони дають інформацію щодо актуальних цін на газ від різних компаній. В додатку є також розділ для споживачів "Повідомити про зловживання". Оператори ГРМ - природні монополісти. Тобто вони й далі обслуговуватимуть підконтрольні їм труби. Конкуренції в цій царині не може бути. Але досі в Україні монопольне становище мали й пов'язані з ними компанії зі збуту газу, тобто постачальники. І це була якраз штучна монополія. Світлана Кравцова два місяці мерзла в своїй квартирі після вимкнення газу. Перед цим змінила постачальника. "У "Лубнигазі" перевірили документи. Заборгованості в мене не було. Технічне обслуговування проведене. Інших порушень не знайшли. Єдина можлива причина - перехід до іншого постачальника газу", - розповідає Світлана. Якщо споживач вважає, що облгаз чи міськгаз порушив його права, то може направити скаргу до НКРЕКП. Світлана це зробила, а також звернулась до Офісу президента. Регулятор відповів їй, що "Лубнигаз" вимкнув газопостачання, бо вона не забезпечила технічне обслуговування газового котла та труб у своїй квартирі. У 2020-му двічі в її помешканні проводили таке обслуговування. Жінка залишилась узимку без опалення та плити. "У квартирі було холодно, то я вдягала куртку, сідала на кухні й вишивала бісером картини", - пригадує вона. Так на світ з'явилися яскраві картини мальовничої природи. Нині Світлана працює над створенням милої картини теплих обіймів дівчинки та хлопчика. Але самій їй довелося багато мерзнути. Вона не повернулася до "Лубнигазу". Й після двох місяців скарг, звернень, переговорів з оператором ГРМ одного дня їй прийшли та ввімкнули газ безкоштовно. За законом газ підключають назад безоплатно тоді, коли його вимкнули з вини оператора, а клієнт нічого не порушив. "Я розповіла іншим людям, як можна змінити постачальника. Й вони почали це робити", - додає Світлана Кравцова. ВВС News Україна поцікавилася в АТ "Лубнигаз", чому жінці вимкнули газ на два місяці. За словами Єгора Скурідіна, заступника гендиректора, в її квартирі контролер виявив несанкціонований демонтаж газової колонки. Дати, коли це сталося, в базі даних компанії не було. "У мене не було жодної колонки. У технічному проєкті для моєї квартири вона не була передбачена", - відповідає на це Світлана. Технічний проєкт газифікації квартири не передбачав колонки для нагрівання води. А технічне обслуговування 2020-го року підтвердило, що все працює справно. Родині Юлії Назаренко з Лубен також вимкнули газ після переходу до "Нафтогазу". Зробили це без попередження. "Мені сказали, що якщо ми залишимося в "Лубнигазі", то нас підключать назад. Якщо ні, то не підключать", - розповідає Юлія, мати двох неповнолітніх дітей. Оператор ГРМ висував різні претензії: і що не пройшли технічне обслуговування, і що немає доступу до газової труби, і що котел у квартирі не відповідає проєкту. Нічого з цього не підтвердилося. Юлія разом із чоловіком змогли обґрунтувати свою правоту. Вони оплатили переробку технічного проєкту газифікації своєї оселі. В нього їм вписали лічильник за 6000 грн. Регулятор, між іншим, забороняє облгазам нав'язувати клієнтам такі прилади та вписувати їх у проєкти. "Лубнигаз" двічі повертав їх, тобто визначав їх своїми абонентами, не ставлячи до відома. Де-факто робив це силоміць. Як наслідок, вони отримали дві платіжки за спожитий у листопаді газ: від "Нафтогазу" та "Лубнигазу". Ціна колишнього місцевого монополіста була майже вдвічі вищою. Своє рішення про перехід не змінили й перевірятимуть, чи не повернули їх тишком-нишком утретє до ТД "Лубнигаз". "Не всі готові сидіти без газу, терпіти моральні знущання, виносити це питання в публічну площину", - каже Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора". В маленькому містечку чи селі достатньо "покарати" одного споживача за перехід до іншого постачальника, щоб відбити охоту в інших наслідувати цей приклад, наголошує експертка. "Статистика щодо абонентів, які кудись переходять, у нас не ведеться. Ми в грудні побували в домівках 8000 абонентів. З них, за інформацією компанії ТД "Лубнигаз", проблеми були лише в чотирьох абонентів, що змінили постачальника. Стверджувати, що ми чинимо якісь перепони при переході до іншого постачальника газу, - це недоречно", - наголосив Єгор Скурідін в інтерв'ю BBC News Україна. Тетяна Бойко вважає, що така статистика не переконує: "Некоректно співвідносити кількість випадків, коли в людей виникли проблеми після переходу до іншого постачальника, з всією кількістю абонентів. Правильно буде подивитися, в скількох абонентів з тих, що перейшли, виникли проблеми". Чим більше споживачів будуть обирати газову компанію з меншим тарифом, тим важче операторам ГРМ, місцевим монополістам, буде й далі нав'язати власного постачальника. А історії Світлани та Юлії показали, що відстояти свої права можливо. Хоч для цього потрібно самотужки розібратися в усіх нюансах та підключати всі інстанції: від регулятора до місцевих політиків. На це можуть піти місяці. Боролись за труби, а не клієнта "Дзвоню оператору "Лубнигаз", що в мене не горить котел - потрібен слюсар. Пояснив, що технічне обслуговування проводилося. В мене маленька дитина в хаті мерзне. Був березень. А в "Лубнигазі" мені відповідають: "Загорніть дитину в одіяльце. Через два дні ми приїдемо", - обурювався чоловік під час протесту під "Лубнигазом". До обурених лубенчан тоді вийшли директор оператора ГРМ "Лубнигаз" Ігор Кондратенко та директор постачальника газу Торгового дому "Лубнигаз" Максим Дунін. "По вухах за таке треба дати", - відповів на це останній. Чимало скарг, які ВВС News Україна чула від людей на теренах "Лубнигазу", стосуються саме неякісного сервісу. За останній місяць лубенський осередок Комітету захисту прав споживачів отримав близько 130 скарг на "Лубнигаз". Зношеність українського житлового фонду - ще одна причина витоків газу в багатоквартирних будинках. Це труба в будинку за адресою Європейська, 113а у Полтаві. Його збудували в 1960-х. "Полтавагаз" вимкнув постачання цього будинку на два тижні. Без капремонту таким будинкам загрожують нові відключення. "От перед нашою з вами розмовою подзвонила до мене жінка. Вона вийшла з "Лубнигазу" й плаче. Йде до нас і плаче. Будемо розбиратися", - розповідає Олег Яременко, що очолює лубенське відділення цієї правозахисної організації. Нині тут готують судовий позов щодо незаконного проникнення на територію приватної власності для відключення газу. Такі візити газовиків без попередження мали б відбуватися, якщо стався витік газу чи інша аварія. У "Лубнигазі" нагадують про вибух газу в будинку на вулиці Соломії Крушельницької в Києві влітку 2020-го. Тоді загинуло п'ятеро людей. Але лубенчани скаржаться, що газовики використовують це як привід для вимкнення газу зовсім з інших причин. Тривалі вимкнення без попередження взимку обурюють не менше, ніж високі тарифи. Якщо стався витік газу, то за законом облгази та міськгази мають усунути збої та відновити постачання впродовж двох днів у місті й впродовж п'яти - в селі. Але ВВС News Україна відомі випадки, коли в Лубнах люди залишалися без газу по два місяці. Оператор їм казав, що газ вимкнули саме через витік. Так, приміром, сталося на вулиці Нова. "Якщо стався витік, чому вони його не усунули?" - риторично запитує Світлана, яка два місяців боролася за те, щоб їй відновили постачання газу. Тут проходять труби до будинку на вулиці Нова в Лубнах. "Лубнигаз" відімкнув газ кільком будинкам на два місяці. Якщо стався витік, то його причину мали усунути за два дні. Оператор ГРМ каже, що були негаразди з трубами, за які відповідали самі абоненти. "Так склалося історично, що облгази не завойовували цих клієнтів. Вони їм просто дістались у спадок", - пояснює Тетяна Бойко, чому донедавна такі компанії могли не перейматися якістю своєї роботи з клієнтами й чому досі можуть зловживати своїм становищем. Відкритий ринок газу спонукатиме постачальників боротися за клієнтську базу. Якщо ж оператори ГРМ будуть ігнорувати права й потреби клієнтів, то можуть почути під своїми дверима одного дня "Геть!" "Проблема "Лубнигазу" в тому, що вони не вибудували систему індивідуальної роботи з клієнтом, - каже депутатка Полтавської облради Людмила Мірошниченко. - Люди отримують платіжки з великою кількістю кодів, цифр, позначок. Але ж вони не є фахівцями з цього питання". "Ми отримуємо багато скарг від споживачів, що коли вони не праві - облгаз тут же приїжджає і відключає газ, нараховує штраф. А коли не має рації облгаз чи коли треба допомогти, поінформувати, то до них не доб'єшся", - каже експертка "Опори". Брак довіри та комунікації може спровокувати те, що сталося з Олександром Єренковим, пенсіонером-чорнобильцем, який мешкає в провулку Тихий у Полтаві. До аварії на ЧАЕС він працював там майстром з ремонту складного обладнання, обслуговував перший та другий блоки. АТ "Полтавагаз" відрізало Олександру Єренкову газ. Уже пів року він варить собі їсти на вогнищі у дворі. Це вогнище замінило чорнобильцю Олександру Єренкову з Полтави газову плиту влітку й восени. Чоловік справно оплачував рахунки "Полтавагаз", але стикнувся з проблемою із газовою трубою. ЇЇ так і не вирішили. У цей час важко хворіла та померла його дружина. "Що потрібно хворій людині? Тепле ліжко, харчування. А тут такий стрес, - каже їхня сусідка Яна Демянко. - Вони знаходять того, з кого можна вимагати гроші через якісь нібито порушення. Й впиваються в людей, мов п'явки". У цьому провулку трьом родинам, що вчасно сплачували рахунки, вимкнули газопостачання. Поруч із будинком Олександра є гараж. Виявилося, що він стоїть над газовими трубами, які прокладали понад пів століття тому. А господарську будівлю звели ще в 1970-х. Вже померли ті люди, які тоді цим опікувалися. Пів століття по тому пенсіонери, які живуть тут нині, почули від представників "Полтавагаз" про порушення правил безпеки труб, бо гараж збудували занадто близько до них. Дві з трьох родин, яких це торкнулося, оплатили переробку газифікації своїх осель. Кожному домогосподарству це коштувало понад 30 тисяч грн. "Ми були 50 років із газом, а на старість нам його відрізали. Напозичалися грошей скрізь, щоб це все оплатити", - розповіли ВВС News Україна мешканці провулку Тихий. В АТ "Полтавагаз" пояснюють, що початково газ вимкнули під час планових ремонтних робіт. І наголошують на тому, що якби всі три родини долучилися до переробки труб, то кожен би заплатив значно менше. "Після ремонту провели обстеження газопроводу та обладнання, до яких потрібно відновити постачання. Виявили, що була забудована охоронна зона газопроводу. А це заборонено. Якщо станеться витік газу, як наші працівники зможуть доступитися до труби? Ніяк. Порушення виявили випадково" - пояснює Ольга Артеменко, очільниця відділу комунікацій АТ "Полтавагаз". Олександр Єренков поруч із своїм будинком у Полтаві, 22 січня 2021 року Подібні конфлікти із сервісом спонукають місцеві громади думати, як далі обслуговувати ГРМ. Гіпотетично можна усунути з цієї сфери приватного оператора й створити замість нього комунальне підприємство (КП). Адже ГРМ належать державі та громадам. Такі пропозиції сьогодні лунають не лише в Лубнах. "Створення громадою власного оператора у вигляді КП не означає зниження витрат на експлуатацію та розвиток мереж. Більше того, таке КП має отримати ліцензію на послуги з розподілу газу, встановити дорогі прилади обліку на "кордоні" з облгазом, щоб розмежувати відповідальність, а це додаткові витрати", - пояснює Андрій Білоус, менеджер напряму відкритих даних DiXi Group. Іншими словами, тарифи за розподіл газу для споживачів не зменшаться. Обслуговування, ремонт, розвиток газорозподільних систем вимагає великих інвестицій та спеціальних знань. "Плата за доставку, якщо створити КП, ніяк не зникне. Вона, можливо, буде ще вищою", - погоджується Тетяна Бойко. Заступник гендиректора АТ "Лубнигаз" Єгор Скурідін розповідає, що компанія вже покращує взаємодію з клієнтами. Він пропонує створити приймальні для реєстрації скарг і особисто зустрічається з усіма абонентами, в яких виникли проблеми. "Європейський" тариф у полтавському селі І ось ми повертаємося до питання, чому і як людям у такому селі, як Окіп, доводиться платити тарифи, що зовсім не відповідають їхнім доходам. Хоча ці люди живуть поруч із видобутком газу. Вони резонно кажуть, що не можуть платити європейську ціну, маючи мізерні українські заробітки та пенсії. Втім, у європейських країнах ціни на газ та електроенергію також є високими. "Якщо люди там мають удвічі вищі доходи, то й тарифи в них утричі перевищують українські. Українцям потрібно думати над тим, як модернізувати своє житло, як економити ресурси, які джерела енергії можна поєднувати", - наголошує Тетяна Бойко. З іншого боку, щільність населення в селах Центральної України в останні два десятиліття значно зменшилася. А від цього залежить сума, яку кожен окремий споживач бачить у своїй платіжці. Останнє десятиліття рівень смертності перевищував рівень народжуваності в Полтавській області в 1,5-2 рази. Розрив зростає. Іншими словами, тариф конкретного оператора ГРМ залежить від кількості абонентів та спожитого ними газу, а також вартості утримання мереж. Чим менше тих, хто платить за утримання газопроводів, тим більшим стає тариф для кожного споживача. Такої проблеми немає у великих містах. У інших регіонах не було і таких проблем з переходом до постачальника з нижчою ціною. Людмила Мірошниченко вважає, що потрібно адаптувати нові умови до особливостей кожної місцевості. Приміром, у малонаселених селах і містечках пенсіонери мали б платити лише половину ринкового тарифу. Це б послабило соціальну напругу й відчуття несправедливості. Але хто за це заплатить? Ще одне довгострокове рішення - створювати умови для бізнесу. Кожне нове підприємство, хоч мале, хоч велике, - це потенційно плюс ще один споживач газу. А отже, ще один платник за ГРМ. "Це збільшувало би загальний обсяг споживання. Відповідно, розподіл тарифного навантаження був би більш вигідним для населення за відносно незмінних витратах на мережі", - відзначає Андрій Білоус. Коли мешканці в Окопі повірять в те, що надра їхньої країни розподіляються справедливо? Експерти наполягають, що тоді, коли в Україні буде створений власний енергетичний хаб, подібний до того, що діє в Нідерландах. Газ українського видобутку зможуть вільно продавати на біржових торгах з сьогодні на завтра. Інвестиції у видобуток власного газу, дозвіл АТ "Укргазвидобуванню" торгувати газом на біржі, розвиток бізнесу - це допомогло б збалансувати тарифи для населення та вимоги євроінтеграції. Завдяки цьому в Україні сформується власний ринковий індекс вартості газу. Він буде нижчим за європейський, адже собівартість українського блакитного палива нижча. Сьогодні ж українські тарифи вираховують відповідно до індексу цін з європейського ринку. Державне регулювання цін на газ для населення на пару місяців - це лише гасіння пожежі, погоджуються усі на ринку. Якщо в Україні будуть видобувати великі обсяги газу і торгуватимуть ним на біржі, то це може знижувати тариф для населення. Але ціна на газ все одно стрибатиме у разі збільшення попиту у холодну пору. Альтернатива цим рішенням та трансформації - російський газ, чию вартість може визначати політика, а не ринок. А це для України - в минулому. Також політики пропонують просто дешево продавати населенню український газ, що експерти критикують як антиринковий метод і повернення до старих схем махінацій. "Нічого це не дасть, що ми говоримо тут", - сказали нам наостанок мешканці Окопа. Але якщо наступної осені та зими вони отримують знову непосильні для них тарифи, то цьогорічний сценарій може повторитись. Коли ж ці люди почнуть самі обирати постачальника без штучних перепон, це вже допоможе їм платити за газ менше. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

features-55213344

https://www.bbc.com/ukrainian/features-55213344

"Молюск, що повернув мене до життя". Як в Україні вирощують равликів‎

"Якби ми з чоловіком колись розуміли, куди нам доведеться зайти, нас би в цьому ‎бізнесі не було", - розповідає Ірина Юськевич. ‎

Жінка разом з чоловіком Іваном заснували під Львовом родинну ферму "Західний ‎равлик" і з 2017 року не лише вирощують їстівних равликів, але і вчать інших, як це ‎робити. Сьогодні Ірина усміхається і з захопленням ділиться лише деякими цікавинками з ‎екскурсії равликовою фермою. Наприклад, про те, що у равлика 25 тисяч зубів чи що ‎равлики можуть кохатися безперервно 4,5 години.‎ Насправді вона багато чим завдячує равликовому бізнесу. "У першу чергу тим, що він ‎витяг мене з того світу і запалив до життя", - згадує Ірина. ‎ А почалося все це зовсім випадково. Равлики, що дали поштовх до життя У 2014 році подружжя Юськевичів відпочивало в Греції. Там вперше і скуштували ‎равликів. Страва їх не вразила, але запам'яталася.‎ ‎"В один час я захворіла на хворобу крові. Ми гуляли в лісі і побачили там равлика, який ‎надихнув нас згадати про Грецію", - ділиться Ірина. Равликова ферма у селі Солонка на Львівщині Юськевичі спробували самостійно приготувати равликів, і смак страви їх зацікавив. ‎Після цього вирішили більше дізнатися про равликів. Google підказав, що в Європі це ‎прибутковий бізнес. Зокрема, вразила ціна равликової ікри - понад три тисячі євро за ‎кілограм. Це не залишило підприємців зі Львівщини байдужими.‎ ‎"Під час хвороби мені треба було за щось вчепитися, що б змусило мене далі хотіти ‎жити і боротися за своє здоров'я. Саме равликам я завдячую своїм одужанням. Вони ‎запалили і допомогли переключитися", - переконана Ірина.‎ Іван Юськевич сприйняв ідею вирощувати равликів неординарною і навіть смішною, ‎але в той момент не міг відмовити дружині, яка боролася з недугою, і підтримав. Через тиждень на обійсті біля будинку підприємців у Солонці під Львовом з'явилися ‎перші 300 кг равликів. Це був місцевий виноградний равлик з лісу.‎ ‎"Лежачи під крапельницею, я думала, як би побігти до равликів на ферму", - згадує ‎перші кроки в бізнесі підприємниця.‎ Невдача з першими равликами Перші кроки в новому для України бізнесі давалися непросто. Виноградні ‎равлики спочатку жили зовсім не в належних умовах - на полі, у дерев'яних клітках. ‎Відсутність дренажу та проливні львівські дощі і стали причиною смерті.‎ ‎"Поки ми відверто не закатували останнього молюска, ми не зрозуміли, що треба ‎шукати інформацію", - розповідає підприємниця.‎ За інформацією вирушили до Європи: спочатку до Польщі, яка почала вирощувати ‎фермерського равлика на п'ять років раніше, далі були Італія та Іспанія. ‎ ‎"Це надихнуло, запалило й дозволило нам в один момент зареєструватися і гучно ‎заявити про себе", - розповідає співвласниця ферми. Равлики на прогулянці Попри те, що перші равлики приїхали у 2015, ферма гучно заявила про себе лише за кілька років - у ‎‎2017 році, коли розбудувала весь комплекс. На той час були задіяні 1,5 га поля, а ферма ‎могла вирощувати від 25 до 50 тонн равликів у рік. ‎ ‎"Перший офіційний рік ми були дуже популярні. Равликовий бізнес визнали нішевим ‎бізнесом, який міг приносити мільйон з гектара. Тобто, не засіваючи 300 га, можна ‎нормально заробляти", - згадує Ірина Юськевич.‎ Равликова справа була чимось цікавим та неординарним: "Про нас писали і говорили, ‎ми приймали офіційні делегації з-за кордону. Це дуже нам імпонувало і змушувало ‎тримати марку".‎ До підприємців масово почали звертатися люди, які хотіли навчитися равликовій ‎справі. Тоді ферма в основному заробляла продажем равликів для ‎подальшого розведення.‎ ‎"Багато наших учнів створили власну справу, але ми не сприймаємо їх як конкурентів, ‎бо вони стимулюють породжувати якість", - переконана Ірина.‎ Як виглядає ферма Равликова ферма - це цілий комплекс приміщень. "Усе виглядає дуже просто, але ‎насправді досить інвестиційно дорогий проєкт. Адже приміщення спеціалізовані", - ‎розповідають підприємці. Ікринки мають зберігатися в контейнерах за датою вилуплення Наприклад, репродуктор - це приміщення з 90% вологості і 27-30 градусами тепла. ‎Там равлики спаровуються, відкладають яєчка, які перебирають у контейнери з ‎землею і ставлять до інкубатора. Це вже приміщення з іншими умовами, тут малюкам ‎задають темп у залежності від сходження зелені в теплиці.‎ ‎"Равлики-малюки живуть в коробочках, підписаних конкретною датою і видом. Дату ‎потрібно вказувати, тому що малюки канібали. Якщо не перебрати яєчка за добу, то ‎малята, що вилупляться на день швидше, просто нападуть на ікринки", - пояснює ‎Ірина Юськевич. ‎ Маленький равлик повністю відповідає формі дорослого равлика. На нігті ‎мізинчика може поміститися 5-7 таких малюків.‎ ‎"Равлик народжується одразу з мушелькою. Перші три доби вона прозора, наче ‎поліетиленовий пакет, через який видно внутрішні органи", - Ірина досконало знає усі ‎етапи його становлення.‎ Коли малюки подолали шлях з дна контейнера до покришки - це означає, що їх треба ‎переселити в теплицю, засіяну ріпаком. На кожному листочку зелені сидить до сотні ‎або й більше малюків. Зелень для равликів як салат, у перші два тижні життя це їхнє "грудне молоко". Далі ‎щодня тварини отримують корми з різних видів борошна, олійної маси, калію, ‎кальцію, магнію та мікроелементів. ‎ ‎100% ручна робота‎ Ферма подружжя Юськевичів вирощує два види равликів - африканського і ‎середземноморського. Вони адаптовані до нашого кліматичного поясу, тому зазвичай ‎сезон починається орієнтовно 20 лютого і завершується до кінця жовтня. За цей період равлики встигають завагітніти, відкласти ікринки і малюки, які з них ‎вилупилися до жовтня стають дорослими особинами, які перетворюються на перший ‎сорт їжі або на матку, яка у лютому дасть потомство.‎ Догляд за равликами кропітка праця, яка на 100% виконується руками.‎ ‎"Працівники разом з нами цілий день на ногах. Висока температура і вологість ‎сприяють розвитку бактерій, тому усе має бути стерильне. Навесні немає вихідних, ‎свят, Паски чи Вербної неділі, іменин чи днів народжень, поки ти не зробив роботу", - ‎описує особливості своєї праці Ірина і додає, що на равликовій фермі залежно від ‎сезону може працювати від 5 до 20 людей. Подружжя Юськевичів працює в сімейному тандемі. Ірина - людина креативна, усі її ‎ідеї втілюються у життя, а її чоловік Іван технолог і, за її словами, вроджений фермер.‎ Равлики для ведмедів і каченят ‎"Найбільше ми виростили 36 тонн равликів, це було в 2019 році. На жаль, вони ‎сьогодні не експортовані, адже коронавірус зробив своє. Експорт припав на березень-‎квітень 2020 року, були зачинені усі потенційні споживачі - ресторації Італії, Франції, ‎Іспанії, Португалії. Європа зазнала шалених збитків", - розповідає про реалії ‎Ірина. Цього року підприємці завели каченят Перед підприємцями постало питання: що робити з равликом, якого виростили до ‎карантину. Адже збути його в такій кількості на українському ринку неможливо, а ‎здешевити нереально. Інакше не окупиться ручна праця і комунальні платежі.‎ ‎"Ми змушені були шукати варіанти. Пригостили равликом усі мисливські угіддя, ‎зоопарки, ведмежий притулок, адже це величезний комплекс білків та ‎амінокислот. А цього року завели каченят, які охоче доїдали не експортованих ‎равликів", - Ірина з легкістю розповідає про непрості рішення, адже вона вже ‎побачила світло в кінці тунелю.‎ ‎"З одного боку карантин вдарив по нас, бо не експортували равликів. З іншого боку, у ‎нас прижилися каченята, вони їдять равликів і досягають свого вигляду на 8 тиждень ‎після вилуплення", - пояснює підприємниця.‎ Каченята з яблуками - новий гастрономічний напрямок ферми "Західний равлик". В асортименті ферми - лише натуральні страви Еволюціонувати і постійно вигадувати щось нове і цікаве - таке гасло подружжя успішно впроваджує у життя. Так у меню невеличкого кафе при фермі ‎з'явилися вареники з равликом. Адже равлики в Україні не такі популярні, а на ‎вареники попит є завжди.‎ ‎"Та невеличка ресторація, що є на туристичній локації виникла тому, що не буде ‎приходити до нас клієнт кілька разів на сезон, якщо у нас не буде цікавинок", - ‎розповідає Ірина.‎ Саме тому запровадили тематичні тижні - тиждень французької, італійської, ‎азіатської та гуцульської кухні. Тому ті, хто колись побував на екскурсії, наступного ‎разу приходять у ресторан вже просто поїсти.‎ Емоційний і смачний гастротур Ще однією особливістю є гастротури фермою. Це поєднання ‎екскурсії з харчуванням. У докарантинні часи щодня тут приймали по три шкільні ‎екскурсії, а це до сотні дітей разом з батьками. Так виглядають равликові перегони Екскурсію особисто проводить власниця ферми. Якщо є малюки, то про ‎равликів їм розповідають у формі казки, якщо дорослі - тоді до основної розповіді ‎додають цікаві факти. Наприклад, про те, що равлики здатні змінювати стать. В один ‎вечір равлик може бути чоловічої статі, в інший - жіночої. ‎ ‎"Ми маємо, що розповісти і вміємо це розповісти так, аби клієнт трошки зашарівся, ‎але пішов додому зі згадкою. Емоційний фактор для нас в першу чергу. Ми продаємо ‎емоцію, а вже потім їжу", - розповідає Ірина. ‎ На фермі лише натуральна їжа, цьому навіть сприяє особливість бізнесу.‎ ‎"Равлик - це продукт, який навіть не претендує на сертифікат органік. Бо якби його ‎годували стимуляторами росту, то набрякле тіло не могло б поміститися в мушлю. Це ‎був би природний конфлікт", - пояснює власниця ферми.‎ Окрім власної кухні ферма готує напівфабрикати з равлика для гурманів, страви з ‎собою, як от равлики, фаршировані в 16 соусах, кілька видів паштетів з равликів, ‎наприклад рате з равликовим м'ясом, журавлиною, горіхами та коньяком, равликову ‎ікру або філе равлика, яке можна приготувати самостійно вдома. ‎"Для ферми "Західний равлик", є тверда позиція - ми в першу чергу переслідуємо ‎якість. Наші ціни не дешеві, але вони виправдані якістю продукції". ‎ Не опускаємо руки Подружжя Юськевичів визнає: карантин вдарив по них так само, як і по інших ‎бізнесах. "Але ми віримо, що рано чи пізно коронавірус мине. Ми, як усі, докладаємо ‎величезних зусиль, аби втриматися на плаву. Але ми ніколи не опускаємо руки", - ‎каже Ірина.‎ ‎"Ми знайдемо можливості адаптуватися до умов, які диктуватимуть обставини", - ‎додає вона.‎ Ферма думає про розширення асортименту, щоб задовольнити не ‎лише любителів равликів, але і поціновувачів натуральної продукції. Щоби поле не пустувало, подружжя Юскевичів засіяло його тютюном Юськевичі вже роблять фуагра, а наступного року планують пригощати туристів ‎текілою та самбукою. Для цього хочуть засадити плантацію кактусів і алое.‎ ‎"Ідей багато. Ми з чоловіком подорожуємо світом. Минулого року були на Кубі, ‎відвідали безліч плантацій тютюну і цукрової тростини. І зрозуміли - а чому б ні? ‎Чому б в Україні всі повинні вирощувати лишень пшеницю", - усміхається Ірина. ‎ Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.‎

media-42302519

https://www.bbc.com/ukrainian/media-42302519

Телесеріал Корона: секрети візуальних ефектів

Вийшов другий сезон серіалу про британську королеву Єлизавету ІІ.

Для його створення використовували чимало візуальних ефектів. Головний радник з ефектів Бен Тернер розповів BBC Click, як вони відтворювали локації, до яких немає доступу. Творці серіалу "Корона" планують показати життєвий шлях королеви у 6 сезонах: від одруження до сучасного періоду.

071023_business_monday_oh

https://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2007/10/071023_business_monday_oh

Бізнес: Кінах обіцяє газ - дорого

Теми огляду: Новий прогноз від міністра економіки Анатолія Кінаха: наступного року Росія може підвищити ціни на газ для України на 15%, тобто, до 180 доларів за тисячу кубометрів. Російський бізнесмен Віктор Вексельберг гарантує сплату компенсацій по півмільйона гривень всім потерпілим від вибуху газу в Дніпропетровську.Світова іпотечна криза спровокувала підвищений інтерес інвесторів до фондових ринків, що розвиваються, і не в останню чергу, до українського. Економіка Росії недостатньо ефективна, вважає колишній міністр економічного розвитку та торгівлі Герман Греф.У Нью-Йорку страйкують таксисти. Із звірогосподарства в данському місті Асп втекло 5 тисяч норок.

Наступного року Росія може підвищити ціни на газ для України на 15%, тобто, до 180 доларів за тисячу кубометрів. Такий новий прогноз від міністра економіки Анатолія Кінаха, який вважає, що за таких цін на газ Україні буде важче втримати інфляцію в межах урядового прогнозу, тобто, не вище, ніж 6,8%. Раніше Кінах та міністр енергетики Бойко прогнозували, що нова ціна на газ не перевищить 143 доларів. Якщо ж газ подорожчає до 180 доларів, то один із головних українських експортерів -хімічна промисловість - стане збитковою, каже Кінах. Оскільки Україні потрібен час для модернізації економіки та запровадження нових технологій заради зменшення енергоспоживання, то міністр економіки вважає, що нині важливо домовлятися про ціну на газ не лише на наступний рік, а й на середньострокову перспективу, усвідомлюючи, що стримати ціни нижче європейського рівня довше, ніж два-три роки, навряд чи вдасться. Російський бізнесмен Віктор Вексельберг гарантує сплату компенсацій по півмільйона гривень всім потерпілим від вибуху газу в Дніпропетровську незалежно від результатів та термінів розслідування причин трагедії. Таке запевнення пролунало під час зустрічі Вексельберга з українським президентом Віктором Ющенком, який, відвідуючи Дніпропетровськ минулого тижня обурювався відсутністю на той час будь-якої допомоги з боку акціонерів ВАТ "Дніпрогаз" при ліквідації наслідків вибуху газу в житловому будинку. Тоді ж президент пообіцяв нагадати винним у трагедії про кримінальну відповідальність. Однак, попри гарантії російського бізнесмена, дані українському президентові, керівник Дніпропетровської обладміністрації Віктор Бондар заявляє, що компенсації потерпілим не виплачуються, а представники російських акціонерів “Дніпрогазу”, за висновком Бондаря, не готові до переговорів та до підписання документів. “На мій погляд, компанія затягує підписання, юристи починають шукати нові приводи, як переглянути умови, як підписати угоду трошки так, але не так. Це вже виглядає трошки дивно – компанія, яка найбільше принесла горя потерпілим, на жаль, найпізніше починає продумувати, як вона буде відшкодовувати збитки”. Світова іпотечна криза спровокувала підвищений інтерес інвесторів до фондових ринків, що розвиваються, і не в останню чергу, до українського. За спостереженнями фахівця одного з інвестиційних банків Анастасії Назаренко, ринки країн, що розвиваються, здаються сьогодні інвесторам більш безпечними та привабливими, ніж ринки розвинених країн. В Україні ж для іноземців найпривабливішими, на думку експерта, є акції підприємств “третього ешелону” фінансового, сталеливарного та машинобудівного секторів. Цінні папери таких підприємств, каже Назаренко, є більш ризикованими, але й більш прибутковими для покупців, які прагнуть убезпечити себе від придбання переоцінених акцій першого та другого ешелонів. Економіка Росії недостатньо ефективна, вважає колишній міністр економічного розвитку та торгівлі Герман Греф. До негативних економічних наслідків, за прогнозами екс-міністра, може призвести і діяльність зайвих державних корпорацій, що створюються в Росії. “Сьогодні проблема номер один – низька ефективність економіки. За продуктивністю Росія на порядок відстає від розвинутих країн. Маленький приклад: нас 146 мільйонів, ми виробляємо понад трильйон доларів Валового Внутрішнього продукту. Майже такий же обсяг економіки і в Австралії, де 19 мільйонів мешканців. Ось і порівняйте ефективність”, -сказав в інтерв’ю журналу Експерт колишній міністр економічного розвитку Росії Герман Греф. У Нью-Йорку застрайкувала чимала частина з 44 тисяч жовтих таксі. Це вже другий страйк таксистів за останні два місяці. Суперечка стосується запровадження нових електронних систем в автомашинах. Цього разу таксисти протестують не проти низької зарплати чи поганих умов праці, а проти вимог міста, що у кожному таксі була встановлена система супутникового визначення місця розташування – GPS. Екрани розташовані в таксі також мали би дозволяти пасажирам розплачуватися кредитними кратками, дізнаватися останні новини і перевіряти своє розташування. Але Альянс працівників таксі, який каже, що об’єднує приблизно п’яту частину усіх водіїв міста, каже, що ці пристрої використовуватимуть для стеження за автомашинами і що 5% стягнення з кожної оплати кредитною карткою фактично є скороченням зарплатні. Таксисти, які не вийдуть на страйк, напевне, матимуть можливість за цю добу заробити удвічі більше, ніж у звичайний день. Минулої ночі із звірогосподарства в данському місті Асп втекло 5 тисяч норок. Працівники ферми та місцеві мешканці ловили пухнастих на міських вулицях цілий день. Поліція офіційно не назвала підозрюваних, однак непрямо натякнула, що з неволі норок випустили борці за права тварин. Підставою для таких припущень охоронці порядку назвали низку подібних випадків, які сталися торік. Данія – один з найбільших постачальників норкового хутра. Щороку данські фермери вирощують понад 12 мільйонів норок.

news-49374551

https://www.bbc.com/ukrainian/news-49374551

Акули навколо кита. Найкращі фото природи з Австралії та Антарктики

Щороку організатори конкурсу Australian Geographic Nature Photographer of the Year обирають найяскравіші фото природи, зроблені в Австралії, Новій Зеландії, Антарктиці та на окремих тихоокеанських островах. Ось деякі з цьогорічних переможців.

Фото акул, що кружляють навколо померлого кита, якого викинуло на мілину, визнали найкращим знімком цьогорічного конкурсу В окремій категорії для молодих фотографів переміг 17-річний Флойд Меллон - за фото блискавки, зроблене в штаті Новий Південний Уельс (Австралія) Так званий "краб-декоратор" прикріплює до себе гідроїдів - водних безхребетних, - щоб відганяти хижаків Кенгуру в засніженому Національному парку Косцюшко (Новий Південний Уельс, Австралія) Водоспад Беррон під час сезону дощів (Куранда, Австралія) Варан Мертенса спостерігає за своїм віддзеркаленням Вомбати на шляху до нори (Новий Південний Уельс, Австралія) Горбаті кити пропливають повз зграю дельфінів Мертвий кенгуру на місці вислохлого озера Менінді Усі фотографії є власнстю їхніх правовласників. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

040315_pop_corn_dangerous

https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/story/2004/03/040315_pop_corn_dangerous

Поп-корн - підступна отрута тривалої дії?

Агенція США, що займається вивченням навколишнього середовища, вивчає хімічні елементи, що потрапляють у повітря при відкритті пакету з поп-корном, приготованим у мікрохвильовій печі.

Фахівці пов'язують дію парів жирової смакової добавки, що присутня в поп-корні, із рідкісним захворюванням легенів, яке виявлене у робітників фабрик з виробництва поп-корну у штатах Міссурі, Іллінойс, Айова та Небраска. Національний інститут професійної безпеки та здоров'я США припускає, що причиною захворювання міг стати хімікат під назвою діацетил. Дослідники вважають, що цей хімікат стає небезпечним для здоров'я, коли нагрівається, і лише в тому разі, якщо людина неодноразово піддається його дії протягом довгого часу. Втім, представники міністерства охорони здоров'я твердять, що якщо розігрівати поп-корн у мікрохвильовій печі та їсти його вдома, то ризику для здоров'я немає.

050730_rus_moldova

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/07/050730_rus_moldova

Критика Росії закону про Придністров'я

Міністерство закордонних справ Росії скритикувало ухвалений парламентом Молдови закон про врегулювання в Придністров'ї.

Розпроблений згідно з українським планом придністровського врегулювання закон передбачає широку автономію для Придністров'я, але також демілітарізацію території, де базується 1500 російських вояків. У заяві російського МЗС односторонні дії Молдови названо котрпродуктивними і такими, що приведуть до погіршення ситуації. Російське МЗС висловило жаль, що Молдова, як сказано, не обговорила законопроект "з тими, кого він стосується, і розповсюдила юрисдикцію Молдови на Придністров'я".

media-39973249

https://www.bbc.com/ukrainian/media-39973249

106-річна індійська бабуся веде кулінарний "блог" на YouTube

Бабуся з Індії стала сенсацією YouTube після того, як її правнук почав викладати її кулінар н і відео.

Їхній канал Country Foods вже має понад 350 тисяч підписників. Мастанамма каже, що їй 106 років. Вона готує традиційну індійську їжу посеред поля. Найвідоміша її страва – курка в кавуні. Відео не супроводжується коментарем.

160509_dk_russia_usa_syria_statement

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/05/160509_dk_russia_usa_syria_statement

Росія і США пообіцяли дати рішучу відсіч ІД в Сирії

Росія і США опублікували нову спільну заяву щодо конфлікту в Сирії. Обидві країни визнають, що з дотриманням перемир'я в деяких районах Сирії виникають труднощі. В першу чергу, мова йде про Алеппо, Східну Гуту і Латакію.

Країни обіцяли допомогти у визначенні територій, які перебувають під контролем терористичних угруповань "Ісламська держава" і "Джебхат ан-Нусра". Країни обіцяли рішуче діяти проти них та інших екстремістських організацій. Також обидві країни обіцяли "впливати" на учасників угоди про припинення вогню. Росія і США вимагають припинити будь-які атаки на цивільне населення. Крім того, Росія зобов'язалася взаємодіяти з владою Сирії, щоб мінімізувати застосування авіації в районах, де проживає цивільне населення. Режим припинення вогню діє в Сирії з лютого цього року. Правда, в останні тижні він не дотримувався в кількох регіонах, включаючи Алеппо. За останні тижні в місті загинули кілька сотень людей. Минулого тижня російський МЗС повідомив про початок перемир'я в Алеппо. Росія і США є співголовами Міжнародної групи підтримки Сирії.

140807_communism_ban_sx

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/08/140807_communism_ban_sx

Не думай про червоне: в Україні забороняють Компартію

Суд у Києві розглядає справу про заборону Комуністичної партії України, яка була у всіх скликаннях парламенту, а зараз налічує близько ста тисяч членів.

Згідно з даними найновіших соцдосліджень, до наступного парламенту комуністи можуть не потрапити КПУ звинувачують у сприянні анексії Криму Росією та сепаратистам на сході України. Експерти вказують на те, що справа проти КПУ може мати і політичне підґрунтя. Історія питання Заборонити українську Компартію намагаються не вперше. Більше того, одного разу цю справу вже довели до кінця. 30 серпня 1991 року, трохи більше ніж за тиждень після повалення ГКЧП, президія Верховної Ради ухвалила рішення заборонити діяльність Компартії – з огляду на "підтримку її керівництвом державного перевороту". Пізніше участь керівництва українських комуністів у путчі стала предметом розслідування Генпрокуратури. Вона не пред’явила нікому з лідерів КПУ звинувачень, і це дало президії Верховної Ради підстави у травні 1993 року випустити нову постанову з цього приводу. "Громадяни України, які поділяють комуністичні ідеї, можуть утворювати партійні організації відповідно до діючого законодавства", - йшлося у документі. Цим дозволом негайно скористався Петро Симоненко, під орудою якого невдовзі відбувся перший з’їзд відновленої КПУ, яка формально не була правонаступницею українського відділення КПРС. Протягом наступних років комуністи наполегливо намагалися скасувати заборону їхньої партії, датовану 1991 роком, і в 2001-му їм це нарешті вдалося: відповідне рішення ухвалив Конституційний суд. На думку суддів, президія парламенту у 91-му "перебрала на себе функції слідчих та судових органів", а тому заборона КПУ є неконституційною. Наступна серйозна спроба наступу на позиції комуністів відбулася у січні 2010 року. Тоді київський Апеляційний суд своїм рішенням назвав Голодомор 1932-33 років геноцидом та визнав тогочасне керівництво Компартії організаторами цього злочину. Тодішній президент Віктор Ющенко виступив з ініціативою створення Міжнародного трибуналу над злочинами комунізму та навіть звернувся до лідерів інших східноєвропейських країн з пропозицією підписати угоду про його створення. Менш ніж за тиждень після виголошення цієї заяви в Україні відбувся перший тур президентських виборів. Пан Ющенко посів на них п’яте місце. Його наступник до теми злочинів комуністичного режиму за чотири роки своєї каденції не звертався. "Організація терористичної діяльності" У травні цього року в.о. президента Олександр Турчинов доручив міністерству юстиції перевірити інформацію про те, що представники Компартії брали активну участь "в організації терористичної й сепаратистської діяльності" та за наявності доказів подати до суду матеріали щодо її заборони в Україні. Вже на початку липня Мін’юст та Держреєстрслужба подали цей позов до Київського окружного адміністративного суду. 24 липня відбулося перше судове засідання у цій справі, наступного тижня її почнуть розглядати по суті. За словами позивачів, докази протиправної діяльності КПУ, зокрема, збиралися Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою. "КПУ вчиняє дії, спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; порушення суверенітету і територіальної цілісності України; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної ворожнечі; посягання на права і свободи людини. Крім того представники КПУ систематично звертаються із закликами до створення воєнізованих формувань", - йдеться у позові. "Позивачі намагаються дії окремих членів партії, які, можливо, і мали місце, виставити у якості провини всієї партії. Ми з цією позицією погодитися не можемо", – заявляє у відповідь адвокат комуністів Євген Герасименко. Обидві сторони процесу погоджуються хіба що в тому, що швидкого рішення у цій справі чекати не варто. Нижче бар’єру Символом падіння авторитету комуністів стала хвиля повалень пам’ятників Леніну по всій Україні під час буремних подій цьогорічної зими. 24 липня Олександр Турчинов, посилаючись на норми регламенту, розпустив фракцію КПУ у Верховній Раді зі словами: "Сподіваюся, що ніколи більше комуністичних фракцій у парламенті не буде". Незадовго до цього лави комуністичної фракції залишили кілька її членів, а лідер КПУ Петро Симоненко назвав їх "зрадниками", які "встромили ніж у спину партії у важкий момент". Протягом останніх тижнів риторика комуністів знаходить дедалі менше розуміння у стінах парламенту: кілька разів до членів КПУ їхні ідейні опоненти застосовували заходи фізичного впливу. Невтішними є для Компартії і результати останніх соцопитувань. Опитування КМІС, проведене 20 червня – 2 липня, свідчить, що за комуністів готові проголосувати 2,7% виборців. Дослідження групи "Рейтинг" від 28 червня – 10 липня показало результат у 3,2% виборців. Судячи з цього, на майбутніх ймовірних парламентських виборах комуністам буде дуже важко подолати виборчий бар’єр. Петро Симоненко називає проведення виборів у нинішніх обставинах недоцільним. "Вибори в настільки вкрай нестабільних умовах за визначенням не можуть бути ані чесними, ані справедливими, ані демократичними", - заявив він в інтерв’ю газеті "2000". "Перемог немає" Поки представники влади називають Компартію організацією, причетною як до анексії Криму Росією, так і до організації сепаратистських рухів на сході країни, у самій КПУ кажуть, що позов проти партії пояснюється тим, що нова влада "не хоче чути іншу думку". А політолог Михайло Погребінський додає: війна проти комуністів, які останнім часом перетворилися на "маловпливову силу, яка ні на що не впливає" потрібен владі і з інших міркувань. "Люди хочуть від нової влади якихось перемог, а явних і очевидних перемог немає. У цих обставинах Турчинов каже: мрія поколінь українських демократів відбулася, ми розформували фракцію КПУ, а тепер ще й заборонимо Компартію. Це і буде певною перемогою", - пояснює політолог. Частина українського суспільства і політикуму вимагає заборони не лише КПУ, але й комуністичної ідеології Він припускає, що суд таки заборонить Компартію. Причому у випадку, якщо це рішення з’явиться у період парламентської виборчої кампанії, це означатиме, що КПУ знімуть з виборів, і вона гарантовано не буде представлена у наступному скликанні Верховної Ради. Чи готові до цього самі комуністи? Парламентар Петро Цибенко каже, що так. Але що саме робитиме партія у випадку, якщо її знімуть з виборів, не каже. "Повірте, ми ставимося до цього надзвичайно серйозно, і у нас є плани на будь-який варіант розвитку подій", - говорить він ВВС Україна. Михайло Погребінський не виключає, що після парламентських виборів комуністам вдасться скасувати заборону своєї партії в апеляційній інстанції. Зрештою, у цьому може бути зацікавлена і влада, яка зараз судиться з КПУ. "Владі, крім усього іншого, потрібно буде довести, що "Україна – це Європа", а Європі буде важко зрозуміти цю заборону... До того ж, насправді КПУ нікому не заважає, а навпаки, створює антураж демократичного представництва в українській політичній системі", – каже політолог. Вирішення проблем? Так чи інакше, малоймовірно, аби після будь-якого рішення київського суду дискусія про місце і роль комуністичної ідеології в нинішній Україні завершилася. Заборона діяльності Комуністичної партії України не перешкодить людям з червоними партквитками хоч наступного дня зареєструвати в Мін’юсті, приміром, Партії комуністів України – з ідентичними статутом та програмою. Частина українського суспільства та політикуму виступає за заборону комуністичної ідеології, звинувачуючи її у низці скоєних на території України злочинів протягом останнього століття. При цьому посилаються на так званий "польський досвід". Конституція Польщі справді забороняє діяльність партій, які у своїх програмах "посилаються на тоталітарні методи і практики діяльності нацизму, фашизму та комунізму". Однак менше прихильники заборони комунізму в Україні говорять про те, що там на легальних підставах функціонує Комуністична партія Польщі, яка сповідує комунізм, але у своїх програмних документах не посилається на тоталітарні методи та практики. Інша річ, що ця партія ніколи не претендувала на попадання до польського парламенту. Зрештою, попри однозначне засудження злочинів комуністичного режиму Парламентською асамблеєю Ради Європи, комуністичні партії різного ступеня впливовості функціонують у багатьох країнах ЄС. Cумнівно, що кроки на кшталт ймовірної заборони конкретної партії чи навіть закиди цілій ідеології дозволять українцям дати відповіді на всі їхні питання про комунізм у вчорашній, сьогоднішній і завтрашній Україні. Відповісти на них рано чи пізно повинно саме суспільство, а не політикум.

features-46431950

https://www.bbc.com/ukrainian/features-46431950

Марчук: Росія дала вказівки нічого не вирішувати в Мінську

На найближчих мінських переговорах між Україною, Росією та ОБСЄ мають обговорювати не лише ситуацію на Донбасі, а й захоплення росіянами українських моряків біля Керчі.

Віднедавна українських перемовників у Тристоронній контактній групі (ТКГ) очолює Євген Марчук. Про те, що він очікує від майбутніх переговорів, чому мінський процес гальмує вже понад півроку та про що не вдається домовлятися, новий голова української сторони ТКГ розповів у інтерв'ю BBC News. Росія відмовилася від позачергових переговорів по моряках BBC News Україна: Як ви плануєте обмінювати або повертати українських моряків? Чи обговорюється це в принципі у Мінському форматі? Євген Марчук: Так, ми запропонували... провести екстрене засідання тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції, внесли офіційну пропозицію й ОБСЄ розіслало її учасникам. Але, на жаль, отримали відмову від російської сторони. І пропозицію, що на наступному засіданні 4 грудня ми обговоримо всі питання... Затриманих українських моряків та працівників СБУ спочатку тримали у Криму, а потім перевезли до Москви Ось і відповідь. Ми робимо крок до того, щоб хоч якось вийти на контакт. З президентом Путіним нашого президента не зв'язали (Петро Порошенко заявляв, що намагався зв'язатися з російським президентом одразу після захоплення українських моряків 25 листопада, однак розмова так і не відбулася. - Ред.), від ініціативи ТКГ відмовилися, як з таким партнером працювати? Те, що відбулося 25 листопада, - страшний, диявольський знак. Якщо Захід його не прочитає… BBC News Україна: Яка підтримка санкцій щодо Росії зараз в західних країнах за результатами тих зустрічей, які вже були? Є.М.: Поки що лише заяви політичного характеру - цей факт засудили майже всі міжнародні інституції. Щоб вони трансформувалися в ухвалення рішень, потрібен час... Сподіваємося, що найближчим часом це якось проявиться в організаційному сенсі. Перш за все, мова йде про Євросоюз і Сполучені Штати. Я точно знаю, що економічні санкції створили дуже великі проблеми для Росії. Можливо, Путіна це не дуже хвилює, адже у нього високі рейтинги. Але логіка невідворотно демонструє, у тому числі й Путіну, що так далі Росії буде дуже важко. Зрушити мінські переговори з мертвої точки Переговори "нормандської четвірки" на найвищому рівні не проходили вже два роки, а без них у ТКГ немає нічого для імплементації, каже Марчук BBC News Україна: Тож загалом Мінський формат мертвий? Є.М.:Нагадаю реакцію Путіна на можливу найближчу зустріч "нормандської четвірки" - він сказав, що з нинішньою українською владою, тобто до президентських виборів, "ми нічого вирішувати не будемо". (У середині листопада Володимир Путін заявив, що вважає недоцільною зустріч "нормандської четвірки" до березневих виборів в Україні: "Зустрічатися в нормандському форматі в даний час, у ході передвиборчої кампанії, яка відбувається в Україні, зараз більш-менш безглуздо, тому що сьогоднішня українська влада досі нічого не зробила, щоб виконувати мінські домовленості". - Ред.) А мінський формат - це допоміжний механізм "нормандської четвірки". У ньому не вирішуються питання, а напрацьовуються пропозиції для лідерів "нормандської четвірки". Мінський формат відтворює стан "нормандської четвірки" - вона два роки не збиралася. Путін це пояснює тим, що Україна не виконує домовленості - це, нібито, головна причина. Звідси - у мінські переговори не вноситься нічого з рівня "нормандської четвірки", що можна було б імплементувати... Євген Марчук наприкінці листопада замінив на чолі української частини Тристоронньої контактної групи Леоніда Кучму BBC News Україна: Як це можна зсунути з мертвої точки? Є.М.: Якщо Путін не хоче, то це ніхто не зможе зробити. Але є інший вимір мінського процесу - він може вирішувати гуманітарні та соціальні питання, які не обов'язково погоджувати на рівні "нормандської четвірки". У Мінську, наприклад, вдавалося домовлятися про шість тижнів тиші. Це, щоправда, було ще у 2016 році. Крім того, домовлялися про розмінування критично важливих для обох сторін об'єктів інфраструктури. Для цього не треба збиратися лідерам четвірки. Такі питання зазвичай стосуються населення прифронтової зони, а там живе близько 240 тис. людей. На попередньому раунді переговорів у Мінську ми домовилися, щоб відпрацювати і вийти на останньому у 2018 році засіданні на технологію режиму тиші під час новорічних і різдвяних свят. Й затягнути його хоча б на канікули. Такі питання - не стратегічні і вони не ведуть до припинення війни, але дуже важливі для цивільного населення... Як домовляються про режим тиші Донецька фільтрувальна станція - один з об'єктів, про ремонт якого вдалося домовитися у Мінську BBC News Україна: Як взагалі вдається домовлятися про перемир'я? Є.М.: Кожен раз, коли ми це робимо, ми руйнуємо головного ворога - недовіру сторін. Як правило, це вдається там, де є зацікавлення обох сторін. Наприклад, коли домовлялися про ремонт Донецької фільтрувальної станції, що дає воду половині Донецька та Маріуполю. Перше - треба було припинити вогонь, і не на один день. Друге - розмінувати об'єкт і все навколо. Далі - завести ремонтників, забезпечити режим тиші по їхньому маршруту. Потім взяти під охорону розмінований об'єкт - це відбувається за участі ОБСЄ, їхніх камер нічного бачення, а також патрулів СЦКК... Лінія зіткнення на Донбасі - 420 км. Вздовж неї є 12 важливих об'єктів: газо- і нафтопроводи, мости. І от нам вдалося майже всі їх відремонтувати… Тобто, домовляємося ніби по тактичних моментах, які не зупиняють війну. Але це руйнує недовіру і створює атмосферу того, що можна домовлятися. Перегляд виконання Мінська Марчук - один з "патріархів" української політики BBC News Україна: Що ви плануєте привнести у роботу української сторони ТКГ як її новий голова? Чи буде ваша стратегія відрізнятися від стратегії Кучми? Є.М.: Не хочу щось протиставляти. Кожна сторона ТКГ не займається самодіяльністю, вона координується з політичним і військовим керівництвом. Але я вже запропонував деякі речі. Останніх півроку у Мінську ми стоїмо на місці. Не тому, що немає аргументів, а тому, що є політичні вказівки - нічого не вирішувати з нинішнім українським керівництвом. Українська та російська сторони звинувачують одна одну у невиконанні Мінських угод. Я запропонував - давайте проведемо ревізію виконання всіх домовленостей, їх не так багато. От, наприклад, у вересні 2014 року була визначена лінія зіткнення, підписалися українська та російська сторони. Минуло чотири роки й нинішня лінія зіткнення на половину не збігається з тим, що підписали. Чому? Бо російська сторона захопила 1648 квадратних метрів Дебальцева і т.д. Ми кажемо: чекайте…, ви денонсували угоду? Відповідають (представники Росії. - Ред.): ні, але от така реальність... Ще - в одному з мінських документів від лютого 2015 р. записано, що вздовж українсько-російського кордону, який Україною не контролюється - це 406 км 700 м, - ОБСЄ створює зону безпеки: кілька пунктів спостереження, щоб контролювати, що відбувається на кордоні. Підписалися всі. Але протягом чотирьох років туди не пускають патрулі СММ, щоб вони хоча б почали цю роботу. Питаю (у представників Росії в місії. - Ред.) - чому? Відповідають - а це не ми, це ОРДЛО. Тобто, нас спрямовують, щоб ми вийшли на прямі переговори з ними. Але у нас Тристороння група: Україна, Росія та ОБСЄ... Тому я пропоную: давайте проведемо спеціальне засідання… і пояснимо одне одному, чи будемо ми взагалі далі виконувати домовленості. Росія каже, що Україна не виконує політичний спектр. Але ж у всіх мінських документах перші пункти - всеохопне припинення вогню, розведення техніки, виведення іноземців. Лише 11-й і 12-й пункти - політичні питання. По всій логіці не можна нічого нормалізовувати у цивільній сфері, поки йде війна. З того боку два армійських корпуси (т.зв. "армії" "ДНР" і "ЛНР". - Ред.) - це 32 тис. людей. Танків - понад 600. Не кажучи вже про "Урагани" і "Торнадо" (Реактивні системи залпового вогню. - Ред.). І при цьому ми будемо проводити вибори? BBC News Україна: Чи можна якось натиснути на Росію у цьому питанні? Є.М.: Думають, що на цих переговорах можна своїми сильнішими аргументами довести, що твій опонент неправий. Але там це не працює. Тому що інструкція (російської влади. - Ред.) - до кінця виборів (в Україні. - Ред.) ніякої нормалізації не може бути, адже Порошенко використає це у своїх інтересах. І все... Обмін полоненими Наприкінці грудня 2017 року з полону "ДНР" та "ЛНР" звільнили 74 людини, а у зворотньому напрямку в невизнані "республіки" поїхало 233 в'язні з України BBC News Україна: Чи реально повторити минулорічний обмін полоненими перед Новим роком? Є.М.: Такі спроби є, це питання активно обговорювалося на останній нашій зустрічі. Україна підтримує формулу "всіх на всіх", але Росія включає до списків злочинців, які не мали жодного стосунку до Донбасу і були засуджені в Одесі, Харкові за події зовсім іншого профілю. Україна з цим не може погодитися. Також є згода сторін на повернення на територію України в'язнів, яких засудили ще до початку подій на Донбасі і які не пов'язані з ними, але відбувають покарання у ОРДЛО (Мова про засуджених, які станом на весну 2014 року перебували у в'язницях на території "ДНР" та "ЛНР" й залишаються там донині - їх планують перевести до в'язниць у підконтрольних Києву районах. - Ред.) Це не обмін, але знак, який покаже, що можна домовлятися. На наступній зустрічі дискусії про обмін продовжаться. Є намагання до Нового року обміняти хоча б якусь частину. Але тут важко прогнозувати. Роль Медведчука Віктор Медведчук виконує роль посередника між президентами Путіним і Порошенком, каже Марчук BBC News Україна: Чи змінилося щось у Мінських переговорах після так званих виборів у ОРДЛО? Є.М.: Формат не змінився... Від Донецька змінився перемовник, від Луганська залишився той самий. Але вибори - це серйозний і демонстративний підрив (переговорів. - Ред.). Для мене особисто це одне й те ж саме - незаконні вибори та обстріл і полон наших хлопців. BBC News Україна: Яка роль Віктора Медведчука зараз? Є.М.: Наскільки я знаю, на переговорах він був представником від СБУ та медіатором на рівні між президентами. Зараз від СБУ - вже кілька раундів інша людина. А щодо ролі Медведчука як політика і посередника у контактах між президентами - це інша тема, яка не стосується мінських переговорів. Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram.

150402_aydar_moskal_vs

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/04/150402_aydar_moskal_vs

Москаль, "Айдар" та проблеми на Луганщині

Протягом останнього тижня глава Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль на своєму сайті написав одразу про кілька інцидентів, пов'язаних з діями бійців "Айдару" (або, принаймні, людей з символікою батальйону) на Луганщині.

Міноборони та МВС кажуть, що розслідують повідомлення. В самому батальйоні твердять, що порушники могли "прикриватися" іменем "Айдару" або навіть бути дезертирами. Керівництво "Айдару" також обіцяє розбиратися зі скаргами, які надходять. У повідомленнях пана Москаля зокрема йшлося про захоплення хлібзаводу біля Станиці Луганської. У міністерстві оборони обіцяють провести розслідування, а у самому "Айдарі" стверджують - офіційні бійці батальйону завод не захоплювали. ВВС Україна спробували розібратися з ситуацією, яка склалася на Луганщині навколо одного з найвідоміших добровольчих підрозділів Збройних сил (ЗСУ). Інциденти Геннадій Москаль попереджає, що порушення бійців "Айдару" можуть дискредитувати всі Збройні сили України в очах місцевих Днями Геннадій Москаль повідомив, що у березні кілька, як він твердить, "айдарівців" проникли в квартиру жителя міста Лисичанськ та побили господаря. Було також повідомлення про те, що люди з нашивками "Айдару" стріляли по міліцейський машині та вчинили стрілянину з автоматів з бійцями батальйону "Тернопіль" в Лисичанську. "Поведінка підрозділу дискредитує в очах місцевого населення як Збройні сили України, так і українську владу загалом. Нереагування на злочини провокує їхнє збільшення й викликає почуття безкарності в тих, хто їх скоює", - написав Геннадій Москаль 31 березня. Пізніше він заявив, що бійці "Айдару" захопили хлібозавод в районі Станиці Луганської, "й почали необґрунтовано піднімати ціну на хліб". За інформацією Геннадія Москаля, військові "привласнили готівку підприємства (280 тисяч гривень) та матеріали для виготовлення хліба на суму 740 тисяч гривень", а також заборонили іншим виробникам завозити хліб у Станично-Луганський район. За словами пана Москаля, Генштаб ЗСУ раніше підтвердив факт захоплення заводу, "але жодних дій для його звільнення не вжив", тож глава військово-цивільної адміністрації Луганщини звернувся до міноборони з проханням "вжити рішучих заходів" для розблокування хлібзаводу. А 1 квітня з'явилося повідомлення про те, що "айдарівці" забрали з медичних закладів дві машини швидкої допомоги, одна з яких згодом була знищена під час обстрілу. Іншу бійці пізніше повернули в тубдиспансер у Трьохізбенці. "Я особисто знайомий з бійцями "Айдару", що дислокуються в селищі, і знаю, що вони дійсно захищають територіальну цілісність України на передньому краї. Тому інцидент зі "швидкою" будемо вважати прикрим непорозумінням", - констатував Геннадій Москаль. Розслідування Ще до заяв про захоплення хлібзаводу та медичних автомобілів у міністерстві оборони повідомили, що "до місця дислокації підрозділу найближчим часом відбуде група військовослужбовців із Військової служби правопорядку Збройних сил України". "У разі встановлення підозрюваних у скоєнні протиправних дій, вони будуть притягнуті до відповідальності згідно із законодавством України", - говорилося в новині. Відреагував сайт міністерства оборони і на інформацію про захоплення хлібзаводу "Айдаром". У повідомленні від 1 квітня говорилося, що бійці з 24 окремого штурмового батальйону ("Айдар") до ситуації не мають стосунку, перебувають на своїх позиціях та виконують визначені завдання. "За дорученням Міністра оборони України генерал-полковника Степана Полторака на місце події терміново відбули представники керівництва штабу АТО та керівник сектору АТО полковник Володимир Миронюк, які особисто оглянули територію заводу та переконалися, що там відсутні військовослужбовці ЗСУ", - йшлося в новині. "На жаль, мають місце випадки, коли злочинці, використовуючи символіку батальйону "Айдар", скоюють протиправні дії та навмисно дискредитують військовослужбовців ЗСУ", - додали в міноборони. Пізніше новина про непричетність "айдарівців" до захоплення хлібзаводу з сайту міністерства зникла, однак у прес-службі Генштабу ВВС Україна підтвердили - озвучена інформація залишається актуальною. Боротьба з дискредитацією батальйону Своє розслідування різних інцидентів обіцяють провести і у "Айдарі". Речник Антитерористичної операції на Луганщині Руслан Ткачук оприлюднив заяву, підписану головним старшиною батальйону паном Лихолітом. У ній сказано, що "Айдар" зацікавлений у розслідуванні оприлюднених Геннадієм Москалем випадків. "Ми дуже занепокоєні злочинною поведінкою окремих представників нашого батальйону, які дискредитують сам батальйон, як і всі збройні сили загалом", - йдеться в заяві. У "Айдарі" також нагадують про випадки, коли протиправні дії вчиняли люди, які лише видавали себе за "айдарівців". Зустріч з Москалем Виконувач обов’язків комбата "Айдару" підполковник Євген Пташник у коментарі ВВС Україна розповів про зустріч з Геннадієм Москалем, яка відбулась 1 квітня через заяву про захоплення хлібзаводу. "Вчора ми з ним зустрічалися, пояснили ситуацію. Раніше йому надали неправильну інформацію... Бійців батальйону "Айдар" там (На захопленому хлібзаводі. - Ред.) не було. Були люди, які ніколи не перебували в "Айдарі". Це суто громадянська або кримінальна справа, яку має розслідувати міліція, але ніяк не ми", - пояснив в.о. комбата. "У нас зараз нормальні стосунки з Геннадієм Москалем. Він займається своєю господарською роботою, ми своєю - військовою", - додав Євген Пташник. У прес-службі Генштабу в коментарі ВВС Україна також припустили, що заява очільника військово-цивільної адміністрації Луганщини щодо "вичерпання інциденту" стосувалася не лише повернення швидкої до лікарні, а й загалом відносин обласної влади з батальйоном. Щоправда в Луганській обладміністрації повідомили про те, що отримували лист від міністерства оборони, де прямо вказувалося, що до ситуації на хлібзаводі причетні люди з нашивками "Айдару". МВС наразі проводить розслідування на хлібзаводі. "Ми попросили, щоб Геннадій Москаль у випадку виникнення проблемних ситуацій телефонував нам напряму, і ми будемо розбиратися. Якщо дійсно проблеми стосуються нас - ми це не приховуватимемо, з негідниками ми боремося", - пообіцяв Євген Пташник. Один з бійців "Айдару" розповів ВВС Україна, що кілька з озвучених керівником Луганщини епізодів, зокрема щодо хлібзаводу, трапилися вже досить давно й лише зараз з якихось причин були актуалізовані. "До Москаля ходять скаржитися люди, які десь колись бачили когось з шевронами "Айдару". Деяких людей вже півроку як виключили зі списків частини, й дані по ним передали до військової прокуратури", - пояснив військовий. Ситуація в "Айдарі" Бійці "Айдару" біля ТЕС в місті Щастя Батальйон "Айдар" - одне з перших добровольчих формувань, яке з травня 2014 року бере участь в АТО та діє на Луганщині. Значну частину його бійців на початку складали учасники "Самооборони Майдану", які не хотіли служити у добровольчих структурах в системі МВС. "Айдар" брав активну участь у боях на Донбасі влітку 2014 року, зокрема в районі селища Металіст та міста Лутугіне. У складі "Айдару" воювала і Надія Савченко. Бійці батальйону зараз, поміж іншого, охороняють ТЕС у місті Щастя - одну з найпотужніших електростанцій, яка забезпечує енергією значну частину Луганської області, зокрема й Луганськ. Після обрання першого комбата "Айдару" Сергія Мельничука депутатом парламенту, у батальйоні виникла суперечлива ситуація з керівництвом. В інтерв'ю ВВС Україана екс-командир взводу "Айдару" Євген Дикий розповів, що частина бійців фактично продовжувала виконувати накази Сергія Мельничука, а частина підпорядковувалася новопризначеному міністерством оборони підполковнику Євгену Пташнику. 25 лютого на сайті міноборони з'явилося роз'яснення, у якому офіційним керівником (виконувачем обов'язків комбата) "Айдару" називався саме Євген Пташник. У самому батальйоні відбулися також і організаційні зміни: 27 січня номер військової частини змінився з В2950 на В0624. "Це робиться з метою унеможливлення зловживань із печаткою та документами, які були раніше втрачені і можуть стати інструментом у махінаціях окремих осіб", - пояснили у міноборони. Однак у прес-службі Луганської обласної військово-цивільної адміністрації відзначають, що в "Айдарі" до цього часу існують проблеми з підпорядкуванням його бійців. В адміністрації та самому батальйоні припускають, що до озвучених Геннадієм Москалем інцидентів можуть бути причетні або колишні вояки "Айдару", які зараз фактично стали дезертирами, або ж люди, котрі використовують символіку частини. "Хто б це не був, солдати нашого батальйону, чи особи, які видавали себе за бійців "Айдару", що, до речі, вже не раз бувало, наші принципи будуть незмінні: людина, що переступила межу добра і зла, повинна бути покарана...", - говориться у згаданій заяві головного старшини батальйону.

vert-fut-43815309

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-43815309

Як рятують життя в екстремальних умовах - історії лікарів

Лікарям у різних частинах світу доводиться надавати допомогу пацієнтам, не маючи під рукою елементарного медичного обладнання. Як вони це роблять, дізнавалася оглядачка BBC Future.

Медикам в Центральноафриканській Республіці під час роботи часто доводиться присвічувати собі мобільними телефонами Це був один із найдивовижніших порятунків в історії медицини. У 1995 році Ангус Воллас сів на літак рейсу Гонконг-Лондон. Позаду був важкий тиждень, і він сподівався відпочити під час перельоту і трохи почитати. Але сталося інакше. Щойно літак почав виїжджати на злітну смугу, пролунало оголошення: "Якщо на борту є лікар, підійдіть, будь ласка, до членів екіпажу ". Ангус Воллас, на щастя, був не звичайним пасажиром - він був дуже шанованим хірургом-ортопедом і до того ж винахідником так званої brace position - позиції тіла при аварійній посадці (пасажир має притулитися головою до найближчої поверхні, об яку він може вдаритися. - Ред.) Його підвели до 39-річної жінки, яка сиділа в останньому ряду економ-класу. Пола Діксон впала з мотоцикла на шляху до аеропорту і хвилювалася через свою праву руку, яка почала опухати. Професор Воллас діагностував перелом, наклав шину і повернувся на своє місце. Однак вже за годину стан жінки сильно погіршився. Виявилося, що вона не лише травмувала руку, але й зламала кілька ребер. На висоті 10 кілометрів лікар зрозумів, що в пацієнтки стався колапс легені, одне з ребер проткнуло легеневу мембрану, спричинивши потрапляння повітря всередину. Без термінової медичної допомоги жінка могла померти за лічені хвилини. Відсутність доріг в африканських країнах на південь від Сахари дуже ускладнює постачання необхідного медичного обладнання В такому випадку треба негайно застосовувати спеціальний дренажний апарат, але все, що Воллас знайшов у бортовій аптечці, був скальпель, пластикова трубка та місцевий анестетик. Щоби провести операцію, хірургу довелося скористатися підручними предметами. Зробивши надріз грудини, він затиснув краї рани ножем і виделкою. Щоби направити дренажну трубку в легені пацієнтки, скористався металевою вішалкою для одягу, яку простерилізував бренді. Інший кінець трубки він занурив у пляшку води Evian, і зафіксував усю конструкцію скотчем. Зайве повітря вийшло з легень, про що сповістили бульбашки на поверхні води. За 10 хвилин операцію було завершено, і вже незабаром жінка насолоджувалася сніданком, а професор Воллас - рештками бренді. Коли літак приземлився, його геройський вчинок миттєво став сенсацією. Але в багатьох частинах світу, де відсутність коштів, доріг або просто віддалене розташування не дозволяють завезти навіть мінімальне медичне обладнання - життя пацієнтів рятує лікарська кмітливість. У цих екстремальних умовах медикам доводиться створювати імпровізовані інструменти практично з будь-чого: від електродів для ЕКГ з пляшкових ковпачків до суперклею для з'єднання ран. Вони - справжні "індіани джонси" медичного світу, яким доводиться виживати на межі цивілізації і рятувати життя, часто ризикуючи своїм. В жорстких антарктичних умовах пластикові предмети стають крихкими і легко ламаються Кеннет Айзерсон - саме такий лікар. Він працював реаніматологом на всіх семи континентах, зокрема в рамках благодійних організацій у Замбії, Бутані, Гані, Південному Судані, а також провів шість місяців в Антарктиді. "Головне, коли ви бачите, що у вас немає необхідного обладнання, - це не розгубитися", - каже він. За свою багаторічну і успішну кар'єру Айзерсону доводилося використовувати замість хірургічних інструментів найнеймовірніші речі - навіть паперові скріпки. Одного разу його викликали до віддаленого району Арктики - кільком російським морякам треба було вирвати зуби. Айзерсон посадив їх у капітанську рубку, застелив крісла пакетами для сміття і вирвав зуби кусачками для дроту та парою викруток, які він позичив у корабельного електрика. Ой! У 2010 році, коли Айзерсон працював у лікарні швидкої допомоги в сільському районі Гани, до них привезли трирічну дівчинку. Дитину збила машина, її знайшли без свідомості через кілька годин після інциденту. Айзерсон підозрював, що у дівчинки травма голови, але томографа, за допомогою якого лікарі можуть оцінити пошкодження мозку, в лікарні не було. Єдине, що могли зробити лікарі, це надати дівчинці реанімаційну допомогу, і сподіватися, що вона не зазнала серйозних травм голови. Найважливішим апаратом в їхньому арсеналі був "ручний реаніматор", за допомогою якого відновлюють дихання пацієнта. Але виникла проблема. "Трубки, які входять до трахеї, повинні бути відповідного розміру ", - розповідає Айзерсон, і дитячої в них не було. Медикам в Центральноафриканській Республіці під час роботи часто доводиться присвічувати собі мобільними телефонами Зрештою їм вдалося знайти тоншу трубку з іншого медичного обладнання, але треба було якось приєднати її до реаніматора. Тоді Айзерсон згадав про пластикову дитячу пляшку. "Ми відрізали соску, зробили в ній маленький отвір і вивернули її. Вона чудово підходила до реаніматора", - згадує медик. За кілька днів дитина одужала достатньо, щоби повернутися додому. Доводиться постійно шукати кращий варіант, каже Айзерсон. "Коли я працював у селах Мексики, ми щодня зазирали в крихітну картонну коробочку, щоби з'ясувати, що в нас залишилося з медикаментів", - згадує він. Коли закінчувалися якісь важливі препарати, наприклад, анестетики, їм доводилося переходити на звичайні засоби з домашньої аптечки (аспірин, ібупрофен, парацетамол). Але коли й ці ліки закінчувалися, Айзерсон вводив пацієнтам медичний сольовий розчин, тому що бензиловий спирт в його складі також має знеболювальну дію. В останню чергу він застосовував гіпноз. В охоплених війною регіонах лікарі стикаються зі ще більшими труднощами. Еммануель Бамонго понад десять років працює акушеркою в Центральноафриканській Республіці. Від 2012 року в країні точиться кривава громадянська війна між терористичним угрупуванням Селека та урядовими військами. Гуманітарна ситуація в регіоні є надзвичайно складною: лікарів не вистачає, найближчий медик може бути за десятки кілометрів, лікарні постійно грабують. Не кажучи вже про те, що медичне обладнання тут не оновлювалося десятиліттями, електрику часто вимикають, а більшість її пацієнток - жінки, у яких почалися пологи, - їдуть до лікарні розбитими дорогами на мопеді. Багато пацієнтів потрапляють до лікарні на останній стадії хвороби, оскільки через відсутність доріг не наважуються відвідати лікаря раніше. Світло в лікарнях зазвичай таке тьмяне, що Бамонго часто доводиться присвічувати собі мобільним телефоном. "Іноді коли в мене зайняті обидві руки або я не можу торкатися чогось нестерильного, мені доводиться тримати телефон в зубах", - каже вона. Наполегливість і готовність допомогти за будь-яких обставин є надзвичайно важливими якостями. Але потрібен також високий професіоналізм лікаря, тому що коли ви точно знаєте правила, ви розумієте, як їх можна порушити. Втім, існує одне місце, умови роботи в якому є абсолютно екстремальними навіть для найбільш професійних та винахідливих медиків. Це - арктична база на льодовику Юніон, яка лежить за три тисячі кілометрів на південь від Чилі і на якій розташована найвіддаленіша лікарня в світі. Середня температура повітря тут становить -49 C. Будь-який медичний інструмент можна змайструвати з підручного предмету "У такому холоді пластик стає крихким, перев'язувальні матеріали та пластир погано фіксуються, а найнеобхідніші медикаменти замерзають", - розповідає Бен Купер, який працює на базі лікарем. У 2005 році його викликали на місце нещасного випадку. Альпініст, який досліджував новий маршрут у сусідніх горах, впав у розколину. Він розірвав м'яз на грудях і зламав ногу. Першочерговим завданням було доставити його на базу якнайшвидше, але спочатку Купер мав зафіксувати ногу за допомогою шини. "Я дістав шину, які ми щодня використовуємо у Великій Британії, але від холоду вона просто розкришилася на дрібні шматки", - розповідає він. Йому було потрібно щось міцне, що могло витримати мороз. І зрештою він зупинився на теплостійкому килимку, який підкладають під пічку, на якій готують їжу. Він обгорнув ногу постраждалого килимком і зафіксував лижні палиці вздовж неї клейкою стрічкою. Коли вони повернулися до табору, він дав пацієнту знеболювальне і почав вправляти ногу. "У лікарні ми зазвичай кладемо під коліно спеціальний блок, щоб допомогти кісткам стати на місце, але в нас не було такого, і ми підклали під ногу бляшанку з консервованими персиками", - розповідає він. Але проблеми з обладнанням виникають не лише у суворому арктичному кліматі. Західні благодійні організації постачають дороге медичне обладнання в лікарні країн, що розвиваються, які не можуть собі дозволити навіть одноразові рукавички. Але апарати штучного дихання, наркозні апарати, дитячі інкубатори та лабораторне обладнання часто так і стоїть у коробках, тому що в лікарнях немає фахівців, які могли б їх зібрати, або запасних частин для них. Айзерсон упевнений, що в таких умовах підручні засоби часто приносять більше користі. Такими засобами може стати гель для УЗД, зварений з кукурудзяного крохмалю. "Хлопці, яким я це показав, були ошелешені тим, як просто це зробити і як це дешево у порівнянні з фабричним препаратом", - сміється лікар. Або імпровізований інкубатор, який можна створити, повісивши велику лампу синього світла над дитячим ліжком. У Замбії Айзерсон почав використовувати звичайні лампи розжарювання для дитячих інкубаторів В Антарктиці Купер вперше застосував згорнутий рулоном папір для лікування нападів астми. "Якщо упорснути інгалятор з одного кінця вісім разів, отримуєш дозу, еквівалентну використанню лікарняного небулайзера". А суперклей взагалі годиться практично для всього. Винайшли його цілком випадково 1942 року під час спроби створити новий тип прозорої пластмаси. Коли Гаррі Кувер почав досліджувати властивості нової субстанції, вона намертво склеїла все його обладнання. Пластмасу так і не вдалося зробити, але клей "Істман 910" почали використовувати в медицині вже з 1966 року під час В'єтнамської війни. Сьогодні це - абсолютно безцінний засіб для виготовлення обладнання та лікування ран, насамперед в ситуаціях, коли немає часу або можливості накласти шви, приміром, у польових умовах. "Я і сам його постійно використовую, коли поріжусь, він - цілком безпечний", - каже лікар Купер. Насправді багато лайфхаків, набутих в екстремальних умовах, можуть знадобитися й у самому центрі цивілізації. "Навіть у лондонській чи нью-йоркській лікарні можуть скінчитись якісь препарати", - каже Айзерсон. Він згадує, як колись на початку кар'єри, в лікарні вимкнули електрику, і йому довелося працювати з ліхтариком на ключах. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future. Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

news-38448831

https://www.bbc.com/ukrainian/news-38448831

Харків: водій на джипі скоїв подвійне ДТП, загинуло немовля

У Харкові водій тікав після ДТП і влетів у іншу машину: загинуло немовля, ще три людини шпиталізували. Про це повідомила прес-служба патрульної поліції Харкова.

За даними поліції, автомобіль Toyota рухався по кільцевій дорозі з боку Чугуївської розв'язки і зіткнувся із автомобілями ВАЗ-2107 та Volkswagen. "За попередніми даними, водій знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Його направили в наркоцентр для проведення експертизи", - повідомили у поліції. Внаслідок цього зіткнення постраждав водій ВАЗ, його шпиталізували. Пізніше водій Toyota намагався втекти з місця пригоди, в'їав у автомобіль ВАЗ-2102, де перебували твоє дорослих і дитина. Восьмимісячне немовля загинуло на місці, його батьків шпиталізували.

160509_rl_russia_syria_putin_results

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/05/160509_rl_russia_syria_putin_results

Путін: операція у Сирії виявила проблеми російської армії

Операція російських військово-повітряних сил у Сирії виявила низку проблем, які потрібно розслідувати і усунути, заявив президент РФ Володимир Путін на нараді з керівництвом збройних сил та оборонно-промислового комплексу.

Він не деталізував, які конкретно проблеми має на увазі, проте зазначив, що їх ретельний аналіз і усунення дозволять "скоригувати подальший напрямок розвитку і вдосконалення зразків військової техніки". Володимир Путін також підбив певні підсумки військової операції російських збройних сил у Сирії. За його словами, російські літаки здійснили 10 тисяч бойових вильотів і вразили більше 30 тисяч цілей. Серед цих цілей - 200 нафтових об'єктів. "Ефективність та високу якість російської зброї наочно продемонстровано у Сирії. Повітряно-космічні сили і Військово-морський флот це найкращим чином нам показали", - додав російський лідер. Росія почала повітряну кампанію в Сирії 30 вересня минулого року. Офіційно метою операції називали боротьбу з "Ісламською державою", однак на Заході стверджували, що Росія намагається підтримати у громадянській війні режим президента Сирії Башара Асада.

news-41691943

https://www.bbc.com/ukrainian/news-41691943

Оприлюднили нове фото установки "Бук" у справі MH17

Державна прокуратура Нідерландів, яка очолює міжнародне кримінальне розслідування катастрофи MH17, опублікувала нове - вже дев'яте - фото зенітно-ракетного комплексу "Бук", з якого, як припускають могли збити літак. У тій катастрофі, що сталася 17 липня 2014 року на Донбасі, загинули 298 людей.

Державна прокуратура Нідерландів каже, що отримала це фото від анонімного джерела Спільна слідча група (JIT), яка опублікувала фото, каже, що отримала його від анонімного джерела. Там також кажуть, що зображення, "ймовірно було зроблене 17 липня 2014 року в місті Макіївка, Україна". Висновки Bellingcat Міжнародне розслідувальне об'єднання Bellingcat провело власний аналіз нового зображення. "На малюнку видно правий бік "Бука", завантаженого на причеп вантажівки Volvo, який везе його Сходом України 17 липня 2017 року. Також видно мінівен синій Volkswagen, що супроводжував "Бук" на Сході Україні у той самий день", - йдеться у повідомленні Bellingcat. Там стверджують, що на фото саме той "Бук", який раніше було ідентифіковано як одну з зенітно-ракетних установок російської 53-ї зенітно-ракетної бригади з Курська. Як припускають у Bellingcat, на цьому фото - той самий "Бук", знятий у 2013 році в Росії. Це зображення виявили раніше за допомогою користувача Twitter У повідомленні також вказується, що у JIT вважають - опубліковане фото було "ймовірно" зроблене у Макіївці, що неподалік Донецька, однак провести точну геолокацію фото Bellingcat поки не змогли. "До сьогоднішнього дня практично не було сумнівів, що MH17 був збитий російським "Буком 332". Після сьогоднішнього дня, коли було опублікований дев'ятий доказ присутності на Сході України установки, що належала Збройним силам Російської Федерації, ніяких сумнівів у цьому бути не може", - заявляють у Bellingcat. Офіційно звинувачень щодо причетності до збиття малайзійського "Боїнга" поки нікому не висунуто, міжнародне слідство триває. Водночас Рада безпеки Нідерландів у доповіді щодо обставин аварії "Боїнга-777" назвала причиною катастрофи влучання у лайнер ракети класу "земля - повітря", яку випустили з установки "Бук". Росія заперечує причетність своїх військових чи своєї військової техніки до катастрофи і, натомість, звинувачує у трагедії українську армію.

150410_minsk_works_sx

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/04/150410_minsk_works_sx

Чи працює Мінськ-2?

Цієї неділі минає два місяці з часу підписання "других мінських домовленостей", а наступного тижня мине стільки ж часу від початку передбаченого ними "всеохопного припинення вогню".

Мінські домовленості підписали після багатогодинних нічних переговорів лідерів України, Росії, Німеччини та Франції Українські та закордонні політики дають різні, часом кардинально протилежні, оцінки тому, чи працюють ці домовленості. У той же час, скласти власне враження про це досить просто: достатньо порівняти пункти "Комплексу заходів з виконання Мінських угод", скріпленого представниками України, Росії, ОБСЄ та самопроголошених "республік", та реальну ситуацію у зоні АТО. Отож, ВВС Україна по пунктах аналізує, як виконують положення документу, який мав би принести мир на Донбас. Досі стріляють Перші три пункти мінської угоди передбачають встановлення на Донбасі "повного та всеохопного припинення вогню", відвід усіх важких озброєнь та моніторинг цих заходів з боку ОБСЄ. Проблеми з припиненням вогню почалися одразу. Бойовики заявили, що вважають місто Дебальцеве, у котрому перебувало кілька тисяч українських військових, своїм "внутрішнім районом" та не мають наміру припиняти там бойові дії. "У мінських угодах немає ані слова про Дебальцеве", – заявив тоді лідер "ДНР" Олександр Захарченко журналістам. Зрештою, стріляли у тому районі ще кілька днів, до "планового виводу" сил АТО. Скептики тоді отримали перші підстави сумніватися у дієвості мирних угод. "Ми змогли продемонструвати всьому світу справжнє обличчя бандитів, сепаратистів, підтримуваних Росією, яка виступила гарантом і безпосереднім учасником мінських переговорів", - заявив 18 лютого Петро Порошенко. Формально перемир'я в зоні АТО діє з 15 лютого, однак обстріли на передовій досі не припинилися "Повним та всеохопним" припинення вогню на Донбасі досі назвати важко. Обстріли з легкої зброї у зоні АТО тривають практично щодня. Минулого тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що за час від початку перемир’я загинули 75, а поранено – близько 400 українських військових. Відведення важкого озброєння, котре мало завершитися протягом двох тижнів після початку перемир’я, теж наразі не є повним. 2 квітня заступник керівника спостережної місії ОБСЄ Олександр Хуг повідомив, що його організація наразі не може заявити, що сторони конфлікту на Донбасі повністю відвели озброєння від лінії протистояння. При цьому спостерігачі конкретизують: важке озброєння зберігають у районах поблизу лінії розмежування як бойовики, так і урядові війська. Викликає питання і ефективність моніторингу, що його провадить спостережна місія ОБСЄ. Протягом останнього часу її патрулі неодноразово заявляли про перешкоди їхній роботі, а цього тижня бойовики відкрили попереджувальний вогонь у бік спостерігачів. "Такий стан справ не може продовжуватися, і я ще більше переконаний у потребі серйозно розглянути можливість міжнародної миротворчої місії на сході України на підтримку неозброєної місії ОБСЄ", - заявив днями голова Парламентської асамблеї Ілкка Канерва. Несподівані миротворці Про можливе направлення до України міжнародного контингенту миротворців заговорили в середині лютого: з такою ініціативою виступив Петро Порошенко. Спостерігачі ОБСЄ досі не підтвердили, що відведення важкого озброєння з передової повністю завершилося За його словами, попередні розмови на цю тему у форматі "нормандської четвірки" проводилися ще в Мінську. Однак до підсумкового документу жодна згадка про миротворців не потрапила. Представники Росії на початку березня заявили, що пропозицією ввести миротворців Україна прагне затягнути виконання мінських домовленостей. Однак вже невдовзі Сергій Лавров погодився обговорювати цю тему, уточнивши, що при цьому має бути врахована думка самопроголошених "республік". Днями Петро Порошенко заявив, що можливе введення миротворців на Донбас стане головною темою зустрічі "нормандської четвірки", котра невдовзі має відбутися у Парижі. Обмін в обмін на амністію Ще один принциповий пункт мінських домовленостей передбачав "звільнення та обмін всіх заручників та незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх". У Мінську домовилися, що цей процес має завершитися не пізніше ніж за п'ять днів після відведення важких озброєнь. Однак на ділі у самопроголошених "республіках" досі утримують сотні українських військових, кажуть у Києві. У "ДНР" говорять, що українських військовополонених на території "республіки" немає. У свою чергу, в "ДНР" заявляють, що Київ утримує понад 1300 їхніх полонених, однак у СБУ називають цю цифру завищеною. Ситуація з обміном полоненими залишається неоднозначною. Представники "ДНР" кажуть, що обмінів більше не буде, у Києві заявляють: "робота триває" "Урядовці" невизнаних утворень заявляли, що не займатимуться ним до офіційного утворення чотирьох робочих груп з виконання мінських угод (формування таких груп передбачено останнім пунктом мінських домовленостей, однак вони досі не утворені. - Ред.). А представник України у Тристоронній контактній групі Леонід Кучма цього тижня розповів, що на останній зустрічі представники "ДНР" та "ЛНР" поставили нову умову: обмін полоненими не відновиться, поки Київ не ухвалить закон про амністію. Його ухвалення також фігурує у мінських домовленостях. Більше того, минулої осені Верховна Рада вже прийняла його, проте тодішній спікер Олександр Турчинов не передав його на підпис президентові, пояснивши, що "жодних передумов, після яких мала наступити амністія, не послідувало". З іншого боку, цього четверга у Службі безпеки України заявили, що "робота (зі звільнення полонених. - Ред.) триває, нею постійно займаються, в тому числі на найвищому рівні". А в понеділок, уже після заяви "ДНР" про призупинення обміну, Петро Порошенко повідомив, що з полону звільнили 16 українських військових. Леонід Кучма виступає за те, аби в Україні створили спеціальний державний орган, відповідальний за обміни, оскільки "сьогодні на держрівні немає єдиної командою, котра б займалася цією дуже важливою для людей проблемою". Гуманітарка й пенсії Щодо реалізації пункту про "безпечний доступ, постачання, зберігання та розподіл гуманітарної допомоги" останнім часом нарікань не чутно. У всякому разі, скандалів, подібних до того, що вибухнув у грудні минулого року, - коли кілька батальйонів АТО заблокували фури з гуманітарною допомогою Донбасу від фонду Ріната Ахметова, - більше не виникало. У Києві кажуть, що відновлять соцвиплати на Донбасі після того, як ці території будуть "звільненими" Крім того, протягом останніх місяців до Донбасу продовжували надходити "гуманітарні конвої" з Росії. Київ називає ці конвої незаконними. З "відновленням соціально-економічних зв'язків", виплатою пенсій на непідконтрольних урядові територіях та поновлення роботи банків у самопроголошених "республіках" - складніше. Попри те, що минулого тижня Київський апеляційний адміністративний суд вирішив, що уряд має виплачувати пенсії та інші соцвиплати на Донбасі, у Кабміні кажуть, що цього не станеться. "Пенсійний фонд не може фізично здійснити проплати на неконтрольованій території", - констатує міністр соцполітики Павло Розенко. А міністр юстиції Павло Петренко заявив, що оскаржить рішення суду у вищій інстанції, та вкотре пообіцяв, що після "звільнення" непідконтрольних Києву територій тамтешні мешканці отримають соцвиплати у повному обсязі. Вибори і виведення військ Останнім часом спостерігається певне просування в реалізації пункту мінських домовленостей про виведення іноземних військових формувань та найманців, а також роззброєння всіх незаконних груп. З одного боку, Україна, НАТО та західні держави продовжують наполягати на тому, що в конфлікті на Донбасі беруть участь військовослужбовці регулярної російської армії, а Москва послідовно заперечує свою причетність до конфлікту. З іншого - останні проурядові батальйони, котрі не входили ані до системи МВС, ані до Міноборони, і, відповідно, могли підпадати під визначення "незаконних груп", поступово вливаються до лав "офіційних" сил АТО. Найрезонанснішим з таких рішень стала згода ДУК "Правий сектор" перейти "під крило" Збройних сил. Восени минулого року "ДНР" та "ЛНР" провели "вибори", котрі не визнали ані в Україні, ані на Заході, ані в Росії З іншого боку лінії фронту надходять дані про роззброєння "козачих" формувань, котрі не входили до ієрархії "силових структур" "ДНР" та "ЛНР". У Києві кажуть, що "деокупація" територія Донбасу є необхідною умовою для проведення там місцевих виборів - обов'язково за українським законом. Наприкінці березня Петро Порошенко припустив, що це може статися ще цього року. З самопроголошених "республік" надходять суперечливі сигнали щодо можливих місцевих виборів на цих теренах. У лютому Олександр Захарченко заявив, що ці вибори пройдуть за законами "ДНР", а українські партії до участі в них не допустять. А російська агенція "Интерфакс" наприкінці березня, посилаючись на "спікера Народної ради ДНР" Андрія Пургіна, повідомила, що невизнана "республіка" уже почала підготовку до місцевих виборів. Мінські домовленості передбачають, що вибори на Донбасі мають відбутися під спостереженням ОБСЄ, котра наразі не висловлювалася на цю тему. Відновлення Україною контролю над державним кордоном у зоні конфлікту, згідно з мінським документом, має початися наступного дня після місцевих виборів. Тому реалізацію цього пункту домовленостей ще навіть не починали обговорювати. Нова Конституція Після того, як цього тижня відбулося перше засідання скликаної президентом Петром Порошенком Конституційної комісії, Україна формально приступила до реалізації ще одного пункту мінських домовленостей. У цьому документі Київ зобов'язався до кінця цього року провести конституційну реформу, ключовим елементом котрої мала б стати децентралізація. Мінський документ передбачає, що ці зміни повинні бути узгоджені з "представниками окремих районів Донецької та Луганської областей", проте у Конституційній комісії немає жодного представника самопроголошених "республік". У сформованому Петро Порошенком складі Конституційної комісії представників невизнаних "республік" немає Натомість Петро Порошенко у своїй промові на інавгураційному засіданні комісії згадав, що серед її членів є "представники Донбасу", а отже з цього можна зробити висновок, що офіційний Київ вважає, що жодного порушення мінських угод в конституційному процесі немає. Представник керівництва "ДНР" Андрій Пургін закликав Петра Порошенка ввести представників "республіки" до складу Конституційної комісії, однак жодної реакції на це звернення від української влади не було. Крім того, мінські домовленості зобов'язують Київ ухвалити "постійне законодавство про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей", а також рішенням Верховної Ради зафіксувати, які саме райони тут маються на увазі. Обговорення президентського законопроекту у стінах парламенту було надзвичайно бурхливим. Зрештою, депутати таки затвердили список цих районів, однак окремо зауважили: особливий статус у них запрацює лише після того, як там будуть проведені позачергові місцеві вибори за українським законодавством. "Такими діями офіційний Київ ставить під питання подальші переговори", - прокоментував це рішення представник керівництва "ДНР" Денис Пушилін.

media-47164416

https://www.bbc.com/ukrainian/media-47164416

Замок в Отрокові: як жив граф, що проголосив власну державу?

Подільський граф Ігнацій Мархоцький захоплювався реформаторськими ідеями польських патріотів, поглядами французьких енциклопедистів та античною міфологією.

Успадкований Ігнацієм маєток називали найгарнішим закутком "подільської Швейцарії". А ще він першим у Східній Європі звільнив селян з кріпацтва, а потім ще й проголосив на території 19 підконтрольних собі сіл власну державу. Як він жив і що лишилося від його маєтку? Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час - підписуйтеся на наш канал у YouTube.

040122_sharon_new

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/01/040122_sharon_new

Ізраїльський прем'єр не має наміру йти у відставку

За повідомленнями ізраїльського радіо, прем'єр-міністр країни Аріель Шарон заявив, що не має наміру йти у відставку, навіть попри офіційне обвинувачення проти ізраїльського підприємця у намаганні дати прем'єрові хабаря.

В обвинуваченні мовиться, що підприємець Давид Аппель заплатив мільйони доларів синові пана Шарона Ґіладу, якого він взяв на посаду консультантом, намагаючись збудувати курорт на грецькому острові. Його також обвинувачено у переведенні сотень тисяч доларів на рахунок ферми, якою володіє пан Шарон у намаганні здобути підтримку з придбанням нерухомості в Ізраїлі. Сам прем'єр, якого допитували у цій справі минулого року, каже, що він не вчинив нічого протизаконного. Але кореспондент Бі-Бі-Сі в Єрусалимі каже, що цей скандал вже завдає прем'єрові політичної шкоди. Ізраїльське радіо повідомило, що державні прокурори впродовж кількох тижнів вирішать, чи висувати звинувачення проти прем'єр-міністра Аріеля Шарона в зв'язку зі скандалом.

features-45588833

https://www.bbc.com/ukrainian/features-45588833

Ішингер: не треба, щоб Росія думала про Україну та Захід як про ворогів

Чому в Європі дедалі більше прагнуть до розвитку відносин з Росією, а Німеччина не може відмовитися від "Північного потоку-2"? Яким є місце України в Європі? Чому конфлікти Дональда Трампа з лідерами ЄС можуть зробити Європу сильнішою?

Про це розповідає один з найвідоміших експертів з міжнародної безпеки Вольфганг Ішингер, який з 2008 року очолює Мюнхенську конференцію з безпеки - провідний форум політичних та економічних лідерів з усього світу для дискусій про майбутнє планети. Понад 40 років Вольфганг Ішингер відстоював інтереси Німеччини на міжнародній арені як дипломат, брав участь в переговорах щодо укладання Дейтонської мирної угоди, що завершила війну в Боснії, у 1998-2001 роках був заступником міністра закордонних справ Німеччини, у 2001-2006 роках був послом Німеччини у США, а в 2006-2008 роках - у Британії. Журнал The Economist назвав його колишнім німецьким дипломатом з найбільшими зв'язками. "Небагато людей мають краще уявлення про роль Німеччини у світі", - вважають журналісти видання. Днями Вольфганг Ішингер виступив у Києві на 15-й зустрічі Ялтинської європейської стратегії, організованій Фондом Віктора Пінчука. В інтерв'ю BBC News Україна пан Ішингер розповів, як в Німеччині та ЄС бачать майбутнє відносин ЄС з Росією та Україною, значення російських енергетичних проектів, і як ЄС має переглянути підходи до забезпечення власної безпеки. "Ми не маємо створювати в серцях та умах українців ілюзію, що членство в ЄС та НАТО можливо в найближчому майбутньому" ВВС News Україна: Зустріч Ялтинської європейської стратегії почалася з виступу президента Порошенка про зміни до Конституції, що закріплять євроатлантичний курс України. Це може щось змінити у відносинах України з ЄС та НАТО? Вольфганг Ішингер: В ЄС та НАТО знають, що Україна на порозі виборів. З практичних міркувань, ініціативу президента Порошенка будуть розглядати та вітати, але чекатимуть, чи це перетвориться на реальність після виборів. Ми побачимо, чи зможе він далі керувати країною і яким взагалі буде результат виборів. З квітня, коли ми, Путін, Трамп знатимуть, хто буде президентом, почнуться зміни. ВВС News Україна: Ви заявили на останній Мюнхенській конференції з безпеки, що "ситуація з глобальною безпекою зараз найбільш нестабільна після розпаду СРСР". Здається Україна до цього не підготовлена. Чотири роки після початку війни, в нас високий рівень корупції, слабка економіка, масова міграція… Вольфганг Ішингер: Не варто бути дуже негативними в оцінках. Я знайомий з Україною дуже близько. Я був тут навесні 2014 року, пам'ятаю, як країна виглядала. Чотири роки потому, не все чудово, і багато проблем існує, але по низці питань є прогрес. Є інституції, призначені для боротьби з корупцією, є тісна співпраця з Європейським союзом. ВВС News Україна: Але шанси на вступ до НАТО та ЄС в України зараз ще менші, ніж десять років тому... Вольфганг Ішингер: Важливо бути реалістами. Ми не маємо створювати в серцях та умах українців ілюзію, що членство в ЄС та НАТО можливо в найближчому майбутньому. Як бачення на довгу перспективу - це чудово, і я це підтримую. Інші країни, що намагаються бути ближче до Євросоюзу, і почали працювати над цим 30-40 років тому, досі не потрапили до ЄС. Є приклад Туреччини, яка теж велика країна. Якби Україна була країною з населенням у 5 млн людей, треба було б вирішувати менше проблем. Проте Україна - одна з найбільших європейських країн з населенням 40 млн. В ЄС тільки дві-три країни, які мають подібні розміри. Ми маємо бути впевнені, що великі країни, як Україна, спроможні виконувати всі норми та правові акти ЄС. Тому розглядаймо це як довгострокове бачення. Щодо вступу до НАТО, я не впевнений, що у прагненні України щодо розв'язання питання Донбасу та Криму буде прогрес, якщо в Москві складеться враження, ніби Україна просувається до НАТО. З російської сторони тиск тільки збільшиться, аби зробити неможливим розв'язання цих питань. Це питання наявності політичної мудрості. І моя порада українським друзям - мати відчуття стратегічного терпіння. Це не значить, що ви маєте все кидати, це значить, що ви маєте працювати для довгострокових пріоритетів. На думку Вольфганга Ішингера, конституційну ініціативу Петра Порошенка в НАТО та ЄС вітатимуть, але чекатимуть на результат виборів "Нам потрібно багато контактів з Росією. І це не на шкоду Україні" BBC News Україна: А чи може вирішити розбіжності Заходу та Росії позаблоковий статус України? Долю України вирішуватимуть українці. Я дуже поважаю тих, хто давно вирішив, що Україна хоче стати членом НАТО. Проте я особисто в моїх розмовах з українськими лідерами пропонував: не дивіться лише на НАТО, дивіться на інші приклади - Австрії, Фінляндії, Швеції. Фінляндія має великий кордон з Росією, не була членом НАТО, є членом ЄС. Мені подобається ідея, що, може, ми заохотимо Україну стати мостом між Європою та Росією. Мені б хотілося, аби в певний момент у майбутньому, незалежно від членства в ЄС чи НАТО, цей міст був джерелом політичного та економічного добробуту та безпеки України. Якщо і Росія, і Європа розглядатимуть Україну як важливу для наших інтересів в торгівлі, інвестиціях, промисловості, Україна буде опорою майбутньої більшої Європи. І відносини перед тим, як Україна зможе стати членом, можуть бути в певній мірі як відносини між ЄС та Великою Британією, Туреччиною, Норвегією. BBC News Україна: Українська влада не розглядає цю ідею про "міст", люди не вірять в її можливість через війну. Вольфганг Ішингер: Я погоджуся, що у тяжкі часи агресії проти української цілісності нелегко думати про якийсь "міст". Я розумію це, але говорю про довгострокову перспективу. BBC News Україна: За нового керівництва в Росії? Вольфганг Ішингер: Можливо, за нового керівництва, проте Путін буде ще деякий час при владі, його термін не закінчується скоро. Ми маємо зрозуміти як працювати з ним, зрозуміти, в чому він буде зацікавлений, тому що нинішня зовнішня політика дуже затратна, і не корисна для росіян. Така зовнішня політика перетворила найбільшого західного сусіда Росії, Україну, в державу, яка відчуває небезпеку з боку РФ. В опитуваннях громадської думки, українці, коли їх запитують про найбільшу проблему - багато з них вказують на Росію. Чи це перемога для російської зовнішньої політики? Ні. Те саме з російською позицією по конфлікту в Сирії - Путін зараз чудовий партнер для Асада. Це має ціну для Росії в моральному, політичному, фінансовому та військовому аспектах. Танок Володимира Путіна та міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль на її весіллі викликав хвилю обурення в ЄС та Україні, і для багатьох символізував прагнення деяких європейських чиновників до дружби з Кремлем BBC News Україна: Серед країн ЄС стає дедалі більше таких, де влада бажає дружби з Кремлем. Наприклад, уряд популістів в Італії, який не тільки проти вступу України до ЄС та НАТО, але ще й ставить під сумнів продовження санкцій проти Росії. Чи стане проблемою підтримка санкцій проти Росії через їхню позицію? Вольфганг Ішингер: На здивування, ЄС - де є країни близькі до України, та країни, де не знають, де вона знаходиться, - тримає санкції проти Росії понад чотири роки, і це достатньо міцна позиція. Я визнаю існування ризиків, що новообрані уряди, такі як в Італії, можуть не поділяти рішучості продовжувати санкції надалі. Проте італійський уряд має також інші цілі та прохання щодо інших європейських держав. Завжди є можливість для перемовин, і ми ще не на кінцевій ділянці шляху. Знаєте, я дипломат, я цією справою 40 років займаюся. Я залишаюся оптимістом. Завжди є шлях, як розв'язати питання. ВВС News Україна: Багато українців занепокоєні розширенням контактів європейських лідерів з Кремлем. Як вам танок Путін з австрійським міністром, з якого малювали карикатури? Що це означає, готовність дружити з такою Росією? Вольфганг Ішингер: Немає нічого погано в інтенсивних політичних дискусіях між країнами ЄС та Росією. Нам потрібно багато контактів. Багато інвестицій, торгівлі, наукової співпраці, і це не на шкоду Україні. Підтримка цих відносин - це добре, тому що ми не хочемо, щоб Росія думала про Україну та Захід як про ворогів. Ми хочемо, щоб Росія думала - так, Україна та Західна Європа можливо є блоком, який з російської точки зору найменш небезпечний. Добре це чи погано - танцювати з Путіним? Це питання смаку. Про "Північний потік-2" і загрозу втрати газового транзиту BBC News Україна: А що стосується "Північного потоку-2", хіба це не добра послуга Путіну? Вольфганг Ішингер: Це складна тема. Мова йде про забезпечення енергетичних проблем нашої країни (Німеччини - Ред.) та інших країн Західної Європи. На жаль, в нас немає кращих альтернатив. Роботи з прокладання газопроводу "Північний потік-2" вже почалися і мають завершитися наприкінці 2019 року. Уряд Німеччини вважає газопровід виключно економічним проектом BBC News Україна: Це життєво важливий проект для Німеччини? Вольфганг Ішингер: Він важливий. Ми розуміємо, що є дилема: з однієї сторони в нас є санкції через українську кризу, якщо ви не проти це так назвати, і з іншого боку є відносно інтенсивне укладання угод, бізнес в енергетиці. Проте я не бачу, як можна замінити постачання енергоносіїв з Росії чимось іншим. Експерти з енергетики говорять мені, що неможливо замітити. Зараз говорять про американський LNG (зріджений природний газ - Ред.) як про альтернативу. Добре, ми дуже зацікавлені в диверсифікації, але наразі американський LNG набагато дорожчий, ніж російський газ. Під час перебування в Україні я спілкувався з багатьма українцями та розумію, що Україна не радіє тому, що можливо, коли добудують "Північний потік-2", транзит через Україну буде або припинено, або не такий важливий. BBC News Україна: За підрахунками, Україна може втратити 3 млрд доларів на рік... Вольфганг Ішингер: Так, але я думаю, що цю проблему можна вирішити. Уряд Ангели Меркель намагається досягнути домовленості, яка призведе до подовження використання української газотранспортної системи, прибутки не зникнуть. Я також радий, що ми в ЄС зараз можемо забезпечити, щоб Україна не купувала енергоносії в Росії. Тобто ми купуємо їх в Росії, і перекачуємо крізь Словаччину в Україну. Тепер Росія не може використовувати постачання газу для здійснення політичного тиску. Я розумію, що "Північний потік" створює дилему для політичної стратегії. Проблема ще в тому, що закони в Євросоюзі досі не дозволяють інституціям ЄС запобігти тому, щоб цей проект здійснювався. Чому? В ЄС ми не маємо абсолютних повноважень над енергетичною зовнішньою політикою. І це я теж критикую. Якщо ЄС хоче, щоб його розцінювали як партнера, що заслуговує на довіру, який говорить одним голосом щодо зовнішньої політики, треба мати спільну енергетичну зовнішню політику. Варто позбутися ситуації, коли у Німеччини є своя енергополітика, у Франції своя і так далі. Спільна енергетична політика надасть більше впевненості іншим країнам, зокрема Україні, що ви маєте справу з однією європейською владою. "Трамп говорить Європі: ставайте дорослими, будьте відповідальними за себе" BBC News Україна: Зараз ми спостерігаємо зростання розбіжностей між Дональдом Трампом та лідерами ЄС. Чи може він зруйнувати трансатлантичне співробітництво своїми заявами? Вольфганг Ішингер: Є дописи у Twitter, а є факти. Переконайтеся, що ми не залишаємо без уваги факти, коли приділяємо увагу дописам у Twitter. Факти полягають в тому, що адміністрація Трампа робить багато для НАТО. Зараз більше військової техніки НАТО в Польщі, в країнах Балтії, це перестраховка і це добре для України. Тому адміністрація Трампа в цьому сенсі де-факто робить те, на що ми розраховували. На жаль, зовнішня політика - це не тільки про факти, але й про сприйняття. В цій площині Трамп наробив багато шкоди, коли підняв питання про рівень довіри до альянсу, його можливість вижити. Як ми, європейці, маємо на це реагувати? Дуже важливо розуміти, що хоча президент є найбільш могутньою людиною у системі врядування в США, він не один, хто має владу. Є 50 губернаторів, є 100 сенаторів. Моя порада для європейців - якщо ми не можемо працювати з певного питання з Білим домом, інтенсифікуймо діалог з сенаторами. Навіть не всі члени адміністрації Трампа поділяють його погляди. Не все втрачено. Зараз тяжкий період, тому що Трамп є непередбачуваним і йому це подобається, але це не кінець НАТО. BBC News Україна: Ви були послом Німеччини у США саме за часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого, у розпал протистояння навколо війни в Іраку у 2002-2003 роках. Відносини між США та їхніми союзниками зараз гірші, ніж тоді? Вольфганг Ішингер: Ситуація відрізняється. Тоді суперечку в трансатлантичних відносинах викликало питання, чи слід нам використовувати військові сили проти Саддама Хусейна - США сказали так, Німеччина та Франція - ні. По багатьох іншим питаннях не було проблем. Тоді канцлером був Герхард Шредер, і він казав мені неодноразово - якби не було іракської проблеми, в нас були б чудові відносини. А з адміністрацією Трампа суперечки по великому переліку питань - торгівлі, кліматичним змінам, НАТО, Росії. Здається, що Трампу не подобається ідея європейської інтеграції, він підтримує більш націоналістичні рухи. Це більш глибокий конфлікт, ніж під час адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Вольфганг Ішингер вважає, що заяви Трампа є тривожним дзвоником для Європи, але означають, що треба "дорослішати", брати на себе відповідальність за свою безпеку BBC News Україна:США вимагає від європейських країн НАТО виділяти 2% від ВВП на оборону, ви у своїх статтях пропонуєте країнам ЄС навіть більше - 3% на оборону, допомогу країнам, що розвиваються та гуманітарні операції. В чому сенс пропозиції? Вольфганг Ішингер: Ця пропозиція була призначена перш за все для Німеччини, оскільки є великі сумніви серед німецьких виборців щодо збільшення видатків на оборону. Моя ідея така: якщо ми поєднаємо оборонний бюджет з допомогою на розвиток та гуманітарні операції, це буде меншою проблемою для лівих виборців. Щодо вимог Трампа - це тривожний дзвоник. Він говорить нам: ставайте дорослими, будьте відповідальними. Ми наразі починаємо розуміти, що недобре вірити, що протягом двох, трьох чи чотирьох поколінь можна передавати у значній мірі відповідальність за свою безпеку країні на іншому березі Атлантичного океану. Чому фермер в Айдахо має платити за оборону Європи? Треба розуміти, що це закономірне питання. Питання не тільки в тому, як багато ми виділяємо на нашу оборону, але як ми організуємо нашу оборону, нашу зовнішню політику, щоб зробити ЄС здатним говорити одним голосом - щодо Росії, Сирії, Китаю. Я думаю, ера Трампа спрямує Європу до більшої самодостатності та відповідальності. І наприкінці цього періоду нас у Вашингтоні будуть бачити як більш важливого партнера, тому що ми будемо сильнішими. BBC News Україна:В таких умовах, багато експертів говорять, що Німеччина має взяти на себе лідерство в Європі. Це можливо? Вольфганг Ішингер: Імовірно, це можливо, але небажано. Ідея ЄС в тому, що маленькі країни можуть говорити та бути почутими, і великі країни не приймають рішення замість них. Я думаю, що Німеччина має поставити свій добробут та силу на розвиток більш сильного та спроможного Європейського союзу. Наш письменник Томас Манн, нобелівський лауреат, після Другої світової війни сказав, що нам потрібна не "німецька Європа", а "європейська Німеччина". Нам всім разом треба посилювати Європу. Треба використати міць Німеччини, щоб зробити Європу знову великою. Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

040830_france_cairo

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/08/040830_france_cairo

Париж відправив главу дипломатії до Єгипту

Міністр закордонних справ Франції Мішель Барн'є прибув у Каїр, звідки розпочне переговори стосовно захоплення заручниками двох французьких журналістів у Іраку.

Група, що затримала журналістів вимaгає, аби французький уряд скасував заборону на носіння мусульманських шалей та іншої атрибутики у державних школах Франції. У Парижі керівник найбільшої мечеті Даліл Бубекер оприлюднив заклик до звільнення заручників, та назвав заборону ісламської символіки у Франції справою внутрішнього вирішення.

media-40043471

https://www.bbc.com/ukrainian/media-40043471

У Новій Зеландії запустили космічну ракету

У Новій Зеландії вперше запустили космічну ракети з приватного космодрому.

Ракета Electron американської компанії Rocket Lab стартувала з півострова Махія на Північному острові. Це був тестовий запуск ракети, яка в майбутньому зможе виводити на орбіту до 150 кілограмів вантажу. Відео не супроводжується коментарем.

040504_georgia_bridges

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/05/040504_georgia_bridges

Саакашвілі: російський генерал причетний до вибуху мостів

Президент Грузії Міхал Сакашвілі заявив, що підрив мостів між Аджарією та рештою Грузії координував відставний російський генерал Юрій Неткачов.

Аджарське керівництво твердить, що три мости були підірвані у неділю через загрозу пов'язану з військовими навчаннями грузинського війська. Керівник Аджарії Аслан Абашідзе відкинув ультиматум Тбілісі роззброїти збройні формування впродовж десяти днів, проте погодився на переговори з грузинським урядом. Міністр внутрішніх справ Грузії Георгій Барамідзе заявив, що Тбілісі не відповість на провокацію Абашідзе: "Понад усе ми повинні залишатися спокійними і не відповідати на виклик. Терористичний акт, що його вчинив Неткачев за наказом Абашідзе був спробою нас спровокувати. Ми повинні переконатися, що злочинний режим Абашідзе вичерпає свої ресурси".

features-44334926

https://www.bbc.com/ukrainian/features-44334926

Нові імена у справі Бабченка: хто ці люди?

У справі про замах на російського журналіста Аркадія Бабченка зараз фігурують двоє людей: Борис Герман, якого підозрюють в організації злочину, і Олексій Цимбалюк, який проходить у справі як свідок і називає себе невдалим "кілером".

Суд взяв Бориса Германа під варту на 2 місяці без права на заставу Пан Герман в суді назвав ім'я ще однієї людини, яку він вважає причетною до замаху - це В'ячеслав Пивоварник, який нібито є працівником якогось російського фонду, пов'язаного з Володимиром Путіним. Однак українська влада поки що не підтвердила його причетність до замаху. ВВС зібрала інформацію про кожного з тих, кого згадували у зв'язку з розслідуванням. Олексій Цимбалюк Активіст "Правого сектора" Олексій Цимбалюк написав на своїй сторінці у Facebook, що саме він є людиною, якій замовили вбивство Аркадія Бабченка, після чого він повідомив про це українським спецслужбам. Зараз він проходить у справі як свідок. В інтерв'ю українській каналу Hromadske Цимбалюк розповідав, що 2006 року був пострижений у ченці і прийняв чернече ім'я Аристарх. Спочатку він був ієродияконом Української православної церкви Московського патріархату, потім - Української православної церкви Київського патріархату, але зрештою розчарувався в обох і став ченцем-відлюдником на Закарпатті. Після початку конфлікту на сході України пан Цимбалюк поїхав на Донбас як волонтер. Спочатку він приєднався до підрозділу медичної евакуації "Госпітальєри", потім працював у мобільних групах СБУ. "Якщо немає державної програми українізації Сходу, то ми маємо знову все робити самі, поки Донбас не буде українським", - відзначав пан Цимбалюк в інтерв'ю Hromadske. Подяку за співпрацю йому висловлювали 8-й батальйон Української добровольчої армії і чеченський батальйон імені Шейха Мансура. При цьому на своїй сторінці у Facebook пан Цимбалюк вказує, що все ще носить чернече ім'я. Також на його сторінці в соцмережі можна знайти фото, де він підкидає руку в нацистському вітанні. Крім того, у радикальній організації С14 підтвердили ВВС News Україна, що він брав участь у їхніх акціях. "Олексій Цимбалюк брав участь в кількох акціях разом із С14. Головним чином, проти "тітушок". Переконаний патріот, завжди легкий на підйом. З минулого, знаємо, що Олексій активно воював в Добровольчому українському корпусі", - розповів представник організації. Генпрокурор України Юрій Луценко раніше повідомив, що Борис Герман, якого вважають організатором замаху, кілька разів зустрічався з Олексієм Цимбалюком і під час однієї із зустрічей дав йому 20 тисяч доларів як половину суми за вбивство Аркадія Бабченка, а другу частину повинен був віддати після вбивства. Речник СБУ Олена Гітлянська на своїй сторінці в соцмережі ще до заяви Юрія Луценка назвала фейком новину про те, що пану Цимбалюку запропонували вбити Аркадія Бабченка. Однак пізніше вона видалила цей пост і вибачилася перед підписниками, повідомивши, що Олексій Цимбалюк дійсно є фігурантом справи. Борис Герман на судовому засіданні повідомив, що контррозвідка обрала пана Цимбалюка для ролі "кілера" через його діяльність під час спецоперації на сході України. "Він - батюшка і ніколи в житті не вб'є людину, особливо беззбройну. І всі чудово знали, коли його обирали, що він побіжить до СБУ все це розповідати, їх на фронті цьому навчили", - сказав пан Герман. Знайомий Олексія Цимбалюка розповів ВВС, що не чув, щоб той брав участь в бойових виїздах - на фронті "кілер, що не відбувся" був медиком. Тому такий вибір виконавця злочину знайомому пана Цимбалюка видається дивним. Водночас журналіст, друг Олексія Цимбалюка Родіон Шовкошитний у коментарі BBC News Україна розповів: "Що таке зброя Олексій, звичайно, знає. Портрет доброго попа з кадилом - це не про нього. Коли ми кажемо, що добро має бути з кулаками, то це про нього". На запитання про те, чому Олексій Цимбалюк вирішив узяти в цьому участь, його друг відповідає: "Поставте себе на місце людини, якій інша людина пропонує вбити відому постать. І той, хто пропонує, є в неї у друзях у Facebook, ставить їй лайки, спілкується з нею. Є три варіанти дій: або відмовитися, але ви вже свідок; виконати, але вас, як свідка, будуть хотіти позбутися; або піти до СБУ. У всіх трьох випадках ця людина буде свідком, якого будуть старатися позбутися". Борис Герман Адвокат Бориса Германа визнає, що той брав гроші у росіян на протизаконну діяльність в Україні, але повідомив про це спецслужби За інформацією українських ЗМІ, Борис Герман був помічником двох українських депутатів - Михайла Гончарова і Ігоря Плохого - і мав частку у фірмі з виготовлення зброї: українсько-німецького спільного підприємства "Шмайсер". У реєстрі юридичних осіб він значиться засновником семи компаній. Крім "Шмайсера", це "Сі Фрут", "Приватна справа-200", "Київська консалтингова група", "Альпійський клуб", "Ресторатор" і "Право". Ці підприємства спеціалізуються на оптовій торгівлі, юридичних послугах, нерухомості й оренді. Як повідомляє український телеканал ТСН, фірма, де працював пан Герман, зареєстрована в будинку біля Верховної Ради: це квартира, перероблена в галерею. Будинок, де проживає Борис Герман, також розташований в самому центрі міста, вікна його квартири виходять на Верховний суд України. Охоронець будинку підтвердив телеканалу, що господар квартири справді живе там з дружиною і дітьми, і охарактеризував пана Германа як спокійну і виховану людину. Видання "Українська правда" зазначає, що раніше Борис Герман вже фігурував у кримінальних зведеннях: раніше цього року слідчі органи звинувачували його в підробці документів, а 2016 року він підозрювався в незаконному зберіганні зброї. Адвокат підозрюваного Євген Солодко написав на своїй сторінці у Facebook, що Борис Герман відомий своєю волонтерською діяльністю для потреб спецоперації на сході України. "Саме його оптика встановлена на гвинтівках наших снайперів, саме він модернізує і створює найпотужніші снайперські комплекси на базі існуючого армійського озброєння", - зазначив він. Сам пан Герман на суді в четвер говорив, що до нього нібито зверталася "людина з Москви", яка мала відношення "до організації масових заворушень". Він стверджував, що відразу сповістив про це українську контррозвідку, яка доручила йому спостерігати за намірами замовника. Однак прокурор Руслан Кравченко назвав це неправдою і заявив, що Борис Герман "не є і не був агентом Служби безпеки України або контррозвідки, яка є структурним підрозділом СБУ". В'ячеслав Пивоварник Телеканал "Громадське" стверджує, що в суді пан Герман назвав ім'я "людини з Москви", яка до нього звернулася. За даними каналу, його звати В'ячеслав Пивоварник. Борис Герман додав, що це його давній знайомий, що тепер нібито працює "в приватному фонді Путіна", який відповідає "за Україну і теракти". У п'ятницю прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що такого фонду не існує. "Якщо говорити, скажімо так, жартома, то не знаю, як мова Шекспіра буде змагатися із великим і могутнім, вся ця історія, всі ці свідчення, є не чим іншим як байкою", - сказав пан Пєсков. Майже добу весь світ вважав Аркадія Бабченка мертвим Як з'ясувало інтернет-видання The Bell, чоловік на ім'я В'ячеслав Олександрович Пивоварник керував або володів частками п'яти українських юридичних осіб, зокрема - 50% ТОВ "Суспільна служба безпеки України". Жодного підтвердження того, що це одна й та сама людина, немає. Аккаунт чоловіка на ім'я В'ячеслав Пивоварник є і в соцмережі "Однокласники". На його сторінці вказано, що він народився в 1984 році, навчався в Ужгородському державному інституті інформатики і Київському політехнічному інституті. The Bell звернув увагу на те, що в друзях у пана Пивоварника є користувач на ім'я Борис Герман. За даними системи "СПАКР-Інтерфакс", які цитує видання, в 2012-2016 роках В'ячеслав Пивоварник був гендиректором українського ТОВ "Рускон-Україна". Однак пізніше представник компанії "Рускон" заявив агентству ТАСС, що компанія не має СП в Україні і жодним чином не пов'язана з якимось В'ячеславом Пивоварником. Згідно з даними СПАРК, компанія, яку очолював пан Пивоварник, належить офшору "ЕНЕРВІ Трейд Сервiсіз ЛТД". Хочете отримувати головні новини в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

media-47747795

https://www.bbc.com/ukrainian/media-47747795?fbclid=IwAR3sWVZjfr0DWr6q0LCLRUWfWUaCqxLNusVQhZ6Uv_DQmSpAhP3BN7KC88Y

Труханов: "Я не підтримую застосування фізичної сили, навіть якщо людина на це заслуговує"

Геннадій Труханов - один із найвідоміших українських мерів. У 2015 році його переобрали абсолютною більшістю голосів. Одеський очільник наголошує на своєму високому рейтингу підтримки й нині.

Проте пан Труханов отримав підозри від САП у двох кримінальних провадженнях: щодо розтрати державного майна й недостовірних даних в е-декларації. Одеський голова і далі виконує свої функції. Суд залишив його на посаді. Він також є фігурантом журналістських розслідувань, зокрема й програми BBC "Панорама". В ньому йдеться про українців, які могли відмивати кошти через купівлю розкішної нерухомості в Лондоні. Сам же мер Одеси ці звинувачення відкидає. У той день, коли ми зустрілися з мером, він планував іти на концерт Михайла Жванецького. Той уперше приїхав до Одеси після скандалу з орденом від Путіна. Але міський голова знайшов час і для BBC. В інтерв'ю ВВС News Україна він коментує корупційні скандали в Одесі, конфлікт із громадськими активістами, забудову зелених зон і свої зв'язки з Володимиром Галантерником. Про конфлікт з активістами BBC News Україна: Існує список активістів, на яких нападали по всій Україні. Чи не найбільше цих нападів було саме в Одесі. Чому це відбувається? У вас, як мера, є відповідь на це? Г.Т.: Я не підтримую жодного застосування фізичної сили щодо будь-кого, навіть якщо людина на це заслуговує. Я вважаю себе сильною людиною. Така людина ніколи не образить слабшого, має можливість зрозуміти й діяти по закону. Що стосується тих, на кого нападали, то я б радив цим активістам бути коректними й жити по закону. Вам не цікаво, коли пробили голову поліцейському, ви не запитали, як генералу розбили голову. Мітинг проти забудови Міського саду, на якому начальник ГУ поліції Одещини Дмитро Головін отримав травму голови, 18 листопада 2017 року Як можна, щоб людина, яка вбила іншу, називалася активістом? Нам не страшно від безкарності, що буде далі? Хай навіть це була самооборона. У травні 2018 року на екс-очільника одеського осередку "Правого сектора" Сергія Стерненка напали двоє людей. Це був третій напад на цього активіста.Захищаючись, він смертельно поранив одного з нападників. Активіст "Автомайдану" мене ображав публічно непристойними словами. Я до нього відчуваю лише жалість. Я не пам'ятаю, як його звати. Всім цікаво сьогодні захищати активістів. Це модно. Аліна Радченко, активістка "Народного руху" в Одесі, після нападу на неї, 11 вересня 2017 року Про офшори, Галантерника й реконструкцію BBC News Україна: У вас є нерухомість в Лондоні? Г.Т.: Немає і ніколи не було, як і в будь-якій іншій країні. ВВС "Панорама": лондонська нерухомість Геннадія Труханова BBC News Україна: А частки в офшорних компаніях? Г.Т.: Немає і не було. Мається на увазі період, коли я став чиновником і до мене можуть бути питання. А як я виживав і чим займався в інший період - це тема для іншої розмови. BBC News Україна: Ви співпрацюєте з бізнесменом Володимиром Галантерником? (Одеські експерти пов'язують мера з цим бізнесменом. - Ред.). Г.Т.: Що значить "співпрацюєте"? BBC News Україна: У вас є із ним контакти зараз? Г.Т.: У мене є контакти з усіма, хто має якісь об'єкти в Одесі. Галантерник - не виняток, як і всі інші. Не більше й не менше. BBC News Україна: City Group є однією з найвпливовіших бізнесових груп у місті... Г.Т.: Чому ви так вирішили? Чому вона впливовіша за Kadorr Group? Тільки тих не можна називати. Щоб навести лад, мер міста має спілкуватися з усіма. Якщо у "Привоза" є власник, з ним теж потрібно зустрітися й вирішити, як ми наведемо порядок (За повідомленнями ЗМІ, "Привоз" контролює Володимир Галантерник. - Ред.). Нам потрібно узгодити наші дії, щоб, коли ми перекриємо рух трамваю по певній вулиці, власник підприємства навів лад у себе. Для цього наші служби зверталися до нього. Ми плануємо приводити до ладу вулиці Преображенську, Пантелеймонівську та Новощіпний ряд. Це все поруч із "Привозом". Мене ніхто не питає, як я співпрацюю, приміром, з компанією "Гефест" (будівельна компанія, власником якої є одеський бізнесмен грецького походження Пантелеймон Бумбурас. - Ред.). Ми побудували прекрасний Грецький парк і залучили до міста понад 2 млн доларів. Там активісти, яких ви не називали, але ми всі знаємо, ламали паркан, стріляли, вбивали цвяхи в дерева. Ми терпіли. Там побудований ліфт. Мами з візками й люди з інвалідністю можуть туди потрапити. BBC News Україна: НАБУ розслідує реконструкцію доріг в Одесі, бо її ціну могли завищити. Існує така фірма "Ростдорстрой". Вона в Одесі отримує замовлення після неконкурентних закупівель. Це монополіст? Чому її пов'язують з вами? Г.Т.: Якщо це монополіст, то існує Антимонопольний комітет. Вони мають поставити їм питання. Які питання до мера? Люди беруть участь у тендерах і виграють, проводять якісний ремонт. Чому ви не запитуєте, що ця компанія є основним підрядником, приміром, у Києві? BBC News Україна: Так, це публічні дані. Ми знаємо, що ця компанія виграє тендери і в інших містах. Г.Т.: Розквіт цієї компанії припав на час, коли мером був Едуард Гурвіц, мій політичний опонент (мер Одеси в 1994-1998 та в 2005-2010 роках. - Ред.). Це настільки смішно виглядає для мене. Не знають, що придумати. То громадянство в мене російське ... BBC News Україна: Так було у вас громадянство Росії чи ні? Г.Т.: У мене його ніколи не було. НАБУ отримало офіційну відповідь, що паспорти, якими розмахували Гурвіц, Саакашвілі, а потім і НАБУ підхопило - це все підробки. Вони ніколи не були документом, що дає право на російське громадянство. Депутат Мустафа Найєм та голова одеського осередку "Народного руху" Михайло Кузаконь вимагають розслідувати діяльність Труханова і його зв'язки з Галантерником Про вибори та армію BBC News Україна: На виборах ви підтримуєте Петра Порошенка. Чому? (BBC News Україна записала розмову з одеським мером напередодні першого туру голосування. За даними ЦВК, чинний президент фінішував в Одесі лише третім, поступившись Володимиру Зеленському та Юрію Бойку. - Ред.) Г.Т.: Ми говоримо в робочий час. Не знаю, чи маю право зараз говорити, кого підтримую. Я скажу відверто, що реформи щодо децентралізації влади стали можливими в Україні тільки після обрання президентом Петра Олексійовича. Він виконав свої передвиборчі обіцянки, про які розповів одеситам на зустрічі в Оперному театрі в 2014 році. Вибори в Одесі: мер, скандали і Жванецький У 2014-му бюджет розвитку Одеси був 300 млн грн, а в 2017-му - 2,5 млрд грн. Люди довіряють справам. А вони можливі завдяки тому, що в нас з'явились гроші. Ми, приміром, відроджуємо громадський транспорт - комфортний, чистий. Ми повернули дітям 15 дитячих садочків. Ми з вами сидимо в центрі інтегрованих адміністративних послуг. Ми звернули увагу на людей з інвалідністю. Їх ніхто не помічав донедавна. "Візочник" не міг прийти в старий центр адмінпослуг. Там не було пандусів. Геннадій Труханов підтримує президента Петра Порошенка. BBC News Україна: Українці обирають президента. Потім обиратимуть парламент. Чи правда, що з-поміж політичних партій ви підтримуєте "За життя" Вадима Рабіновича? Г.Т.: Ще не визначився, кого підтримувати. Рішення підтримувати Юрія Бойка та його об'єднання "Опозиційна платформа - За життя" я не ухвалював. У мене давні гарні стосунки з Вадимом Рабіновичем. Це достатньо яскравий політик. Його поважають в Одесі. Він говорить правильні й справедливі речі. Можливо, мої симпатії до нього збережуться. Можливо, ні. BBC News Україна: З цією політичною силою об'єднався Віктор Медведчук. У вас є з ним контакти? Г.Т.: Ні. Я його знаю, колись, можливо, були знайомі, але ніяких контактів у нас немає. На щастя чи на жаль, не знаю. BBC News Україна: Гасло кампанії Порошенка "Армія, мова, віра". Якщо розглянути його в реаліях Одеси, російськомовного міста, де домінує УПЦ (МП), не складно помітити, що це гасло тут неактуальне. Що тоді у вас спільного з президентом? Г.Т.: Вішають ярлики: хтось проросійський, хтось орієнтований ще на когось. Я ходжу до храму не з політичних мотивів. Я молюсь, прошу здоров'я собі, своїй родині, рідним й близьким. Робив це і робитиму. Щодо того, хто на кого орієнтується, якщо є щодо цього питання, то є спеціально навчені органи. Я не спілкуюсь зі священнослужителями за межами їхньої компетенції. Щодо армії, то та, якою вона була в 2014-му, і та, якою є зараз, - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. BBC News Україна: Ситуація з військовим аеродромом "Одеса-Шкільний" не загрожує інтересам армії? Військові заявляли про рейдерське захоплення частини його території забудовником для торговельного центру. Г.Т.: Це не загрожує нашій армії, а лише їй допомагає. Щодо суперечки навколо паркану на "Шкільному", то це питання до господарюючих суб'єктів і ЗСУ, які між собою не домовилися, де має стояти цей паркан. Не всі військові частини впорядкували свою документацію. Вони спираються на документи радянських часів. Їм потрібно оформити свої земельні ділянки відповідно до закону. Комусь із достатньо багатих бізнесменів захотілося побудувати в цьому районі свої будинки. Але не вдалося це зробити. Тепер усе, що там відбувається, вони вважають протиправним. BBC News Україна: А хто хотів там будувати житлові будинки? Г.Т.: Я говорив з міністром оборони неодноразово. Ми оформили на себе 90 га землі якраз для того, щоб цю землю ніхто не вкрав. В Одесі забудовують величезні території, зокрема зводять сотні тисяч квадратних метрів житлових приміщень, але офіцери там нічого не отримують. Я казав міністру оборони, що ми допоможемо з оформленням земельних ділянок, але нам потрібні списки, хто отримає житло. А не просто вигнати будинки на продаж, як це було раніше. BBC News Україна: То якою буде доля земельних ділянок на військовому аеродромі? Г.Т.: Військові мають оформити земельні ділянки, навести лад у документацїі. Ніхто не посягає на власність ЗСУ. Людям, які виконують будівельні роботи, потрібно було забезпечити технічний проїзд до свого об'єкту. Потім хтось напідпитку, а це встановлено, оголосив тривогу й закрив повітряний простір. У цьому мають розбиратися інші органи. BBC News Україна: Торговельний центр там зведуть? Г.Т.: Я не знаю про торговельний центр на території військової частини. Такого не може бути. Про завод "Краян" BBC News Україна: Купівля вами заводу "Краян" - одна з найбільш резонансних справ НАБУ проти вас. Як так трапилося, що міська влада Одеси купила його без ремонту в 17 разів дорожче, ніж перед тим - фірма-посередник? Г.Т.: У цьому головна помилка всіх, хто влаштував цю політичну справу. Там законом і не пахне. Це закінчиться повним виправдальним вироком і вибаченням переді мною. Так будівля колишнього заводу важкого кранобудування "Краян" виглядає нині Некоректно так говорити - "в 17 разів". Ми купили завод за 490 доларів за квадратний метр. Це абсолютно адекватна ціна для Одеси. Ця будівля мала бути географічним центром, мати великий простір для парковки. Вона повинна була мати великі площі на першому поверсі. На будівництво такої будівлі пішло б п'ять років за умови стабільного фінансування. Це оцінка наших спеціалістів. Разом з ремонтом ми заплатили 1 100 доларів за метр. Рівно за рік після купівлі ми організували тут перші фронт-офіси. Я казав на досудовому розслідуванні, що треба змінити акцент. Не ми купили дорого (за 185 млн грн. - Ред.). Чому вони, посередник, купили так дешево - за 11 млн? Не може в Одесі метр коштувати 20 доларів. Це предмет для розслідування. BBC News Україна: Чому ви не купили напряму в ліквідатора збанкрутілого заводу, а придбали у посередника? Г.Т.: Не може місто брати участь в аукціонах, де виставлені підприємства-банкроти. Ми не можемо брати на себе ці ризики. Це може робити приватна компанія. Але нам ніхто й не говорив про них. Коли готується якийсь злочин, то це не так робиться. Дайте відповідь - навіщо було поспішати? Поліція затримує учасників сутичок під Солом'янським судом, де Труханову обирали міру запобіжного заходу, Київ, 15 лютого 2018 року BBC News Україна: А хто поспішав? Г.Т.: Нам на очах усієї України кажуть, що ми поспішали, бо хотіли прокрутити аферу. Їм так здається. Їм потрібно в іншому жанрі працювати - детективи писати, а не розслідування проводити. У нас, справді, була гостра потреба в нових приміщеннях відтоді, як у 2014-му нам передали повноваження на місця. Я би хотів, щоб детективи НАБУ подивилися в очі одеситам, як я це роблю щодня. Наші центри адміністративних послуг та соціальної допомоги щомісяця обслуговували не більше 3 000 мешканців міста. Звідси ширилося хабарництво. Сьогодні ми обслуговуємо щомісяця 20 000 одеситів. Раніше у нас плинність кадрів сягала 40%. Сьогодні - 3-4%. BBC News Україна: І все ж, незрозумілий такий великий розрив ціни, за яку в ліквідатора купив посередник, і ціни, за яку в нього купило завод місто. Г.Т.: Немає ніякого розриву. Поставте ці питання тим, хто продавав і купив за таку низьку ціну. На цьому розриві в ціні, може, хтось і заробив. Але, повірте, не мер міста і не наші служби. Ми не дивилися на розриви в ціні, на яких ви акцентуєте. Хтось це робить, розповідає вам таке. BBC News Україна: Це інформація з провадження НАБУ. Г.Т.: Ви побачите, чим воно закінчиться. Мені абсолютно все одно, який суд буде це розглядати: корупційний, антикорупційний або ж загальний. Я утрирую, звісно. BBC News Україна: У людей, знайомих із реаліями судів, виникає питання щодо темпів розгляду справи "Краяна" в Малиновському суді Одеси. Вони незвично швидкі. І припускають, що за рахунок цього справа не потрапить до Антикорупційного суду. Її встигнуть розглянути навіть в апеляційній інстанції до його запуску. Ви якось впливаєте на суд? Г.Т.: Якби я чи мої адвокати не приходили на судові засідання, що б ви мене запитали? Можна я здогадаюсь з першого разу: чому ви не в суді та затягуєте процес? Якщо суд швидко розглядає справу, то це погано. А для мене - добре. Якби був обвинувальний вирок, то всі б сказали, що Малиновський суд - просто супер. Сьогодні справа валиться. І законно. Слідчі дії нічого не виявили. Немає факту змови чи моєї участі в якихось протиправних діях. Процедура була дотримана. Про забудову зелених зон і житло для сиріт BBC News Україна: Ми записували інтерв'ю зі священиком УПЦ (МП). Він організовує обіди для бідних і розповів, що в останні роки спостерігає зубожіння тих, хто й до того жив небагато. А з іншого боку, ми бачимо, як розбудовується Одеса: елітні багатоповерхівки, незліченні житлові новобудови. Для чого й кого це будується? Г.Т.: Знаєте, у мене в самого є таке питання. BBC News Україна: Міська влада виділяє земельні ділянки, тобто задіяна в цьому процесі. Г.Т.: З цим питанням треба обережно. У нас є громадські діячі, які в усьому розбираються. Вони себе називають активістами. Вони кажуть, що місто виділяє багато ділянок. Це не так. Чимало з них виділяє не місто. Це - вторинний ринок. Часто ці квартири скуповуються і там облаштовують міні-готелі. Скуповують за один раз п'ять-шість квартир. Це дуже популярно в Одесі. Це викликає в нас труднощі з отриманням туристичного збору. BBC News Україна: Активісти говорять, що зелені зони в Одесі забудовуються не завжди законно. Г.Т.: Вони вам називали об'єкти? BBC News Україна: Ділянки на Французькому бульварі. Г.Т.: На сесії міської ради ми розбиралися по кожному пункту. Ми взяли одне підприємство - Завод шампанських вин. Там нічого не будували. Там під експлуатацію відвели ділянки в межах власного підприємства, а не на бульварі. У переліку було два об'єкти, які не знаходяться на бульварі. Це старі, напівзруйновані будівлі, які вкрали в міста в 2010-му. З усіх об'єктів лишився один, право на забудову якого було видане дуже давно. Інвестор відселив звідти людей під свій проект, витративши кошти на це. Ні я, ніхто не може порушувати його права. Завтра взагалі ніхто не захоче інвестувати. В активістів немає жодного питання до компанії Kadorr (Її власником є бізнесмен Аднан Ківан. - Ред.). Вони "трусять" лише інші компанії, які теж хочуть будувати. Вона (компанія Kadorr. - Ред.)почала давно забудовувати зелені зони Одеси. Спочатку вони частково забудували санаторій Горького. Це зелені зони. Потім своїми кам'яними глибами забудували санаторій "Росія", потім - санаторій "Фонтан". Завдяки мені ми зупинили цей безлад. BBC News Україна: Ви можете назвати, хто є вашим головним опонентом в Одесі, на кого натякаєте? Г.Т.: Вже сказав. Це власник Kadorr. Я не знаю, як йому вдається отримувати рішення суду про заборону перевірки його підприємств. В санаторії "Нефтяник" він побудував багато тисяч квадратних метрів. Під кам'яними джунглями там опинилося цілюще джерело. Обласна архітектурно-будівельна інспекція заборонила будівництво, а суд зупинив його перевірку. Я вважаю, те, що відбувається сьогодні, має замовний характер. Не знаю, чому СБУ, поліція про це мовчать, хоча мені в приватних розмовах говорять, що в них є дані щодо фінансування так званих активістів. Коментар засновника Kadorr Group Аднана Ківана BBC News Україна Корупціонером може бути лише людина, що займає чиновницьку посаду та використовує її для збагачення. Я ніколи чиновником не був. Я - один з активістів. Я можу сам себе фінансувати, годувати? В Одесі є справжні громадські активісти. Деякі мало не віддали життя за свою позицію. Це - совість міста. Бандитське угрупування мало не вбило Олега Михайлика. Нападали на Михайла Кузаконя, Світлану Підпалу, інших. У цих людей немає ніякого бізнесу. Я був солідарний із ними і п'ять років тому. Якщо у нас не буде верховенства права, у нас не буде правильної держави. Найстрашніше в нашому місті нині - це бандитський дух. Деяких активістів я знаю, деяких ніколи не бачив. Я не бачив ніколи Олега Михайлика до того, як на нього напали. Я тоді прилетів з Лондона й сказав, що його вбивають тільки тому, що він - совість міста. Територію санаторію "Росія" ми купили в 2007 році. Вона була приватизована в 1992 році. На цій території був склад, частково вона стала промисловою зоною. Я купив її у приватної структури, ніколи не купував нічого в держави. Ми все сплатили. На додачу подарували Одесі лікарню швидкої допомоги, яку місто на зло мені зробило комерційною. Побудували там два оздоровчі комплекси, готель. Санаторій "Фонтан" ми купили у приватної компанії. Я вважаю, що коли території санаторіїв належать місту, то воно має продавати їх на аукціоні прозоро й за найкращу ціну. Зміна цільового призначення земельних ділянок колишніх санаторіїв - це технічний момент. Я не бачу тут гріха ані з точки зору закону, ані моралі. Щодо "Нефтяника", то там санаторія як такого ніколи не було. Там не було жодного дерева, а натомість стояла велика кількість недобудованих об'єктів. Ми його купили теж у приватних компаній. Ми отримали всі дозволи, сплатили податки. Зараз ми там будуємо сучасну школу й дитсадок. Про Одеський аеропорт BBC News Україна: Ви могли б пояснити, чому пішли на мирову угоду з інвесторами Кауфманом і Грановським щодо Одеського міжнародного аеропорту після всіх скандалів із ними? Слідчі НАБУ оцінили збитки, завдані державі цією угодою, в 100 млн грн. Г.Т.: Ми всі керувалися тим, що Одесі потрібен аеропорт. На сесії міськради ухвалили рішення щодо інвестицій в летовище. У нас з'явився партнер. Після того місто контролювало 25% у ньому. Ми побачили, що відбуваються збої у виконанні інвестиційних зобов'язань, і звернулися до суду, щоб змусити партнера їх виконати. Ми вимагали розірвати договірні відносини. У нас були також інші вимоги, як-от: виплата дивідендів, виправлення окремих статей договору. Суд першої інстанції задовольнив наш позов, але відмовив у частині розірвання договору. У серпні 2018-го в Одеському аеропорту почали зводити нову злітно-посадкову смугу, гроші на це виділив уряд Після цього рішення ми домоглися, що в договорі з інвесторами наші позовні вимоги були враховані, зокрема там були закріплені конкретні строки здачі аеропорту в експлуатацію. Нам виплатили дивіденди. Крім того, повертали десять об'єктів (ці об'єкти не включають аеровокзал. - Ред.). Ми опинилися в ситуації, коли, з одного боку, наші вимоги виконали. З іншого, суд заборонив нам розірвати договір з інвесторами, які ці вимоги виконали. Наші юристи розуміли, що справу закриють. BBC News Україна: Гроші, які інвестори вкладали в аеропорт, вже після підписання мирової угоди, не використовувалися як гарантія для отримання кредитів іншими фірмами? Г.Т: З матеріалів слідства мені відомо, що вони намагаються довести, нібито мирова угода дала змогу провести інвесторам якусь операцію на певну суму. Це все притягнуто за вуха. BBC News Україна: В яких провадженнях НАБУ ви ще сьогодні фігуруєте в тій чи іншій ролі? Г.Т.: Точно не скажу. Мені вручили підозру щодо неправильного декларування. Я так зрозумів, що це буде постійно відбуватися. До цього ставлюся філософськи. Я сказав детективам, що давав і буду давати покази. Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

050621_uzbek_rally

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/06/050621_uzbek_rally

В Узбекистані вшанували пам'ять загиблих

Невелика група прихильників опозиції зібралася у столиці Узбекистану Ташкенті, щоб вшанувати пам'ять про убитих минулого місяця у місті Андижан.

На церемонію зібралися близько п'ятнадцяти людей, а також кілька західних дипломатів. Переодягнені в цивільне агенти спецслужб забрали і розірвали усі транспаранти. Правозахисники кажуть, що в місті Андижан загинули сотні людей, коли минулого мясяця міліція стріляла в демонстрантів, але узбецькі керівники кажуть, що загиблих було лише 176.

news-39277315

https://www.bbc.com/ukrainian/news-39277315

Штаб блокади привітав рішення влади припинити торгівлю з ОРДЛО

Штаб блокади торгівлі з ОРДЛО привітав оголошене президентом рішення РНБО припинити вантажні перевезення через лінію розмежування, йдеться на сторінці штабу у Facebook.

"Нагадуємо наші вимоги з самого початку блокади: звільнення наших полонених, які утримують на окупованих територіях та в Росії, та прийняття парламентом закону, який заборонить торгівлю з окупованими територіями", - йдеться у заяві. У штабі шкодують, що найвищі державні інституції почали ухвалювати рішення тільки на 59 день блокади. "Але краще пізно, ніж ніколи", - додали там. 15 березня РНБО ухвалило рішення припинити вантажні перевезення через лінію розмежування, окрім гуманітарних вантажів.

150507_mh17_report_critics_yg

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/05/150507_mh17_report_critics_yg

Експерт: нова версія загибелі МН17 схожа на замовну

Опублікована "Новой газетой" версія загибелі малайзійського "Боїнга" на Донбасі, яка покладає відповідальність за катастрофу на українських військових, не заслуговує на довіру, вважає російський незалежний авіаційний експерт Вадим Лукашевич.

Нідерландські слідчі спробують відповісти на питання, хто і з якого місця випустив ракету з установки "Бук", яка збила малайзійський "Боїнг" над східною Україною Представники силових відомств України також виступили з заявами про неспроможність так званої "секретної" доповіді, яку, як стверджує видання, уклали експерти російського військово-промислового комплексу. "Новая газета" опублікувала документ, який видання представляє як новий експертний звіт про причини катастрофи МН17. Редакція газети визнає, що не знає авторів доповіді, тому чекає реакції на неї незалежних експертів. У звіті стверджується, що "Боїнг" був збитий ракетою "Бук-М1", однак, за версією авторів документа, ракету запустили не з району міста Сніжне, контрольованого збройними прихильниками самопроголошених республік на сході України, а з-під населеного пункту Зарощенське, який перебував, за їхньою версією, під контролем українських військ. Україна заперечує У відповідь на запит ВВС в Генеральному штабі Збройних сил України заявили, що українська армія взагалі жодного разу не використовувала системи протиповітряної оборони. "Тому що у бойовиків авіації немає. Все, що ми використовували - це зенітні установки для боротьби з безпілотниками", - пояснює Генштаб ЗСУ, тим самим заперечуючи саму можливість того, що "Боїнг" могла збити протиповітряна система українських військ. Українські та російські ЗМІ в середу поширили заяву Служби безпеки України про спробу фабрикації Міністерством оборони Росії матеріалів про катастрофу "Боїнга", які згадані, зокрема, в публікації "Новой газеты". Проте в СБУ ВВС уточнили, що мова йде про брифінг представника відомства Віталія Найди ще влітку минулого року, коли російське Міноборони оприлюднило серію супутникових знімків та інших документів у спробі спростувати заяви української сторони. "Можна констатувати, що так звані "російські докази" мають численні і відверті ознаки підробки і ретушування, або ж фотографії були відзняті російськими супутниками-шпигунами в інший час, задовго до теракту зі збиттям "Боїнга 777" рейсу MH17", - заявив тоді Віталій Найда. Ще минулого літа українські силовики у відповідь на звинувачення з боку Росії заявили, що в момент катастрофи "Боїнга" Зарощенське вони вже не контролювали, і в тому районі не було українських установок "Бук-М1". Автори невідомі Російський незалежний авіаційний експерт, кандидат технічних наук Вадим Лукашевич визнає, що опублікований "Новой газетой" документ вельми цікавий і складений науковою мовою, проте довіряти йому не можна хоча б тому, що його автори невідомі. "Будь-яка хоч трохи серйозна експертиза, її вагомість - в заслугах і регаліях і авторитеті експертів. Тут це взагалі відсутнє. Вже це говорить про те, що до цього документа потрібно підходити дуже-дуже обережно", - вважає пан Лукашевич. Заступник головного редактора "Новой газеты" Сергій Соколов підтвердив ВВС, що газета дійсно не знає, хто саме проводив експертизу. "Мені відомо те підприємство, до якого належать експерти, що працювали над доповіддю. Їхні прізвища мені невідомі. Швидше за все, це колективна творчість працівників цього підприємства, що належить ВПК", - повідомив пан Соколов. За його словами, видання не вказує назву підприємства, бо отримала документ для публікації на умовах нерозголошення цієї інформації. "Замовний документ" Вадим Лукашевич звертає увагу на те, що ця доповідь - перша спроба представити серйозне обґрунтування російської точки зору на події 17 липня минулого року, оскільки досі подібні спроби були, за його словами, відверто брехливими, неглибокими і тому легко спростовувалися. "З цим документом сперечатися досить складно. Тому що там дуже багато специфічних речей, які щоб підтвердити або спростувати, треба посилатися на якісь документи - вони вже нормативні, вони вже з грифом секретно. Мається на увазі, що ці документи або недоступні тим, хто це хоче обговорювати всерйоз, або вони у них є, але вони не можуть на них посилатися в силу того, що документи під грифом секретно", - пояснює експерт. Однак на прохання Російської служби Бі-бі-сі експерт виділив кілька моментів, які - незалежно від авторства документа - ставлять під сумнів цінність його висновків. Автори опублікованого "Новой газетой" доповіді вважають, що з загальнодоступних фотографій уламків "Боїнга" можна зробити висновок про точку запуску ракети, яка його збила Головний з них - надмірна, на думку Лукашевича, наполегливість авторів доповіді довести одну єдину версію загибелі "Боїнга", висловлену на брифінгу міністерства оборони Росії 21 липня 2014 - тобто вже на четверту добу після авіакатастрофи. "Коли йде аналіз літака, як у нього влучила ракета, як він розвалився - це все, безумовно, цікаво. Але як тільки ми підходимо до моменту визначення точки запуску, то тут стає зрозуміло, що автори не експерти, не неангажовані експерти, це не об'єктивний аналіз, а це заказуха", - каже пан Лукашевич. За його словами, автори повністю ігнорують багато свідоцтв: наприклад, розповіді очевидців про переміщення "Буків" по території, контрольованій сепаратистами і фотографії з околиці міста Тореза, на яких видно димний слід від ракети. "Тобто зрозуміло, що цей документ лише підводить до того, щоб сказати: з-під Сніжного і Тореза не пускали, а пускали з Зарощенського. А Зарощенське у нас вперше з'явилося 21 липня минулого року на брифінгу міністерства оборони. Розумієте, якби вони не стали говорити про місце пуску, принаймні конкретно, тоді це можна було б розглядати як якийсь об'єктивний документ. Як тільки вони починають говорити про місце пуску - відразу вилазять ці "вуха" і видно, що це абсолютно чітко замовний документ", - робить висновок експерт. Чи була "гірка"? Є в доповіді, на думку Вадима Лукашевича, й інші моменти, які викликають питання. Зокрема, версія авторів документа повністю побудована на припущенні про те, що з фотографій уламків літака можна визначити хмару розльоту уражаючих елементів ракети, за цими даними можна судити про орієнтацію ракети в момент її підриву, а орієнтація ракети, в свою чергу, дозволяє розрахувати точку її запуску за умови того, що ракета летіла до мети по прямій. Однак, за словами пана Лукашевича, досі російські державні ЗМІ тиражували дані про те, що ракета системи "Бук" на кінцевій ділянці польоту при підльоті до цілі робить маневр, так звану "гірку", і потім атакує зверху. "Якщо була "гірка", і ракета маневрувала на останньому етапі свого польоту, то тоді всю цю доповідь можна відразу в унітаз. Питання - чи була "гірка"? Цю інформацію вже досить складно перевірити. Треба говорити з розробниками, з тими, хто займається системами наведення", - визнає експерт. Військовий експерт Павло Фельгенгауер не сумнівається в тому, що ракета маневрувала. "Це не балістична ракета, вона може здійснювати в польоті різні маневри, наближаючись до мети", - вважає експерт. "Фахівець так не написав би" Вадим Лукашевич відзначає високий професіоналізм, з яким автори доповіді зробили схеми ураження літака, і вказує, що ці схеми не узгоджуються з висновками доповіді. "Вибух був зліва біля кабіни пілотів. Значить, середнє пошкодження кабіни пілотів, мотогондола двигуна - вся, і поверхня лівого стабілізатора на кінці літака, на самому хвості. У мене відразу питання до авторів доповіді: хлопці, а чому крило, на якому висить двигун, яке по сектору розсіювання осколків знаходиться рівно по середині між хвостом і двигуном, не має ушкоджень середньої тяжкості. Ну просто це нелогічно. І таких шорсткостей там досить багато", - вважає пан Лукашевич. Вадим Лукашевич намалював схему ураження "Боїнга" за версією "секретної" доповіді, і за його розрахунками, в цьому випадку кабіна пілотів виявляється взагалі поза хмарою розсіювання елементів ракети А схема того, як літак уразила б ракета, яка летіла з Зарощенського, у доповіді взагалі відсутня, відзначає експерт. Вадим Лукашевич намалював цю схему сам, ґрунтуючись на даних авторів доповіді, і опублікував у своєму блозі. За його розрахунками, навіть припущення про прямолінійній політ ракети з Зарощенського не дає картини ураження літака, наведеною самими авторами доповіді. Нарешті, експерт відзначає і просто безграмотні, на його погляд, твердження доповіді, яких навряд чи могли припуститись фахівці-професіонали. "У звіті є дуже хороша фраза: "Ракета наводилася на передню частину кабіни". Це нісенітниця собача. Тому що ракета наводиться навіть не на літак, а оскільки ціль швидкісна, ціль наводиться на певну точку випередження, що знаходиться попереду цілі. Бо поки ракета летить, ціль-то теж летить - 900 км на годину. Спеціаліст, звичайно, так не написав би", - вважає пан Лукашевич. Наступний рубіж оборони Редакція "Новой газеты" особливо наголошує, що не береться судити про достовірність цієї доповіді, яку, за даними видання, мають незабаром передати нідерландським слідчим, які ведуть справу про загибель "Боїнга". "Хотілося б послухати, що експертне співтовариство думає з приводу тих аргументів, які були наведені. У даній ситуації ми не є ані балістиками, ані будівельниками ракет, ми не можемо оцінити всі аргументи, які там були наведені, але раз документ існує, то про нього громадськість має бути проінформована", - наполягає заступник головреда "Новой газеты" Сергій Соколов. Вадим Лукашевич сумнівається, що доповідь зробили для нідерландських слідчих - нова версія, на його думку, більше орієнтована на "внутрішній ринок". "Недарма вона публікується в незалежній "Новой газете". Якби її опублікували в "Комсомольской правде", на телеканалі "Звезда", або її озвучили Кисельов з Леонтьєвим - всі б просто пореготали", - вважає пан Лукашевич. Павло Фельгенгауер вважає, що автори доповіді свідомо дезінформують читачів з метою зняти відповідальність з російської влади. "Тому доповідь і "злили" в пресу. Швидше за все, автори не хочуть розкривати своїх імен і, швидше за все, їм було чітко поставлене завдання - підвести обґрунтування версії про те, що в катастрофі "Боїнга" винні українці", - заявив пан Фельгенгауер ВВС. Публіцист Сергій Пархоменко, який нещодавно опублікував власні висновки про місце запуску ракети "Бук", вважає доповідь спробою Кремля "відійти у справі збитого малайзійського "Боїнга" MH-17 на наступну лінію оборони". "Ну а що: міжнародне слідство фактично завершене, наближається день офіційної публікації, треба ж з цим щось робити. Не сидіти ж просто склавши руки і язики, - в очікуванні всесвітньої ганьби", - пише пан Пархоменко у своєму Facebook. Вадим Лукашевич з ним згоден. "Зрозуміло, що літак збили "Буком". І тепер, коли це зрозуміло всьому світу і частині Росії, то потрібно якось відступити з передової на якийсь заздалегідь підготовлений рубіж оборони. Спочатку у нас була всіляка лабуда, тепер ми говоримо - так, це "Бук". Наступний наш оборонний редут - звідки пущена? За ним ще буде наступний - хто пускав?" - підсумовує експерт. Слідство шукає свідків Українська влада стверджує, що малайзійський літак збили з російського зенітного комплексу "Бук" або проросійські сепаратисти на сході України, або безпосередньо російські військові. Росія, у свою чергу, послідовно заперечує будь-яку участь в конфлікті на сході України. Прихильники самопроголошених Донецької та Луганської "народних республік" також заперечують свою причетність до трагедії. Міжнародна слідча група, яка проводить розслідування обставин загибелі малайзійського авіалайнера, шукає свідків, що бачили зенітно-ракетний комплекс "Бук". Крім цього, як повідомляють, слідство цікавить інформація про осіб, причетних до придбання, транспортування та запуску ракети з цього "Бука". В результаті катастрофи "Боїнга" Malaysia Airlines загинули всі 298 чоловік, які перебували на борту.

030922_nato_new_gensec

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/09/030922_nato_new_gensec

Генеральним секретарем НАТО буде представник Нідерландів

Міністр закордонних прав Нідерандів Яап де Гооп Схеффер стане новим генеральним секретарем альянсу НАТО.

Яап де Гооп Схеффер замінить на посаді Джорджа Робертсона, котрий залишить посаду в грудні. Джордж Робертсон очолював глибокі реформи в організації, яка розширила свою діяльність в Європі. Яапа де Гооп Схеффера вважають фаховим дипломатом. Під час війни в Іраку він підтримав Сполучені Штати, але зміг зберегти приязні стосунки з тими європейськими країнами, які висловлювалися проти.

media-38675779

https://www.bbc.com/ukrainian/media-38675779

Лавина накрила готель в Італії: кадри з місця

Після сходження лавини на готель в італійському регіоні Абруццо загинули люди, кажуть рятувальники.

Ймовірно, лавину спричинив землетрус, що стався у середу. Готель Rigopiano розташований біля гори Гран-Сассо. На момент інциденту там було до 30 людей. Через сильний сніг і заблоковані дороги рятувальники пробирались до готелю всю ніч. Вони потрапили на місце тільки у четвер вранці. Відео не супроводжується коментарем.

070921_us_finance_oh

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2007/09/070921_us_finance_oh

У США занепокоєні банківською кризою

Голова американського центробанку - Федерального резерву Бен Бернанке заявив у Конгресі, що глобальні фінансові втрати через іпотечну кризу у Сполучених Штатах перевищили навіть найбільш песимістичні прогнози.

Він попередив, що ситуація у США погіршиться і багато позичальників не впораються зі щомісячними відрахунками, щойно буде збільшено процентну ставку. За його словами, рішення знизити у вівторок процентну ставку на пів відсотка було ухвалене заради того, аби криза не позначилася на ширшій американській економіці. "Щоб запобігти впливу на ширшу економіку, який може стати наслідком обвалів на фінансових ринках, а також заради помірного економічного зростання, Федеральна комісія з питань відкритого ринку цього тижня знизила ставку на 50 пунктів". Криза у США далася взнаки в інших країнах світу. В Британії, зокрема, на межі банкрутства опинився один із головних іпотечних банків Northern Rock. Міністр фінансів США Генрі Полсон повідомив на тому ж слуханні в Конгресі, що багато кредитних ринків і досі функціонують ненормально. За його словами, американський уряд розмірковує над тим, чи варто дозволити великим іпотечним банкам тимчасово використати позики, аби зібрати готівку.

081128_nato_map

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2008/11/081128_nato_map

США кажуть, що ПДЧ для України та Грузії відкладуть

Напередодні засідання міністрів закордонних справ країн НАТО у Брюсселі, що відбудеться наступного тижня, Сполучені Штати підтвердили пропозицію відкласти обговорення питання надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства.

Посланець США до НАТО Курт Волкер сказав, що питання ПДЧ спричиняє непотрібні суперечки всередині альянсу і є занадто політизованим. "Коли ми говоримо про Україну і Грузію, треба насамперед зосередитися на тому, з чим ми усі згодні. Ми згодні, що обидві країни будуть членами НАТО, так ухвалив саміт у Бухаресті. Ми також згодні, що обидві країни ще не готові до членства, вони повинні здійснити глибокі реформи, і країна НАТО мають їм у цьому допомогти. Зазвичай механізмом надання такої допомоги є ПДЧ, але зараз це питання надто політизоване і спричиняє чимало розбіжностей поміж нами. Тому ми вирішили відкласти ці дебати довкола ПДЧ і зосередитися на співпраці з обома країнами, щоби допомогти їм з реформами." Раніше цього тижня держсекретар США Кондоліза Райс також заявила, що обговорення ПДЧ для України і Грузії зараз треба відкласти.

features-40508901

https://www.bbc.com/ukrainian/features-40508901

Чи заважають паспорти економічному зростанню?

"Що б сказали ми, англійці, якби не мали змоги поїхати з Лондона до Крістал Пелес чи з Манчестера у Стокпорт без паспорта чи поліціянта, який ішов би за нами назирці? Повірте, ми недостатньо вдячні Богові за наші національні привілеї".

Так писав англійський видавець Джон Ґедсбі, подорожуючи Європою в середині ХІХ століття. Це було ще до запровадження сучасної паспортної системи, болісно знайомої кожному, хто колись перетинав державні кордони. Спочатку треба вистояти чергу, а тоді показати книжечку встановленого зразка службовцю в уніформі, який просвердлить вас поглядом, перевіряючи, чи схоже ваше обличчя на молодший та стрункіший образ на фото. Можливо, вас спитають про плани на подорож, поки комп'ютер шукатиме ваше ім'я у списку терористів, які перебувають у розшуку. Втім, більшу частину історії паспорти не були настільки поширені й звичні для всіх. Паспорт був, по суті, погрозою - листом від можновладця, який вимагав: надайте цьому мандрівнику безпечний і безперешкодний шлях, а інакше пошкодуєте. Уявлення про паспорт як захисний документ тягнеться з біблійних часів. А захист раніше вважався привілеєм, а не правом. Пан Ґедсбі та інші охочі отримати паспорт мусили налагоджувати особисті зв'язки з потрібними міністрами. Втім, як пан Ґедсбі з'ясував у Європі, більш схильні до бюрократії континентальні нації вже усвідомили потенціал паспорта як засобу соціального та економічного контролю. Ще за сто років до подорожі британського видавця французькі громадяни мусили пред'являти документи встановленого зразка для поїздок не лише кордон, а й між містами власної держави. "Винахід для пригноблення" Сьогодні багаті країни стережуть свої кордони, щоб не допустити всередину некваліфікованих працівників; історично ж було навпаки - муніципальна влада не випускала зі своєї території працівників кваліфікованих. У ХІХ ст. розвиток залізничного руху та пароплавства дозволив людям подорожувати швидше й дешевше. Як пише Мартін Ллойд у своїй книжці "Про паспорт" обмежувальні дорожні документи не користувалися популярністю. У 1860 році французький імператор Наполеон ІІІ скасував паспорти Імператор Франції Наполеон ІІІ поділяв з паном Ґедсбі менш формальне "британське" ставлення до паспортів. Він назвав їх "винаходом для пригноблення людства", а у 1860 році зовсім скасував. У цьому Франція була не одна. Дедалі більше країн або анулювали вимоги до оформлення паспортів, або крізь пальці дивилися на їх дотримання, принаймні в мирний час. Наприклад, у 1890-ті роки в Америку можна було навідатись без паспорта (хоча білих людей впускали охочіше, ніж представників інших рас). Від прибульців, яких у 1890-ті вітала щойно встановлена Статуя Свободи, не вимагали наявності паспортів Деякі південноамериканські країни гарантували право на безпаспортні подорожі у своїх конституціях. У Китаї та Японії паспорти вимагали лише від тих іноземців, котрі мандрували з портових міст всередину країни. На початку ХХ століття мало які країни все ще наполягали на необхідності паспорта для в'їзду чи виїзду. Здавалося, що паспорти приречені на зникнення. Міграційна криза Яким був би нинішній світ, якби так і сталося? Одного вересневого ранку в 2015 р. Абдулла Курді разом з дружиною та двома маленькими синами зайшов на борт човна у турецькому Бодрумі, щоб переплисти 4 км Егейського моря й дістатися на грецький острів Кос. На жаль, почався шторм, і човен перевернувся. Абдулла зміг вхопитись за борт і врятуватись, але його дружина й діти потонули. Тіло трирічного Айлана Курді прибило до берега, де його сфотографував кореспондент турецького новинного агентства. Це фото стало символом міграційної кризи, від якої Європа все літо билась у конвульсіях. Десятки тисяч сімей мігрантів намагалися переплисти з Туреччини до Греції Родина Курді не планувала лишатися в Греції. Вони сподівалися розпочати нове життя у Ванкувері, де працює перукаркою сестра Абдулли Тіма. Є простіші способи дістатися з Туреччини до Канади, ніж човен на Кос. Абдулла мав гроші. Чотирьох тисяч євро, які він заплатив контрабандистові, вистачило б на авіаквитки для всієї родини - якби тільки в них були необхідні паспорти. А паспортів не було, оскільки уряд Сирії не давав громадянства етнічним курдам. Та навіть з сирійськими паспортами їх не пустили б на літак до Канади. Інша річ - паспорти, видані Швецією чи Словаччиною, Сінгапуром чи Самоа; тих було б цілком достатньо. Ми звикли, що від назви країни на обкладинці нашого паспорта залежить, де ми можемо подорожувати чи працювати, - принаймні, на законних підставах. Втім, ці закони відносно нові - і, з певної точки зору, дивні. Дискримінація? У багатьох країнах роботодавцям заборонено дискримінувати працівників на основі характеристик, які неможливо змінити: статі, віку, сексуальної орієнтації, кольору шкіри. Було б не зовсім чесно заявити, що паспорт змінити теж не можна: за 250 тисяч доларів кожен може купити громадянство Федерації Сент-Кіттс і Невіс, разом з відповідною книжечкою. Сент-Кіттс і Невіс розпочав програму "громадянство за інвестиції" у 1984 році Та все ж зазвичай наш паспорт визначається тим, хто наші батьки і де ми народилися. А це не вибирають. Але громадськість чомусь мириться з тим, що людей оцінюють за кольором паспорту, а не за особистими якостями. Не минуло й 30 років після падіння Берлінського муру, а суворий контроль міграції знову в моді. Дональд Трамп закликає звести стіну вздовж кордону між США та Мексикою. Президент США Трамп наполягає, що Мексика компенсує США вартість побудови прикордонної стіни; про яку суму йдеться, наразі невідомо Шенгенська зона тріщить під тиском міграційної кризи. Європейські лідери не надто успішно намагаються відрізнити біженців від "економічних мігрантів": вони стверджують, що не варто впускати в Європу тих, хто не біжить від переслідувань, а просто прагне кращої роботи чи легшого життя. З політичної точки зору, з логікою обмеження міграції дедалі важче сперечатись. Переможці та переможені І все ж економічна логіка веде нас в протилежному напрямку. Теоретично, якщо дозволити факторам виробництва йти за попитом, продуктивність праці зростає. На практиці міграція завжди призводить до виявлення переможців та переможених, але дослідження свідчать, що переможців набагато більше. За однією оцінкою, в найбагатших країнах світу п'ятеро з шести громадян отримують вигоду від прибуття іммігрантів. Чому ж, попри таку вигоду, громадськість не особливо підтримує відкриття кордонів? Справа в тому, що імміграцією не завжди легко керувати. На це є різні культурні та практичні причини: наприклад, державні служби не встигають впроваджувати необхідні зміни, щоб задовольнити потреби новоприбулих, або ж різним верствам населення важко примирити надто різні світоглядні переконання. Крім того, втрати зазвичай більш очевидні, ніж зиск. Уявімо, що до США приїжджає багато мексиканців, які згодні збирати фрукти за меншу зарплату, ніж бажають отримувати американці. Зиск - трохи нижча ціна на фрукти для всіх - виявляється не надто помітним, тоді як втрата робочих місць деякими американцями викликає гучне незадоволення. В теорії можна скерувати податки й державні витрати так, щоб "переможені" в цій ситуації отримали компенсацію. Але на практиці це зазвичай не спрацьовує. Економічна логіка міграції виглядає привабливішою, коли про перетин кордонів не йдеться. Міркування безпеки У 1980-ті роки, коли Британію зачепила економічна криза, - причому одні регіони більше за інші, - міністр зайнятості Норман Теббіт запропонував безробітним "сісти на велосипед" й вирушити на пошуки роботи. За це його багато критикували, хоча достеменно невідомо, що він мав на увазі. За підрахунком деяких економістів, продуктивність світової економіки зросла б удвічі, якби кожен міг "сісти на велосипед" і шукати роботу деінде. Це дозволяє припустити, що нинішній світ був би набагато багатшим, якби паспорти таки вимерли на початку ХХ століття. Втім, є одна проста причина, чому цього не сталося: на заваді стала Перша світова війна. Сучасні паспорти різних країн дуже схожі за форматом Міркування безпеки переважили комфорт у подорожах, тож керівники країн встановили серйозний контроль над пересуванням - і не схотіли відмовлятися від нього з поверненням миру. У 1920 році новоутворена Ліга Націй скликала Міжнародну конференцію з питань паспортів, митних процедур і квитків прямого сполучення, на якій і запровадили паспорти у вигляді, знайомому нам нині. За рішенням конференції з 1921 року паспорти слід було випускати у стандартному форматі: 15,5 на 10,5 см, 32 сторінки, цупка картонна обкладинка, обов'язкове фото власника. Відтоді цей формат практично не змінився. Як і Джон Ґедсбі, люди з паспортом правильного кольору можуть лише радіти своєму щастю. Тім Гарфорд - постійний автор колонки Undercover Economist ("Підпільний економіст") газети Financial Times, а також ведучий програми "50 факторів, з яких постала сучасна економіка" Всесвітньої служби ВВС. Ви можете послухати цю програму онлайн або підписатися на подкаст.

features-42925514

https://www.bbc.com/ukrainian/features-42925514

Одяг з чужого плеча: чому в світі знижується попит на секонд-хенд?

Сучасний одяг як неулюблені іграшки - швидко набридає. Із поширенням "швидкої моди", тобто недорогих нових колекцій від дизайнерів, покупці можуть купувати модний одяг майже відразу після показу на подіумі. І так само швидко забувають про нього - щоб задовольнити наступну примху.

Найчастіше ми намагаємося заглушити почуття провини за свої модні капризи - передаємо майже неношений одяг у крамницю, яка віддає виручені кошти на благодійність. За даними міжнародної організації Oxfam, лише за останній рік, кількість пожертв у її крамницях зросла на 2%. За 2016-2017 роки пожертви до крамниць Oxfam збільшилися на 2% У багатьох аспектах це сприятливий цикл. Однак у доброчинних крамницях, подібних до Oxfam, купують лише 10-20% пожертвуваного одягу. Решту одягу продають дистриб'юторам, які потім сортують його і відправляють у такі країни, як Пакистан і Малайзія, де продають у магазинах секонд-хенду чи переробляють, наприклад, на фліс. От тільки є одна проблема: цим країнам що далі, то менше потрібен наш вживаний одяг. Тенденція до зниження За приблизними оцінками, світовий ринок збуту ношеного одягу становить 4 мільярди доларів США. Однак, як свідчить аналіз, здійснений BBC на основі даних ООН, бізнес експорту/імпорту вживаного одягу, який раніше зростав, протягом останніх кількох років занепадає. Скорочуються як обсяги поставок, так і прибутки. Загальний обсяг світової торгівлі в грошовому еквіваленті Загальний обсяг світової торгівлі за обсягами поставок Руанда, Кенія, Уганда, Танзанія, Південний Судан і Бурунді нещодавно оголосили про наміри до 2019 року припинити імпорт вживаного одягу з таких країн, як Велика Британія та США. У червні минулого року президент Руанди Поль Каґаме повідомив: "Ми повинні розвивати і зміцнювати власні галузі". Наслідки цих рішень для країн, що збувають одяг, не забарилися. Сполучені Штати - найбільший у світі експортер ношеного одягу - після запропонованих заборон наприкінці літа минулого року заявили, що переглянуть свої торговельні відносини з Руандою, а також Угандою і Танзанією. У заяві йшлося про те, що заборони "спричинять суттєві економічні ускладнення для галузі ношеного одягу США". Чвари політиків чи банальна відсутність попиту - причини зростання конкуренції на світовому ринку вживаного одягу можуть бути різними. Але британські компанії, що скуповують увесь непроданий одяг у благодійних крамницях, тепер відчувають на собі тягар збитків. "Небагато лишилося" Тридцять років тому сім'я Росса Баррі створила компанію з переробки одягу LMB Textile Recyclers, якою керує і донині. Але, за словами пана Баррі, сьогодні таких компаній "у Британії лишилося небагато". Сім'я Росса Баррі вже 30 років займається переробкою одягу На їхній фабриці в східному Лондоні працюють масивні конвеєри. Через кожні кілька метрів стоять працівники, які уважно передивляються наш мотлох і сортують його за якістю на 160 категорій. Якість одягу різниться: від практично нового до придатного лише для утеплення. Одяг кожної категорії запаковують у пластикові мішки вагою 45 кг, які потім продають іноземним покупцям за ціною від 5 до 150 фунтів. Найбільше здають бюстгальтерів і футбольної форми, розповідає пан Баррі. Через брак коштів LMB змушена була скоротити штат від 100 до 20 працівників Сортування одягу - доволі копіткий процес, який вимагає великих фізичних зусиль. "Немає такої машини, яка б визначала, що от саме ця кофтина - першої категорії", - пояснює він мені, поки 10 працівників копирсаються в партії одягу, яка нещодавно прибула вантажівкою. За його словами, протягом останніх п'яти років він був свідком того, як 60-70 компаній припинили ведення сортувального бізнесу. Та й у LMB імунітету немає. Россу довелося скоротити штат: працівників було близько 100, а стало 20. "Торгівля одягом - міжнародний бізнес. Інші країни можуть купувати у кого завгодно", - пояснює пан Баррі. За його словами, тут важко конкурувати, оскільки вартість праці в Британії доволі висока. Масивний конвеєр транспортує до працівників півмільйона тонн одягу щодня Бізнесу пана Баррі шкодить і те, що більшість одягу, який ми купуємо сьогодні, належить до найнижчої категорії - "непотріб". Усе розвалюється Виробники розуміють, що покупці більше зацікавлені в дешевому одязі, ніж у стійкому до зносу. Вони знають - їхній одяг використають щонайбільше кілька разів, а потім викинуть. "Якість не дуже висока. Коли [предмет одягу] потрапить до наших покупців, вони не зможуть одягти його двісті-триста разів. Вони розуміють, що в ньому хіба що кілька разів можна походити", - пояснює пан Баррі. А за словами Фі Ґілфазер, керівниці відділу маркетингу торговельного відділу компанії Oxfam, це означає, що "тепер у печах спалюватимуть більше [одягу], ніж раніше". Експерти галузі стверджують, що майбутнє вимагає рішень - як перетворити весь непотрібний одяг на нову тканину Саме тому Oxfam та LMB впевнені, що переробка одягу має майбутнє, якщо буде "повний цикл" - знайдеться спосіб повністю переробляти цей одяг на тканину, яку ми зможемо використовувати повторно. Нещодавно Oxfam долучилася до проекту Marks & Spencer - створення костюма з високоякісного вживаного кашеміру, який надходить до її доброчинних крамниць. А такий монстр "швидкої моди", як компанія Hennes and Mauritz - більш відома нам як H&M - у співпраці з гонконгським інститутом одягу та текстилю фінансує дослідження, пов'язане з переробкою змішаних тканин (наприклад, бавовни-поліестеру) і створенням нових тканин та волокон. Лише незначну кількість пожертвуваного одягу продають у доброчинних крамницях. Решту відправляють переробникам одягу чи спалюють Та все ж, поки технології не встигають за нашою ненаситною потребою купувати все новий і новий модний одяг, Oxfam наголошує на тому, що покупці не повинні припиняти пожертви тільки тому, що компанії через це доводиться спалювати більше одягу. Власне, частина енергії від спаленого непотрібного одягу може зрештою піти на отримання електроенергії для будинків. Але наступного разу, коли відчуєте непереборну спокусу придбати якусь модну річ, можливо, вас зупинять слова Коко Шанель: "Елегантність - не в тому, щоб одягти нову сукню".

140523_nutella_anniversary_ak

https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/05/140523_nutella_anniversary_ak

Nutella: як світ охопила пристрасть до горіхової пасти

Шоколадно-горіховій пасті Nutella виповнюється 50 років. Минулого року мешканці 160 країн світу спожили 365 мільйонів кг цієї пасти, що приблизно дорівнює вазі хмарочоса Емпайр-Стейт-Білдінг. А півстоліття тому у маленькому містечку на півночі Італії ніхто й уявити такого не міг.

У голодні роки після закінчення Другої світової одному молодому кондитерові спала на думку ідея: взяти трохи какао та багато ліщини і зробити з них доступну розкіш. Звали юнака П'єтро Ферреро. "Мій дідусь присвятив усе життя пошуку ідеального рецепта. Це поглинало його з головою, – каже нинішній керівник сімейного бізнесу Джованні Ферреро. – Посеред ночі, коли бабуся міцно спала, він будив її та змушував куштувати нові зразки, примовляючи: "Ну як? Що скажеш?" Історія Nutella – це сучасна казка, принаймні у родинній версії. П'єтро був скромним чоловіком і мешкав у чарівній місцевості, що славилась щедрими врожаями смачнючої ліщини. У ті важкі часи шоколадні ласощі були не по кишені простим людям. Але П’єтро мріяв про "магічну формулу", яка б зробила його смаколики доступними для кожного. Історія має щасливий кінець. Крихітна справа пана Ферреро, започаткована у мальовничій Альбі, переросла у четвертий за значенням міжнародний концерн на ринку шоколадних виробів з щорічними продажами у понад 8 млрд євро (11 млрд доларів). Насолода для багатіїв Коли П'єтро загорівся своєю ідеєю, італійський П'ємонт і його столиця Турин уже славились виробами з шоколаду. Звідси походить джандуя, тип шоколадної пасти з ліщиною. Але її могли купляти тільки багатії. "Шоколад був надзвичайно дорогим, елітним продуктом, і ніхто не міг його собі дозволити, принаймні в Італії", – розповідає Джованні Ферреро. Так все починалось Але у 1946 році його дідусь розпочав випуск продукту під назвою Giandujot або Pasta Gianduja. Це були батончики, загорнуті у фольгу, щось на зразок твердої нутели, яка різалась ножем. Перша кремоподібна версія – Supercrema – з'явилась кількома роками пізніше. "Це був шалений успіх, – каже Джованні. – Наша торгова марка вперше дала людям можливість смакувати шоколад за прийнятною ціною, хай навіть не в чистому вигляді. З того все і почалося". Оскільки крем намащувався на хліб, невеличку кількість продукту можна було розтягнути у тривалу насолоду; це руйнувало стереотип про те, що (словами Джованні) "шоколад можна дозволити собі лише у свята й особливі дні, наприклад, на Різдво чи Великдень". Хліб, на який мастили шоколадну пасту, у ті часи складав велику частину щоденного раціону. Навіть люди, які раніше ніколи не вживали шоколаду, полюбили пасту Supercrema. Таємний рецепт Але Nutella пасту назвав уже син П'єтро Мішель Ферреро; це він винайшов її сучасний потаємний рецепт, а також фірмову скляну баночку. Як каже Джованні, його батько був не менш одержимим шоколадною пастою, ніж дідусь. "Батько сказав: ми можемо піти далі, адже з'явились нові технології, нові способи замісити суміш, перед якою неможливо буде встояти", – пригадує він. "Nutella народилась у тому ж році, що і я, у 1964-му. Так що можна сказати, що в мене є молодша сестричка! І вона мала успіх не лише в Італії, а й в цілій Європі". Пошта Італії привітала нутелу випуском ювілейної марки Міжнародний успіх частково пояснюється вдалою назвою. У багатьох мовах "нут" означає щось горіхове. У назві також чується Італія, адже "-ела" тут – поширене зменшувальне й пестливе закінчення; згадайте такі слова, як "моцарела" (сир), "тальятеле" (тип макаронних виробів) чи "карамела" ("цукерка" італійською). П'ятдесят років по тому Nutella лишається світовим феноменом. Вона виробляється на 11 фабриках у різних країнах світу і приносить концерну Ferrero п'яту частину прибутку, поруч з іншими продуктами, такими як шоколадки Kinder і цукерки Ferrero Rocher. Ferrero – найбільший у світі споживач ліщини і скуповує 25% її світового врожаю. Доступний шик Яким же чином цій шоколадно-горіховій пасті вдалося поселитись у стількох кухонних шафках – і не здавати позицій уже 50 років? Роберта Сассателлі, викладач соціології та культури у Міланському університету і автор книжки "Культура споживання", стверджує, що Nutella від початку уособлювала в очах італійців "доступний шик". "Це був продукт вище середнього рівня, не конче необхідний для життя, – коментує вона. – Солодкий, але й сучасний, не такий, як класичні італійські солодощі… Отже, для італійців Nutella стала символом сучасності й водночас можливості потішити себе". Обидві якості відображені у тарі Nutella: скляна баночка має "традиційну дорогу форму" і разом з тим пластмасову кришечку, "сучасну, дешеву і функціональну". Також, за словами пані Сассателлі, Nutella відзначилась чудовим маркетингом. "Її не позиціонували як сурогат – і правильно робили. Можна було б піти традиційним шляхом: "Це дешево, це доступно, вживайте це замість шоколаду!" Але компанія обіграла іншу карту: "Це натуральний продукт, у ньому багато горіхів, отже, він ще кращий, ніж продукти без горіхів". На рекламних фотографіях Nutella зазвичай зображають дітей або сім’ї – а це, веде далі пані Сассателлі, теж працює на імідж продукту. Можливо, Nutella й забаганка, але принаймні безпечна і позитивна. "З нею вам дозволяються маленькі пустощі. Можна трохи замурзатись – тільки щоб повеселитись. Гадаю, маркетологи Nutella часто вдавалися до цієї тактики – сприяли асоціації з "невинними пустощами". Також дуже успішно була донесена ідея про те, що Nutella – корисний і поживний елемент сніданку, каже пані Сассателлі. Маркетологи повсякчас говорили про ліщину та молоко, а не про високий вміст цукру і насичених жирів. Насправді ж цукру в пасті близько 57%, а жирів – 32%, причому близько третина з них – насичені. "Всі ми хочемо, щоб наші діти з'їдали збалансований сніданок", – так починалася британська реклама 2008 року, а далі вказувалось, що кожна 400-грамова баночка містить 52 горішки ліщини, еквівалент склянки молока і трохи какао. Комітет рекламних стандартів (Advertising Standards Authority, або ASA) постановив, що поживна цінність Nutella у цій рекламі була перебільшена. Джованні Ферреро дозволяли їсти шоколад, коли він був маленьким Втім, трьома роками згодом суворий контроль ASA пройшла інша реклама, що закликала людей "почати день з Nutella" та інформувала: "Кожна 15-грамова порція містить 2 цілі горішки, молоко і какао". Чудовим рекламним ходом було і те, що бренд Nutella три роки (1998-2001) був спонсором національної збірної Італії з футболу, зауважує Сассателлі. "З одного боку, Nutella зіграла на патріотичних почуттях італійців. З іншого, звісно, це навіяло уявлення про те, що, у правильній кількості, Nutella – корисний продукт, адже його вживають навіть спортсмени". Хай там що, але, святкуючи 50-річчя Nutella цього тижня, шанувальники в останню чергу зважали на її користь (чи шкоду) для здоров'я. На відзнаку події відбулися вуличні гуляння у рідному місті родини Ферреро – Альбі (17 травня), а також безкоштовний концерт поп-зірки Міки на П'яцца-дель-Плебішіто в Неаполі (18 травня). У заходах на честь ювілею, поміж інших палких шанувальників, взяв участь і Джованні Ферреро, який нещодавно відсвяткував свій власний ювілей. Однак він зізнається, що точна дата народження Nutella невідома. "Згідно з сімейною легендою, перша баночка Nutella зійшла з виробництва 50 років тому 20 квітня, але була спожита 18 травня, – розповідає він. – Але документальних підтверджень тому немає!" За його словами, у Nutella його приваблює не лише смак, а й "солодкі спогади" дитинства. Батьки дозволяли йому їсти Nutella на сніданок, як зараз він дозволяє двом своїм синам. У сім’ї Ферреро, каже він, "любов до солодкого передається з покоління у покоління".

130606_oz_india_american_rape

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/06/130606_oz_india_american_rape

Поліція Індії заарештувала трьох у справі зґвалтування американки

Поліція Індії каже, що заарештувала трьох чоловіків за підозрою у зґвалтуванні американської туристки у північному штаті Хімачал-Прадеш.

За словами поліції, 33-річна жінка сіла в машину, попросивши, щоб її підвезли до популярного курортного міста Маналі, оскільки вона не могла зловити таксі. Водій відвіз її у віддалений район, де її зґвалтували водій вантажівки та два інші чоловіки. У березні у центральній Індії була зґвалтована туристка зі Швейцарії. У лютому президент Індії схвалив пропозицію уряду посилити покарання за зґвалтування, запровадивши, зокрема, смертну кару. Це стало відповіддю на масові протести з вимогою покарати ґвалтівників студентки, яка померла після того, як шестеро чоловіків напали на неї в автобусі в Делі.

120929_it_election_latest

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/09/120929_it_election_latest

ЦВК попередила Радикальну партію Ляшка

Центральна виборча комісія оголосила попередження Радикальній партії Олега Ляшка за розміщення агітаційних матеріалів без зазначення необхідної інформації, встановленої законодавством.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні Центвиборчкому, - повідомляє інформаційна агенція "Українські новини". Раніше Окружний адміністративний суд Києва визнав неправомірними дії Радикальної партії з розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації без зазначення інформації про замовника цих матеріалів, установи, яка здійснила друк, про тираж і про осіб, відповідальних за випуск. У зв'язку із цим ЦВК винесла попередження Радикальній партії за порушення встановлених законом обмежень з проведення передвиборної агітації. Радикальна партія заявляла раніше про заборону Окружного адміністративного суду Києва на розміщення білбордів партії в Києві.

141014_rada_report_sx

https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/10/141014_rada_report_sx

Парламент закінчився на УПА

На останньому засіданні перед виборами депутати спромоглися ухвалити пакет антикорупційних законопроектів, підтримали "революційний" закон про прокуратуру та призначили нового міністра оборони.

Президент назвав події біля парламенту "невдалою спробою відкрити другий фронт" Посмішки на обличчях парламентарів, коли вони коментували свої досягнення на камери, були дещо штучними. Акомпанементом до їхніх бравурних звітів були вибухи, що лунали на площі перед будинком Ради. Крізь розбиті вікна знадвору до кулуарів парламенту долітав запах диму. Каменем спотикання для Ради став проект закону про визнання ОУН та УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. Готовність №1 "У понеділок на засідання нашої фракції прийшов заступник голови СБУ", - депутат-"свободівець" Юрій Сиротюк відмовляється називати прізвище спецслужбіста. "Ми попередили його, що під час вівторкового засідання Ради можливі провокації. Чому їм не вдалося запобігти – питання до правоохоронців", - каже депутат. Минулого тижня про можливість провокацій 14 жовтня заявляв і Петро Порошенко. Саме на вівторок – річницю створення Української повстанської армії – "Свобода" запланувала свій традиційний захід. Щороку в центрі Києва націоналісти влаштовували ходу, на якій вимагали визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. У минулому ці марші неодноразово закінчувалися сутичками з правоохоронцями та прибічниками лівих ідей. Вимагати визнання статусу УПА до парламенту прийшли кілька тисяч людей Цього року саме на 14 жовтня "Свобода" домоглася винесення питання про статус УПА на розгляд парламенту. За задумом організаторів маршу, хода, стартувавши на Майдані Незалежності, мала дійти до будівлі Верховної Ради і там дочекатися ухвалення принципового для націоналістів рішення. Задовго до того, як марш дійшов під стіни Ради, там уже стояли сотні людей в уніформі. Крім міліціонерів та бійців батальйону "Київ-1", парламент охороняли "фактурні молодики" у формі приватних охоронних фірм, а також чоловіки в одностроях без розпізнавальних знаків. А поки націоналісти йшли до Ради, кілька десятків людей перед парламентом одночасно проводили кілька протестних акцій: одні демонстративно топтали пластмасові совки, вимагаючи скасування "совкових ГОСТів", інші просили парламент провести люстрацію, треті протяжно скандували "Порошенко, ай-ай-ай, Округів не продавай!" Силовики похмуро спостерігали за протестувальниками, стиха перемовляючись про те, що совкам можна було б знайти і краще застосування. Ті правоохоронці, які перебували одразу за дверима парламенту, пропускали журналістів мовчки. На їхніх плечах висіли автомати Калашникова. "Не вляпався" Спочатку здавалося, що всі ці заходи безпеки є зайвими. Парламент швидко відправив у відставку Валерія Гелетея та затвердив Степана Полторака на посаді міністра оборони. Згодом у кулуарах парламенту можна буде почути різні думки з приводу нового глави оборонного відомства. Однак всі сходилися на тому, що відповідати за це призначення повинен президент і ніхто інший. Далі парламент без обговорення у спринтерському темпі ухвалив закон про прокуратуру, три закони з урядового антикорупційного пакету та зміни до Кримінального кодексу, які посилювали покарання за виборчі правопорушення. Трохи "забуксували" депутати на принциповому законі про Антикорупційне бюро – напередодні профільний комітет обговорював його текст мало не до півночі, і частина положень його тексту зазнали змін. Парламент затвердив Степана Полторака на посту міністра оборони Утім, після нетривалої дискусії закон винесли на голосування – і його підтримали 278 депутатів. "Цей парламент не вляпався, а зміг увійти в історію певними своїми рішеннями", - заявив з трибуни голова комітету з питань боротьби з організованої злочинністю та корупцією Віктор Чумак. "Я дякую вам за ефективну роботу сьогодні", - завершив своє перебування у стінах парламенту Петро Порошенко. Згодом його прес-служба повідомить, що одразу після участі у засіданні Ради президент відбув з робочою поїздкою до Запорізької області. Сім спроб Те, що голосування за попередні законопроекти пройшло без проблем, налаштувало спікера Олександра Турчинова на гумористичний лад. "Прошу закрити буфет, щоб ми не втратили там відповідальних народних депутатів", - заявив він перед тим, як оголосити про розгляд принципового для націоналістів питання про статус воїнів УПА. Однак виявилося, що у залі бракує голосів навіть для того, щоб внести його до порядку денного. Спочатку за це проголосували лише 187 депутатів при потрібній кількості 226, з другої спроби на табло загорілись цифри "205". Олег Тягнибок підбіг до президії парламенту, вимагаючи поставити це питання на голосування ще і ще раз. Коли Турчинов запропонував йти по порядку денному далі, а до питання УПА повернутися трохи згодом, до трибуни підійшла вже половина фракції "Свобода". Проте жодна з п’яти наступних спроб не дала бажаного націоналістам результату. Якраз у цей час з вулиці почулися перші вибухи. Це учасники кількатисячного маршу УПА, які до того скандували лозунги на підтримку УПА, почувши, що депутати не горять бажанням голосувати за "їхнє" рішення, спочатку почали кидати у бік будівлі парламенту димові шашки та вибухові пакети, а потім і вступили в рукопашну з першим рядом правоохоронців. "Зараз мені доповідають, що там почали якісь шини підпалювати, – заявив Олександр Турчинов. – Я звертаюся до громадян, які це роблять. Ви своїми діями не допоможете прийняти закон. Ви зараз тільки призведете до того, що частина депутатів покине залу і взагалі не буде кому голосувати". Сутички біля парламенту закінчилися невдовзі після того, як засідання Ради було закрито Немовби почувши спікера, депутати, які в часи президентства Віктора Януковича входили до провладної більшості, почали виходити з зали парламенту. Згодом через підземний хід вони залишали будівлю парламенту. Після перерви, яку оголосив Олександр Турчинов, стало зрозуміло, що у залі залишилося надто мало депутатів для того, аби Рада могла продовжувати свою роботу. До мітингувальників виходили навіть парламентарі від "Свободи", однак радикально змінити агресивний настрій, який панував на площі перед парламентом, їм не вдалося. На вулиці тривали вибухи, мітингувальники палили прапор Партії регіонів та рвали стяг Радикальної партії Олега Ляшка, у міліціонерів летіли димові шашки, а часом і щось серйозніше – мітингувальники вибили одразу кілька вікон будинку парламенту, жбурляючи гайки та обрізки металевих труб. Зрештою, Олександр Турчинов закрив засідання, а віце-спікер Руслан Кошулинський згодом припустив, що у вівторок відбулося останнє засідання Ради сьомого скликання. До питання про визнання УПА воюючою стороною повернеться уже наступний парламент. Мітингувальники ж невдовзі розійшлися. Частину повела далі заздалегідь спланованим маршрутом маршу "Свобода", частина - пішла в протилежну сторону, лише кілька десятків людей продовжили спілкування на політичну тематику між собою та з нацгвардійцями з очеплення Ради. Хто винен? Ключове питання, на яке парламентарі намагалися дати відповідь під час вимушеної перерви та після закриття засідання – це хто саме зірвав засідання Ради і навіщо. "Свободівці" у кулуарах казали, що не мають до провокаторів жодного стосунку. Протестувальники розбили кілька вікон будівлі парламенту "Жоден член "Свободи" не брав участі у провокаціях", - заявив журналістам Олег Тягнибок. За його словами, "Свобода" справді була ініціатором маршу УПА, однак до лав його учасників цілком могли долучитися люди, котрі переслідували власні цілі. Лідер цієї партії заявив, що "свободівці" на площі перед Радою усіма силами намагалися завадити провокаціям і навіть затримали кількох агресивних учасників мітингу. "Провокації біля Ради – не в наших інтересах. Якби ми хотіли грати не за правилами, ми б сконцентрувалися на тому, що відбувається в залі парламенту і таки домоглися б ухвалення закону про УПА", - заявив ВВС Україна один з депутатів від "Свободи". У кулуарах парламенту можна було почути і інші думки з цього приводу. "Це піар-технологія для підняття рейтингу політичної сили, яка не має шансів пройти до Верховної Ради", - недвозначно заявив журналістам Нестор Шуфрич. А інший депутат припустив: "Насправді "Свободі" потрібно показати своєму виборцю, що вони залишаються безкомпромісними радикалами – радикальнішими ніж Ляшко. Можна сказати, що своєї цілі вони досягли". За підсумками заворушень біля парламенту міліція затримала кілька десятків учасників акції. Наразі невідомо, які сили вони представляють. Так само наразі важко ствердити, чи йдеться у даному випадку про локальний вияв незадоволення молодих націоналістів чи про серйознішу спробу "розхитати" ситуацію в країні. Але те, що президент, згідно з повідомленням його речника, сприймає події біля парламенту як "невдалу спробу відкрити другий фронт в Україні", може свідчити, що у керівництва держави є інформація про глибше підґрунтя вівторкових подій.

news-53089478

https://www.bbc.com/ukrainian/news-53089478

Кількість нових хворих на коронавірус в Україні вперше перевищила 800

В Україні - рекорд захворюваності на коронавірус. За минулу добу виявили 829 нових випадків. Про це повідомляється на сайті Системи моніторингу поширення коронавірусу РНБО.

За день 23 людини померли, 504 одужали. Напередодні повідомляли про 758 нових хворих. Найбільше нових випадків зареєстрували у Львівській, Закарпатській та Рівненській областях. Загалом за час пандемії в Україні захворіли на коронавірус 34 063 людини, з них 966 померли, а 15 477 вже одужали. Найбільше людей за весь час - на Буковині (4 135), у Києві (4 084) та у Львівській області (3 398). Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

news-39039631

https://www.bbc.com/ukrainian/news-39039631

Порошенко закликав посилити санкції проти РФ через документи "ДНР/ЛНР"

Президент України Петро Порошенко вважає, що санкції проти Росії, яка визнала документи самопроголошених "ДНР" і "ЛНР", слід посилити.

Про це він сказав під час зустрічі з комісаром ЄС із питань гуманітарної допомоги Хрістосом Стиліанідесом, повідомляє прес-служба українського президента. "Ці кроки (визнання документів) є несумісними з імплементацією Мінських домовленостей. Вважаємо, що це надзвичайно тривожне явище і воно потребує рішучих дій аж до посилення санкцій", - зазначив пан Порошенко. 18 лютого президент Росії Володимир Путін підписав указ про визнання Росією документів, виданих на непідконтрольних Києву територіях Донбасу. У Кремлі заявили, що російський лідер підписав цей указ, керуючись "гуманітарними міркуваннями".

040609_chechnya_elex_khotin

https://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2004/06/040609_chechnya_elex_khotin

Чечня: хто почому?

В Чечні фактично почалася виборча президентська кампанія.

Колишнього про-москвоського президента Чечні Ахмада Кадирова було вбито на стадіоні дев'ятого травня. Наразі три головні групи намагаються поборотися за президентську посаду в тій північно-кавказькій республіці. Перша - це оточення покійного чеченського президента Ахмада Кадирова. Кадировський тейп походить з населеного пункта Центерой і став досить впливовим за роки його правління. Кадировці можуть висунути на президентську посаду колишнього міністра національностей Тауса Джабраїлова, нині голови Державної Ради Чечні. Ще одним преджставником кадировської групи є впливовий міністр внутрішніх справ Чечні генерал Алу Алханов, під проводом якого є 12 тисяч чеченських міліціонерів. Обидва є повністю лояльними до сина Ахмада Кадирова Рамзану, якого нині вважають найпливовішою фігурою Чечні. Проте він не може висуватися на президентську посаду, маючи лише 27 років. Згідно Конституції, президентом можна стати у Чечні лише з тридцяти років. Другою групою, яка претендує на чеченське президентсво, є потужна й багата чеченська діаспора в Москві. Там є кілька імен, на які варто звернути увагу, - це бізнесмен Малік Сайдулаєв, заступник диретора готелю "Росія" Хусейн Джабраїлов - вони вже раніше висувалися на президентство. Про свою зацікавленість у посаді заявили також президент Московського Індустріального банку Абубакар Арсамаков та Усман Масаєв зі спілки чеченських підприємців та бізнесменів. Аргумент цієї діаспорної групи такий - Чечні вже не потрібні сильні особистості з приватними арміями, настав час для освічених людей з економічним досвідом, які б могли залучити інвестиції до республіки. Третю групу представляють силовики, а конкретніше - вихідці з російських спецслужб. Тут фігурує прізвище колишнього ФСБ-шника Саїда-Селіма Пешхоєва. Він, проте, виступає проти ідеї дозволяти колишнім бійцям чеченського спротиву служити в міліції. Можливо, це робить його кандидатуру нейпринятною для Рамзана Кадирова. В будь-якому разі нині ці три групи - кадировці, діаспорники та силовики - ведуть боротьбу не за симпатії чеченського електорату, а за номінацію в московських коридорах влади. В кожної з груп залишається ще трохи більше місяця для лобістської роботи, допоки завершиться процес реєстрації кандидатів.

050221_lebanon_syria_demo

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/02/050221_lebanon_syria_demo

У Бейруті пройшов протест проти Сирії

Тисячі осіб зібралися на анти-сирійську демонстрацію у столиці Лівана Бейруті, тиждень по тому як було вбито колишнього прем'єра Рафіка Харірі.

Демонстрацію очолили провідні представники опозиції. Цілий захід проходив під гаслами відставки про-сирійського уряду Лівану і розпочався від місця загибелі пана Харірі на набережній Бейрута. Як повідомляє кореспондент ВВС, ця демонстрація стала одним з наймасовіших заходів у Лівані за останні роки. Більшість великих компаній та учбових закладів припинили роботу з тим аби люди змогли взяти участь у демонстрації. У той сам час голова Ліги Арабських держав Амр Мусса заявив, що Сирія невдовзі здійснить кроки спрямовані на виведення свого війська з терену Лівану.

media-40740203

https://www.bbc.com/ukrainian/media-40740203

Полярне сяйво в таймлапс - як його бачать з космосу

Астронавт НАСА Джек Фішер зняв полярне сяйво над Землею у таймлапс.

Він перебуває на борту Міжнародної космічної станції, що на висоті 402 км над Землею. Поширивши відео у мережі, він порівняв його з "бурріто приголомшливості… із приголомшливим зеленим соусом". Його пост у Twitter вже набрав понад 10 тис. лайків і 4,6 тис. ретвітів. Відео не супроводжується коментарем.

160202_hk_cameron_eu

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/02/160202_hk_cameron_eu

Кемерон схвалює план, за якого Британія залишиться в ЄС

Зміни до законодавства, спрямовані на те, аби Британія залишилася в Євросоюзі, якщо будуть ухвалені, "значно змінять" взаємини між Лондоном і Брюсселем, заявив прем'єр-міністр Британії Девід Кемерон.

Однак ці пропозиції, за його словами, потребують доопрацювання. Основна частина змін, які представив президент Європейської ради Дональд Туск, стосуються міграційної та монетарної політики. Серед них - запропоновані Кемероном заходи, які обмежують виплати мігрантам з інших країн ЄС, які працюють у Британії. Для того, щоб ці пропозиції стали легітимними, їх мають підтримати інші 27 країн-членів союзу.

vert-cul-41023614

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-cul-41023614

100 найкращих комедій в історії кіно

У голосуванні взяли участь понад дв і сотн і кінокритиків з усього світу.

Великий Лебовскі (1998) "Чого ти такий серйозний?" Фірмове запитання Джокера можна було би поставити кінокритикам, які минулого року склали список 100 найкращих фільмів XXI століття. За винятком двох фільмів Веса Андерсона та анімаційних стрічок студії Pixar, комедій у цьому списку не було. Вочевидь, вміння розсмішити не вважають видатною заслугою кінематографу. Невже сльози глядача є важливішими за щирий сміх у кінозалі? Американська кіноакадемія нехтує комедіями давно і всерйоз. Із 89 переможців у категорії найкращий фільм, "Оскара" отримали лише сім стрічок, які можна віднести до жанру комедії: "Це сталося якось вночі", "З собою не забрати", "Навколо світу за 80 днів", "Квартира", "Том Джонс", "Енні Голл" і "Бердмен". Ситуацію треба було негайно виправити і віддати належне жанру кінокомедії. Ось чому BBC Culture опитала 253 кінокритиків - 118 жінок та 135 чоловіків - із 52 країн та шести континентів. І поставила їм лише одне запитання: "Які 10 комедій є найкращими за всю історію кіно?" Ми не стали давати строге визначення жанру, залишивши це на розсуд експертів, і дозволили обирати фільми, створені в будь-якій країні світу від самого початку існування кіно. Як і минулого разу, ми попросили експертів голосувати серцем і назвати насамперед свої улюблені стрічки, а не ті, які, на їхню думку, відповідають строгим канонам жанру. І знаєте що? Лише три з вищеназваних володарів "Оскара" опинилися в списку найкращих ста. 100 найкращих комедій усіх часів Зате, як не дивно, до списку потрапило багато комедій, знятих після 2000 року, хоча в рейтингу найкращих фільмів XXI століття їх не було. Найпопулярнішою серед них стала комедія "Телеведучий: Легенда про Рона Бургунді" (33-тє місце в загальному списку). Останньою знятою - "Тоні Ердманн" 2016-го року, а найстарішою - "Безпека в останню чергу!" 1923-го. Голосування виявило й інші цікаві тенденції. Наприклад, що в жанрі комедії чоловіки і жінки мають дуже схожі смаки. Лише за "Дуреп" (Clueless) проголосували переважно жінки, а "Звіринця" (Animal House) обрали в основному чоловіки. Вочевидь, комедії не можуть бути однаково популярними в усіх країнах світу, адже англомовні жарти важко зберегти в перекладі. І це підтверджує той факт, що глядачі і критики з різних країн обрали геть різні фільми. Якби в опитуванні брали участь тільки експерти із США та Канади, перможцем, вочевидь, став би хтось інший. Блискуча комедія Біллі Вайлдера про перевдягання чоловіків у жіночий одяг та розмитість гендерної ідентичності сьогодні є актуальною як ніколи Комедія "У джазі тільки дівчата" (інший переклад - "Дехто любить гарячіше") очолила список тільки завдяки тому, що за неї проголосували переважно в Європі, Східній Азії та Латинській Америці. Втім, як пише кінокритик BBC Culture Ніколас Барбер, блискуча комедія Біллі Вайлдера про перевдягання чоловіків у жіночий одяг та розмитість гендерної ідентичності сьогодні є актуальною як ніколи. Ви можете також почитати, які 10 фільмів обрав кожен із 253 критиків, а також чому перші 25 комедій у списку було названо найкращими. Сподіваємось, що цей список допоможе зрозуміти художню цінність жанру кінокомедії або, принаймні, добре посміятися. 100. Король комедії (Мартін Скорсезе, 1982) і Залицяльник (Джеррі Льюїс, 1961) 99. Нікчема (Карл Райнер, 1979) 98. Похмілля (Тодд Філіпс, 2009) 97. Музична скринька (Джеймс Перротт, 1932) 96. Народжена вчора (Джордж Кьюкор, 1950) 95. Мисливці за привидами (Айван Райтман, 1984) Мисливці за привидами (1984) 94. Академія Рашмор (Вес Андерсон, 1998) 93. Південний парк: великий, довгий, необрізаний (Трей Паркер, 1999) 92. Янгол-винищувач (Луїс Бунюель, 1962) 91. Що таке, док? (Пітер Богданович, 1972) 90. Новий лист (Елейн Мей, 1971) 89. Маргаритки (Віра Хитілова, 1966) 88. Зразковий самець (Бен Стіллер, 2001) 87. Джентльмени віддають перевагу блондинкам (Говард Хоукс, 1953) 86. Добрі серця та корони (Роберт Хеймер, 1949) 85. Амаркорд (Федерико Фелліні, 1973) 84. В очікуванні Гаффмана (Крістофер Гест, 1996) 83. Безпека в останню чергу! (Фред С. Ньюмаєр і Сем Тейлор, 1923) 82. Цілком таємно! (Джим Абрагамс, Девід Цукер та Джері Цукер, 1984) 81. Дещо про Мері (Боббі та Пітер Фарреллі, 1998). 80. Офісний простір (Майк Джадж, 1999) 79. Вечеря з недоуком (Франсіс Вебер, 1998) 78. Принцеса-наречена (Роб Райнер, 1987) 77. Розлучення по-італійськи (П'єтро Джермі, 1961) Розлучення по-італійськи (1961) 76. Серенада трьох сердець (Ернст Любич, 1933) 75. Пригоди в Палм-Біч (Престон Стерджес, 1942) 74. Помінятися місцями (Джон Лендіс, 1983) 73. Божевільний професор (Джеррі Льюїс, 1963) 72. Голий пістолет: з архівів поліції! (Девід Цукер, 1988) 71. Родина Тененбаумів (Вес Андерсон, 2001) 70. У петлі (Армандо Яннуччі, 2009) 69. Кохання і смерть (Вуді Аллен, 1975) 68. Ніночка (Ернст Любич, 1939) 67. Сини пустелі (Вільям Сайтер, 1933) 66. Круті фараони (Едгар Райт, 2007) 65. Гольф-клуб (Гарольд Реміс, 1980) 64. Зведені брати (Адам Маккей, 2008) 63. Миш'як та старе мереживо (Френк Капра, 1944) 62. Що ми робимо у тінях (Джемейн Клемент і Тайка Вайтіті, 2014) 61. Загін "Америка": Всесвітня поліція (Трей Паркер, 2004) 60. Зомбі на ім'я Шон (Едгар Райт, 2004) 59. Тоні Ердманн (Марен Аде, 2016) Тоні Ердманн (2016) 58. Зеліг (Вуді Аллен, 1983) 57. Погані дівчата (Марк Вотерс, 2004) 56. Теленовини (Джеймс Брукс, 1987) 55. Переможці шоу (Крістофер Гест, 2000) 54. Гарольд і Мод (Хал Ешбі, 1971) 53. Брати Блюз (Джон Лендіс, 1980) 52. Мій служник Годфрі (Грегорі Ла Кава, 1936) 51. Сім шансів (Bастер Кітон, 1925) 50. Жінки на межі нервового зриву (Педро Альмодовар, 1988). 49. Скромна чарівність буржуазії (Луїс Бунюель, 1972) 48. Неприємності в раю (Ернст Любич, 1932) 47. Звіринець (Джон Лендіс, 1978) 46. Кримінальне чтиво (Квентін Тарантіно, 1994) Кримінальне чтиво (1984) 45. Зловмисники, як завжди, залишилися невідомими (Маріо Монічеллі, 1958) 44. Подружки нареченої (Пол Фейг, 2011) 43. Військово-польовий госпіталь (Роберт Олтмен, 1970) 42. Жахлива правда (Лео Маккері, 1937) 41. Борат: Культурні дослідження Америки на користь славної держави Казахстан (Ларі Чарльз, 2006) 40. Продюсери (Мел Брукс, 1967) 39. Ніч в опері (Сем Вуд і Едмунд Гоулдінг, 1935) 38. Філадельфійська історія (Джордж Кьюкор, 1940) 37. Мандри Саллівана (Престон Стерджес, 1941) 36. Рибка на ім'я Ванда (Чарльз Крайтон і Джон Кліз, 1988) 35. Співаючи під дощем (Стенлі Донен і Джин Келлі, 1952) 34. Дурепи (Емі Геккерлінг, 1995) 33. Телеведучий: Легенда про Рона Бургунді (Adam McKay, 2004) 32. Виховуючи Арізону (Джоель та Ітан Коени, 1987) 31. Тутсі (Сідні Поллак, 1982) Тутсі (1982) 30. Канікули пана Юло (Жак Таті, 1953) 29. Коли Гаррі зустрів Саллі (Роб Райнер, 1989) 28. Це сталося колись вночі (Френк Капра, 1934) 27. Квартира (Біллі Вайлдер, 1960) 26. Мій дядько (Жак Таті, 1958) 25. Золота лихоманка (Чарлі Чаплін, 1925) 24. Вітнейл і я (Брюс Робінсон, 1987) 23. Вечірка (Блейк Едвардс, 1968) 22. Молодий Франкенштейн (Мел Брукс, 1974) 21. Вогні міста (Чарлі Чаплін, 1931) 20. Блискучі сідла (Мел Брукс, 1974) 19. Леді Єва (Престон Стерджес, 1941) 18. Шерлок-молодший (Бастер Кітон, 1924) 17. Виховання крихітки (Говард Хоукс, 1938) Великий диктатор (1940) 16. Великий диктатор (Чарлі Чаплін, 1940) 15. Монті Пайтон і священний Грааль (Террі Гілліам і Террі Джонс, 1975) 14. Його дівчина П'ятниця (Говард Хоукс, 1940) 13. Бути чи не бути (Ернст Любич, 1942) 12. Нові часи (Чарлі Чаплін, 1936) 11. Великий Лебовскі (Джоель та Ітан Коени, 1998) 10. Паровоз Генерал (Клайд Брукмен і Бастер Кітон, 1926) 9. Це - Spinal Tap (Роб Райнер, 1984) 8. Час розваг (Жак Таті, 1967) 7. Аероплан! (Джим Абрагамс, Девід Цукер та Джері Цукер, 1980) 6. Життя Брайана (Террі Джонс, 1979) 5. Качиний суп (Лео Маккері, 1933) День бабака (1993) 4. День бабака (Гарольд Реміс, 1993) 3. Енні Голл (Вуді Аллен, 1977) 2. Доктор Стрейнджлав, або Як я навчився не хвилюватися і полюбив атомну бомбу (Стенлі Кубрик, 1964) 1. У джазі тільки дівчата (Біллі Вайлдер, 1959) Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

050823_gaza_praise

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/08/050823_gaza_praise

М.Аббас назвав відважним рішення про виведення з Гази

Кількома годинами по тому, як ізраїльтяни оголосили про успішне завершення евакуації останніх поселенців зі смуги Газа, провідник палестинців Махмуд Аббас високо оцінив прем"єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона за проведення цієї операції.

Телефонна розмова була першим прямим контактом обидвох політиків за останні понад два місяці. Повідомляють, що пан Аббас назвав відважним і історичним рішення про виведення ізраїльських поселенців з Гази. За повідомленням ізраїльських урядовців, панове Шарон і Аббас домовилися найближчим часом провести зустріч віч-на-віч. У Вашингтоні президент Буш також назвав виведення з Гази сміливим кроком, зазначив що мир на Близькому Сході тепер перебуває у межах досяжності.

140920_hk_medvedev_eu_sanctions

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/09/140920_hk_medvedev_eu_sanctions

Медведєв: Європа заплатить за санкції проти Росії

Європі доведеться заплатити за санкції проти Росії своєю часткою на російському ринку, заявив прем'єр-міністр Дмитро Медведєв.

В інтерв'ю російському телебаченню він наголосив, що санкції колись припиняться, але європейські партнери Росії, які пішли з російського ринку, повернутися на нього навряд чи зможуть, бо їхні місця займуть інші виробники. Прем'єр Росії також заспокоїв підприємців з Азії та Латинської Америки, які мають намір увійти на російський ринок замість європейських. За словами пана Медведєва, в разі нормалізації відносин з Європою їхні позиції не опиняться під загрозою.